Рішення

від 20.04.2017 по справі 347/331/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/331/15-ц

Провадження № 22-ц/779/443/2017

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Крилюк М.І. М. І.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Горейко М.Д., Ясеновенко Л.В.,

секретар Возняк В.Д.,

з участю представників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виділ в натурі нежитлового приміщення та земельної ділянки як об'єктів права із спільної часткової власності за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Косівського районного суду від 27 грудня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

у лютому 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому посилаючись на відсутність згоди ОСОБА_5 про поділ належного їм на праві спільної часткової власності майна, на підставі ст. 364 ЦК України просив виділити в натурі та визнати за ним право власності на відокремлені частини нежитлового приміщення та земельної ділянки, що знаходяться в смт. Яблунів, вул. Франка 9а/1 Косівського району і відповідають розміру 2/3 частин його власності у спільному майні, згідно висновку експерта Львівського НДІСЕ від 12.07.2016.

Рішенням Косівського районного суду від 27 грудня 2016 року позов задоволено частково. Виділено в натурі із спільної часткової власності в окремий об'єкт нерухомого майна належні ОСОБА_4 2/3 частини нежитлового приміщення, що знаходиться в смт. Яблунів, вул. Франка 9а/1 Косівського району за варіантом № 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 368 від 12.06.2015, загальною площею 157,80 кв.м, що становить 65 % ідеальної долі та складаються з приміщень першого поверху: 1-1 магазин площею 65,20 кв.м, вартістю 17048 грн, 1-2 склад площею 28,00 кв.м, вартістю 7322 грн, 1-3 кочегарка площею 9,00 кв.м, вартістю 2353 грн, 1-5 санвузол площею 2,60 кв.м, вартістю 680 грн, 1-7 частину складу площею 31,80 кв.м, вартістю 8315 грн, 1-8 частину магазину площею 21,20 кв.м, вартістю 5543 грн. Виділено в натурі із спільної часткової власності в окремий об'єкт нерухомого майна належну ОСОБА_5 1/3 частину нежитлового приміщення, що знаходиться в смт. Яблунів вул. Франка, 9а/1а Косівського району (варіант № 3 висновку експертизи № 368 від 12.06.2015), загальною площею 85,10 кв.м, що становить 35 % ідеальної долі та складається з приміщень першого поверху: 1-4 кочегарка площею 9,00 кв.м, вартістю 2353 грн, 1-6 санвузол площею 2,60 кв.м, вартістю 680 грн, 1-71 частину складу площею 7,40 кв.м, вартістю 1935 грн, 1-81 частину магазину площею 21,20 кв.м, вартістю 5543 грн, 1-9 магазин площею 44,90 кв.м, вартістю 11740 грн. Зобов'язано ОСОБА_4, ОСОБА_5 здійснити переобладнання приміщень згідно варіанту № 3 висновку експертизи № 368 від 12.06.2015. Виділено в натурі із спільної часткової власності належні ОСОБА_4 2/3 частини земельної ділянки, кадастровий номер 2623655800:02:001:0148, призначеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в смт. Яблунів, вул. Франка 9а/1 Косівського району, загальною площею 0,0374 га, що становить 53,43 % ідеальної долі. Виділено в натурі із спільної часткової власності належні ОСОБА_5 1/3 частини земельної ділянки, кадастровий номер 2623655800:02:001:0148, призначеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в смт. Яблунів вул. Франка 9а/1 Косівського району, загальною площею 0,0326 га, що становить 46,57 % ідеальної долі. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 в загальному 14 392,29 грн компенсації за перевищення ідеальних часток в нежитловому приміщенні та земельної ділянки, що складає: 1 080 грн за перевищення ідеальної частки в нежитловому приміщенні (4,13 кв.м) та 12 232,29 грн за перевищення 93 кв.м від ідеальної долі земельної ділянки. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що визнавши висновок експертизи Західно-Українського ЕКЦ від 12.06.2015 № 368 необґрунтованим, суд призначив повторну судову інженерно-технічну експертизу, однак в оскаржуваному рішенні вказав, що повторна експертиза була призначена через недосягнення сторонами згоди щодо реального поділу нежитлової будівлі. Висновок експерта № 368 від 12.06.2015 складений без урахування Державних будівельних норм та Правил пожежної безпеки, всупереч Методиці проведення будівельно-технічних експертиз. Згідно Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна від 18.06.2007 № 55, розташовані на одній земельній ділянці об'єкти нерухомого майна можуть бути поділені на самостійні об'єкти за умов, передбачених будівельними нормами. При обранні варіанту № 3 цього висновку суд керувався тільки тим, що у ньому для обох сторін передбачено вхід у торгові зали із центральної вулиці. Однак, розподіл нежитлової будівлі із втручанням у конструкцію несучих стін може завдати будівлі непоправної шкоди. Експертом Львівського НДІСЕ від 12.07.2016 № 993/994 запропоновано найменш затратні варіанти поділу, які відповідають будівельним нормам і не потягнуть втручання в конструкцію приміщення. Варіант № 2 цієї експертизи передбачає поділ приміщень без відхилення від ідеальних часток власників. Суд експерта не допитав, а послався на результати тієї експертизи, за якою сторони не досягли згоди щодо реального поділу нежитлової будівлі. Просить оскаржуване рішення змінити, виділити в натурі із спільної часткової власності належні ОСОБА_4 2/3 частини нежитлового приміщення по вул. Франка 9а/1 в смт. Яблунів Косівського району за варіантом № 2 повторної будівельно-технічної експертизи № 993/994 від 12.07.2016, загальною площею 161,9 кв.м, що відповідає його ідеальній частці і складається з приміщень першого поверху: 1-1, 1-2, 1-3, 1-5, 1-8, 1-9 та частину земельної ділянки за цією адресою з геометричними розмірами по периметру від точки А за ходом годинникової стрілки площею 0,0467 га.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав, однак після оголошеної перерви, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з'явився, що згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи. Представники ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги заперечили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.11.2011 належить 1/3 частина приміщення магазину, а згідно договору купівлі-продажу частини нежитлової будівлі від 14.12.2011 йому належить ще 1/3 частина магазину, всього він є власником 2/3 частин нежитлового приміщення по вул. Франка 9а/1 в смт. Яблунів Косівського району. Також, згідно витягу з Державного земельного кадастру позивачу належить 2/3 частини земельної ділянки в смт. Яблунів по вул. Франка 9а/1, Косівського району. Інша 1/3 частина нежитлового приміщення та земельної ділянки знаходиться у власності ОСОБА_5, що стверджується витягом про Державну реєстрацію прав від 01.12.2011 та витягом з Державного земельного кадастру від 01.12.2014.

