Постанова

від 03.08.2006 по справі 17/237

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/237

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "03" серпня 2006 р.                                                  Справа № 17/237

м. Чернігів                                                                                                    « 03 »серпня 2006 року                                                       

Суддя Кушнір І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:

Секретаря судового засідання: Бардіна О.О.

Представника позивача: Таран Л.М. –заступник начальника відділу, довіреність №651 від 02.08.2006р.;

Представника відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні присутній прокурор відділу прокуратури Чернігівської області Турчин І.А. посвідчення №75 від 28.10.2004 р.    

матеріали справи №17/237

За ПОЗОВОМ: Прокурора Срібнянського району в інтересах держави в особі Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, представницький орган –Срібнянський районний центр зайнятості

  17300, Чернігівська область, смт. Срібне, вул. Чапаєва, 33

До ВІДПОВІДАЧА: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромсервіс”

  17300, Чернігівська область, смт. Срібне, вул. Леніна, 94

Про стягнення 10837,29 грн.

СУТЬ СПОРУ :

Прокурором Срібнянського району в інтересах держави в особі Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (представницький орган - Срібнянський районний центр зайнятості) заявлено позов про стягнення зі СТОВ „Агропромсервіс” 10837,29 грн. страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким позов визнав в повному обсязі та заявив клопотання про слухання справи без участі його представника.

Заслухавши представника Позивача, Прокурора та дослідивши надані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.00р. №1533-ІІІ (далі Закон №1533) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Відповідно до ст.12 Закону №1533 виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, зокрема:

·          ведуть реєстр платників страхових внесків;

     ·          провадять збір страхових внесків;

     ·          контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття;

     ·          представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №1533 джерелом формування коштів Фонду є, зокрема страхові внески страхувальників - роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.

Згідно довідки Позивача Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття за №256000177 з 21.02.02р.

           Згідно ч.3 ст.17 Закону №1533 роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

          Відповідно до п.2 ч.2 ст.35 Закону №1533 роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески;

В порушення даних вимог, за Відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків за період з 01.03.2005 –І квартал 2006 року в розмірі 22432,65 грн. Сума заборгованості підтверджується розрахунковою відомістю про нарахування, і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за І квартал 2006 року, актом перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків №18 від 31.05.2006р. та актом звірки взаєморозрахунків від 31.05.2006р.  Рішенням суду по справі №18/138 від 31.05.2006р. з Відповідача було стягнуто 11595,36 грн. заборгованості. Станом на момент подання позову залишок по сплаті страхових внесків становить 10837,29 грн.

Доказів погашення заборгованості Відповідач не надав.

Згідно п.2 ст.34 Закону №1533:

Фонд зобов'язаний забезпечувати збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.

          Відповідно до п.п.1,2 ст.38 Закону №1533:

“Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.”

Згідно ст.39 Закону №1533:

“Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.”

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України:        

“У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а  відповідачем  -  фізична  чи  юридична  особа,  судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.”

Покладення на Відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею взагалі не передбачено.

На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на Відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромсервіс” (17300, Чернігівська область, смт. Срібне, вул. Леніна, 94, р/р26003300100510, КАБ „Демарк” м.Прилуки, МФО 353575, код 31668819) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, представницький орган –Срібнянський районний центр зайнятості (17600, Чернігівська область, смт. Срібне, вул. Чапаєва, 33,  р/р37175972900493 в УДК м.Чернігів,  МФО 853417, код 14550172) 10837 грн. 29 коп. недоїмки зі сплати страхових внесків.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

3. Дана Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку. Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі. Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Дана Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова або  ухвала  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку. У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

5. Дана Постанова після набрання законної сили,  є обов'язковою для осіб,  які беруть  участь  у  справі,  для  їхніх правонаступників,  а також для всіх органів,  підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини,  які  були  встановлені постановою,  що набрала законної  сили,  в  одній  адміністративній   справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Суддя                                                                                                              І.В. Кушнір