Ухвала

від 18.04.2017 по справі 814/2120/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

18 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/2120/15

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Романішин В.Л., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва до приватного підприємства Будівельна компанія «Глиноземпромбуд» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.2016р. задоволено заяву приватного підприємства Будівельна компанія «Глиноземпромбуд» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.10.2015р. у справі №814/2120/15; скасовано вказану постанову та прийнято нову постанову, якою позов УПФУ в Центральному районі м.Миколаєва до приватного підприємства Будівельна компанія «Глиноземпромбуд» про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 1808,45 грн. залишено без задоволення.

На зазначену постанову суду УПФУ в Центральному районі м.Миколаєва подало апеляційну скаргу, яку ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017р. залишено без руху та надано апелянту тридцятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків, зокрема, надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням документально підтверджених поважних причин пропуску такого строку.

При цьому, зазначені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження, обґрунтовані відсутністю у 2016 році коштів для сплати судового збору, визнано не поважними з тих підстав, що апелянтом не надано доказів в підтвердження неможливості здійснити оплату судового збору протягом 1,5 місяців з дня отримання копії оскаржуваної постанови, а також, що Управлінням вживались будь-які заходи з цією метою. Також, зазначено, що бездіяльність УПФУ в Центральному районі м.Миколаєва щодо доведення відсутності коштів на сплату судового збору в 2016 році на виконання вимог ухвали суду від 15.12.2016р. призвело до повернення апеляційної скарги та повторного звернення з такою скаргою з пропуском строків, встановлених процесуальним законодавством.

Апелянту роз'яснено наслідки невиконання вимог ухвали від 28.02.2017р., передбачені ч.4 ст.189 КАС України.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали від 28.02.2017р. УПФУ в Центральному районі м.Миколаєва отримало 13.03.2017р.

На виконання вимог ухвали від 28.02.2017р. апелянт надав аналогічне клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому посилається на ті ж обставини, яким судом надано правову оцінку у вказаній ухвалі і визнано їх неповажними. Інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які могли б бути враховані при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі, апелянтом не зазначено та їх документального підтвердження не надано.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Частиною 4 статті 189 КАС України встановлено безумовний обов'язок апеляційного суду відмовляти у відкритті провадження у справі, якщо апелянтом не зазначено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Оскільки протягом встановленого судом строку вимог ухвали суду від 28.02.2017р. апелянт не виконав, поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження не зазначив, обставинам, на які посилається УПФУ в Центральному районі м.Миколаєва, надано правову оцінку в ухвалі від 28.02.2017р., яка є чинною та не оскаржена в касаційному порядку, тому підстав для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження не вбачається.

Керуючись ст.189 ч.4 КАС України,

                                                  У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя