Рішення

від 02.03.2017 по справі 904/5955/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.03.2017 Справа № 904/5955/16 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 608 536,85 грн.

та

за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна", м. Нікополь Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО", м. Київ

про стягнення 8 491,42 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 17 серпня 2016 року, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 01 квітня 2016 року, адвокат

С У Т Ь С П О Р У :

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна" заборгованість у розмірі 734 610,11 грн., з яких:

- основна заборгованість у розмірі - 640 164,00 грн.,

- пеня у розмірі - 94 446,11 грн.

Також позивач просить розірвати договір купівлі-продажу № 01/10/15-Э-У від 01.10.15 укладений між ТОВ "Київський завод ПТО" та ТОВ "Евіг-Україна".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2016 року (суддя Мілєва І.В.) позов задоволено частково.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2016 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2016 року у справі № 904/5955/16 залишено без змін.

23 листопада 2016 року на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2016 року було видано накази № 904/5955/16.

Постановою Вищого господарського суду України від 27 грудня 2016 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 у справі № 904/5955/16 скасовані, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 04 січня 2017 року справу № 904/5955/16 (вх. №4-88/17) передано на новий розгляд судді Євстигнеєвій Н.М.

Заявою за вх. № 6485/17 від 01 лютого 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" зменшило розмір позовних вимог, просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" 608 536,85 грн., з яких:

- основна заборгованість у розмірі 507 720,00 грн.;

- пеня у розмірі 100 816,85 грн.;

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 01/10/15-Є-У від 01 жовтня 2015 в частині своєчасної поставки товару.

Відповідач проти задоволення позовних вимог за первісним позовом заперечує та зазначає, що на даний час відсутнє порушення зобов'язання відповідачем за договором, тому відсутні підстави для повернення відповідачем попередньої оплати за договором у розмірі 507 720,00грн., для нарахування та стягнення пені за прострочення виконання зобов'язань за специфікацією №1 до договору купівлі-продажу №01/10/15-Є-У від 01.10.2015.

27 січня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою, в якій просить стягнути з публічного акціонерного товариство "Київський завод ПТО" 3% річних у розмірі 947,09 грн. та втрати від інфляції у розмірі 7 544,33 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30 січня 2017 року прийнято для спільного розгляду із первісним позовом зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна", про стягнення 8 491,42 грн. та призначено його розгляд у судове засідання на 01 лютого 2017 року.

Зустрічний позов мотивований неналежним виконанням публічним акціонерним товариством "Київський завод ПТО" умов договору купівлі-продажу №01/10/15-Є-У від 01 жовтня 2015 року в частині повної та своєчасної оплати товару. Згідно пункту 5.2. договору покупець здійснює попередню оплату на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 100% від суми рахунку на протязі 5-ти банківських днів після виставлення рахунку - фактури продавцем. Сторонами була підписана 01.10.2015 Специфікація №1 на суму 640 164,00грн. про поставку 5 одиниць обладнання. Рахунок-фактура № СФ-0000030 від 23.10.2015 був виставлений на суму 640 164,00грн., відповідно, покупець зобов'язаний сплатити попередню оплату до 30.10.2015. Фактично попередня оплата була здійснена 22.12.2015, отже, прострочення виконання зобов'язання складає 52 дні. У зв'язку з простроченням виконання зобов'язання відповідачем (позивач за зустрічним позовом) нараховані 3% річних у розмірі 947,09 грн. за період прострочки з 31.10.2015 по 21.12.2015 та втрати від інфляції у розмірі 7 544,33 грн. за період з листопада 2015 по грудень 2015 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" проти задоволення позовних вимог за зустрічним позовом заперечує та зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Позивач не підтверджує, що він поніс матеріальні втрати в нарахованому ним розмірі. Більша частина коштів від суми авансу спрямовувались на купівлю комплектуючих, з яких виготовляється товар, тому розмір інфляційних втрат та трьох відсотків річних стягненню не підлягають. Також відповідач за зустрічним позовом заперечує щодо правильності визначення позивачем періоду нарахувань трьох відсотків річних, вважає, що рахунок був виставлений не 23.10.2015, а 27.10.2015, тому сума, яка має бути нарахована складає 841,85грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2017 порушено справу №904/5955/16 було прийнято до розгляду, її розгляд призначено на 01.02.2017. У судовому засіданні 01.02.2017 розгляд справи відкладений на 23.02.2017.

