Постанова

від 24.04.2017 по справі 920/635/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2017 р. Справа № 920/635/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Пушай В.І., суддя Лакіза В.В.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю прокурора - Алекаєв Ю.В. (посвідчення №042342 від 29.03.16 р.);

та представників сторін:

позивача – не з'явився,

відповідача – не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.№829С/3-38) на рішення господарського суду Сумської області від 12.12.2016 року у справі №920/635/16

за позовом: Заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області, м. Путивль Сумської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНОМІ”, м. Київ,

про стягнення 135888,04 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №82-1933-16 від 03.10.2016 року) збитки у розмірі 135888,04 грн. у вигляді неодержаних доходів за користування земельною ділянкою площею 0,5167 га по вул. Червоноармійській (Новоселівській), 131 в м. Путивль без правовстановлюючих документів.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.12.2016р. у справі №920/635/16 (суддя Костенко Л.А.) позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юномі” на користь Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області збитки у сумі 135888,04 грн.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що Земельним кодексом України не передбачено обов'язок власника будівлі відшкодовувати збитки за час користування земельною ділянкою без оформленого договору оренди землі.

Позивач надіслав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на статті 156, 157 ЗК України, зазначає, що користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавило територіальну громаду м.Путивль права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який громада могла б отримувати, якщо б її права не були порушені, у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення збитків, розмір яких визначено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам». Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Прокурор надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що відповідач був належним чином повідомлений про час та дату засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, проте 26.04.2016 року на засідання комісії не з'явився. Прокурор зазначає, що розрахунок збитків є обґрунтованим, містить суми, періоди нарахування та виконаний у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача – без задоволення.

В судове засідання 24.04.2017 року позивач та відповідач не з'явились, хоча належним чином повідомлялись про час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Враховуючи, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за їх відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

На підставі договору купівлі-продажу від 25.07.2013 року, укладеного з ТОВ “Суми-Петрол”, ТОВ «Юномі» (відповідач) набув у власність нерухоме майно автозаправочної станції (АЗС), яке знаходиться за адресою: Сумська область, Путивльський район, м. Путивль, вул. Червоноармійська, 131, загальною площею 72,9 кв.м. (а.с.19 т.1).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №HB-5900830202013 від 23.12.2013 року, земельна ділянка, площею 0,5167 га, розташована за адресою: Сумська область, Путивльський район, м. Путивль, вул.Червоноармійська, 131, кадастровий номер № 59253810100:02:014:0055, належить на праві власності Путивльській міській раді Путивльського району Сумської області (а.с.22 т.1).

У зв'язку із придбанням нерухомого майна, ТОВ «Юномі» 19.12.2013 року звернувся до Путивльської міської ради із заявою про надання в оренду земельної ділянки, площею 0,5167 га під розміщеною АЗС по вул. Червоноармійська, 131 в м.Путивль, на якій розташовані нежитлові приміщення, що належать відповідачу на праві власності (а.с.26 т.1).

Рішенням Путивльської міської ради від 26.12.2013 року надано ТОВ «Юномі» в оренду земельну ділянку по вул. Червоноармійська, 131, м. Путивль, кадастровий номер № 59253810100:02:014:0055, із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для обслуговування АЗС) терміном на 10 років (а.с.27 т.1).

Пунктами 3.1, 3.2 зазначеного рішення зобов'язано відповідача у місячний термін з дня прийняття рішення укласти з Путивльською міською радою договір оренди вказаної земельної ділянки та провести реєстрацію договору оренди в реєстраційній службі Путивльського районного управління юстиції.

Прокурор в позові зазначає, що в місячний строк з дня прийняття міською радою вказаного рішення, відповідач не вчинив дій щодо укладення договору оренди земельної ділянки, а отже, розпочав користуватися земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, завдаючи збитки місцевому бюджету у вигляді упущеної вигоди (недоотриманої орендної плати).

Позивач неодноразово направляв відповідачу претензії про сплату збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів (лист №705 від 12.05.2015 року та №1071 від 07.07.2015 року, а.с.28-31 т.1).

Листом від 20.07.2015 року відповідач надіслав позивачу відповідь на претензію, в якому повідомив, що 11.06.2015 року ним складено, підписано та направлено поштою Путивльській міській раді договір оренди спірної земельної ділянки для підписання (а.с.32 т.1).

Договір оренди землі від 11.06.2015 року був підписаний орендодавцем - Путивльською міською радою та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.09.2015 року, про що свідчить витяг із вказаного реєстру №44653088 від 28.09.2015 року (а.с.37-39, 36 т.1).

На виконання постанови КМУ від 19.04.1993 року №284 «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», розпорядженням Путивльської районної державної адміністрації №416-ОД від 23.11.2015 року створено комісію по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, затверджено Положення про комісію (а.с.42 т.1).

Розпорядженнями Путивльської районної державної адміністрації №477-ОД від 10.12.2015 року та №120-ОД від 01.04.2016 року внесено зміни до складу комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам (а.с.46-48 т.1).

Виконавчим комітетом Путивльської міської ради виконано розрахунок збитків у вигляді неодержаних доходів, завданих територіальній громаді м.Путивль тимчасовим зайняттям та користуванням відповідачем земельною ділянкою, площею 0,5167 га по вул.Червоноармійська,131 в м.Путивль без правовстановлюючих документів, відповідно до якого, за період з 26.01.2014 року по 10.06.2015 року розмір збитків складає 118995,40 грн., а за період з 11.06.2015 року по 27.09.2015 року збитки складають 29737,80 грн. (а.с.34,35 т.1).

26.04.2016 року відбулось засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, за результатами якого складено акт №1 (а.с.49 т.1).

В акті №1 зазначено, що ТОВ «Юномі» використовував земельну ділянку в м.Путивль по вул. Новоселівська (колишня Червоноармійська), 131, площею 0,5167 га без правовстановлюючих документів та внесення плати за користування землею 608 днів, чим завдав власнику земельної ділянки – Путивльській міській раді збитки в розмірі 148733,20 грн.

29.04.2016 року відповідачу направлено поштою акт №1 щодо визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам від 26.04.2016 року з пропозицією сплатити суму збитків в добровільному порядку (а.с.52 т.1).

Як зазначає прокурор, відповідач збитки в добровільному порядку міській раді збитки не відшкодував, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Прокурор в позовній заяві зазначає, що відповідач з 26.01.2014 року по 27.09.2015 року використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів та не сплачував орендну плату, що є порушенням положень ст.ст.125,126 Земельного кодексу України та призвело до недоотримання міським бюджетом коштів в сумі 148733,20 грн.

Під час розгляду справи судом першої інстанції прокурор звернувся до суду із заявою № 82-1933-16 від 03.10.2016 року про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій вказав, що з січня 2014 року по вересень 2015 року відповідач сплатив земельний податок на суму 12845,16 грн., а тому, стягненню з відповідача підлягають збитки в розмірі 135888,04 грн. (а.с.168-169 т.1).

Підставою для звернення до суду із позовом прокурор зазначає порушення інтересів держави та територіальної громади Путивльської міської ради в частині ненадходження коштів до бюджету, що свідчить про наявність підстав, передбачених частиною 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” для представництва прокурором у цій справі інтересів держави.

Позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції позов прокурора підтримав та зазначив, що внаслідок несвоєчасного укладення ТОВ «Юномі» договору оренди землі, територіальній громаді м.Путивль завдано збитків у вигляді неодержаних доходів, що є підставою для задоволення позову та стягнення з відповідача, з урахуванням заяви прокурора про зменшення позовних вимог № 82-1933-16 від 03.10.2016 року, збитків в розмірі 135888,04 грн.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів за час використання земельної ділянки під забудовою власником будівлі без наявності договору оренди не передбачено чинним законодавством. Також відповідач вказує, що представник ТОВ «Юномі» не був включений до складу комісії з визначення збитків, що є порушенням п.2 постанови КМУ від 19.04.1993 року №284. Крім того, на думку відповідача, позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку збитків та доказів оприлюднення рішення про надання в оренду відповідачу земельної ділянки.

Аналогічні доводи містяться в апеляційній скарзі відповідача.

Колегія суддів враховує наступне.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

У ст.126 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним.

Відповідно до частини 2 статті 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з частиною 2 статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом статті 157 ЗК України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт «д» частини першої статті 156 ЗК України).

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284 “Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам” (далі-Постанова №284).

В пункті 1 вищезазначеної постанови №284 зазначено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки.

Згідно пункту 2 постанови №284 – розмір збитків визначається комісіями, створеними, в тому числі виконавчими комітетами міських (міст обласного підпорядкування) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відшкодуванню підлягають збитки власників землі, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані. Неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав…, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян (п.3 Постанови №284).

З аналізу наведених норм вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Отже, у випадку не укладення договору оренди з вини користувача настають правові наслідки, передбачені статтею 157 ЗК України та Порядком №284.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду України від 14.09.2016 року у справі №6-2588цс15.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором купівлі-продажу від 25.07.2013 року ТОВ «Юномі» придбав у власність нерухоме майно (автозаправочну станцію) та 19.12.2013 року звернувся до позивача із заявою про надання в оренду земельної ділянки, на якій розташоване АЗС.

