Рішення

від 07.04.2017 по справі 922/315/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2017 р.Справа № 922/315/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Вовчанське лісове господарство", м. Вовчанськ до 1) Споживчого товариства "Новодонівське", м. Вовчанськ , 2) Вовчанської районної державної адміністрації, м. Вовчанськ, про припинення договору за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 довіреність № б/н від 15 грудня 2015 р.;

1-го відповідача - ОСОБА_3 довіреність № б\н від 07 лютого 2017 р.;

2-го відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Вовчанське лісове господарство" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідачів: 1) Споживчого товариства "Новодонівське"; 2) Вовчанської районної державної адміністрації, в якій позивач просить визнати недійсним договір оренди, укладений між першим та другим відповідачами 06.08.2003 р. та припинити право користування 1-им відповідачем земельною ділянкою, яка передана в користування на умовах оренди для реакреційних цілей із земель лісового фонду. Крім того, позивач просить скасувати реєстрацію договору оренди землі від 06.08.2003р., укладений між Вовчанською райдержадміністрацією та СТ "Новодонівське", зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.02.2005р. за №12. Позивач зазначає, що погодження на укладання вищевказаного договору не надавав та дізнався про укладання такого договору у 2017 році, та встановив 1-им відповідачем порушено ст. 18, 19, 20 Лісового кодексу України (в редакції чинній на 2004 рік), орендовану територію огороджено парканом висотою 2м., що заважає безперешкодному доступу на територію працівникам лісової охорони, також на орендованій території 1-им відповідачем було зведене будівництво будівель які зареєстровані, як об'єкти нерухомості та за 1-им відповідачем визнано право власності за рішеннями районних судів, погодження на розміщення об'єктів нерухомості позивач не надавав.

У судовому засіданні 22.03.2017р. оголошувалась перерва до 23.03.2017р. о 10:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.03.2017р. клопотання позивача про продовження строку розгляду справи задоволено та продовжено строк розгляду справи до 07.04.2017р. Розгляд справи відкладено на "07" квітня 2017 р. о 10:00.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимог і підтримував та просив позов задовольнити.

Присутній представник 1-го відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, про що надав до суду 20.02.2017р. відзив на позовну заяву за вх.№5664, та додаткові пояснення від 20.03.2017р. за вх.№9360, в яких зазначив, що між сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки про який зазначає позивач, але твердження позивача про передачу земельної ділянки про укладання вказаного договору за відсутності погодження позивача, на думку відповідача спростовується матеріалами справи, а саме директор Вовчанського Держлісгоспу ОСОБА_4 був в складі комісії при розробленні СТ "Новодонівське" проекту відведення земельної ділянки в 2003 році, тому 1-ий відповідач зазначав про пропущення позивачем строку позовної давності у зв'язку із обізнаністю вказаної посадової особи у 2003 році такий строк сплив у 2006 році. 1-ий відповідач також просив надати оцінку тому факту, що рішенням господарського суду від 14.03.2011р. у справі №5023/814/11, яким встановлено, що 05.11.2010р. комісією у складі інженера охорони лісу ДП "Вовчанське лісове господарство" ОСОБА_5, помічника лісничого ОСОБА_6Г, майстра лісу ОСОБА_7 було проведено перевірку дотримання природоохоронного законодавства земельної ділянки наданої в оренду СТ "Новодонівське", що на думку 1-го відповідача також свідчить про обізнаність позивача про укладання спірного договору оренди земельної ділянки. Також, на думку 1-го відповідача позивачем не наведено наявність фактичних обставин неправомірності дій 1-го відповідача, як сторони по договору, які б передбачали визнання спірного договору недійсним. На думку 1-го відповідача перевищення Вовчанською районної державною адміністрацією своїх повноважень щодо надання 1-му відповідачу в оренду земельної ділянки спростовується приписами п.12 Перехідних положень ст. 17, 57,93, 124, 186 Земельного кодексу України, які надавали Вовчанській районній державній адміністрації право розпоряджатися землями державної адміністрації право розпоряджатися землями державної власності, зокрема передавати в оренду. Також, 1-ий відповідач зазначав про рішення господарського суду у справі №11/37-08 про стягнення з 1-го відповідача збитків за час використання земельної ділянки лісового фонду для рекреаційних цілей, а не для потреб, пов'язаних із веденням лісового господарства у розмірі 570108,00 грн., яким встановлено що 1-им відповідачем на орендованій земельній ділянці було заплановано розміщення будинків учасників СТ "Новодонівське", зокрема розташування адміністративного центру та контрольно пропускного пункту і т.д. Вказане рішення набуло законної сили та 1-им відповідачем збитки нанесені державі відшкодовано.

