Рішення

від 29.03.2017 по справі 915/902/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року Справа № 915/902/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: Білецького В.Ф. - дов. б/н від 18.07.2016,

представника відповідача: Тростінецького С.В. - дов. №1від 01.10.2016,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРРІЛЕНД"

(74900, Херсонська обл., м.Нова Каховка, вул.Першотравнева, буд.69)

(адреса представника: 65123, м.Одеса, вул.Висоцького, буд.25, кв.68),

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ" (57154, Миколаївська обл.., Миколаївський р-н, с.Подимове, вул.Набережна, буд.21-А),

про : стягнення заборгованості за Договором поставки №28 від 03.03.2014 у розмірі 545892,21 грн., з яких 227773,92 грн. проіндексованої заборгованості по оплаті вартості товару, 91170,8 грн. пені та 226947,49 грн. процентів за користування кредитом (чужими грошовими коштами).

Згідно заяви позивача №17 від 02.03.2017: стягнення з відповідача 238149,06 грн., -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІРРІЛЕНД" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства ""ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ" про стягнення заборгованості за Договором поставки №28 від 03.03.2014 у розмірі 545892,21 грн., з яких 227773,92 грн. проіндексованої заборгованості по оплаті вартості товару, 91170,8 грн. пені та 226947,49 грн. процентів за користування кредитом (чужими грошовими коштами).

03.03.2017 від позивача до суду надійшла заява №17 від 02.03.2017 про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 238149,06 грн. Від решти позовних вимог позивач відмовився.

В обґрунтування своїх остаточних позовних вимог позивач посилається на наступне:

- за приписами ст.670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після і одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором. Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін. Жодних повідомлень чи вимог згідно зазначеного відповідач з приводу кількості поставленого товару позивачу, як постачальнику, не надавав і з цього приводу не звертався взагалі. Тобто в дійсності ніяких розбіжностей щодо кількості поставленого товару не було. Отже всі доводи відповідача щодо отримання ним товару не в тій кількості, як було зазначено в Договорі, є штучними, вигаданими спеціально під судовий процес, і не відповідають дійсності.

- з огляду на неможливість спростувати сумніви у належності підпису в видатковій накладній №90 від 10.06.2014 директора відповідача, та враховуючи недоцільність призначення якоїсь нової, додаткової чи повторної експертизи, позивач вимушений заявити про зменшення своїх позовних вимог та навести на їх обґрунтування додаткові доводи та докази. Так, згідно з правилами п.1 ст.13 та п.1 ст.14 ЦК України цивільні права та обов'язки здійснюються у межах, встановлених договором, а згідно п.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори, інші правочини та інші юридичні факти. Положення цивільного і господарського законодавства України не заважають сторонам правочину укладати додаткові угоди щодо наприклад встановлення засобів заохочення до виконання обов'язків (п.3 ст.14 ЦК України), обумовлювати в цих угодах виникнення цивільних прав та обов'язків настанням або ненастанням певної події (п.6 ст.11 ЦК України), встановлювати той чи інший вид забезпечення виконання зобов'язання (ст.ст.546-547 ЦК України), деталізувати в додаткових угодах (правочинах) порядок здійснення виконання договору, констатувати визнання боргу боржником (п.2 ст.555 ЦК України), встановлювати умови щодо припинення зобов'язання за згодою сторін передачею відступного (ст.600 ЦК України) або щодо звільнення боржника від його обов'язків повністю чи частково (ст.605 ЦК України). Крім того, відповідно до п.п.1-3 ст.6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. У повній відповідності до зазначеного, 30.03.2015, після певних перемовин, нагадувань і пред'явлення претензій боржнику, між відповідачем, як покупцем, та позивачем, як постачальником, за Договором було укладено додаткову Угоду про порядок і терміни погашення заборгованості, в якій за взаємною згодою боржнику (відповідачу) було встановлено тимчасову можливість розрахуватися на більш приємних умовах, ніж це було передбачено умовами Договору, якщо він скористається нею и здійснить платежі у строк до 30.04.2015; сторонами правочину було узгоджено та визначено суму заборгованості за Договором, а саме в сумі, еквівалентній 8 980,00 доларів США, що в перерахунку в гривню на момент укладення Угоди становило 244256,00 грн.; встановлено, що платежі з боку боржника (відповідача) зараховуються в рахунок погашення боргу в перерахунку за середнім по Україні курсом продажі доларів США за гривню за даними міжбанківського валютного ринку України згідно веб-сайту Ьйр://іпсіех.тіптіп.сот.ца/агсгі на день, попередній дню здійснення платежу, аналогічно розраховується і сума заборгованості. Отже цією Угодою сторонами на момент її підписання суму боргу за Договором було узгоджено в сумі, еквівалентній 8 980,00 доларів США, що в перерахунку в гривню на момент укладення Угоди становило 222549,00 грн. Розмір заборгованості, який було узгоджено в Угоді Відповідач визнавав і пізніше, зовсім недавно, 13.06.2016 в своєму електронному листі №2/06-16 від зазначеної дати, адресованому нашому партнеру - ТОВ Агрооптима . На виконання п.2.1 умов Угоди відповідачем було 15.05.2015 сплачено 4625,00 грн., що еквівалентно 224,51 доларів США в перерахунку за курсом 20,60 грн./ дол. США згідно джерела, яке визначено в Угоді. Отже, рахуючи від суми боргу, погодженої в зазначеній Угоді, заборгованість Відповідача після платежу від 15.05.2015 склала 180 363.00 грн. = (8 980,0 х 20.60) - 4625,0 грн. або еквівалент 8 755.48 доларів США (180 363,0/20.60). Станом на 02.03.2017 заборгованість відповідача згідно положень Угоди (при курсі 27.20 грн./ дол. на 01.03.2017 згідно джерела, визначеного в Угоді) складає: 8 755.48 х 27.20 = 238149.06 грн., які позивач просить стягнути.