Рішенням Путивльської міської ради від 26.12.2013 року передано земельну ділянку по вул. Червоноармійська, 131, м. Путивль відповідачу в оренду та зобов'язано останнього у місячний термін з дня прийняття рішення укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки та провести його державну реєстрацію.

Таким чином, саме на відповідача покладається обов'язок вчинення дій щодо укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідач вказане рішення своєчасно не виконав, в місячний строк договір оренди земельної ділянки з позивачем не уклав, будь-яких доказів, які б підтверджували здійснення відповідачем заходів щодо своєчасного укладення договору оренди матеріали справи не містять.

В своїх письмових поясненнях суду відповідач зазначає, що склав, підписав та направив проект спірного договору оренди земельної ділянки позивачу лише 11.06.2015 року.

До матеріалів справи надано підписаний ТОВ «Юномі» та Путивльською міською радою договір оренди спірної земельної ділянки від 11.06.2015 року, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.09.2015 року, про що свідчить витяг із вказаного реєстру №44653088 від 28.09.2015 року.

Таким чином, враховуючи, що право оренди виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 України), а відповідачем реєстрацію договору оренди землі здійснено 28.09.2015 року, в період з 26.01.2014 року по 27.09.2015 року відповідач неправомірно користувався земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, чим позбавив позивача права одержати дохід у вигляді орендної плати.

Розпорядженням Путивльської районної державної адміністрації №416-ОД від 23.11.2015 року затверджено Положення про комісію по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, пунктом 4.2. якого передбачено, що у разі використання земельної ділянки без документів, що підтверджують право користування, збитки визначаються за фактичний період користування земельною ділянкою. Відшкодування збитків проводиться за період використання землі з порушенням земельного законодавства у розмірі орендної плати за землю, яку власник землі міг би отримати при належному виконанні (дотриманні) землекористувачем вимог земельного законодавства. Збитки визначаються за ставками орендної плати, які діяли на момент виникнення таких збитків.

Виконавчим комітетом Путивльської міської ради здійснено розрахунок розміру збитків, відповідно до якого, за використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів в період з 26.01.2014 року по 10.06.2015 року, тобто 371 день, збитки складають 118995,40 грн. (а.с.35 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди земельної ділянки від 11.06.2015 року зареєстровано відповідачем в державному реєстрі 28.09.2015 року (а.с.36 т.1).

Відповідно до статті 125 ЗК України, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Таким чином, з 11.06.2015 року по 27.09.2015 року (108 днів) відповідач використовував земельну ділянку без державної реєстрації договору оренди, а отже, виконавчим комітетом Путивльської міської ради правомірно нараховано збитки за вказаний період в розмірі 29737,80 грн. (а.с.34 т.1).

Перевіривши вказані розрахунки, судова колегія зазначає, що сума збитків розрахована методологічно та арифметично правильно, з урахуванням даних щодо нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, які містяться у відповідних витягах із технічної документації (а.с.24, 25 т.1), та із застосуванням розміру орендної плати, визначеної рішенням Путивльської міської ради від 26.12.2013 року, а саме 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Розрахунки підтверджуються актом №1 від 26.04.2016 року, який підписаний комісією по визначенню та відшкодуванню збитків та затверджений головою Путивльської районної державної адміністрації, відповідно до якого, збитки за користування відповідачем земельною ділянкою протягом 608 днів без правовстановлюючих документів складають 148733,20 грн.

Отже, вказаний акт, відповідно до вимог постанови КМУ №284, є належним доказом обставин, які в ньому зафіксовані.

29.04.2016 року відповідачу направлено акт №1 від 26.01.2016 року та запропоновано в 10-денний строк його розглянути та у разі визнання вимог, добровільно відшкодувати збитки (а.с.52, 53 т.1).

Сума збитків у добровільному порядку відповідачем не була сплачена, що стало підставою для звернення прокурора до суду із позовом.

Стаття 22 ЦК України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право їх відшкодувати. Збитками, в тому числі, є доходи, які вона могла б одержати за звичайних обставин.

Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною … , а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п. 3. 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»: вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини). У розгляді таких справ господарські суди мають докладно з'ясовувати причини неоформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування.

У даному випадку протиправна поведінка відповідача полягає у використанні спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів, в порушення вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України, а вина підтверджується в сукупності наведеними вище матеріалами справи.

Причинний зв'язок полягає в неотриманні позивачем доходу - орендної плати, який він отримав би в разі оформлення відповідачем згідно з вимогами статей 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку - договору оренди землі.