Представник 2-го відповідача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 17.02.2017р. та 13.03.2017р. клопотання про розгляд справи за відсутності представника 2-го відповідача за наявними у справі доказами, яке судом задоволено та справа розглядається за відсутності представника Вовчанської районної державної адміністрації.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

06 серпня 2003 року між Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області та Споживчим товариством Новодонівське було укладено договір оренди земельної ділянки. Даний договір посвідчено державним нотаріусом Вовчанської державної нотаріальної контори за №2690 та зареєстровано у Харківській філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" 18.02.2005 року.

1-ий відповідач, як орендар по вищезазначеному договору звернувся до позивача у 2017 році із листом про погодження меж земельної ділянки, переданої в користування згідно договору оренди.

Вищевказана земельна ділянка передана без згоди позивача у справі - ДП "Вовчанське лісове господарство". Вказана земельна ділянка розташована на території 113 та 114 кварталів Старосалтівського лісництва та ії постійним користувачем є ДП "Вовчанське лісове господарство".

За даними матеріалів лісовпорядкування лісгоспу та п. 1 договору оренди, передана в орендована земельна ділянка обліковується, як лісова ділянка, що надана відповідно Розпорядження Вовчанської районної адміністрації від 14.07.2003 р. №215 з земель постійного користування лісгоспу в оренду СТ "Новодонівське" для рекреаційних цілей.

У п. 2.1 та 2.5 спірного договору оренди вказано, що земельна ділянка передана в оренду для розміщення дачних будинків (оздоровче та природоохоронне призначення .

Як вбачається з пояснювальної записки наданої ФОП ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат №010103 дата видачі 16.05.2013р.) встановленої на предмет обстеження земельної ділянки, наданої в оренду СТ "Новодонівське" було встановлено, що земельна ділянка забудована, на ній знаходяться дачні будинки, що належать гр. ОСОБА_8 на підставі рішення Вовчанського районного суду Харківської області (справа №2-64/11) від 22.02.2011р. та ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.06.2012р., вказані особи є засновниками Споживчого товариства "Новодонівське".

Земельна ділянка знаходиться в оренді Споживчого товариства "Новодонівське" строком на 49 років відповідно до договору оренди земельної ділянки серії ВАМ №766328, зареєстрованого в реєстрі за №2690 від 06.08.2003р.

Цільове призначення земельної ділянки згідно КВЦПЗ секція Е, код 07.07.01 Для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення. Вид угідь - землі рекреаційного призначення. Загальна площа земельної ділянки 8,4502 га. Земельна ділянка межує з: північного - заходу із землями Харківської обласної державної адміністрації, з північного - сходу, півдня та заходу - із землями ДП "Вовчанське лісове господарство".

На земельній ділянці діє межа зони обмеження прибрежно-захисної смуги Печенізького водосховища (100 м. від урізу води), тому на частину земельної ділянки встановлено обмеження використанні земельної ділянки 05.02.- прибережні захисні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах, площа зони дії обмеження -3,4399 га.

Відповідно до положень ст. 19 Лісового кодексу України, чинного на момент передачі в оренду, лісокористувачі мають право, за погодженням з ОСОБА_6 народних депутатів, які надали їм у користування земельні ділянки лісового фонду та постійними лісокористувачами у встановленому законодавством порядку прокладати дороги, обладнувати лісові складі для автотранспорту, зводити господарські будівлі та споруди для зберігання і первинні заготовленої сировини тощо. Таким чином, стаття передбачає можливість прокладання та зведення споруд тільки для ведення лісогосподарської діяльності, тобто тимчасових споруд.

