Постанова

від 10.05.2017 по справі 821/400/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/400/17 16 год. 50 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Кукульник Я.В.,

за участю: представників позивача - Пламова А.Б., Захарова Д.С.,

представника відповідача - Юдіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АП-Транссервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АП-Транссервіс" (далі - позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.12.2016 року № 0002081422 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4800048,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням на 3200032,0 грн. та за штрафними санкціями на 1600016,0 грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що зобов'язання із ПДВ за спірним ППР відповідачем нараховані за результатами перевірки господарських операцій із надання ТОВ "ХСФ Модус", ТОВ "Грейтопт ТЗ", ТОВ "А-Продакшн" позивачу послуг транспортного експедирування. Податковий орган вважає угоди із цими контрагентами такими, що укладені без мети реального настання правових наслідків з метою завищення витрат та податкового кредиту. Позивач вважає висновки перевірки незаконними, оскільки перевіркою не вірно надана оцінка обставинам господарської діяльності ТОВ "АП-Транссервіс". Стверджує, що позивач реально отримав від ТОВ "ХСФ Модус", ТОВ "Грейтопт ТЗ", ТОВ "А-Продакшн" послуги транспортного експедирування вантажів через порт Херсон та порт Очаків, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами. Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача заперечив проти позову, мотивуючи тим, що документальною перевіркою позивача встановлено, що контрагенти позивача ТОВ "ХСФ Модус", ТОВ "Грейтопт ТЗ", ТОВ "А-Продакшн" не могли реально надавати послуги транспортного експедирування вантажів, оскільки не мають у власному розпорядженні необхідної кількості трудових та матеріальних ресурсів, акти виконаних робіт за вказаними операціями складені із порушенням ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та не можуть вважатись документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності та не несуть у собі докази реального виконання господарської операції. Крім того назви підприємств ТОВ "ХСФ Модус", ТОВ "Грейтопт ТЗ", ТОВ "А-Продакшн" фігурують у кримінальному провадженні № 12015000000000427 як такі, що зареєстровані на номінальних засновників, які фактично реального відношення до їх діяльності не мають. Вказані обставини слугували підставою для визнання безпідставним формування податкового кредиту за господарськими операціями позивача із цими контрагентами, що мало наслідком визначення зобов'язань із ПДВ за спірним ППР. Із зазначених підстав просив суд повністю відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "АП-Транссервіс", за результатами якої складений акт від 19.10.2016р. № 125/21-22-14-06/392077 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "АП- Транссервіс" (код 39207740) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за 2015 рік та І півріччя 2016 року по взаємовідносинам з платником податків TOB "ХФС Модус" (код 39948025) за грудень 2015 року, з платником податків TOB "Грейтопт ТЗ" (код 39984058) за січень-лютий 2016 року, з платником податків TOB "А-Продакшн" (код 40325822) за червень 2016 року подальшого використання, придбаних у вищезгаданих платників податків товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності" (далі - Акт перевірки).

Перевіркою TOB "АП-Транссервіс" встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, пп.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 3200032,0 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість по взаєморозрахунках з контрагентами - постачальниками TOB "ХСФ Модус", TOB "Грейтопт ТЗ", TOB "А-Продакшн" на загальну суму 3200032,0 грн. в т.ч. за періоди: грудень 2015 року у сумі 1 187 457,0 грн., січень 2016 року у сумі 671 588,0 грн., лютий 2016 року у сумі 365 143,0 грн., червень 2016 року у сумі 975 844,0 грн.; завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 5522,0 грн. за червень 2016 року.

На підставі висновків Акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення, в тому числі і ППР від 20.12.2016 року № 0002081422 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4800048,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням на 3200032,0 грн. та за штрафними санкціями на 1600016,0 грн.

Позивач вважає ППР від 20.12.2016 року № 0002081422 таким, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, а тому оскаржив його, звернувшись із позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд звертає увагу на наступне.