Розмір збитків визначено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284, а отже, судом першої інстанції обгрунтовано прийнято до уваги розрахунок збитків, виконаний виконавчим комітетом Путивльської міської ради та акт №1 щодо визначення та відшкодування збитків, підписаний комісією та затверджений головою Путивльської районної державної адміністрації.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що ним сплачено 12845,16 грн. земельного податку за період з січня 2014 року по вересень 2015 року, що підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с.80-101 т.1).

Однак, сума орендної плати значно перевищує суму земельного податку, який сплачено відповідачем та не може бути підставою для звільнення відповідача від відшкодування збитків.

Крім того, враховуючи сплату відповідачем в спірний період земельного податку на суму 12845,16 грн., прокурором в заяві № 82-1933-16 від 03.10.2016 року, зменшено позовні вимоги на вказану суму.

Розгляд позовних вимог здійснювався судом першої інстанції з урахуванням заяви прокурора № 82-1933-16 від 03.10.2016 року, тобто заявлений до стягнення розмір збитків з урахуванням сплаченої відповідачем суми земельного податку становить 135888,04 грн.

Таким чином, враховуючи, що в діях відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача збитків у розмірі 135888,04 грн., заподіяних внаслідок використання земельної ділянки, що розташована за адресою: м.Путивль по вул. Новоселівська (колишня Червоноармійська), 131, площею 0,5167 га без правовстановлюючих документів є обґрунтованими, підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів також приймає до уваги, що під час апеляційного провадження у даній справі відповідачем повністю сплачено позивачу збитки в розмірі 135888,04 грн., що підтверджується довідкою Путивльської міської ради, наданою суду супровідним листом №632 від 13.04.2017 року.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що представник ТОВ «Юномі» не був включений до складу комісії з визначення збитків, що є порушенням п.2 постанови КМУ від 19.04.1993 року №284.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до протоколу №4 засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків від 26.04.2016 року, про час та дату засідання комісії ТОВ «Юномі» було повідомлено письмово, із документальним підтвердженням отримання повідомлення, однак представник товариства на засідання не з'явився, при цьому, звернувся до комісії із заявою про відкладення засідання на інший день (а.с.50 т.1).

Крім того, матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем у встановленому законодавством порядку акту №1 від 26.04.2016 року, а отже, він є чинним.

Враховуючи наведене, доводи апелянта є безпідставними.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем не надано суду доказів вчинення ним дій щодо укладення договору оренди землі, а також необґрунтовано встановлена ставка орендної плати у вигляді 12% від нормативної грошової оцінки землі.

Судова колегія зазначає, що разом з правом власності на нерухоме майно автозаправочної станції до відповідача перейшло право на оренду земельної ділянки, яке останній повинен був реалізувати шляхом укладення договору оренди, як це передбачено ст.124 Земельного кодексу України.

Рішенням Путивльської міської ради від 26.12.2013 року зобов'язано відповідача в місячний строк з дня прийняття даного рішення укласти з міською радою договір оренди земельної ділянки по вул.Червоноармійській, 131 в м.Путивль, а отже, саме відповідач повинен був вчинити дії, спрямовані на укладення договору оренди.

Однак, внаслідок бездіяльності відповідача, позивач не зміг отримати дохід у вигляді орендної плати за земельну ділянку, оскільки договір оренди землі не було укладено.

Крім того, позивач, як власник земельної ділянки, скористався своїм правом щодо визначення відсотків від нормативної оцінки землі, та у своєму рішенні від 26.12.2013 року встановив орендну плату в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає приписам статті 288 Податкового кодексу України.

Рішення Путивльської міської ради від 26.12.2013 року є чинним, у встановленому законодавством порядку не скасовано.

Враховуючи наведене, доводи відповідача є необґрунтованими.

Посилання відповідача на недоведеність розміру збитків спростовується матеріалами справи, зокрема актом комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам від 26.04.2016 року (а.с.49 т.1), розрахунками виконавчого комітету Путивльської міської ради (а.с.34 35 т.1), витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки (а.с.24, 25 т.1).

В апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що у даному випадку відсутні законодавчо визначені підстави для стягнення з відповідача збитків.

Однак, як зазначено судом вище в постанові, у випадку не укладення договору оренди з вини землекористувача настають правові наслідки, передбачені статтею 157 ЗК України та Порядком №284. Вказана правова думка висловлена також Верховним судом України в постанові від 14.09.2016 року у справі №6-2588цс15.

Отже, доводи апелянта ґрунтуються на невірному тлумачення норм чинного законодавства та не приймаються колегією суддів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Сумської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 12.12.2016 року у справі №920/635/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 28.04.2017 року

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Лакіза В.В.