Отже спірні нежитлове приміщення площею 242,9 кв.м та земельна ділянка площею 0,0700 га є спільною частковою власністю сторін, які не досягли згоди щодо користування цим майном.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд виходив із того, що ОСОБА_4І бажає виділити в натурі 2/3 частини із майна, що є у спільній частковій власності. Така вимога позивача відповідає положенням ст. 364 ЦК України та ст. 88 ЗК України.

Обираючи варіанти виділу в натурі в окремі об'єкти нерухомого майна належні сторонам частини нежитлового приміщення та земельної ділянки, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і визначені відповідно до них правовідносини, тому обґрунтовано узяв до уваги варіант № 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи СП Західно-Український експертно-консультативний центр від 12.06.2015 № 368, оскільки він більш реальний та відповідає інтересам сторін. Також, суд у відповідності до ч. ч. 6, 7 ст. 147 ЦПК України мотивував свою незгоду із висновком № 993/994 від 12.07.2015 Львівського НДІСЕ щодо інших варіантів поділу нежитлових приміщень та земельної ділянки.

В цій частині висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону.

Відповідно до положень статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при цьому власнику, що виділяється, та власнику, що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого співвласника, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу та пункту 10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2010 № 1117 "Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них".

Порядок проведення таких робіт та розрахунок часток визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом МЖКГ України від 18.06.2007 № 55.

Статтею 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно застосував зазначені положення закону та нормативних актів.

Відхиляючи в цій частині доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами.

З матеріалів справи вбачається, що на першому поверсі спірної нежитлової будівлі розміщений згідно норм ДБН В.2.2-23:2009 вбудовано-прибудований магазин (крамниця). Сторони займаються підприємницькою діяльністю, для чого використовують торгові приміщення, в які з центральної вулиці є два входи до торгових залів.

