Рішення

від 29.03.2017 по справі 922/484/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2017 р.Справа № 922/484/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія АГРОПРОМІНВЕСТ , 51810, Дніпропетровська область, Петриківський район, сільрада Шульгівська, автошлях Дніпродзержинський-Шульгівка, 37 км, 2, код ЄДРПОУ 34214947;

до товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОТРАНСГАЗООЧИСТКА , 61098, м.Харків, вул. Афанасівська, 93, корпус Б, код ЄДРПОУ 37367915

про стягнення 144610,00 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 26.01.2017);

відповідача - ОСОБА_2 (наказ № 1 про призначення на посаду директора від 22.11.2010).

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія АГРОПРОМІНВЕСТ звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТРАНСГАЗООЧИСТКА» про стягнення вартості поставленого обладнання неналежної якості у сумі 144610,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.10.2015 між ТОВ ВБК АГРОПРОМІНВЕСТ та ТОВ ТЕХНОТРАНСГАЗООЧИСТКА було укладено договір поставки № 1-07/10, предметом якого була поставка пневмоперевантажуючої установки ППЗМА 2.630.32.2 (нестандарт) (далі, обладнання). Відповідно до специфікацій від 21.10.2015 №1 та №2 до вказаного договору, вартість обладнання та комплектуючих до нього склала 144610,00 грн. Обладнання було поставлено 11.03.2016. Під час використання обладнання було встановлено, що його фактична потужність не відповідає характеристикам, зазначеним у специфікації № 1 від 21.10.2015 та технічному паспорті установки, які є додатками до договору поставки № 1-07/10 від 10.10.2015, а саме, відповідно до технічного паспорту установки та специфікації № 1 від 21.10.2015, розрахункова потужність установки складає 20 т зерна за годину. В період з 14 липня 2016 р. по 21 липня 2016 р. відповідач виконував роботи з обстеження та сервісного обслуговування обладнання, проте потужність обладнання залишилась незмінною. В серпні 2016 року з використанням обладнання було проведено розвантаження 2 автомобілів з зерном масою 30 т та 32 т, в результаті час розвантаження склав 7 год. 37 хв. та 8 год. 11 хв. відповідно. Тобто фактична потужність установки склала 3,9 т зерна за годину, що на 80% менше розрахункової потужності. При спробі збільшити подачу зерна до 24.08.2016 обладнання взагалі вийшло з ладу та 31.08.2016 було передане відповідачу для проведення технічного обстеження відповідно до вимог п. 3.8. договору поставки №1-07/10. Листом від 15.09.2016 відповідач надав опис виявлених несправностей, в якому відповідальність за вихід з ладу установки покладено на позивача та відмовлено у гарантійному ремонті обладнання. В листах, направлених у вересні 2016 року на адресу відповідача, ТОВ ВБК АГРОПРОМІНВЕСТ пропонувало провести перевірку фактичної потужності установки, за її результатами скласти Акт про відповідність фактичних показників потужності установки розрахунковим показникам, зазначеним у специфікації № 1 від 21.10.2015 та технічному паспорті установки. У відповідь позивачу надійшов лист від 10.11.2016, в якому відповідач зазначає, що зниження потужності установки сталося внаслідок неузгодженого внесення змін до конфігурації системи пневмотранспорту. При цьому, в листі від 15.09.2016 викладений дуже детальний опис обладнання та перелік несправностей, серед яких змін до конфігурації системи пневмотранспорту немає. На теперішній час обладнання до використання непридатне та знаходиться у відповідача. 18.11.2016 ТОВ ВБК АГРОПРОМІНВЕСТ направило на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору поставки № 1-07/10 від 10.10.2015 з вимогою повернути вартість обладнання, проте відповіді на повілдомлення позивач не отримав. Здійснюючи правове обґрунтування посилається на ст.ст. 562, 675, 678-680, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 268, 269 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2017 було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.03.2017 о 11:40 год.