Тимчасові будівлі та споруди - це виробничі, складські, допоміжні, житлові і суспільні будівлі та споруди, необхідні для виконання будівельно-монтажних робіт і обслуговування працівників будівництва, які спеціально будуються або пристосовуються на період будівництва. Такі споруди не реєструють, як об'єкт нерухомості (п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту від 07.02.2002 р. № 7/52 прім.2)

Як вбачається з пояснювальної записки ФОП ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат №010103 дата видачі 16.05.2013р.) земельна ділянка, що надана 1-му відповідачу в оренду за спірним договором забудована та на ній знаходяться будівлі, які зареєстровані Комунальним підприємством "Вовчанське бюро технічної інвентаризації", про що свідчать ОСОБА_10 про державну реєстрацію прав за №29782936 від 26.04.2011р. (зареєстровано право власності дачний будинок за ОСОБА_8Л.), за №34654510 від 27.06.2012р. (зареєстровано право власності дачний будинок за ОСОБА_9О.), що свідчить проте, що вказані будівлі не є тимчасовими спорудами, що не відповідає вимогам ст. 19 Лісового кодексу України.

Таким чином 1-им відповідачем здійснено будівництво будівель на земельній ділянці переданій 1-відповідачу в оренду без згоди постійного користувача вказаних лісових ділянок - ДП "Вовчанське лісове господарство", чим змінено цільове призначення земель з земель лісогосподарського призначення на землі рекреаційного призначення.

Представниками лісової охорони у складі: інженеру л/г ОСОБА_11, в.о лісничого Старосалтівського лісництва ОСОБА_12 та помічника лісничого Старосалтівського лісництва ОСОБА_5 мав намір провести обстеження лісової ділянки, що знаходиться на території 113 та 114 кварталів Старосалтівського лісництва, про що складено акт перевірки дотримання вимог лісового та земельного законодавства під час використання в рекреаційних цілях лісових ділянок державного лісового фонду наданих в постійне користування ДП "Вовчанське лісове господарство" від 16.06.2016р. Даний об'єкт обліковується, як лісова ділянка, що надана відповідно Розпорядження Вовчанської районної державної адміністрації від 14.07.2003р. №215 з земель постійного користування лісгоспу в оренду СТ "Новодонівське" для рекреаційних цілей. Даний об'єкт без належного дозволу обмежено дощатим парканом висотою до 2,5 м. та охороняється невідомими особами та собаками, а тому проникнути через паркан під час перевірки лісовій охороні не вдалося.

Представниками лісової охорони 23.11.2016 р. інженером л/г ОСОБА_10, в.о лісничого Старосалтівського лісництва ОСОБА_12 та помічником лісничого Старосалтівського лісництва ОСОБА_5 повторно з'явились до лісової ділянки, що знаходиться на території 113 та 114 кварталів Старосалтівського лісництва та мали намір провести перевірку, але до об'єкту допущені не були, про що свідчить відповідний акт.

Про неможливість обстеження земельної ділянки, яка використовується СТ "Новодонівське" позивач повідомляв Чугуївську міську прокуратуру листом №10-05/503 від 27.11.2016р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.05.2008р. у справі №11/37-08 за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі 1) Хотімлянської сільської ради, 2) Вовчанської районної ради, 3) Харківської обласної ради до СТ "Новодонівське", про зобов'язання сплатити витрати лісогосподарського виробництва у розмірі 507108,00 грн., позов було задоволено та стягнуто з відповідача вказані збитки. Як зазначає, 1-ий відповідач зазначені у рішенні збитки ним відшкодовано.

Відповідач зазначає, що ним було відшкодовано збитки заподіяні Державі - лісовтрати згідно рішення господарського суду Харківської області від 15.05.2008р. у справі №11/37-08 і тому відповідач має право приймати рішення на зведення капітальних споруд - будівель одноособово.

Вказані твердження відповідача не відповідають статусу орендованої земельної ділянки, оскільки вона відноситься до земель лісогосподарського призначення.

Згідно зі статтею 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу.

