Рішення

від 03.04.2017 по справі 526/2654/16-ц

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/2654/16-ц

Провадження № 2/526/140/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2017 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Тищенко Л.І.

при секретарі Синепол С.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3

представників відповідача ОСОБА_4 міської ради - ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_4 міської ради, ОСОБА_2, треті особи: відділ Держгеокадастру України в ОСОБА_4 районі, відділ з питань державної реєстрації виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради про визнання незаконними та скасування рішень ОСОБА_4 міської ради від 14.08.2014 та 12.03.2015,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_7 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень ОСОБА_4 міської ради від 14.08.2014 та 12.03.2015.

У позовній заяві позивач вказує, що рішенням сорок другої сесії шостого скликання ОСОБА_4 міської ради від 10.07.2014 її позбавили права постійного користування частиною земельної ділянки площею 0,0256 га під її домоволодінням, яке розташоване за адресою: вул. Тельмана, 133, м. Гадяч Полтавської області і належить їй з 1956 року.

Після прийняття вказаного рішення, 14 серпня 2014 року ОСОБА_4 міська рада прийняла рішення, яким надала ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 256 кв. м за адресою: вул. Тельмана, 135-а, м. Гадяч Полтавської області.

Рішенням ОСОБА_4 міської ради від 12 березня 2015 року такий проект землеустрою затверджено і, як результат, ОСОБА_2 передано в приватну власність земельну ділянку кадастровий № 5320410100:50:004:0962 площею 0,0256 га, яка розташована за вищевказаною адресою. Фактично вказана земельна ділянка була виділена із частини земельної ділянки, на якій знаходиться домогосподарство позивача.

З метою захисту своїх прав вона зверталася до Гадяцького районного суду Полтавської області з позовом про визнання незаконними та скасування рішень ОСОБА_4 міської ради Полтавської області від 10.07.2014 Про припинення права користування земельною ділянкою загальною площею 0,0256 га, по вул. Тельмана, 133, гр. ОСОБА_7М. та від 12.03.2015 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0256 га гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, за адресою: м. Гадяч, вул. Тельмана, 135-А, землі сільськогосподарського призначення , стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням Гадяцького районного суду від 15.11.2016 її позовні вмоги задоволено частково - визнано незаконним і скасовано рішення ОСОБА_4 міської ради від 10.07.2014 Про припинення права користування земельною ділянкою загальною площею 0,0256 га, по вул. Тельмана, 133, гр. ОСОБА_7М .

Як підставою прийняття такого рішення, суд зазначив у мотивувальній частині - неможливість застосування правил статті 241 Цивільного кодексу України, а відтак правочин було вчинено представником з перевищенням повноважень, зокрема повноважень її покійного сина ОСОБА_8.

Вважає, що рішення ОСОБА_4 міської ради від 14.08.2014 та від 12.03.2015 прийнято з порушенням передбачених законом гарантій землекористувачів та грубо порушують її права.

ОСОБА_4 міська рада протиправно позбавила її права користування на частину земельної ділянки під її домоволодінням, прийнявши незаконне рішення 10.07.2014. Враховуючи наслідки недійсності правочину, що доведено у суді (рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 15.11.2016), ОСОБА_4 міська рада протиправно передала спірну земельну ділянку ОСОБА_2 у приватну власність, а тому рішення ОСОБА_4 міської ради від 14.08.2014 та від 12.03.2015 є незаконними та порушують її права, як користувача земельної ділянки.

З метою усунення перешкод у користуванні та повернення у користування частини земельної ділянки під її домогосподарством, позивач знову змушена звернутися до суду з позовом, в якому просить визнати незаконними та скасувати рішення ОСОБА_4 міської ради від 14 серпня 2014 та 12 березня 2015 року; припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 256 кв. м, за адресою: вул. Тельмана, 135-а, м. Гадяч Полтавської області; зобов'язати відділ з питань державної реєстрації прав власності виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради скасувати рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку; зобов'язати відповідачів повернути спірну земельну ділянку у її користування на попередніх умовах та усунути перешкоди у користанні даним нерухомим майном; дати правову оцінку діям посадових осіб ОСОБА_4 міської ради, а також ОСОБА_2, та, у разі виявлення у їх діях ознак злочину (зловживання владними повноваженнями та службовим становищем, корупційних дій, підробки документів з метою незаконного збагачення та привласнення чужого майна та ін), направити матеріали до відповідного правоохоронного органу з метою відкриття кримінального провадження, та притягнення винних осіб до відповідальності.