Суд перейшов до розгляду справи по суті 01.03.2017.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. №6577 від 27.02.2017), а його повноважний представник у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначила, що замовлене обладнання було виготовлене та пройшло випробування, результати випробувань зафіксовані у Протоколі випробувань № 1-24-2016 від 26.01.2016. Так, обладнання повністю відповідає замовленим вимогам та забезпечує необхідну продуктивність. Замовлене обладнання було відвантажене позивачу 11.03.2016 та прийняте його уповноваженим представником, який своїм підписом на видатковій накладній № РН 11-3/01 від 11.03.2016 засвідчив, що продукція ним отримана, якість і кількість перевірені, претензії до постачальника відсутні. Також представнику позивача був наданий паспорт на обладнання та проведений інструктаж з правил експлуатації обладнання. У паспорті на обладнання зазначено, що розрахункова продуктивність обладнання складає до 20 тонн на годину, а також наведена інформація, що обладнання має кліматичне виконання та категорію У2 - відсутність прямого впливу сонячного випромінювання та атмосферних опадів (снігу і дощу) за ГОСТ 15150-69 Машини, прилади та інші технічні вироби. Виконання для різних кліматичних районів. Категорії, умови експлуатації, зберігання і транспортування в частині впливу кліматичних факторів зовнішнього середовища . Представник відповідача зауважила, що відповідно до умов договору поставки № 1-07/10 від 10.10.2015 (п.3.3., 3.5.) при невідповідності товару за якістю покупець зобов'язаний повідомити про це постачальника письмово. Позивач повинен провести приймання продукції за якістю у строк не пізніше 10 днів з моменту отримання продукції. При цьому позивач користувався обладнанням протягом 5 місяців. Скарг, щодо продуктивності обладнання, чи будь-яких інших зауважень від позивача не надходило. На прохання позивача 14.07.2016 відповідач забезпечив виїзд представників для проведення обстеження обладнання, за результатами якого було складено акт від 14.07.2016 в якому зазначено, що внаслідок порушення умов зберігання та експлуатації, обладнання знаходиться у незадовільному стані та потребує повного технічного обслуговування та ремонту. Подальша експлуатація без проведення вищезазначених дій може призвести до виходу обладнання зі строю. Проте представник позивача від повного технічного обслуговування відмовився, рекомендаціями виробника знехтував, від візування акту відмовився. У зв'язку із повідомленням позивача про вихід обладнання з ладу, воно було прийняте для проведення обстеження, та усунення заводських недоліків якщо такі будуть виявлені. Представник відповідача зазначає, що внаслідок порушення правил зберігання та експлуатації обладнання має пошкодження, що виникли через грубі порушення позивачем правил зберігання, монтажу, експлуатації та обслуговування обладнання. Про виявлені порушення позивача було повідомлено листом № 1-15/09 від 15.09.2016, у зв'язку із чим йому було відмовлено у гарантійному ремонті. Представник відповідача наголосила, що обов'язок забезпечити дотримання правил приймання, транспортування, монтажу та експлуатації замовленого обладнання покладений на позивача, як покупця.

З метою надання позивачу можливості подати письмові пояснення щодо відзиву на позов відповідно до ст.77 ГПК України судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 21.03.2017 о 12:00 год.

Після перерви, позивач надав суду пояснення до відзиву відповідача на позовну заяву (вх. №9602 від 21.03.2017), в яких зазначив, що виконані відповідачем роботи з обстеження та сервісного обслуговування пневмоперевантажуючої установки ППЗМА були оплачені позивачем у повному обсязі. Позивач вказує, що доводи відповідача щодо порушень умов використання та монтажу обладнання є необгрунтованими, оскільки ним самим було проведено сервісне обслуговування обладнання, за результатами якого воно мало досягнути розрахункової продуктивності. Позивач наголошує, що всі документи, які відповідач надав у якості доказів, складені виключно ним самим та його працівниками, без залучення представників позивача та/або неупереджених третіх осіб. Випробування потужності обладнання проведені некоректно, так як дані, що засвідчені відповідачем вказують, що випробування обладнання після ремонту тривало цілих 3 хвилини, що не може надати об'єктивну картину результату проведених робіт.

Також представник позивача у судовому засіданні заявив клопотання про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі. На розгляд експерта запропонував поставити наступні питання: 1. Чи можливе досягнення обладнанням проектної продуктивності 20 т зерна в годину? 2. Чим викладений вихід з ладу обладнання? 3. Чи могли отримані пошкодження обладнання виникнути в результаті збільшення навантаження на підшипниковий вузол або неправильного підбору шківів виробником? 4. У якому випадку можливе витікання всього мастила з підшипникового вузла обладнання? 5. Як часто необхідно змащувати підшипники в даному випадку? Проведення експертизи просив доручити ТОВ Незалежний інститут судових експертиз.

З метою ознайомлення із матеріалами справи та надання відповідачу можливості подати письмові пояснення щодо заперечень на відзив та клопотання про призначення експертизи, судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 29.03.2017 о 12:00 год.