В Акті стверджується, що позивач використовував лише документальне оформлення господарських операцій без фактичного їх здійснення від TOB "ХСФ Модус", TOB "А-Продакшн" та TOB "Грейтопт ТЗ", так як зазначені товариства не могли фактично здійснювати господарські операції через відсутність персоналу тощо, а окрім того позивач порушив вимоги законодавства щодо порядку ведення бухгалтерського обліку, оскільки надані позивачем акти виконаних робіт складені з порушенням вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, не містять детальної інформації щодо послуг (робіт). Одночасно з цим, відповідач зазначив, що фактично позивачем було надано безповоротну фінансову допомогу своїм контрагентам.

До перевірки ТОВ "АП-Транссервіс" надані договори транспортного експедирування, акти виконаних робіт за грудень 2015 року, січень, лютий, червень 2016 року; акти надання послуг за грудень 2015 року, січень, лютий, червень 2016 року; податкові накладні за грудень 2015 року, січень, лютий, червень 2016 року; виписки банку за відповідні періоди; регістри бухгалтерського обліку за відповідні періоди (оборотно-сальдові відомості по рахункам 10, 68, 36, 63, 28, 31); картки обліку вантажу; товарно-транспортні накладні за листопад 2015 року, січень, червень 2016 року; фітосанітарні сертифікати; міжнародні ветеринарні сертифікати; радіоактивні сертифікати; декларації на вантаж; доручення на відвантаження експортного вантажу; висновок фітосанітарної експертизи; акти переваження, накладні (перелік яких наведений в акті перевірки).

07.09.2015 року між позивачем та TOB "ХСФ Модус" укладений договір транспортного експедирування № 0709-15 щодо надання експедитором (TOB "ХСФ Модус") транспортно- експедиторських послуг клієнту (ТОВ "АП-Транссервіс") при перевалці через порт Херсон, порт Очаків експортного шроту сонячного, рапсового гранульованого насипом і т.д., у кількості близько 170 тисяч тон (розділ 2 договору № 0709-15).

12.11.2015 року між позивачем та TOB "ХСФ Модус" укладений договір транспортного експедирування № 1211-15 щодо надання експедитором (TOB "ХСФ Модус") транспортно - експедиторських послуг клієнту (ТОВ "АП-Транссервіс") - при перевалці через порт Херсон експортних зернових культур насипом у тому числі солоду (розділ 2 договору № 1211-15).

15.01.2016 року між позивачем та TOB "Грейтопт ТЗ" укладений договір транспортного експедирування № 1501-16 щодо надання експедитором (TOB "Грейтопт ТЗ") транспортно - експедиторських послуг клієнту (ТОВ "АП-Транссервіс") при перевалці через порт Херсон, порт Очаків експортного шроту сонячного, рапсового гранульованого насипом і т.д., у кількості близько 170 тисяч тон розділ 2 договору № 1501-16).

27.05.2016 року між позивачем та TOB "А-Продакшн" укладений договір транспортного експедирування № 2705-16 щодо надання експедитором (TOB "А-Продакшн") транспортно-експедиторських послуг клієнту (ТОВ "АП-Транссервіс") при перевалці через порт Херсон, порт Очаків експортного шроту сонячного, рапсового гранульованого насипом і т.д., у кількості близько 70 тисяч тон (розділ 2 договору № 2705-16).

Відповідно до договорів в обов'язки експедиторів входило надання переліку послуг, що пов'язані з організацією перевалки (накопичення суднової партії, її відвантаження на відповідне судно) та зберігання вантажів у морському порту Херсон, порту Очаків таких як: організація перевалки і зберігання вантажів; облік та інформування клієнта про рух вантажу; інформування клієнта щодо вимог порту, митних, карантинних органів; погодження приймання вантажів тощо.

Зазначені договори були підписані з метою виконання позивачем своїх обов'язків за договорами транспортного експедирування № 0805-15 від 05.08.2015 року, укладеного з TOB "AT Каргілл" та № 1211/15ДК від 12.11.2015 року, укладеного з TOB "Малтюроп Юкрєйн" щодо організації виконання робіт по прийманню, розміщенню, накопичуванню, перевальці та експедируванню експортного вантажу, з використанням перевантажувального терміналу комплексу спільної діяльності Компанії "Дніпро Карго Лімітед" в Херсонському морському торгівельному порту та інших терміналах, що визначені угодами сторін.

