Ухвала

від 09.03.2017 по справі 6/90-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"09" березня 2017 р. Справа № 6/90-09

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Камишева Л.М., суддя Крестьянінов О.О.,

розглянувши апеляційну скаргу засновника боржника ОСОБА_1 (вх.№ 727 С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від "09" лютого 2017 р. у справі № 6/90-09

за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області

до ТОВ "Агрофірма Федька" (код ЄДРПОУ 32079417)

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду від 13 квітня 2010 року порушено провадження у справі № 6/90-09 про банкрутство ТОВ "Агрофірма Федька", відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду від 27 квітня 2009 року у справі № 6/90-09 ТОВ "Агрофірма Федька" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду від 09 червня 2011 року призначено ліквідатором банкрута ТОВ "Агрофірма Федька" арбітражного керуючого В.М. Линова.

Ухвалою господарського суду від 23 травня 2013 року припинено повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Линова В.М., призначено ліквідатором банкрута ТОВ "Агрофірма Федька" арбітражного керуючого Бірюліна В.О.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17 червня 2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів у справі № 6/90-09.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 12 листопада 2015 року призначено ліквідатором у даній справі арбітражного керуючого Кошовського С.В.

Засновник боржника ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Сумської області з клопотанням про припинення провадження у справі про банкрутство.

В обґрунтування поданого клопотання про припинення провадження у справі заявник вказує, що 25 травня 2010 року було здійснено погашення в повному обсязі кредиторських вимог, проте 31 травня 2010 року ФОП ОСОБА_5 надав ліквідатору Сидоренку Г.А. вимогу з поточними кредиторськими вимогами на суму 278920 грн. 00 коп., в якій просив включити грошові вимоги до ТОВ "Агрофірма Федька" на вищевказану суму до реєстру вимог кредиторів, як вартість за надані юридичні послуги згідно умов договору від 10 травня 2010 року та акту приймання-передачі виконаних робіт згідно договору про надання юридичної допомоги від 10 травня 2009 року.

27 липня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Сумської області з позовною заявою про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг від 10 травня 2010 року.

Ухвалою Господарського суду Сумської області № 6/90-09 від 17 червня 2013 року частково включені вимоги ФОП ОСОБА_5 в розмірі 20000 грн. 00 коп. з включенням їх до четвертої черги погашення вимог кредиторів , також до шостої черги були включені вимоги Роменської міжрайонної державної податкової інспекції в розмірі 1193 грн. 00 коп.

Постановою Вищого господарського суду України від 02 листопада 2016 року була встановлена недійсність договору про надання юридичних послуг від 10 травня 2009 року, укладеного між ТОВ "Агрофірма Федька", в особі - ліквідатора Сидоренка Г.А. та ФОП ОСОБА_5 і тому, ОСОБА_1 вважає, що провадження у справі має бути припиненим, а вказані вимоги кредиторів (ФОП ОСОБА_5, Роменської міжрайонної державної податкової інспекції) виникли та визнані судом після виникнення підстав для припинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.02.2017 у справі № 6/90-09 (суддя Соп'яненко О.Ю.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про припинення провадження у справі.

ОСОБА_1 не погодилась з прийнятою у справі ухвалою від 09.02.2017 та звернулась з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на неповне дослідження місцевим господарським судом обставин справи та підстав для припинення провадження у справі, викладених у клопотанні, просить скасувати оскаржувану ухвалу господарського суду Сумської області від 09.02.2017 у справі про банкрутство та прийняти постанову, якою задовольнити заяву про припинення провадження у справі про банкрутство.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про її повернення, зважаючи на наступне.

Стаття 93 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржувана ухвала винесена господарським судом Сумської області 09.02.2017. В судовому засіданні за результатами якого винесено оскаржувану ухвалу був присутній уповноважений представник ОСОБА_1

Отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Сумської області від 09.02.2017 є 14.02.2017.

Однак, як вбачається з апеляційної скарги вона датована 19.02.2017 . Відповідно до відбитку штемпеля поштового відділення надіслана до господарського суду 20.02.2017.

Фіскальні чеки про направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам провадження у справі датовані 20.02.2017.

Тобто, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою з пропуском встановленого процесуальним законом строку.

До апеляційної скарги не додано клопотання про відновлення пропущеного строку.

Згідно з п. 4 статті 97 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку.

Зважаючи на те, що скаргу подано після закінчення встановленого законом строку для її подання, клопотання про відновлення пропущеного строку відсутнє, судова колегія дійшла висновку про її повернення заявнику.

Також при огляді матеріалів апеляційної скарги встановлено, що до скарги не додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

В скарзі апелянтом зазначено, що основою при розрахунку ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення є розмір ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. На думку апелянта, оскільки за подання заяв про припинення провадження у справі про банкрутство сплата судового збору не передбачена, тому за звернення з апеляційною скаргою на ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про припинення провадження у справі ставка судового збору дорівнює нулю.

Однак, судова колегія вважає таку позицію апелянта безпідставною та такою, що суперечить положенням Закону України "Про судовий збір", зважаючи на наступне.

Як встановлено вище, апелянт просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду.

Відповідно до частини 4 статті 94 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до п.п.7 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У п. 2.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" надано господарським судам наступні роз'яснення : підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону визначено розмір ставки судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду. Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, - незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом у разі, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі .

Враховуючи те, що апеляційним господарським судом встановлено, що апеляційна скарга подана з порушеннями, а саме, після закінчення встановленого для її подання строку без клопотання про його відновлення та до скарги не додано доказів сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 86, 91, 94, п. 3 та п. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Повернути апеляційну скаргу її заявнику засновнику боржника ОСОБА_1

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 7-ми арк. та конверт.

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Крестьянінов О.О.