Після перерви, представник позивача клопотання про призначення експертизи підтримав та надав суду належним чином завірену копію листа Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_3 від 27.03.2017 №2/812, про те, що в інституті відсутні фахівці та спеціальне обладнання по дослідженню пневмоперевантажуючої установки ППЗМА 2.630.32.2. Вказаний документ долучений судом до матеріалів справи у судовому засіданні.

Відповідач у запереченнях на інформацію, викладену в поясненні позивача (вх. №10341 від 28.03.2017) зазначив, що має місце підтасовка фактів позивачем щодо часу в'їзду та виїзду представників відовідача на територію позивача. Крім того, позивач тривалий час використовував обладання з порушенням умов експлуатації, а після проведення обстеження та переустановки обладнання відповідач провів чергові випробування устаткування та вкотре зафіксував продуктивність у межах паспортних характеристик, при цьому зауважень щодо продуктивності обладнання від нього не надходило. Щодо складених відповідачем документів вказала, що присутність позивача при випробуваннях виробленої продукції не передбачена ні нормативними актами, ні умовами договору поставки №1-07/10 від 10.10.2015. Крім того зауважила, що заперечення позивача мають лише характер сумнівів та припущень та не підтверджуються належними доказами.

Представник відповідача проти клопотання про призначення судової експертизи, заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

Розглянувши клопотання представника позивача про призначення судової експертизи, суд відмовляє у його задоволенні за безпідставністю.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому доходить висновку про можливість розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Згідно із ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

10 жовтня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ВБК АГРОПРОМІНВЕСТ» (далі - покупець) з однієї сторони та товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТРАНСГАЗООЧИСТКА» (далі -постачальник) з другої сторони, було укладено договір поставки №1-07/16 (далі - договір поставки).

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 вказаного договору поставки постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах, встановлених цим договором. Найменування, асортимент, кількість, ціна товару і терміни поставки по кожній окремій партії узгоджуються сторонами і вказуються у специфікаціях, рахунках, або заявках покупця. Всі зазначені документи є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно із специфікаціями №1, 2 від 21.10.2015, що є невід'ємними частинами договору постачальник передає, а покупець приймає у власність і оплачує пневмоперевантажуючу установку ППЗМА 3.630.32,2 (нестандарт) вартістю 126780,00 грн. та магістраль з пневмоперевантажуючої установки на силос (далі, обладнання) вартістю 17830,00 грн., а всього на суму 144610,00 грн.

У п.3.1 договору поставки вказано, що товар по своїй якості повинен відповідати технічній документації наданої покупцем, ГОСТу на даний вид товару або характеристикам, визначеним у технічному завданні.

Обладнання на суму 144610,00 грн. було відвантажене позивачу 11.03.2016 року, що підтверджується видатковою накладною № РН 11-3/01 від 11.03.2016 та отримане ТОВ ВБК АГРОПРОМІНВЕСТ в особі головного інженера ОСОБА_4, що діяв на підставі довіреності №972 від 02.03.2016, про що свідчить його підпис у видатковій накладній.

Крім того, на пневмоперевантажувач мобільний ППЗМА 2.630.32.2 (нестандарт) було надано паспорт, в якому зазначено, що розрахункова продуктивність обладнання складає до 20 тонн на годину та залежить від: фізичних властивостей перевантажуємого продукту та його вологості; температури, маси, в'язкості та вологості повітря і умов навколишнього середовища; конфігурації системи пневмотранспорту; маніпулятивності оператора.

Пунктами 3.3., 3.5. договору поставки передбачено, що при невідповідності товару за якістю покупець зобов'язаний повідомити про це постачальника письмово. Претензії по якості приймаються протягом 10 днів з моменту отримання товару. У разі виявлення недоліків (у виникненні яких винен Постачальник - порядок виявлення недоліків згідно п.3.8 даного договору), останній усуває такі за власний рахунок.

Відповідно до п.3.7. договору поставки за якість матеріалів і комплектуючих відповідальність несе виробник даних матеріалів. За працездатність і надійність (відповідність заявленим параметрам і т.д.) агрегатів відповідальність несе виробник даних агрегатів. Тобто якщо у складі товару, що поставляється є вузли, деталі та агрегати виробником яких постачальник не є, то і відповідальність за їх якість несе виробник вищезазначених товарів.