Умовами договорів передбачено, що для виконання своїх обов'язків експедитор має право залучити до виконання своїх зобов'язань інших осіб.

Підтвердженням того факту, що у період, який охоплюється перевіркою, усі послуги (роботи) з транспортного-експедирування вантажу TOB "AT Каргілл" та TOB "Малтюроп Юкрєйн" дійсно були виконані на перевантажувальному терміналі комплексу Компанії "Дніпро Карго Лімітед" в Херсонському морському порту та на інших терміналах відповідно до умов укладених договорів зокрема із залученням позивачем експедиторів контрагентів - TOB "Грейтопт ТЗ", TOB "ХСФ Модус", TOB "А-Продакшн") є наступні документи, які були надані відповідачеві під час перевірки: акти виконаних робіт, підписані обома сторонами, товарно-транспорті накладні та картки обліку вантажу, коносаменти, маніфести з відмітками Херсонської митниці, сертифікати необхідні для оформлення судової партії, доручення на відвантаження експортних товарів з відмітками Херсонської митниці.

Наведені документи підтверджують факт надання транспортно-експедиторських послуг, що пов'язані з організацією перевалки вантажів на морські судна M/V "FLINTERSUN", M/V "OCEAN JEW", M/V "AKHMED MAHMUDOV", M/V "ISMAYIL SHIKLY", M/V "KHOSROV BEY", M/V "AFRICAN КALMIA", M/V "PALMALI DISCOVERY", M/V "SHIRVAN".

Зазначені документи підтверджують фактичну наявність вантажу, його перевалку на судна організацію зазначеної перевалки), проходження вантажем фітосанітарного, митного контролю тощо.

Таким чином, твердження про те, що позивачем здійснювалось "документування" операцій без їх реального здійснення є хибним і спростовується наявними у позивача документами.

Окрім того, розрахунки між сторонами проведені у безготівковій формі, що підтверджується відповідними розрахунками, виписками з банківського рахунку про сплату та наявністю у позивача податкових накладних зареєстрованих в електронному реєстрі, актів здачі-прийняття робіт - надання послуг), інших первинних та платіжних документів складених відповідно до вимог чинного законодавства.

З наведеного вбачається, що договори транспортного експедирування, що укладені позивачем з ТОВ "ХСФ Модус", TOB "А-Продакшн" та TOB "Грейтопт ТЗ" спрямовані саме на надання послуг (організацію робіт з перевалки, зберігання вантажу, тощо), послуги за даним договором були реально надані (було організовано формування суднових партій, організовано перевалку вантажу на судна і таке інше).

Однією із підстав зменшення позивачу податкового кредиту за господарськими операціями із вказаними контрагентами ревізорами зазначено порушення норм статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 при складанні первинних бухгалтерських документів за результатами наданих послуг.

Так, на думку податкового органу в актах виконаних робіт в графі "Найменування товару" зазначено лише перелік назв послуг "транспортно-експедиторські послуги при перевалці експортного вантажу (шрот соняшниковий гранульований)" та "транспортно-експедиторські послуги при перевалці експортного вантажу із збільшеною нормою одночасного зберігання (шрот соняшниковий гранульований)", при цьому зазначені акти не містять розгорнутої інформації (калькуляції) щодо обсягу наданих послуг, умов їх виконання, а саме: як зберігався, перевантажувався та обліковувався вантаж, за який період часу (кількості годин, витрачених на їх виконання) надавалися вказані послуги, тобто за який саме проміжок часу розвантажувалась, скільки зберігалась та завантажувалась вказана в актах виконаних робіт кількість шроту соняшникового гранульованого на відповідні судна, не зазначено кількості осіб, задіяних при виконанні вказаних послуг; крім того, під час перевірки не представлені документи, які підтверджують передачу на зберігання на склад вищевказаного товару та прийняття його матеріально-відповідальною особою.