У судове засідання позивач ОСОБА_7 не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник позивача по довіреності ОСОБА_1 у судовому засіданні позов ОСОБА_7 підтримав у повному обсязі та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача ОСОБА_4 міської ради ОСОБА_5 - начальник юридичного відділу виконкому міської ради та ОСОБА_6 - завідуючий сектором земельних ресурсів виконкому міської ради у судовому засіданні позов ОСОБА_7 не визнали, суду пояснили, що нині покійний син позивача - ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_4 міської ради, як представник ОСОБА_7, з заявою про припинення права користування земельною ділянкою площею 256 кв.м, розташованою по вул. Тельмана, 133 в м. Гадяч. Він - ОСОБА_6, як представник міської ради, виїжджав за місцем знаходження спірної земельної ділянки, для визначення межових знаків та здійснював виміри у присутності та за згодою сина позивача та самої ОСОБА_7 На підставі вищевказаної заяви ОСОБА_4 міська рада 10.07.2014 прийняла рішення Про припинення права користування земельною ділянкою ОСОБА_7 Після вилучення вказаного нерухомого майна до міської ради звернувся ОСОБА_2 з питанням про надання йому у приватну власність земельної ділянки, яка перебувала у користуванні позивача. У подальшому, земельній ділянці було присвоєно нову адресу: вул. Тельмана, 135-а, м. Гадяч, а також прийняті рішення 14.08.2014 Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та 12.05.2015 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0256 га гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства . Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 15.11.2016 рішення ОСОБА_4 міської ради від 10.07.2014 щодо припинення права користування ОСОБА_7 спірною земельною ділянкою скасовано, вказане рішення суду ОСОБА_4 міська рада не оскаржувала. До 2016 року ОСОБА_7 не зверталася до міської ради ні в письмовій, ні в усній формі з питанням незаконного вилучення частини земельної ділянки з її землекористування по вул. Тельмана, 133, даний факт підтверджує те, що вилучення було проведено за добровільною згодою позивача та її сина ОСОБА_8 на користь суміжного землевласника ОСОБА_2.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнали та просили відмовити у задоволенні позову. ОСОБА_2 у судовому засіданні також пояснив, що попереднім користувачем земельної ділянки площею 0,0256 га, розташованої за адресою: вул. Тельмана, 135-А, м. Гадяч Полтавської області, була позивач ОСОБА_7 Але на даний час він є законним власником вказаного нерухомого майна. Позивач, з метою повернення йому боргу, запропонувала частину своєї земельної ділянки, на що він погодився, а також, як різницю вартості земельної ділянки, доплатив їй 16 000 грн, документального підтвердження передачі позивачу вказаних коштів немає. На підставі рішень ОСОБА_4 міської ради Полтавської області від 14.08.2014 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та від 12.03.2015 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність , він оформив на себе право власності на земельну ділянку площею 0,0256 га, розташовану за адресою: вул. Тельмана, 135-А, м. Гадяч Полтавської області та отримав Свідоцтво про право власності.

Представники третіх осіб відділу Держгеокадастру України в ОСОБА_4 районі та відділу з питань державної реєстрації виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради у судове засідання не з'явились, направили на адресу суду заяви про можливість розгляду справи без їх участі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_4 міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень ОСОБА_4 міської ради від 14.08.2014 та 12.03.2015 підлягають до часткового задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_7, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1205 від 12.06.1956 належить житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: вул. Тельмана, 133, м. Гадяч Полтавської області. Поштова адреса будинку змінювалась з № 55 на № 59 по вул. Нероновича, на № 61 вул. Степаненка, потім на вул. Тельмана, № 133, про що свідчать ОСОБА_6 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та копія договору купівлі-продажу будинку.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради від 29.03.1957 № 110, позивачу ОСОБА_7 виділено у користування присадибну земельну ділянку площею 2730 кв.м по вул. Нероновича № 55 (вул. Тельмана, 133) в м. Гадяч.

Згідно рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради народних депутатів від 21.11.1996 № 431-3, із землекористування ОСОБА_7 по вул. Тельмана, 133, вилучено земельну ділянку площею 50 кв.м на користь міськземфонду. Загальна площа присадибної земельної ділянки становить 1409 кв.м.