Згідно із положеннями п.3.8 договору поставки при виявленні недоліків у вузлах або агрегатах, покупець доставляє непрацюючі вузли або агрегати на територію постачальника. Постачальником проводиться експертиза, виявляється причина пошкодження із складанням відповідного акта. У разі якщо виявлено, що покупець повністю дотримується всіх правил експлуатації і поломка є наслідком дій постачальника, останній повинен за власний рахунок усунути недоліки, в яких він винен. Якщо за фактом проведення експертизи постачальником буде виявлено, що ушкодження не є заводським браком, покупець зоов'язаний сплатити постачальнику кошти за проведення експертизи. У разі незгоди покупця із висновком постачальника, покупець має право замовити незалежну експертизу до організації, яка має ліцензію на проведення такого роду експертиз.

З наданої суду належним чином завіреної копії паспорту пневмоперевантажувача мобільного ППЗМА 2.630.32.2 (нестандарт) вбачається, що на певні компоненти обладнання встановлені відповідні гарантійні строки від 3 місяців і до 24 місяців. Водночас у межах гарантійного строку виробник зобов'язується безоплатно усунути неполадки, що виникли з його вини, за умови дотримання споживачем правил транспортування, зберігання, монтажу, експлуатації і технічного обслуговування установки. При цьому строк гарантійного обслуговування відраховується з моменту відвантаження покупцю.

13.07.2016 позивач звернувся до відповідача листом з проханням направити преставників за місцезнаходженням ТОВ ВБК АГРОПРОМІНВЕСТ для проведення обстеження і сервісного обслуговування пневмоперевантажуючої установки ППЗМА 2.630.32.2. (а.с.50).

За результатами технічного обстеження обладання було складено акт №1-14-07/2016, в якому зазначено, що товариством порушено умови зберігання, монтажу та експлуатації обладнання. Регламентне технічне обслуговування взагалі не проводилось. Обладнання знаходиться у незадовільному стані та вимагає повного технічного обслуговування і ремонту. Подальша експлуатація без проведення вищевказаних дій може привести до виходу обладнання з ладу. На вказаний акт №1-14-07/2016 технічного обстеження обладнання жодних заперечень від позивача не надходило.

Також, як вбачається із матеріалів справи, при виїзді 14.07.2016 до позивача для технічного обстеження обладнання представниками відповідача були виконані роботи з обстеження та сервісного обслуговування пневмоперевантажуючої установки ППЗМА 2.630.32.2 на суму 3900,00 грн., а також поставлені та замінені запасні частини до обладанання на загальну суму 9748,87 грн., що підтверджується актом №1-21/07 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 21.07.2016 та видатковою накладною №РН-22-1/07 від 22.07.2016.

Позивач жодних зауваженьне по акту №1-14-07/2016 не надавав, а також не заперечує, що після здійснення зазначених робіт та проведення сервісного обслуговування експлуатував поставлене обладнання.

Згодом листом від 18.08.2016 вих. №1/18 позивач повідомив відповідача про вихід обладнання з ладу з незрозумілих причин та про невідповідність продуктивності по зерну, що вказана у специфікації №1 до договору поставки та у паспорті на агрегат, дійсності. Просив виявити причини несправності обладнання з подальшим складанням акта.

На вказаний лист відповідачем надано відповідь (лист від 29.08.2016р. №1-29/08) про готовність прийняття обладнання для проведення обслуговування та усунення заводських неділіків після виникнення з посиланням на п. 3.8. логовору. (а.с. 67)

Як вбачається із матеріалів справи, обладнання було прийнято відповідачем до обстеження та дефектації і актом дефектації обладнання від 02.09.2016, складеного ТОВ ТЕХНОТРАНСГАЗООЧИСТКА з залученням виконавця ФОП ОСОБА_5 було встановлено, що пневмоперевантажувач ППЗМА 2.630.32.2 експлуатувався та зберігався за умовами У1 - прямий вплив кліматичних факторів , а саме осадків. У гарантійному обслуговуванні і відновленні вузлів і агрегатів позивачу було відмовлено, про що було повідомлено останнього листом №1-15/09 від 15.09.2016.

На вказаний акт дефектації від 02.09.2016 позивач заперечень не надавав.

Також Ппзивач листами від 19.09.2016, 29.09.2016 звертався до відповідача з проханням провести перевірку фактичної потужності установки, та за її результатами скласти акт про відповідність фактичних показників потужності установки розрахунковим показникам, зазначеним у специфікації №1 та технічному паспорті, на що останній відмовив.