Під час реконструкції будинків та споруд торгівлі необхідно додержуватися вимог ДБН В.2.2-9, ДБН В.1.1-7, НАПБ Б.01.005, санітарних правил, а також передбачати елементи та пристрої для потреб інвалідів. У вбудовано-прибудованих до житлового будинку магазинах слід забезпечувати ізоляцію руху покупців і машин, які доставляють товари, від потоків руху мешканців цього житлового будинку, а на земельній ділянці передбачати зону для покупців і зону для під'їзду та розвантаження автомобілів, майданчики для стоянки легкових автомобілів покупців (п. п. 4.2, 4.3, 5.3 ДБН В.2.2-23:2009).

В матеріалах справи міститься затверджений Позитивний висновок № 09-00575-10 від 17.11.2010 комплексної державної експертизи щодо робочого проекту реконструкції частини 1-го поверху житлового будинку в смт. Яблунів по вул. І.Франка Косівського району з необхідними дозволами контролюючих органів.

Вищевказані вимоги ДБН при реконструкції будинку дотримано, що дозволяє ФОП ОСОБА_5 займатись підприємницькою діяльністю, в той час як ОСОБА_4 згідно акту ОСОБА_6 селищної ради від 02.03.2017 є лікарем-стоматологом ОСОБА_6

За обраним судом варіантом розподілу № 3 висновку СП Західно-Український ЕКЦ № 368 від 12.06.2015 доступ з центральних входів до відокремлених торгових приміщень мають обидві сторони. Висновком Львівського НДІСЕ № 993/994 від 12.07.2015 такого варіанту не передбачено, тому запропонований апелянтом варіант № 2 цієї експертизи фактично позбавить ОСОБА_5 можливості займатись підприємницькою діяльністю.

Крім того, такий варіант розподілу з пропозицією експерта влаштувати дверний проріз у приміщенні 1-8 (з правої західної сторони від центральних входів у будинок) є неможливим з огляду на спорудження у тому місці спеціальної закритої системи водовідведення (водостоку) для запобігання потрапляння до будинку грунтових і дощових вод (т. 1 а. с. 117), високий рівень яких підтверджено висновком № 65 від 14.10.2010 щодо вибору (відведення) земельної ділянки під реконструкцію житлового будинку та рішенням ОСОБА_6 селищної ради від 03.04.2017 № 22-14/2017 про надання дозволу ОСОБА_5 на перепланування та реконструкцію частини нежитлового приміщення в смт. Яблунів, вул. Франка, 9а/1, згідно якого у разі перепланування заборонено проведення будь-яких будівельних робіт в межах охоронної зони, враховуючи розміщення вздовж житлової будівлі із західної сторони системи водовідведення.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 ЦК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги, що запропонований розподіл нежитлової будівлі зумовить втручання у конструкцію несучих стін, потребує попереднього обстеження та надання технічного висновку, спростовуються висновком № 1/09/15 від 08.09.2015 експерта ОСОБА_7, за яким варіант № 3 експертизи № 368 від 12.06.2015 не матиме негативних наслідків у разі зміцнення дверних прорізів перемичками (т. 1 а. с. 146), а також рішенням ОСОБА_6 селищної ради від 03.04.2017 № 22-14/2017 про дозвіл ОСОБА_5 на перепланування та реконструкцію частини нежитлового приміщення.

Посилання апелянта на те, що обраний судом варіант виділу торгових приміщень суперечить п. 8.3 ДБН В.2.2-23:2009 про необхідність облаштування із торгівельної зали не менше двох евакуаційних виходів, а виділені ОСОБА_5 приміщення торгових залів мають лише один евакуаційний вихід безпосередньо назовні, є необґрунтованим.

Згідно п. 2.23 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні й планувальні рішення, повинні відповідати вимогам будівельних норм за видами будинків та споруд.