У відповідності до рішення сорок другої сесії шостого скликання ОСОБА_4 міської ради від 10.07.2014, припинено право користування земельною ділянкою загальною площею 0,0256 га по вул. Тельмана, 133, ОСОБА_7М, яка виділялась для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка).

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 15 листопада 2016 року, яке набрало законної сили 31.12.2016, визнано незаконним та скасоване рішення ОСОБА_4 міської ради Полтавської області від 10.07.2014 Про припинення права користування земельною ділянкою загальною площею 0,0256 га по вул. Тельмана, 133 ОСОБА_7М. .

14 серпня 2014 року, на підставі заяви ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 міською радою Полтавської області прийнято рішення Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 256 кв. м., за адресою: місто Гадяч, вул. Тельмана, 135-а .

Рішенням п'ятдесятої сесії шостого скликання ОСОБА_4 міської ради Полтавської області від 12 березня 2015 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0256 га відповідачу ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, за адресою: м. Гадяч, вул. Тельмана, 135-а, землі сільськогосподарського призначення та передано безоплатно у власність вищевказану земельну ділянку.

На підставі вищезазначених рішень ОСОБА_4 міської ради, відповідачу 10.04.2015 видано Свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,0256 га, кадастровий номер: 5320410100:50:004:0962 для ведення особистого селянського господарства, за адресою: вул. Тельмана, 135-а, м. Гадяч Полтавської області.

Згідно повідомлення виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради від 22.03.2017 № 02-33/203, земельна ділянка площею 0,1459 га по вул. Тельмана, 133, якою користувалась ОСОБА_7, станом на 01.10.2014, відносилася до комунальної власності міської ради. У відповідності до ст. 121 ЗК України, норма землекористування на території міста для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд становить не більше 0,010 га, позивач користувалася земельною ділянкою, що перевищує норму, визначену чинним законодавством України і на даний час користується земельною ділянкою площею 0,1203 га, що є порушенням норм земельного законодавства. При розгляді заяви ОСОБА_7 про припинення права користування земельною ділянкою площею 0,0256 га по вул. Тельмана, 133, у разі подальшої її передачі у користування чи власність фізичним особам, спеціалістами міськвиконкому з членами депутатської постійної комісії з земельних питань міської ради була запропонована адреса даній земельній ділянці - вул. Тельмана, 135-а, яка була зазначена відповідачем ОСОБА_2 у заяві про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту в порядку, передбаченому ст. 152 Земельного Кодексу, відповідно до якої держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян і юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Норми ст. 152 ЗК України кореспондуються з вимогами частини першої статті 55 Конституцій України та частини десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Згідно ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Позивачем у позовній заяві та її представником у судовому засіданні надано достатньо доказів, що вказують на неправомірні дії ОСОБА_4 міської ради, в результаті яких ОСОБА_7 було протиправно позбавлено права користування земельною ділянкою, наданою їй на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради від 29.03.1957 № 110, для обслуговування житлового будинку, оскільки, як встановлено у судовому засіданні та доведено рішенням Гадяцького районного суду від 15.11.2016, позивач не проявила волевиявлення щодо добровільної відмови від права користування частиною земельної ділянки площею 0,0256 га, законним користувачем якої вона на той час була.

Враховуючи, що на даний час визнано незаконним та скасовано рішення ОСОБА_4 міської ради від 10 липня 2014 року Про припинення права користування земельною ділянкою загальною площею 0,0256 га по вул. Тельмана, 133 ОСОБА_7М. , на підставі якого приймалися наступні рішення, а саме 14 серпня 2014 року - Про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 256 кв.м за адресою: м. Гадяч, вул. Тельмана, 135-а та 12 березня 2015 року - Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0256 га ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, за адресою: м. Гадяч, вул. Тельмана, 135-А, землі сільськогосподарського призначення , саме з цих підстав, тому вони також підлягають скасуванню, оскільки є такими, що порушують права позивача.

З письмових пояснень виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради слідує, що відповідач обґрунтовує законність прийнятих рішень тим, що позивач ОСОБА_7 користувалася земельною ділянкою, яка перевищує норму, визначену ст. 121 ЗКУ, якою встановлено, що на території міста для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площа земельної ділянки має становити не більше 0,10 га.