Позивач зазначає, що 18.11.2016 направив на адресу ТОВ ТЕХНОТРАНСГАЗООЧИСТКА повідомлення про відмову від договору з вимогою повернути вартість обладнання, проте відповіді від відповідача не отримав, у зв'язку із чим звернувся до суду з позовом, обравши спосіб захисту - повернення вартості поставленого обладнання неналежної якості у сумі 144610,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 675 ЦК України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Так, судом встановлено, що 10.10.2015 між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №1-07/10, за яким ТОВ ТЕХНОТРАНСГАЗОЧИСТКА передало (відвантажило), а ТОВ ВБК АГРОПРОМІНВЕСТ прийняло у власність пневмоперевантажуючу установку ППЗМА 2.630.32,2 (нестандарт), магістраль з пневмоперевантажуючої установки на силос відповідно до специфікацій №1, 2 від 21.10.2015, що підтверджується видатковою накладною №РН-11-3/01 від 11.03.2016. Крім того, підписами сторін засвідчено, що якість і кількість продукції перевірено, претензії до постачальника відсутні, на чому наголошує відповідач та не заперечує позивач.

Як зазначає відповідач та підтверджується матеріалами справи, замовлене обладнання було виготовлене та пройшло випробування. Результати випробувань зафіксовані у Протоколі випробувань № 1 -24-2016 від 26.01.2016. За висновком протоколу випробувань обладнання придатне до експлуатації, а саме: не виявлено дефектів щодо електро живлення і безпеки, візуального огляду і кінематичних вимірювань механічної частини; температура поверхонь і наявність захисту відповідають вимогам; вимірювання аеродинамічних характеристик (швидкість, тиск) в нормі; вимірювання шуму в нормі; продуктивність в нормі.

Згідно із положеннями ст.268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів (ч.1 статті). Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі (ч.4 статті).

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з повідомленням про вихід обладнання з ладу та виявлення причин пошкодження з дотриманням п. 3.8. договору поставки.

За результатами проведення дефектації відповідачем було складено акт дефектації обладнання, виявлено недотримання позивачем правил експлуатації і зберігання, а також наявність пошкоджень привнесених ззовні, встановлено, що причиною врати мастила у підшипниках є експлуатація та зберігання пневмоперевантажуючої установки в неналежних умовах експлуатації по ГОСТ 15150-69, так як пневмоперевантажувач ППЗМА 2.630.32.2, експлуатувався та зберігався за умовами У1 - прямий вплив кліматичних факторів , а саме осадків, у звязку із чим ТОВ ВБК АГРОПРОМІНВЕСТ було відмовлено у гарантійному обслуговуванні і відновленні вузлів і агрегатів, а також зазначено, що відновлення працездатності та виготовлення нових вузлів може бути зробелено за рахунок покупця. До акту дефектації відповідачем було долучено фотознімки, з яких вбачається порушення позивачем кліматичного виконання ГОСТу 15150-69-У2 щодо уникнення попадання опадів на обладнання.

Із технічного паспорту на обладнання вбачається, що дія гарантії припиняється і ремонт обладнання здійснюється за рахунок покупця у наступних випадках: при внесенні змін в конструкцію обладнання і спробах самостійного ремонта обслуговування; при необережному користуванні з обладнанням і недотриманні правил експлуатації і зберігання; при наявності механічних пошкодженнях вузлів, що підлягають ремонту; при пошкодженні виниклих внаслідок необережного транспортування, в результаті нещасного випадку чи стихійного лиха.

Відповідач мотивує відмову у здійсненні гарантійного ремонту саме недотриманням позивачем правил експлуатації та зберігання, що мають бути дотримані для належної роботи обладнання, та відповідно забезпечення його розрахункової продуктивності.

Як встановлено судом, та не заперечується позивачем, про можливість виходу поставленого обладнання з ладу його було попереджено ще в акті №1-14-07/2016 технічного обстеження від 14.07.2016 у зв'язку із порушенням умов зберігання, монтажу та експлуатації обладнання. При цьому відповідачем задля уникнення можливості виходу обладнання з ладу було запропоновано позивачу заходи щодо змін умов зберігання та експлуатації установки, забезпечення її безпеки, залучення замовника до її регулярного обслуговування, направлення обладнання виробнику для повного технічного обслуговування. До акту було додано фотоматеріали на підтвердження порушення позивачем умов зберігання, монтажу та експлуатації обладнання.

У матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано доказів на підтвердження дотримання належних умов зберігання, монтажу та експлуатації установки, ГОСТу 15150-69-У2 щодо кліматичного виконання (уникнення потрапляння опадів), а також не доведено вжиття заходів щодо створення таких умов та взяття вказівок відповідача, зроблених в акті технічного обстеження від 14.07.2016, до уваги та до виконання. Крім того, акти, складені представниками відповідача позивачем не заперечувалися.

Згідно з ч. 2 ст. 679 ЦК України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

За ч. 6 ст. 268 ГК України у разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

Частиною 6 ст. 269 ГК України визначено, що постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Позивач обгрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на ст.678 ЦК України, яка передбачає правові наслідки передання товару неналежної якості.

Частиною 2 вказаної статті ЦК України встановлено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Позивачем обрано спосіб захисту у вигляді повернення сплаченої за товар грошової суми, проте згідно із ст.ст.33, 34 ГПК України не надано суду доказів на спростування доводів відповідача про порушення ТОВ ВБК АГРОПРОМІНВЕСТ умов зберігання, монтажу та експлуатації установки, дотримання ГОСТу 15150-69-У2 щодо кліматичного виконання (уникнення потрапляння опадів), крім того, позивач у визначений п.3.5. договору поставки строк, не звертався до відповідача із претензією по якості поставленого товару, на момент його відвантаження, питань щодо якості товару у представника позивача також не виникло. З проханням здійснити обстеження та сервісне обслуговування обладнання позивач звернувся до відповідача лише 13.07.2016, коли поставлений товар перебував в експлуатації вже 4 місяці, а з повідомленням про вихід обладнання зі строю у серпні 2016 після того, як відповідачем було зроблено сервісне обслуговування обладнання та заходи щодо забезпечення продуктивності установки.

Суд зазначає, що у випадку наявності гарантії щодо якості товару обов'язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності, покладається на нього. Тобто, можна стверджувати, що у випадку надання гарантії щодо якості товару продавцем існує презумпція вини останнього. Підставами, що звільняють продавця від відповідальності за недоліки товару, щодо якого надана гарантія, є порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дії третіх осіб, випадок або непереборна сила, що мали місце після передачі товару покупцеві.

Судом встановлено, що відповідачем дотримано умови, передбачені п.3.8. договору поставки щодо прийняття на обстеження обладання, вжиття заходів щодо виявлення недоліків у його роботі, встановлення причин його пошкодження, за результатами якого відповідно складено акт дефектації від 02.09.2016, про що проінформовано позивача, який в свою чергу жодних заперечень на вказаний акт не надавав.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем згідно із ст.ст. 33, 34 ГПК України доведено та не спростовано позивачем порушення останнім умов зберігання, монтажу та експлуатації пневмоперевантажуючої установки ППЗМА 2.630.32,2, потрапляння на обладнання кліматичних факторів, а саме опадів, що є підставою для припинення гарантії та відповідно підставою для звільнення продавця від відповідальності за недоліки товару, у зв'язку із чим вимоги позивача щодо повернення вартості поставленого товару, що грунтуються на ст.678 ЦК України є необгрунтованими та не недоведеними, тому не підлягають задоволенню за безпідставністю.

Відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи, суд виходив з наступного.

Суд, вирішуючи питання стосовно доцільності задоволення або відхилення клопотання про призначення експертизи, вирішує, чи дійсно існує необхідність використання спеціальних знань для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Так, позивач звертаючись із клопотанням про проведення судової експертизи, просив поставити на вирішення експерта наступні питання:1. Чи можливе досягнення обладнанням проектної продуктивності 20 т зерна в годину? 2. Чим викладений вихід з ладу обладнання? 3. Чи могли отримані пошкодження обладнання виникнути в результаті збільшення навантаження на підшипниковий вузол або неправильного підбору шківів виробником? 4. У якому випадку можливе витікання всього мастила з підшипникового вузла обладнання? 5. Як часто необхідно змащувати підшипники в даному випадку?

З викладеного вбачається, що позивач, зокрема, бажав визначити технічну характеристику обладнання, а саме проектну продуктивність до 20 т зерна в годину, що в свою чергу мало бути забезпечено при додержанні позивачем належних умов експлуатації обладнання, ГОСТу 15150-69-У2 щодо кліматичного виконання (уникнення потрапляння опадів), які були останнім порушені, при цьому відтворення кліматичних умов, в яких монтувалося, використовувалося та зберігалося обладнання є неможливим, а відтак позивач не обгрунтував належним чином доцільність призначення у даній справі судової експертизи та методи її проведення.

Задоволення клопотання про призначення судової експертизи призведе лише до затягування строків розгляду справи, порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 4-5, 12, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 03.04.2017 р.

Суддя ОСОБА_6