У судовому засіданні 23.02.2017 оголошена перерва на 02.03.2017.

У судовому засіданні 02.03.2017 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01.10.15 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №01/10/15-Э-У, за умовами якого (п.1.1) продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і здійснити оплату у строки та порядку передбаченому цим договором.

Асортимент, загальна кількість, одиниця виміру товару, ціна одиниці товару і загальна сума угоди визначаються у додатках (специфікаціях), що є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).

Даний договір вступає у силу з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.16 (п.16.1. договору).

Відповідно до п.3.1 договору продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, погоджений у специфікаціях (додатках) цього договору.

У разі передоплати, поставка товару здійснюється протягом 60-ти календарних днів після отримання передоплати продавцем, якщо інше не вказано в узгоджених специфікаціях (додатках) цього договору (п.3.2 договору).

Ціна за одиницю товару визначається в узгоджених специфікаціях (додатках) цього договору (п.4.1 договору).

01.10.15 сторонами узгоджено та підписано специфікацію №1 до договору, якою узгоджено продукцію, що підлягає поставці, а саме:

- 4МТН400-М10 125 кВт, 587 об/хв., ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 2 шт. на суму 423 100,00 грн. без ПДВ;

- МТН411-8У1 15кВт, 715 об/хв., ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 1 шт. на суму 32 770,00 грн. без ПДВ;

- МТН412-8У1 22 кВт, 715 об/хв., ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 2 шт. на суму 77 600,00 грн. без ПДВ, а всього на суму 640 164,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.3 специфікації №1, умови поставки: СРТ склад ТОВ "Київський завод ПТО", с. Велика Олександрівка, Київська область, Україна (згідно Інкотермс 2010). Строк поставки: до 60-ти календарних днів з моменту отримання продавцем попередньої оплати відповідно до умов договору.

Пунктом 5.1 договору оплата товару здійснюється за договірною вартістю, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі виставленого продавцем рахунку-фактури, відповідно до п.5.2 цього договору, якщо інше не вказано в узгоджених специфікаціях (додатках) даного договору на кожну партію поставки.

Покупець здійснює передоплату на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 100% від суми рахунку протягом 5-ти банківських днів після виставлення рахунку-фактури продавцем (п.5.2 договору).

Згідно умов вказаного договору продавець 23.10.15 виставив покупцю рахунок-фактуру №СФ-0000030 на оплату товару: електродвигуна 4МТН400-М10 125 кВт, 587 об/хв., ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 2 шт., електродвигуна МТН411-8У115 кВт, 715 об/хв., ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 1 шт., електродвигуна МТН412-8У1 22 кВт, 715 об/хв., ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 2 шт. на загальну суму 640 164,00 грн.

Позивач здійснив попередню оплату за електрообладнання згідно вказаного рахунку-фактури у розмірі 100% - 640 164,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: від 27.10.15 №981 на 320 082,00 грн., 20.11.15 №1069 на суму 160 041,00 грн., від 22.12.15 №1188 на суму 160 041,00 грн. (а.с.16-18).

Отже, покупець здійснив 100% попередньої оплати - 22.12.2015, у зв'язку з чим поставка товару мала бути здійснена у строк 60 календарних днів після отримання попередньої оплати продавцем, тобто до 19.02.16 включно. (п.3.2 договору та п.4 Специфікація №1 від 01.10.2015).

Датою передачі товару вважається дата вручення товару покупцеві, підтверджена супровідним документом (видатковою накладною) (п.6.3).

03.02.16 відповідач листом за вих.№13/02 повідомив позивача про готовність відвантажити товар за вказаним договором у такі строки: 12.02.16 - МТН411-8У1 15 кВт у кількості 1 шт., МТН412-8У1 22 кВт у кількості 2 шт.; 19.02.16 - 4МТН400-М10 125 кВт у кількості 2 шт. (а.с.19).

