Постанова

від 01.03.2017 по справі 911/1610/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 911/1610/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М., суддівДанилової М.В., Швеця В.О. розглянувши матеріали касаційної скаргиКиївської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 року у справі господарського суду Київської області за позовомФастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Бородянської районної ради, смт. Бородянка, Київська обл. до 1. Київської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ; 2. Відділу освіти Бородянської районної державної адміністрації, смт. Бородянка, Київська обл. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаМирчанського навчально-виховного об'єднання "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дитячий садок", с. Мирча, Київська обл. провизнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно

за участю представників

прокуратури: Красножон О.М.,

позивача: не з'явився,

відповідача-1: Беліменко О.О.,

відповідача-2: не з'явився,

третьої особи: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Керівник Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Бородянської районної ради звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Київської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі за текстом - Київська обласна філія ПАТ "Укртелеком") та відділу освіти Бородянської районної державної адміністрації (далі за текстом - відділ освіти Бородянської РДА) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Мирчанського навчально-виховного об'єднання "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дитячий садок" (далі за текстом - Мирчанське НВО "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дитячий садок") про визнання недійсним Договору № 5 оренди нежитлового приміщення від 02.01.2007 року та зобов'язання звільнити і повернути майно.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.07.2016 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 року позовні вимоги задоволено повністю: визнано недійсним Договір № 5 оренди нежитлового приміщення від 02.01.2007 року, укладений відділом освіти Бородянської РДА та Київською обласною філією ВАТ "Укртелеком" ЦЕЗ № 7 цех № 10 Бородянка, площею 12 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, с. Мирча, вул. Коцюбинського, 1; зобов'язано Київську обласну філію ПАТ "Укртелеком" звільнити та повернути балансоутримувачу - відділу освіти Бородянської РДА нежитлове приміщення Мирчанського НВО "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дитячий садок", площею 12 кв. м., розташоване за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, с. Мирча, вул. Коцюбинського, 1, згідно Договору № 5 оренди нежитлового приміщення від 02.01.2007 року, укладеного відділом освіти Бородянської РДА та Київською обласною філією ВАТ "Укртелеком" ЦЕЗ № 7 цех № 10 Бородянка.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що за Договором № 5 оренди нежитлового приміщення від 02.01.2007 року передано в оренду комунальне майно загальноосвітнього навчального закладу без погодження з власником майна для діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом, що є порушенням вимог чинного законодавства та підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним; також, визнання договору недійсним є підставою для задоволення похідних вимог про зобов'язання орендаря звільнити об'єкт оренди та повернути майно балансоутримувачу.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, Київська обласна філія ПАТ "Укртелеком" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 26.07.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 року і припинити провадження у справі.

Прокуратурою та іншими учасниками процесу відзивів на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представник відповідача-1 просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Київської області від 26.07.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 року - скасувати і припинити провадження у справі, а прокурор проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Позивача, відповідача-2 та третю особу згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача-1 та прокурора, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти господарських судів попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом спору є вимога прокурора заявлена в інтересах держави в особі Бородянської районної ради про визнання недійсним Договору № 5 оренди нежитлового приміщення від 02.01.2007 року, укладеного відділом освіти Бородянської РДА (орендодавець) та Київською обласною філією ВАТ "Укртелеком" ЦЕЗ № 7 цех № 10 Бородянка (назву якої змінено на Київська обласна філія ПАТ "Укртелеком") (орендар), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння та користування приміщення, загальною площею 12 кв. м. Мирчанського НВО "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дитячий садок", що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, с. Мирча, вул. Коцюбинського, 1, для розміщення обладнання АТСК 50/200 та СПМ з метою технічного і технологічного забезпечення господарської діяльності; зі строком дії до 01.01.2008 року, з подальшою автоматичною пролонгацією на той самий термін на тих самих умовах за відсутності заяви про розірвання за один місяць до закінчення дії Договору.

Прокурор свої вимоги обґрунтував тим, що подана на підставі оспорюваного правочину в оренду частина приміщення Мирчанського НВО "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дитячий садок" належить до комунальної власності територіальної громади та передана в оренду без рішення (згоди) власника такого майна, що є порушенням п. 19 ч. 1 ст. 43, ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Крім того, орендоване майно є загальноосвітнім навчальним закладом використання якого для цілей не пов'язаних з начально-виховним процесом суперечить положенням ст. ст. 2, 61, 63 Закону України "Про освіту", ст. 44 Закону України "Про загальну середню освіту", що відповідно до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання такого правочину недійсним та як наслідок зобов'язання повернути майно балансоутримувачу.

Задовольняючи позовні вимоги господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що на підставі Договору № 5 оренди нежитлового приміщення від 02.01.2007 року частина приміщення об'єкту освіти комунальної форми власності передана Київській обласній філії ПАТ "Укртелеком" для використання з метою розміщення обладнання АТСК та СПМ, тобто для діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом та без надання дозволу територіальною громадою на використання такого майна не за цільовим призначенням, у зв'язку з чим такий Договір укладено з порушенням п. 19 ч. 1 ст. 43, ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 2, 61, 63 Закону України "Про освіту", ст. 44 Закону України "Про загальну середню освіту", а, отже, підлягає визнанню недійсним на підставі невідповідності його змісту положенням законодавства згідно зі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України. Визнання недійсним договору тягне за собою припинення зобов'язання в силу того, що перестає існувати його підстава і у відповідача настає обов'язок звільнити орендоване приміщення, оскільки підстава для користування ним відпала, у зв'язку з чим підлягає задоволенню і вимога про зобов'язання орендаря звільнити об'єкт оренди та повернути майно балансоутримувачу.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, вважає, що такі висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними та зроблені без належного з'ясування всіх обставин у справі з огляду на наступне.

Виходячи зі змісту ст. ст. 1, 21 ГПК України сторонами у господарському судочинстві можуть бути юридичні особи, а також суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи.

Так, керівник Фастівської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду за захистом порушених прав та інтересів держави в особі Бородянської районної ради згідно з встановленою підвідомчістю та підсудністю господарських справ, тобто, у відповідності до вимог ст. 1, ч. 1 ст. 12, ч. 3 ст. 15 ГПК України до Київської обласної філії ПАТ "Укртелеком" та відділу освіти Бородянської РДА.

За приписами ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням, здійснює всі або частину функцій підприємства. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Аналогічні положення містить і ч. 4 ст. 64 Господарського кодексу України.

Коло повноважень філії юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді представницьких функцій сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про філію, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівнику цього підрозділу.

Розглядаючи справу по суті, поза увагою господарських судів попередніх інстанцій залишилось те, що позов подано до філії, яка не є юридичною особою, при цьому, судами належним чином не перевірено цивільну правоздатність філії, її право представляти в суді ПАТ "Укртелеком" відповідно до вимог ст. 21 ГПК України.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій в порушення норм матеріального та процесуального права належним чином не перевірили правосуб'єктність філії та дійшли передчасних висновків у справі про задоволення позовних вимог щодо філії.

Відтак, зазначені обставини не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів.

Неповне дослідження фактичних обставин справи та неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки доказів та фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій.

Згідно з ч. 1 ст. 111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи щодо цивільної правоздатності філії, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга Київської обласної філії ПАТ "Укртелеком" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 26.07.2016 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 року - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 26.07.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 року у справі № 911/1610/16 - скасувати.

3. Справу № 911/1610/16 направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіМ.В. Данилова В.О. Швець