За змістом п. 8.5 ДБН В.2.2-23:2009 у підприємствах роздрібної торгівлі торговельною площею до 150м2, які розміщуються у вбудовано-прибудованих приміщеннях будинків іншого призначення, допускається використовувати як другий евакуаційний вихід із торговельної зали вихід через групу неторговельних примі¬щень, за винятком комор і розвантажувальних приміщень. Із неторговельних приміщень з одночасним перебуванням не більше як 50 осіб, якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги до виходу з цих приміщень не перевищує 25 м, допускається влаштовувати один евакуаційний вихід.

Відповідно до п. 2.21 Правил пожежної безпеки в Україні у разі відсутності у будівельних нормах даних для розрахунку площі, що припадає на одну особу, місткість залу приймається з розрахунку не менше 1 м2 на одну особу, а згідно 2.26 цих Правил у приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщувати (дозволяється перебування) не більше 50 осіб.

Як видно з графічного зображення (таблиця № 3), приміщення 1-9 магазин , яке передається ОСОБА_5, має площу 44,9 кв.м, що відповідає вимогам п. п. 2.21, 2.23 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.5 ДБН В.2.2-23:2009.

Отже, висновок експерта № 368 від 12.06.2015 не суперечить Державним будівельним нормам та Правилам пожежної безпеки.

Як зазначено в постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року (справа № 6-12цс13), оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

Таких ознак неспівмірної шкоди, які б унеможливили передачу сторонам частин нежитлової будівлі, обраний судом варіант № 3 висновку № 368 від 12.06.2015, не містить.

Проте, узявши за основу судового рішення висновок судової будівельно-технічної експертизи від 12.06.2015 № 368, суд не звернув увагу на ту обставину, що визначена цим експертом вартість нежитлових приміщень і земельної ділянки, що виділяються сторонам, не відповідає їх дійсній ринковій вартості на час розгляду справи.

Так, згідно висновку експертизи від 12.06.2015 № 368 ринкова вартість спірного нежитлового приміщення складає 63 512 грн, а земельної ділянки - 30 674 грн, в той час як відповідно до висновку Львівського НДІСЕ № 993/994 від 12.07.2015 ринкова вартість спірного нежитлового приміщення становить 1 065 080 грн, ринкова вартість земельної ділянки становить 92 071 грн, що суттєво відрізняється від первинної оцінки об'єктів, вказаної у судовому рішенні.

Тому колегія суддів при урахуванні вартості нежитлових приміщень і земельної ділянки, що виділяються сторонам, вважає за можливе узяти до уваги висновок Львівського НДІСЕ № 993/994 від 12.07.2015 в частині оцінки зазначених об'єктів нерухомого майна, згідно якого ринкова вартість 1 кв.м нежитлових приміщень на час проведення дослідження становить 4 384,85 грн, а вартість 0,01 га земельної ділянки - 13 153 грн.

З огляду на вказане, вартість нежитлових приміщень, які виділяються ОСОБА_4 за варіантом № 3 висновку експертизи № 368 від 12.06.2015, становитиме: 1-1 - 285 892,22 грн, 1-2 - 122 775,80 грн, 1-3 - 39 463,65 грн, 1-5 - 11 400,61 грн, 1-7 - 139 438,23 грн, 1-8 - 92 958,82 грн; всього загальною вартістю 691 929,33 грн. Вартість нежитлових приміщень, які виділяються ОСОБА_5 за цим варіантом, становитиме: 1-4 - 39 463,65 грн, 1-6 - 11 400,61 грн, 1-71 - 32 447,89 грн, 1-81 - 92 958,82 грн, 1-9 - 196 879,76 грн; всього загальною вартістю 373 150,73 грн.

Відповідно, вартість 2/3 частин земельної ділянки площею 0,0374 га, що виділяється ОСОБА_4, складатиме 49 192,20 грн, а вартість 1/3 частини земельної ділянки площею 0,0326 га, що виділяється ОСОБА_5 - 42 878,20 грн.

У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок та про припинення права спільної часткової власності на це майно.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині визначення вартості нежитлових приміщень і земельної ділянки, що виділяються сторонам, та компенсації за відхилення від ідеальних частин, підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України.

В решті оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Окрім того, під час розгляду справи апеляційним судом установлено, що апелянтом помилково здійснено сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги не на рахунок апеляційного суду, тому слід стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Івано-Франківської області 31212206780002 - 8 485,77 грн судового збору. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується в порядку статті 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Косівського районного суду від 27 грудня 2016 року в частині визначення вартості нежитлових приміщень і земельної ділянки, що виділяються сторонам, та компенсації за відхилення від ідеальних частин, скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Виділити в натурі із спільної часткової власності в окремий об'єкт нерухомого майна належні ОСОБА_4 2/3 частини нежитлового приміщення, що знаходиться в смт. Яблунів, вул. Франка 9а/1 Косівського району Івано-Франківської області (за варіантом № 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 368 від 12.06.2015), загальною площею 157,80 кв.м, що становить 65 % ідеальної долі та складаються з приміщень першого поверху: 1-1 магазин площею 65,20 кв.м, вартістю 285 892,22 грн, 1-2 склад площею 28,00 кв.м, вартістю 122 775,80 грн, 1-3 кочегарка площею 9,00 кв.м, вартістю 39 463,65 грн, 1-5 санвузол площею 2,60 кв.м, вартістю 11 400,61 грн, 1-7 частину складу площею 31,80 кв.м, вартістю 139 438,23 грн, 1-8 частину магазину площею 21,20 кв.м, вартістю 92 958,82 грн; всього загальною вартістю 691 929,33 грн.

Виділити в натурі із спільної часткової власності в окремий об'єкт нерухомого майна належні ОСОБА_5 1/3 частину нежитлового приміщення, що знаходиться в смт. Яблунів, вул. Франка, 9а/1а Косівського району Івано-Франківської області (за варіантом № 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 368 від 12.06.2015), загальною площею 85,10 кв.м, що становить 35 % ідеальної долі та складається з приміщень першого поверху: 1-4 кочегарка площею 9,00 кв.м, вартістю 39 463,65 грн, 1-6 санвузол площею 2,60 кв.м, вартістю 11 400,61 грн, 1-71 частину складу площею 7,40 кв.м, вартістю 32 447,89 грн, 1-81 частину магазину площею 21,20 кв.м, вартістю 92 958,82 грн, 1-9 магазин площею 44,90 кв.м, вартістю 196 879,76 грн; всього загальною вартістю 373 150,73 грн.

Виділити в натурі із спільної часткової власності належні ОСОБА_4 2/3 частини земельної ділянки, кадастровий номер 2623655800:02:001:0148, призначеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в смт. Яблунів, вул. Франка 9а/1 Косівського району Івано-Франківської області, загальною площею 0,0374 га, що становить 53,43 % ідеальної долі (за ІІІ варіантом розподілу висновку судової будівельно-технічної експертизи № 368 від 12.06.2015), вартістю 49 192,20 грн.

Виділити в натурі із спільної часткової власності належні ОСОБА_5 1/3 частини земельної ділянки, кадастровий номер 2623655800:02:001:0148, призначеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в смт. Яблунів вул. Франка 9а/1 Косівського району Івано-Франківської області, загальною площею 0,0326 га, що становить 46,57 % ідеальної долі (за ІІІ варіантом розподілу висновку судової будівельно-технічної експертизи № 368 від 12.06.2015), вартістю 42 878,20 грн.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 18 124 грн компенсації за відхилення від ідеальних частин у нежитловому приміщенні та 12 188 грн компенсації за відхилення від ідеальної частини земельної ділянки.

Змінити частки сторін у праві власності на нежитлове приміщення, що знаходиться в смт. Яблунів, вул. Франка 9а/1 Косівського району Івано-Франківської області, які після виділу становитимуть: для ОСОБА_4 - 65 % об'єкта; для ОСОБА_5 - 35 % об'єкта.

Змінити частки сторін у праві власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2623655800:02:001:0148, призначеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в смт. Яблунів, вул. Франка 9а/1 Косівського району Івано-Франківської області, які після виділу становитимуть: для ОСОБА_4 - 53,43 % об'єкта; для ОСОБА_5 - 46,57 % об'єкта.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на нежитлове приміщення та земельну ділянку, що знаходяться в смт. Яблунів, вул. Франка 9а/1 Косівського району Івано-Франківської області.

В решті рішення Косівського районного суду від 27 грудня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Івано-Франківської області 31212206780002 - 8 485,77 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на рішення може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Горейко М.Д.

ОСОБА_8