Ухвала

від 04.05.2017 по справі 6-31/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2017 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Литвинюк І. М.

суддів: Височаснської Н.К., Яремка В.В.

секретар: Герман Я.І.

за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням начальника відділу державної виконавчої служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області про заборону виїзду ОСОБА_1 за межі України, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12 вересня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2011 року старший державний виконавець Глибоцького ВДВС Манасович В.В. звернувся до суду із поданням, в якому просив тимчасово (до виконання своїх боргових зобов'язань) обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

В обґрунтування подання посилався на те, що на виконанні ВДВС Глибоцького РУЮ знаходиться виконавчий лист №2-326 від 17 січня 2011 року, згідно якого ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованість в розмірі 468 133,56 грн. Від сплати вказаної суми божник ухиляється, на виклики державного виконавця не з'являється, відомості про погашення заборгованості не надав.

Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12 вересня 2011 р. задоволено подання старшого державного виконавця ВДВС Глибоцького РУЮ Манасовича В.В. і тимчасово обмежено виїзд за межі України ОСОБА_1 до погашення заборгованості за виконавчим листом №2-326 від 17 січня 2011 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставиться питання про скасування ухвали суду як незаконної та необґрунтованої і про відмову у задоволенні вказаного подання, зокрема, з вказівкою на те, що судом не враховані положення вимог Закону України Про

Справа №6-31/11 Провадження №22-ц/794/569/17 Головуючий у 1 інстанції: Цуренко В.А.

Категорія: 81 Доповідач: Литвинюк І.М.

виконавче провадження , в тому числі ст. 11 Закону, положення Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України і, що за відсутності ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, не має підстав для обмеження виїзду за кордон, а наявність не виконаних зобов'язань і не виконання їх самостійно не є ухиленням від їх виконання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи вказане подання про тимчасове обмеження у виїзді за межі України ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з положень ст. 377-1 ЦПК України, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, державним виконавцем вжито усіх можливих заходів, передбачених Законом України Про виконавче провадження , однак рішення суду до даного часу не виконується.

Проте з вказаним висновком суду не може погодитись колегія судів апеляційного суду.

Згідно з ст. 6 Закону України Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов'язань (п. 5). Відмова у виїзді з України з підстав, передбачених пунктом 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону, оскарженню не підлягає.

В силу п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону Про виконавче провадження державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Реалізація цих прав здійснюється шляхом звернення до суду в порядку ст. 377-1 ЦПК України з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, яка також визначає, що суб'єктом звернення до суду є лише державний виконавець.

Відповідно до вимог ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Судом встановлено, що 08 вересня 2011 року до суду надійшло подання старшого державного виконавця ВДВС Глибоцького РУЮ Манасовича В.В. від 07 вересня 2011 року про заборону виїзду за кордон, в якому ставилося питання про постановлення ухвали про тимчасову заборону виїзду за кордон ОСОБА_1 з тих підстав, що у відділі знаходиться виконавче провадження № 25469812 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-326/10, виданого 17 січня 2011 року Глибоцьким районним судом Чернівецької області про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь ПАТ Укрсиббанк заборгованості за кредитним договором в розмірі 466 313,56 грн..

У цьому поданні вказано, що ОСОБА_1 навмисно ухиляється від виконання грошового зобов'язання, факт несплати підтверджується матеріалами виконавчого провадження, боржника про відкриття виконавчого провадження було належним чином повідомлено, однак він жодного разу не намагався добровільно виконати грошове зобов'язання, і робиться висновок, що наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Однак, у подані старшого державного виконавця ВДВС Глибоцького РУЮ Манасовича В.В. відсутні дані, що до цього подання були додані будь-які докази стосовно викладених у вказаному поданні фактичних обставин, і в матеріалах справи відсутні будь-які докази з цього питання.

Одночасно апеляційний суд враховує відсутність у поданні державного виконавця викладення конкретизації обставин ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, тобто в чому саме виразилося таке ухилення.

Вказівка ж у зазначеному поданні, що наявність в особи невиконаного зобов'язання, покладеного на нього, є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України суперечить викладеним вище правовим положенням про необхідність встановлення у такому випадку наявності ухилення боржника від виконання зобов'язань.

Отже, у вказаному поданні і в матеріалах даної справи відсутні дані та докази про ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань.

З урахуванням наведеного, а саме, відсутності у цьому поданні конкретизації та належного обґрунтування факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції на основі наданого без будь-яких доказів подання не мав законних підстав для застосування стосовно ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

На підставі викладеного, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 312 ЦПК України ухвала Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12 вересня 2011 року підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні подання старшого державного виконавця ВДВС Глибоцького РУЮ Манасовича В.В. від 07 вересня 2011 року про тимчасове обмеження виїзду за межі України ОСОБА_1

В силу ст. 293 ч. 1, п. 24-1 ЦПК України, ст. 324 ч. 1 п. 2 ЦПК України ухвала суду першої інстанції щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України після її перегляду в апеляційному порядку не підлягає оскарженню в касаційному порядку, що не позбавляє права державного виконавця за наявності підстав щодо реалізації положень ст. 377-1 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 307, п.1 ч. 2 ст. 312, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 12 вересня 2011 року скасувати.

У задоволенні подання начальника відділу державної виконавчої служби Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області про заборону виїзду ОСОБА_1 за межі України відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: