Ухвала

від 01.02.2018 по справі 904/5955/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

УХВАЛА

01 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 904/5955/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Кушніра І.В., Чумака Ю.Я.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна"

про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 26.09.2017 у справі № 904/5955/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" (далі - ТОВ "Київський завод ПТО")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна" (далі - ТОВ "ЕВІГ-Україна")

про стягнення 608 536,85 грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВІГ-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО"

про стягнення 8 491,42 грн,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2017 ТОВ "ЕВІГ-Україна" звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 26.09.2017 у справі № 904/5955/16 з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України заяви про перегляд Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 26.09.2017 у справі № 904/5955/16 ТОВ "ЕВІГ-Україна" просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 26.09.2017 та прийняти нове рішення про відмову у позові ТОВ "Київський завод ПТО".

Заяву мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, зокрема статті 594 Цивільного кодексу України, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що, на думку заявника, спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 14.04.2015 у справі № 915/49/14, від 08.12.2015 у справі № 910/8297/15-г, від 09.11.2016 у справі № 910/8297/15-г, від 10.10.2017 у справі № 910/22289/16 та від 20.07.2016 у справі № 917/2309/15.

Розглянувши заяву про перегляд оскаржуваної постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду з огляду на таке.

Зокрема, як вбачається із доданої заявником до заяви копії постанови Вищого господарського суду України від 14.04.2015 у справі № 915/49/14, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах, господарські суди, ухвалюючи судові рішення, виходили із того, що право відповідача на притримання сільськогосподарської продукції встановлено судом в іншій господарській справі №6/229/09 та за приписами статті 35 Господарського процесуального кодексу України повторному доведенню не підлягає. При цьому господарськими судами у справі № 6/229/09 було встановлено, що право на притримання продукції (у разі неоплати замовником наданих послуг) сторонами безпосередньо обумовлено у пункті 3.2 договору зберігання зерна. Водночас, у справі про перегляд постанови у якій звернувся заявник, судами не було встановлено таких обставин; у договорі купівлі-продажу від 01.10.2015 № 01/10/15-Є-У права на притримання товару у разі неналежного виконання продавцем своїх зобов'язань сторони не передбачили. Отже, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права у цих справах, є різними.

Колегія суддів звертає увагу, що зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності у різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог, встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Щодо посилань заявника на постанову Вищого господарського суду України від 08.12.2015 у справі № 910/8297/15-г, то як вбачається із доданої заявником копії цієї постанови, рішення та постанови судів попередніх інстанцій було скасовано Вищим господарським судом України у частині зобов'язання відповідача здійснити поставку товару, а справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Проте прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідну постанову не можна посилатися на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017.

Разом із тим, заявник посилається і на постанову Вищого господарського суду України від 09.11.2016 у справі № 910/8297/15-г, яку було прийнято за результатами перегляду судових рішень, ухвалених після нового розгляду зазначеної справи.

Втім, колегія суддів вважає, що обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, у зазначеній постанові Вищого господарського суду України від 09.11.2016 у справі № 910/8297/15-г та постанові, про перегляд якої заявником подано заяву, не є подібними.

Також не отримали підтвердження і посилання заявника на неоднакове застосування судом касаційної інстанції приписів статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (якою унормовано питання адвокатських гонорарів) у подібних правовідносинах (постанови Вищого господарського суду України від 20.07.2016 у справі № 917/2309/15, від 10.10.2017 у справі № 910/22289/16).

У цих постановах Вищий господарський суд України з урахуванням конкретних обставин справи дійшов висновку про обґрунтованість відшкодування за рахунок відповідача 30 000 грн витрат на оплату послуг адвоката (справа № 917/2309/15) і стягнення з відповідача 8 129,22 грн витрат на оплату таких послуг (справа № 910/22289/16).

У свою чергу господарські суди, з висновками яких погодився і Вищий господарський суд України у постанові, про перегляд якої звернувся заявник, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми адвокатських витрат наданому обсягу адвокатських послуг, урахувавши їх співрозмірність з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, виходячи при цьому із ціни позову, складності справи, дійшли висновку, що загальна сума витрат на оплату послуг адвоката, яка підлягає стягненню, становить 13 000 грн. У решті заявленої до стягнення суми витрат на оплату послуг адвоката суди відмовили за необґрунтованістю.

Порівняння зазначених судових рішень Вищого господарського суду України, копії яких надано заявником на підтвердження своїх вимог, із судовим рішенням, про перегляд якого подано заяву, унеможливлює висновок про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ неоднаково застосував норми матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки у справах було встановлено різні фактичні обставини.

Водночас, колегія суддів зазначає, що заявником було надано копії постанов Вищого господарського суду України від 07.04.2009 у справі № 13/139, від 28.09.2016 у справі № 904/3819/16, проте щодо них ТОВ "ЕВІГ- Україна" у своїй заяві не навело будь-якої аргументації або мотивів, з відповідним обґрунтуванням, що свідчило б про неоднакове застосування норм матеріального права судом касаційної інстанції. Крім того, ці судові рішення також було прийнято за інших фактичних обставин справи, встановлених судами.

Ураховуючи викладене, заява ТОВ "ЕВІГ-Україна" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 26.09.2017 у справі № 904/5955/16 колегією суддів визнається необґрунтованою, оскільки заявником не підтверджено неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно з частиною 3 статті 111 21 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є необґрунтованою, вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією з трьох суддів у складі судді-доповідача та двох суддів, визначених автоматизованою системою документообігу суду додатково.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, статтями 111 16 , 111 21 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у допуску справи № 904/5955/16 до провадження Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

2. Копію ухвали разом із копією заяви надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді: І.В. Кушнір

Ю.Я.Чумак