08.02.16 відповідач направив на адресу позивача вимогу та повідомлення про притримання (вих.№1/16/1), в якому вимагало сплатити заборгованість у сумі 8 491,42 грн. (3% річних та інфляційні втрати нараховані за прострочення перерахування суми передоплати) та повідомило, що у разі несплати суми боргу здійснить у строк до 12.04.16 поставку 3-х одиниць товару, а 2-і одиниці товару залишить у якості забезпечення виконання зобов'язання до повного його виконання (а.с.60-61, 62).

Листом за вих.№12 від 18.02.16 ТОВ "Евіг-Україна" зазначило, що через перерахування суми передоплати частинами, закупівля основних комплектуючих відбулася у другій половині січня 2016 року, що спричинило неможливість поставки електродвигунів достроково, а отже строк поставки товару - 20.02.16 (а.с.20).

28.03.16 відповідач здійснив поставку позивачу електродвигуна МТН411-8У1 15 кВт, 715 об/хв., ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 1 шт., електродвигуна МТН412-8У1 22 кВт, 715 об/хв., ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 2 шт. на загальну суму 132 444,00 грн. згідно видаткової накладної №Е-00000002 від 28.03.16.

Поставка здійснювалася перевізником - ТОВ "САТ", що підтверджується товарно-транспортною накладною від 28.03.16 №Р2803/1 (а.с.63-64).

06.06.16 позивач направив відповідачу претензію №1-06/06-1, якою посилаючись на неналежне виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу від 01.10.15 №01/10/15-Э-У вимагало поставити товар, визначений специфікацією протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання претензії або повернути кошти на суму 640 164,00 грн. протягом 15-ти календарних днів з моменту отримання цієї претензії (а.с.21-23).

06.09.16 відповідач здійснив поставку електродвигуна 4МТН400-М10 125 кВт, 587 об/хв., ПВ=40%, ІР-54, ІМ-1003 у кількості 2 шт. на суму 507 720,00 грн. згідно видаткової накладної від 06.09.16 № Е-00000003. Вказана накладна підписана позивачем із приміткою "отримано на зберігання 08.09.16" (а.с.85). При цьому, листом за вих.№75/09 відповідач повідомив позивача про направлення на його адресу електродвигунів згідно видаткової накладної від 08.09.16 №Е-00000003 за допомогою транспортної компанії ТОВ "САТ" та направив пакет супровідних документів з проханням повернути їх належним чином оформленими (а.с.83), що підтверджується товарно-транспортною накладною від 06.09.16 №Р06/09. На товарно-транспортній накладній також міститься відмітка вантажоодержувача: "отримано на зберігання" (а.с.81-82).

08.09.16 позивач направив відповідачу лист, яким повідомив про втрату господарського інтересу щодо придбання вказаного товару, внаслідок прострочки поставки, а тому просить повернути суму передоплати. Оскільки за наявності вимоги про повернення суми передоплати, відповідачем здійснено 08.09.16 поставку електродвигунів, позивач повідомив про відмову прийняти вказаний товар та зазначив, що вказаний товар знаходиться на зберіганні та вимагав забрати його зі складу (а.с.94).

Предметом розгляду за первісним позовом є стягнення з відповідача попередньої оплати у сумі 507 720,00грн. та пені за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 100 816,85грн. за загальний період з 21.02.2016 по 21.08.2016.

У зв'язку з наданням позивачем за первісним позовом заяви про уточнення позовних вимог, вимога позивача про розірвання договору купівлі-продажу судом не розглядається.

Спірний договір купівлі-продажу за своєю природою є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення норм цивільного законодавства про купівлю-продаж визначені ст.712 ЦК України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 цього Кодексу.

При цьому, імперативністю положень ст.ст.525, 526 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу (поставки) зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків.

Договором купівлі-продажу встановлено, що передача товару, визначеного рахунком-фактурою, продавцем вважається виконаною врученням товару покупцеві, коли договором встановлений обов'язок продавця доставити товар. Передача товару, визначеного рахунком-фактурою, продавцем вважається виконаною наданням товару у розпорядження покупця, якщо товар має бути наданий продавцем за місцем надходження товару (п.п.6.1., 6.2. - а.с.12).