Суд вважає, що дане твердження не заслуговує на увагу, оскільки земельна ділянка площею 0,0256 га вилучалась із користування ОСОБА_7 не з підстав порушення ст. 121 Земельного Кодексу України, а на підставі заяви про припинення права користування земельною ділянкою і, як наслідок, ОСОБА_4 міською радою 10.07.2014 прийняте рішення про припинення права користування вказаною земельною ділянкою, яке в даний час скасоване та визнане незаконним.

Однією із підстав припинення права власності, як зазначено у п. 3 ст. 346 ЦК України, є припиння права власності на майно, яке за законом не може належати особі.

Положеннями ч. 2 ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , передбачено, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Оскільки право власності у відповідача ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0256 га виникло на підставі рішень, прийнятих ОСОБА_4 міською радою, які підлягають скасуванню, тому за законом спірна земельна ділянка не може належати йому і для відновлення порушених прав позивача право власності відповідача підлягає припиненню одночасно з оскаржуваними рішеннями, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав на земельну ділянку площею 0,0256 га, за адресою: вул. Тельмана, 135-а, м. Гадяч Полтавської області.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхо м відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Виходячи зі змісту вищевказаної статті Земельного кодексу України, суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_7 щодо зобов'язання відповідачів повернути земельну ділянку площею 256 кв.м, за адресою: вул. Тельмана, 135-а, м. Гадяч Полтавської області у її користування на попередніх умовах також підлягає до задоволення.

У ході розгляду справи представником позивача було уточнено позовну вимогу в частині усунення перешкод у використанні земельної ділянки, а саме шляхом зобов'язання відповідачів знести паркан, який знаходиться на спірній земельній ділянці.

Суд, розглянувши дану позовну вимогу, вважає, що вона не може бути задоволеною, оскільки позивачем дана обставина нічим не підтверджена, оскільки відсутні докази, як про наявність такого паркану взагалі, так і того, що він перешкоджає позивачу в реалізації своїх прав.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Однією із позовних вимог позивача є вимога дати правову оцінку діям посадових осіб ОСОБА_4 міської ради, а також ОСОБА_2 та у разі виявлення в їх діях ознак злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність, направити матеріали до відповідного правоохоронного органу, з метою відкриття кримінального провадження та притягнення винних осіб до відповідальності.

Суд, розглянувши дану позовну вимогу, вважає, що вона не підлягає до задоволення, оскільки не відноситься до охоронюваних законом порушених прав позивача, та яка має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Під час розгляду даної цивільної справи, судом не встановлено обставин, які б давали підстави для звернення до правоохоронних органів з повідомленням про вчинення злочину учасниками даного судового провадження.

Відповідно до довідки МСЕК від 12.11.1993, позивач ОСОБА_7 є інвалідом першої групи по зору, тому її на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Згідно ч. 2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , при поданні позовної заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 13 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_4 міської ради на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2560 грн, виходячи з розрахунку: 640 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу) х 4 (кількість позовних вимог немайнового характеру), а з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір у розмірі 640 грн, пропорційно до задоволеної частини вимог, а саме щодо зобов'язання повернути земельну ділянку позивачу.

Керуючись ст. 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 16, 346 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_4 міської ради, ОСОБА_2, треті особи: відділ Держгеокадастру України в ОСОБА_4 районі, відділ з питань державної реєстрації виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради про визнання незаконними та скасування рішень ОСОБА_4 міської ради від 14.08.2014 та 12.03.2015 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_4 міської ради Полтавської області від 14 серпня 2014 року Про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 256 кв.м за адресою: м. Гадяч, вул. Тельмана, 135-а

Визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_4 міської ради Полтавської області від 12 березня 2015 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0256 га ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, за адресою: м. Гадяч, вул. Тельмана, 135-А, землі сільськогосподарського призначення .

Припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 5320410100:50:004:0962, площею 256 кв.м, за адресою: вул. Тельмана, 135-А, м. Гадяч Полтавської області.

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на земельну ділянку кадастровий номер: 5320410100:50:004:0962, площею 0,0256 га, за адресою: вул. Тельмана, 135-а, м. Гадяч Полтавської області, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства.

Зобов'язати ОСОБА_4 міську раду та ОСОБА_2 повернути земельну ділянку кадастровий номер 5320410100:50:004:0962, площею 256 кв.м, за адресою: вул. Тельмана, 135-а, м. Гадяч Полтавської області, у користування ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, на попередніх умовах.

Стягнути з ОСОБА_4 міської ради на користьдержави судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2560 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користьдержави судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

В іншій частині позовні вимогиОСОБА_7 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Л. І. Тищенко