Відповідач у відзиві та додаткових поясненнях до відзиву проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне:

- 03.03.2014 ТОВ ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ дійсно було підписано договір поставки №28 з ТОВ ІРРІЛЕНД , за умовами якого позивач повинен був поставити на користь ТОВ ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ насіння цибулі в кількості,обумовленій в договорі та специфікації до договору. Згідно п.3.6 договору поставки продавець зобов'язався надати покупцю документи,а саме: рахунок, податкову накладну, накладну на передачу товару та, на вимогу покупця, товарно-транспортну накладну. Пунктом 4.1 цього ж договору передбачено, що право власності на товар переходить до покупця в момент одержання ним товару, супровідних документів та підписання накладних про передачу товару. Як встановлено висновками експерта від 04.01.2017 року, за результатами проведення судової експертизи зразка підпису та печатки на оригіналі видаткової накладної №90 від 10.06.2014 підпис на накладній виконаний не директором ТОВ Деметра Агро Миколаїв Новожиловим В.В., а відтиск печатки виконаний способом копіювання, а тому не підлягає дослідженню. У зв'язку з цим вважаємо, що оригінал видаткової накладної №90, який надав позивач в якості доказу щодо поставки та передачі товару за договором є неналежним та недопустимим та не повинен братися до уваги судом при вирішенні питання по суті.

- ТОВ Деметра Агро Миколаїв не заперечує що ТОВ ІРРІЛЕНД частково виконало свої зобов'язання по договору в межах суми передплати по цьому ж договору.

