Ухвала

від 24.04.2017 по справі 201/5561/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№201/5561/17

провадження 2-з/201/125/2017

УХВАЛА

24 квітня 2017 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (49000, Україна, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 35 Т, кв. 39-б, РНОКПП НОМЕР_1) до публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (49094, Україна, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Правовий Альянс (49000, Україна, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 12, ідентифікаційний код 32232849) товариство з обмеженою відповідальністю Істейтглобал (49094, Україна, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, ідентифікаційний код 36053130), про визнання недійсним кредитного договору та припиненим (припинення правовідносин) за договором майнової поруки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 14 квітня 2017 року звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ КБ ПриватБанк , треті особи: ТОВ Юридична компанія Правовий Альянс , ТОВ Істейтглобал , про визнання договору поруки припиненим.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2017 року провадження по цій справі було відкрито та призначено проведення судового засідання. Позовні вимоги уточнювалися та доповнювалися.

ОСОБА_1 21 квітня 2017 року до суду було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить забезпечити позов шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження та проведення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень: 19, І-6, ІІІ-6, V-6, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго (Чкалова), 12, загальною площею 784,9 кв. м., оскільки в провадженні суду знаходиться зазначена справа та спір виник з приводу визнання недійсним кредитного договору та припинення майнової поруки, однак відповідачем може бути реалізоване майно, а тому позивач вважає, що вразі невжиття заходів забезпечення позову це може утруднити чи взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що суд, за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заборона вчиняти певні дії є видом забезпечення позову, передбаченим ст. 152 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Також відповідно до пункту 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Перевіривши матеріали справи і заяву про забезпечення позову та оцінивши надані докази, а також враховуючи, що заява подана з додержанням вимог статті 151 ЦПК України, а заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії, є видом забезпечення позову, передбаченим ст. 152 ЦПК України і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, з урахуванням чого суд вважає можливим задовольнити заяву про забезпечення позову, в зв'язку з чим заборонити вчиняти будь-які дії щодо відчуження та проведення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень: 19, І-6, ІІІ-6, V-6, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро (Дніпропетровськ), вул. Святослава Хороброго (Чкалова), 12, загальною площею 784,9 кв. м. , оскільки в провадженні суду перебуває зазначена справа і між сторонами виник спір з приводу визнання недійсним кредитного договору та припинення майнової поруки , однак відповідачем (ПАТ КБ ПриватБанк чи іншими особами) може бути реалізоване вище вказане майно , що в свою чергу зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, а отже зважаючи на викладене та враховуючи характер спірних правовідносини, які виникли між сторонами, вважаю, що вжиття заходів забезпечення позову є доцільним, обґрунтованим, а також існує реальна загроза утруднення або неможливість виконання рішення суду так як у сторони спору до його вирішення наявна можливість розпорядитися об'єктом прав, що йому належать, крім того слід зазначити, що вказаним не порушуються інтереси інших осіб, в зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги можливі їх заперечення щодо зазначеного, оскільки заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, однак справа ще не розглянута, по справі проводяться процесуальні дії з метою повного і всебічного її розгляду і з'ясування обставин та ін., всі ці обставини є предметом спору по справі між сторонами, по суті позовних вимог своїх пояснень сторони ще не давали, матеріали справи ще не досліджувалися по суті, а тому суд вважає, що у даному випадку дійсно існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та іншим особам і невжиття заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Згідно з ч. ч. 9, 10 ст. 153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 1, 3 ст. 151, п. 2 ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 153, 210, 293 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити вчиняти будь-які дії щодо відчуження та проведення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень: 19, І-6, ІІІ-6, V-6, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро (Дніпропетровськ), вул. Святослава Хороброго (Чкалова), 12, загальною площею 784,9 кв. м.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набрала законної сили 24 квітня 2017 року.

Строк пред'явлення ухвали до виконання - три роки.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя О.А. Антонюк