З матеріалів справи вбачається, що фактичне відвантаження вказаних електродвигунів первинно було здійснено 28.03.16 перевізником - ТОВ "САТ", що підтверджується товарно-транспортною накладною від 28.03.16 №Р2803/1 (а.с.63-64), та вторинно - 06.09.16 транспортною компанією ТОВ "САТ", що підтверджується товарно-транспортною накладною №Р06/09, на якій міститься відмітка вантажоодержувача: "отримано на зберігання" (а.с.81-82) та довіреностями про отримання вказаного товару уповноваженим представником покупця від 08.09.16, оформлена належним чином, та підписана представником позивача (а.с.86-87).

На час розгляду справи встановлено, що вказаний товар знаходиться на складах покупця на зберіганні (а.с.94), що підтверджується листом, адресованим продавцю від покупця про намір його повернення від 08.09.16.

При цьому, позивачем не визначено свого права на відмову від отримання товару під час прийняття товару від перевізника, оскільки з наведеного вище вбачається прийняття супроводжувальних документів та підписання представником позивача видаткових накладних.

Таким чином, товар згідно договору купівлі-продажу вважається поставленим, а зобов'язання відповідача, незважаючи на порушення строків поставки, - виконаним.

Зважаючи на виконання відповідачем обов'язків по поставці товару, враховуючи положення ст.693 ЦК України позивач не має права вимагати повернення авансового платежу.

Отже, вимога про стягнення попередньої оплати в сумі 507 720,00грн. задоволенню не підлягає.

Разом з цим, відповідач, здійснюючи поставку товару припустився порушення строків поставки, визначених договором та специфікаціями.

У зв'язку із простроченням зобов'язання з поставки товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 100 816,85 грн. за загальний період прострочки з 21.02.2016 по 20.08.2016.

Відповідно до п. договору 9.2. договору за прострочення передачі оплаченого товару сплачується неустойка на користь покупця в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості недопоставленого товару, за кожен прострочений день.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Судом здійснено перевірку розрахунку позивача та встановлено, що розрахунок виконаний не вірно.

Виходячи з наданих позивачем матеріалів справи розрахунок пені за загальний період з 21.02.2016 по 20.08.2016 складає:

на суму 640 164,00грн. - 27 009,66грн.,

на суму 507 720,00грн. - 73 605,53грн., а всього - 100 615,19 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню частково.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" щодо притримання товару є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 594 Цивільного кодексу України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

Кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника (частина 1 статті 595 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Господарським судом з достовірністю встановлено, а відповідачем за первісним позовом не спростовано як відсутність укладення між сторонами в письмовій формі договору щодо забезпечення виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу від 01.10.2015 шляхом притримання, так і відсутність внесення доповнення до цього договору у вигляді застереження про притримання майна.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" у вимозі та повідомленні про притримання (вих. №1/16/1 від 08.02.2016 року) вимагало від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" сплатити заборгованість у сумі 8 491,42 грн. (3% річних та інфляційні втрати нараховані за прострочення перерахування суми передоплати) та повідомило, що у разі несплати суми боргу здійснить у строк до 12.04.2016 року поставку 3 одиниць товару, а 2 одиниці товару залишить у якості забезпечення виконання зобов'язання до повного його виконання.

З наведено вбачається, що предметом вимоги були нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних та втрати від інфляції у розмірі 8 491,42 грн. за прострочення здійснення суми передоплати, тобто плата за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Оскільки ст.594 ЦК України та інші норми §7 Глави 49 ЦК України (Притримання) не містять винятків щодо застосування письмової форми до правочину про забезпечення виконання зобов'язання шляхом притримання, суд вважає, що сторони не дотримались встановленого порядку укладення правочину про забезпечення виконання зобов'язання шляхом притримання. Встановлення законом такого виду забезпечення як притримання не звільняє сторін від дотримання письмової форми притримання.

Господарський суд не вважає доказом додержання сторонами приписів ст.547 ЦК України ту обставину, що відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна", направлено вимогу та повідомлення про притримання (вих. №1/16/1 від 08.02.2016 року), якою вимагало від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" сплатити заборгованість у сумі 8 491,42 грн., оскільки відповідний правочин забезпечення виконання зобов'язання має бути двостороннім, чого не вбачається з матеріалів справи, не встановлено судом та не доведено відповідачем.