- стосовно додаткової угоди про порядок і терміни погашення заборгованості від 30.03.2015 відповідач підтверджує, що значний проміжок часу між сторонами договору відбувалися інтенсивні перемовини щодо встановлення як кількості поставленого товару так і суми, необхідної до сплати за такий товар. Сторони обмінювалися різного роду пропозиціями та проектами додаткових угод до основного договору поставки. Однак всі розрахунки впиралися у неможливість підтвердження з боку постачальника по договору кількості поставленого товару. На одному з етапів перемовин керівник позивача запевнив керівника ТОВ Деметра Агро Миколаїв в тому, що він надасть підтвердження поставки товару на суму 8980,0 доларів США та запропонував у класти у зв'язку з цим додаткову угоду. Проект додаткової угоди був погоджений сторонами в електронному вигляді, підписаний керівником ТОВ Деметра Агро Миколаїв та направлений для підписання постачальнику. Однак, вказана додаткова угода з підписом та печаткою постачальника (екземпляр покупця) не була повернена. При цьому, постачальник так і не надав жодного доказу на підтвердження кількості поставленого товару, яка б відповідала сумі, погодженій в додатковій угоді. Пунктом 3 додаткової угоди встановлено, що умови пункту 2 цієї угоди не змінюють умов договору поставки, а є виключно проявом доброї волі сторін, спрямованої на мирне врегулювання питання. Крім того, умовами додаткової угоди не визначено та не уточнено, скільки ж товару було поставлено постачальником на користь покупця, формально визначена сума без прив'язки до кількості товару, оплаті ж підлягає тільки поставлений товар. У зв'язку з тим, що постачальник так і не надав доказів щодо того, скільки ж товару ним було поставлено, ТОВ Деметра Агро Миколаїв припинило виконувати умови додаткової угоди.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові та запереченнях проти позову.

У судовому засіданні 21.03.2017 судом оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 29.03.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

03.03.2014 між сторонами було укладено Договір поставки №28 (надалі - Договір №28) (а.с.14-16), згідно якого постачальник (позивач у справі) зобов'язується поставити покупцю (відповідач у справі) товар, кількість, асортимент та ціна якого узгоджується сторонами у додаткових угодах та специфікаціях, а покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах визначених договором.

Строк договору сторони визначили з дати підписання до 31.12.2014.

Відповідно до Специфікації №1 від 25.03.2014, що є додатком до Договору №28, позивач мав поставити у строк до 18.03.2014, на умовах само вивозу покупцем, товар - насіння цибулі Венера у кількості 98 упаковок за ціною 2034,49 грн. (з ПДВ), на загальну суму 199380,0 грн., що еквівалентно 17962,16 дол. США.

У вказаній специфікації сторони передбачили, що оплата товару здійснюється на наступних умовах: 50% в сумі 99690,0 грн. сплачується в якості передплати в строк до 28.03.2014. Решта у сумі 99690,0 грн. сплачується до 20.09.2014.

Платіжним дорученням №2 від 26.03.2014 відповідач здійснив передплату за товар у сумі 99690,0 грн. та платіжним дорученням №117 від 15.05.2015 відповідач здійснив передплату за товар у сумі 4625,0 грн., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками (а.с.51, 52) та не заперечується відповідачем. Таким чином, загальна сума передплати склала 104315,0 грн.

Позивачем, в якості доказу поставки товару було надано суду видаткову накладну №90 від 10.06.2014 на поставку насіння цибулі Венера у кількості 98 упаковок за ціною 2034,49 грн. (з ПДВ), на загальну суму 199380,0 грн. (а.с.81).

Відповідач проти факту отримання товару по видатковій накладній №90 від 10.06.2014, підписання зазначеної накладної з боку будь-якого представника відповідача та проставлення печатки підприємства, заперечує.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача ґрунтувались на факті поставки відповідачу товару по видатковій накладній №90 від 10.06.2014 та наявність розбіжностей у позиціях сторін щодо підписання її з боку відповідача, суд, ухвалою від 02.11.2016 призначив по справі судову технічну експертизу видаткової накладної №90 від 10.06.2014 та почеркознавчу експертизу зазначеного документа.

Згідно висновку експерта №2181/2181 від 04.01.2017, підпис на видатковій накладній №90 від 10.06.2017 виконаний не директором ТОВ Деметра Агро Миколаїв Новожиловим В.В.; питання щодо нанесення відтиску печатки ТОВ Деметра Агро Миколаїв на оригіналі видаткової накладної №90 від 10.06.2014 експертом не вирішувалось, оскільки відбиток печатки виконаний за допомогою копіювально-множильної техніки, струменевим способом друку, тому не підлягає дослідженню.

За вказаних обставин, видаткова накладна №90 від 10.06.2017 не може вважатись належним доказом поставки товару в розумінні до ст.34 ГПК України.

У заяві №17 від 02.03.2017 позивач уточнив розмір заборгованості відповідача та підстави позову та вважає, що обов'язок зі сплати 238149,06 грн. виник у відповідача виходячи з умов Угоди про порядок і терміни погашення заборгованості за договором №28 від 03.03.2014, укладеної сторонами 30.03.2015 (а.с.102), за умовами якої покупець зобов'язався виплатити продавцю в рахунок погашення заборгованості за Договором №28 від 03.03.2014, грошову суму в національній валюті України, еквівалентній 8980,0 дол. США, що в перерахунку в гривню на момент укладення Угоди становило 222549,0 грн.

Відповідно до п.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори, інші правочини та інші юридичні факти.

Відповідно до п.п.1-3 ст.6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідачем факт укладання Угоди від 30.03.2015 не заперечується.

Посилання відповідача на те, що умовами додаткової угоди не визначено та не уточнено, скільки ж товару було поставлено постачальником на користь покупця, відхиляються судом, оскільки відповідач у відзиві та усних поясненнях представника підтвердив факт отримання від ТОВ Деметра Агро Миколаїв товару у межах суми передплати по Договору №28.

Більше того, матеріали справи вказують на те, що відповідачем частково виконувались умови Угоди від 30.03.2015 шляхом сплати 4625,0 грн. (а.с.51), що свідчить про схвалення вказаного правочину та обізнаність щодо його умов.

Згідно ст.35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватись перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

За вказаних обставин, суд вважає, що умовами Угоди від 30.03.2015 сторони врегулювали свої взаємовідносини по Договору №28, у спосіб не заборонений чинним законодавством.

Виходячи з п.2.1 Угоди від 30.03.2015, розрахунок суми гривневих платежів від їх доларових еквівалентів здійснюється по середньому по Україні комерційному курсу продажу доларів США за гривню за даними міжбанківського валютного ринку України згідно веб-сайту Ьйр://іпсіех.тіптіп.сот.ца/агсгі на день, попередній дню здійснення платежу або дню розрахунку зобов'язання.

Сторонами узгоджені наступні строки оплати заборгованості; до 15.05.2015 - 200 дол. США, до 01.08.2015 - 2000,0 дол. США, до 01.11.2015 - 6780,0 дол. США.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до розрахунку позивача, відповідачем 15.05.2015 сплачено 4625,0 грн., що становить 224,51 дол. США (в перерахунку за курсом 20,60 грн./ дол. США згідно джерела, яке визначено в Угоді від 30.03.2015).

Решта заборгованості у розмірі 8755,49 дол. США (8980,0 дол. США - 224,51 дол. США), у визначений угодою термін відповідачем не сплачена.

Станом на 02.03.2017 заборгованість відповідача згідно положень Угоди від 30.03.2015 (при курсі 27.20 грн./ дол. на 01.03.2017 згідно джерела, визначеного в Угоді) склала 238149,06 грн. (8755,48 х 27,20).

Станом на час розгляду справи відповідачем не спростовано розмір заборгованості та не надано суду доказів оплати залишку заборгованості у сумі 238149,06 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги частині стягнення з відповідача 238149,06 грн. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України, судовий збір у сумі 3572,23 грн. підлягає покладенню на відповідача.

Враховуючи, що заявою №17 від 02.03.2017 позивач відмовився від решти позовних вимог у сумі 307743,15 грн., то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню у відповідності до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Керуючись ст.ст.33-35, 44, 49, 77, п.4 ч.1 ст.80, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині стягнення 307743,15 грн., припинити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ" (57154, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Подимове, вул.Набережна, буд.21-А, код ЄДРПОУ 33321557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРРІЛЕНД" ( 74900, Херсонська обл., м.Нова Каховка, вул.Першотравнева, буд.69, адреса представника: 65123, м.Одеса, вул.Висоцького, буд.25, кв.68, код ЄДРПОУ 38617954) 238149,06 грн. заборгованості та 3572,23 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 03 квітня 2017 року.

Суддя М.В.Мавродієва