Відповідно до статті 8 Лісового кодексу України, у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

За статтею 13 Земельного кодексу України, до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Передача у власність, надання в постійне користування для не лісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею більш 1 га, що перебувають у державній власності, належить до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин (стаття 27 ЛК України у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини дев'ятої статті 149 ЗК України, у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси - площею понад 1 га для не лісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Відповідач, після сплати лісовтрат, жодних дій щодо отримання такого розпорядження від Кабінетом Міністрів України з метою зміни цільового призначення земельної ділянки не вчиняв, а тому земельна ділянка залишилася в категорії земель лісогосподарського призначення.

Загальна характеристика та особливості правового режиму земель лісогосподарського призначення визначається Лісовим кодексом України та іншими актами лісового господарства.

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель для ведення лісового господарства. Зміст ведення лісового господарства визначений ст. 63 Лісового кодексу України: воно "полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів." Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є "захист ... лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб" (п. "б" ч. 1 ст. 164 ЗК України), та нерозривний зв'язок їх використання із лісокористуванням.

Відповідно до положень статті 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Верховний суд України у Постанові від 17.01.2015 року у справі № 2а-8124/12/2070 за позовом ТОВ Віст до Управління ДЗАУ у Вовчанському районі Харківської області, де третьою особою було ДП Вовчанське лісове господарство , дійшов висновку, що у відповідності з пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, до отримання спеціалізованими лісогосподарськими підприємствами державних актів, документами, які підтверджують право постійного користування землями лісогосподарського призначення є планово-картографічні матеріали, до яких відносяться і лісовпорядні планшети.

Як встановлено в ході розгляду цієї справи спірна земельна ділянка розташована в межах 113 кварталу Старосалтівського лісництва на території земельної ділянки, яка була передана в оренду СТ "Новодонівське". У вказаному договорі вказано, що в оренду передавалися саме землі лісогосподарського призначення, які знаходяться в постійному користуванні ДП "Вовчанське лісове господарство".

Відповідно до частини 1 статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, захист права на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та визнання недійсною угоди.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, тому недотримання даних вимог є підставою для визнання правочину недійсним.

Спірний договір оренди земельної ділянки суперечить закону, а саме ст. 149, 151 Земельного кодексу України, оскільки спірний договір оренди земельної ділянки укладений між 1-им та 2-им відповідачами укладений без погодження постійного землекористувача - ДП "Вовчанське лісове господарство" та земельна ділянка була надана 1-му відповідачу на правах оренди, без зміни цільового призначення категорії земель, тому він був зобов'язаний використовувати земельну ділянку з урахуванням положень лісового та іншого природоохоронного законодавства, а ним здійснено будівництво дачних будинків, відповідно до цього згідно ч.1 ст.215 ЦК України спірний договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним, та як наслідок суд вважає за необхідне припинити право користування Споживчим товариством "Новодонівське" земельною ділянкою, яка передана в користування на умовах оренди для рекреаційних цілей із земель лісового фонду, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання 1-го відповідача про пропущення позивачем строку позовної давності суд зазначає про наступне.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Частинами 4 та 5 ст.267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо ж суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як роз'яснено в п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", за змістом ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Отже, коли судом, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів,буде встановлено, що право особи, про захист якого вона просить, порушене, а стороною у спорі до винесення рішення буде заявлено про застосування позовної давності, і буде встановлено, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі статті 267 ЦК України ухвалює рішення про відмову в задоволенні позову за спливом позовної давності.

При цьому, визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

За загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 статті 261 ЦК України).

Позивач зазначає, що директор ДП "Вовчанське лісове господарство" ОСОБА_4 був у складі комісії під час розробки в 2003 році проекту відведення земельної ділянки СТ "Новодонівське" для розміщення будинків відпочинку, про що свідчить акт вибору земельної ділянки для рекреаційних цілей (розміщення дачних будинків) СТ "Новодонівське" на території Хотімлянської сільської ради, Вовчанського району і ця обставина на думку 1-го відповідача свідчить про обізнаність позивача про укладання спірного договору оренди земельної ділянки у 2003 році.