У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Евіг-Україна" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" 3% річних у розмірі 947,09 грн. та втрати від інфляції у розмірі 7 544,33 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (cт.610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За умовами пункту 1.1. договору покупець зобов'язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити в строки та порядку, передбачені договором.

Покупець здійснює попередню оплату на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 100% від суми рахунку на протязі 5-ти банківських днів після виставлення рахунку - фактури продавцем. Сторонами підписана Специфікація 01.10.2015 на суму 640 164,00грн. про поставку 5 одиниць обладнання. Рахунок - фактура був виставлений 23.10.2015 на суму 640 164,00грн., протилежне не доведено відповідачем за зустрічним позовом.

Оскільки останній платіж був здійснений відповідачем 22.12.2015 на суму 160 041, відповідно датою 100% попередньої оплати є 22.12.2015.

Оскільки прострочення виконання зобов'язання з перерахування попередньої оплати має місце, розрахунок втрат від інфляції та трьох відсотків річних перевірено судом та відповідає вимогам чинного законодавства, вимога позивача за зустрічним позовом підлягає задоволенню повністю: стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" підлягають 3% річних у розмірі 947,09 грн. та втрати від інфляції у розмірі 7 544,33 грн.

Доводи ТОВ "Київський завод ПТО" щодо безпідставності нарахування трьох відсотків річних та втрат від інфляції відхиляються судом з огляду на встановлене вище.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" 54 000,00грн. витрат пов'язаних з наданням правової допомоги адвоката.

Згідно з ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру".

За змістом ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

При цьому, відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами ч. 5 ст. 49 ГПК України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги . При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Врахувавши вказане та надані позивачем докази (договір про надання правової допомоги в господарському процесі від 01.06.2016, копія додаткової угоди №1 від 09.08.2016, акт №1/01-17 від 16.01.2017, видатковий касовий ордер від 16.01.2017 на суму 43 000,00грн., копія додаткової угоди №3 від 10.01.2017, акт №1/03-17 від 31.01.2017 та видатковий касовий ордер від 31.01.2017 на суму 11 000,00грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2195 від 25.10.2010), суд дійшов висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" 10 000,00 грн. витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвоката на підставі ст. 49 ГПК України.

Право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення ст.ст. 42, 43 ГПК України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО"), від покладення на нього обов'язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.

Завданням суду при розгляді справи не є оцінка вищевказаних причин чи підстав, чи оцінка якості роботи адвоката, а є визначення обґрунтованого і адекватного розміру грошової суми, що підлягає стягненню з відповідача за надані позивачеві послуги.

При аналізі розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу адвокатом ОСОБА_2, суд, вирішуючи питання можливості покладення їх відшкодування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО", зазначає, що справа для професійного адвоката є простою, вимоги за зустрічним позовом складаються з суми трьох відсотків річних та втрат від інфляції за незначний період прострочки, розрахунки за позовом не викликають труднощів, і надання адвокатських послуг по даній справі не потребує значних зусиль. Разом з тим, суд враховує, що розгляд справи триває з липня 2016 року, справа направлена Вищим господарським судом України на новий розгляд, адвокат ОСОБА_2 приймала участь у судових засіданнях при розгляді справи першою та другою апеляційною інстанціями та здійснювала підготовку заперечень по касаційній скарзі. З огляду на викладене, враховуючи часткове задоволення вимог за первісним позовом та задоволення у повному обсягу зустрічного позову, суд вважає за можливе стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 10 000,00грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог: за первісним позовом стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у сумі 1 509,23грн. (100 615,19грн. х1,5%), за зустрічним позовом з відповідача на користь позивача підлягає сума 1 600,00грн.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, буд. 56, ідентифікаційний код 33333007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" (01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, буд. 10, ідентифікаційний код 36589014) пеню у сумі 100 615,19грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 509,23грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог за первісним позовом відмовити.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" (01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, буд. 10, ідентифікаційний код 36589014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, буд. 56, ідентифікаційний код 33333007) три відсотка річних у сумі 947,09грн., втрати від інфляції у сумі 7 544,33грн., витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката у сумі 10 000,00грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 600,00грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.М. Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 07.03.2017