Ухвала

від 15.03.2017 по справі 39/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15.03.2017Справа № 39/47

За скаргоюДочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України на діїВідділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Київ у справі№39/47 за позовомДочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України доТовариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецьктепло

простягнення 10 742 488,28 грн.

Суддя Босий В.П.

Представники сторін: від позивача:Тіщенко А.А. від відповідача:не з'явився від ВДВС:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляді господарського суду міста Києва перебувала справа №39/47 за позовом Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України до Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецьктепло про стягнення 10 742 488,28 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2011 р. позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецьктепло на Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України 7910658,02 грн. основного боргу, 290267,54 грн. пені, 56136,65 грн. 3% річних, 68623,23 грн. інфляційних нарахувань, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10.05.2011 р. на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

26.12.2016 р. Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України звернулася до господарського суду міста Києва із скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Київ.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2016 р. вказану скаргу передано для розгляду судді Босому В.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.12.2016 р. справу прийнято до свого провадження суддею Босим В.П. та призначено скаргу до розгляду на 01.02.2017 р.

Ухвалами від 01.02.2017 р. та 20.02.2017 р. розгляд скарги відкладався на 20.02.2017 р. та 15.03.2017 р. відповідно.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, надала пояснення по суті спору, подану скаргу просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

В судове засідання державний виконавець не з'явився, через канцелярію суду надав витребувані судом додаткові докази на справі.

Розглянувши скаргу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд міста Києва встановив наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України Про виконавче провадження .

Статтею 19 Закону України Про виконавче провадження визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

08.07.2016 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Київ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51570313 по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 10.05.2011 р. у справі №39/47, якою надано боржнику семиденний строк для добровільного виконання рішення суду.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Київ від 04.10.2016 р. виконавчий документ - наказ господарського суду міста Києва від 10.05.2011 р. у справі №39/47 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Таким чином, необхідними умовами для повернення виконавчого документу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження є відсутність майна у боржника (на яке може бути накладено стягнення за законодавством) та безрезультатність розшуку такого майна.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження ВП №51570313, з метою розшуку майна боржника державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Київ 08.07.2016 р. було направлено запити до Головного управління Держземагентства у м. Києві та Київській області, Головного управління регіональної статистики, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Держсільгоспінвпеції у м. Києві та Київській області та Укрморрічінспекції.

У відповідь на вказані запити державним виконавцем отримано відповідь Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про відсутність особи боржника серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів.

Головне управління регіональної статистики листом №12/2-22/380 повідомило державного виконавця відомості щодо боржника, які містяться в ЄДРПОУ.

При цьому, матеріали вказаного виконавчого провадження не містять відповідей інших органів, до яких державним виконавцем направлялися запити від 08.07.2016 р.

Тобто, державний виконавець перед винесенням постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 04.10.2016 р. не отримав запитувану у Головного управління Держземагентства у м. Києві та Київській області, а також Держсільгоспінвпеції у м. Києві та Київській області та Укрморрічінспекції інформацію щодо боржника.

Більш того, серед матеріалів справи взагалі відсутні будь-які докази на підтвердження факту встановлення державним виконавцем наявності у боржника відкритих рахунків в банківських установах, а також наявності грошових коштів на таких рахунках, в той час як виконавчий документ - наказ господарського суду міста Києва від 10.05.2011 р. у справі №39/47, було видано саме про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецьктепло грошових коштів.

Відтак суд приходить до висновку, що всупереч приписам ст. 5 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Київ не було належним чином вжито необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2011 р. у справі №39/47.

Відтак, постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №51570313 від 04.10.2016 р. є такою, що винесена передчасно.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Пунктом 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України №9 від 17.10.2012 р. встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, доводи Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України визнаються судом правомірними, дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Київ по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №51570313 від 04.10.2016 р. незаконними, а вказана постанова визнається судом недійсною та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Київ задовольнити.

2. Визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Київ по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №51570313 від 04.10.2016 р.

3. Визнати недійсною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Київ про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №51570313 від 04.10.2016 р.

Суддя В.П. Босий