Вищевказаний акт вибору земельної ділянки для рекреаційних цілей (розміщення дачних будинків) СТ "Новодонівське" на території Хотімлянської сільської ради, Вовчанського району Харківської області свідчить про потенційну можливість передання земельної ділянки в оренду, але не свідчить про обізнаність позивача ДП "Вовчанське лісове господарство" про укладання договору оренди землі, отже твердження 1-го відповідача про обізнаність позивача у 2003 року про укладання договору оренди є хибним, а тому строк.

Також, 1-ий відповідач зазначає про акт перевірки складеного 05.11.2010 р. комісією у складі інженера охорони лісу ДП "Вовчанське ЛГ" ОСОБА_5, помічника лісничого Старосалтівського лісництва ОСОБА_6, майстра лісу Старосалтівського лісництва ОСОБА_7 на предмет дотримання природоохоронного законодавства земельної ділянки наданої в оренду СТ "Новодонівське" та просить надати даній обставині оцінку.

Суд, ознайомившись із рішенням у справі №5023/814/11 від 14.03.2011р. зазначає, що згідно вищевказаного акту були встановлені порушення СТ "Новодонівське" природоохоронного законодавства, а саме було виявлено самовільний поруб сосни звичайної в кількості трьох дерев, порубка підліску, а не наявність або відсутність у СТ "Новодонівське" підстав для зайняття спірної земельної ділянки, як то є договір оренди на зайняття земельної ділянки, або він відсутній.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно рішення господарського суду Харківської області у вищевказаній справі було встановлено, що акт перевірки складений 05.11.2010 р. комісією у складі інженера охорони лісу ДП "Вовчанське ЛГ" ОСОБА_5, помічника лісничого Старосалтівського лісництва ОСОБА_6, майстра лісу Старосалтівського лісництва ОСОБА_7 суперечить вимогам наказів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 р. "Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства" та №264 від 05.07.2004 р. "Про затвердження Інструкції з оформлення органами міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення" і є неналежним доказом порушення відповідачем межі ділянки дозволеної для вирубки дерев. Також судом зазначено, що в акті, не вказано типу перевірки, номеру, дати наказу на підставі якого проводилася перевірка, дати початку, закінчення перевірки, запротокольованого та відображеного на схемі, плані ділянки конкретного місця, обставин та суті виявленого порушення природоохоронного законодавства та нормативно - правових актів, норми яких порушені.

Враховуючи вищенаведене та те, що позивачем не надано доказів про обізнаність позивача про укладання спірного договору оренди ані в 2003 році, а ні в 2010 році, та при укладанні договору було відсутнє погодження позивача на укладання договору, суд вважає, що позивачем строк позовної давності на звернення позивача до суду із даним позовом, а отже у задоволенні клопотання про пропущення позивачем строку позовної давності слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду не сплатив судовий збір у розмірі 3200,00 грн., тому вказана сума підлягає стягненню до Державного бюджету України та оскільки позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, підлягають покладанню на відповідачів в рівних частинах.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди, укладений між Вовчанської районної державної адміністрацією та Споживчим товариством "Новодонівське" 06.08.2003 року.

3. Припинити право користування Споживчим товариством "Новодонівське" земельною ділянкою, яка передана в користування на умовах оренди для рекреаційних цілей із земель лісового фонду.

4. Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 06.08.2003р. укладений між Вовчанської районної державної адміністрацією та Споживчим товариством "Новодонівське", зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.02.2005р. за №12.

5. Стягнути з Державного підприємства "Вовчанське лісове господарство" (62504, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Жовтнева, 19, код ЄДРПОУ 00993136) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок 31215256700001, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030106) судовий збір у розмірі 3200,00 грн.

6. Стягнути з Споживчого товариства "Новодонівське" (62504, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Гоголя, буд. 35, код ЄДРПОУ 32447010) на користь Державного підприємства "Вовчанське лісове господарство" (62504, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Жовтнева, 19, код ЄДРПОУ 00993136) судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

7. Стягнути з Вовчанської районної державної адміністрації (62504, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Соборна, буд. 73, код 04059473) на користь Державного підприємства "Вовчанське лісове господарство" (62504, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Жовтнева, 19, код ЄДРПОУ 00993136) судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.04.2017 р.

Суддя ОСОБА_13