Суд не погоджується із такою позицією податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Між позивачем (за договором - клієнт) та ТОВ "ХСФ Модус", TOB "А-Продакшн" та TOB "Грейтопт ТЗ" (за договором - експедитор) були укладені договори про надання послуг транспортного експедирування за умовами яких експедитор зобов'язаний надавати клієнту транспортно - експедиторські послуги при перевалці через порт Херсон, порт Очаків експортних вантажів, документом, що підтверджує факт надання послуг сторони погодились визнати акт виконаних робіт.

На виконання умов даних договорів між позивачем та ТОВ "ХСФ Модус", TOB "А-Продакшн" та TOB "Грейтопт ТЗ" були підписані акти виконаних робіт на загальну суму ПДВ 3200032,0 грн. в т.ч. за періоди: грудень 2015 року у сумі 1 187 457,0 грн., січень 2016 року у сумі 671 588,0 грн., лютий 2016 року у сумі 365 143,0 грн., червень 2016 року у сумі 975 844,0 грн. (перелік актів виконаних робіт із зазначенням їх реквізитів наведено в акті перевірки).

Пов'язаність отриманих послуг з господарською діяльністю позивача підтверджується наявністю комерційної необхідності з метою виконання позивачем своїх обов'язків за договорами транспортного експедирування № 0805-15 від 05.08.2015року, укладеного з TOB "AT Каргілл" та № 1211/15ДК від 12.11.2015року, укладеного з TOB "Малтюроп Юкрєйн".

Твердження відповідача про те, що в актах виконаних робіт послуг не зазначено розгорнутої інформації (калькуляції) щодо обсягу наданих послуг, умов їх виконання, суд не приймає до уваги, оскільки вважає, що діючим законодавством не встановлено певної типової послідовності та структури проведення транспортно-експедиційних послуг з визначенням орієнтовної вартості кожної з конкретних операцій, що включаються до їх структури.

На думку суду, у податкового органу крім актів виконаних робіт було достатньо доказів на підтвердження отримання позивачем таких послуг від ТОВ "ХСФ Модус", TOB "А-Продакшн" та TOB "Грейтопт ТЗ", використання їх у власній господарській діяльності, що мало наслідком рух активів ТОВ "АП-Транссервіс". Усі ці документи відображені у акті перевірки, а саме: акти надання послуг, податкові накладні, виписки банку, регістри бухгалтерського обліку, картки обліку вантажу; товарно-транспортні накладні, фітосанітарні сертифікати, міжнародні ветеринарні сертифікати, радіоактивні сертифікати, декларації на вантаж, доручення на відвантаження експортного вантажу, висновок фітосанітарної експертизи, акти переваження, накладні (з відмітками Херсонської митниці).

Суд вважає дані документи достатніми для розкриття змісту та обсягу вищевказаних господарських операцій.

Суд відмічає, що надані позивачем акти виконаних робіт (надання послуг) містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а відтак, є належною підставою для віднесення сум вартості відображених цими актами послуг (робіт) до складу витрат та податкового кредиту.

Також суд не погоджується із твердженням податкового органу про те, що угоди позивача із ТОВ "ХСФ Модус", TOB "А-Продакшн" та TOB "Грейтопт ТЗ" вчинені без мети реального настання правових наслідків, обумовлених ними, з метою завищення витрат.

Так згідно положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договорів купівлі-продажу, поставки товарів, надання послуг, в даному випадку, вже само по собі, є ознакою господарської діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного Кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

В той же час, Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину. Так, частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, поняття правочину, що порушує публічний порядок, розкрито у постанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними". Пункт 18 даної Постанови передбачає перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або законне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З аналізу наведених правових норм можна дійти висновку, що, відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом.

Відповідачем не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами недійсними у судовому порядку, як і не обґрунтовано правової позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірних правочинів.

Як вбачається з Акта перевірки, на час проведення перевірки, а також станом на день розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій контрагентів позивача, пов'язаних із знищенням, пошкодженням майна, незаконним його заволодінням або пов'язаних із порушенням податкового законодавства.

Поряд із цим, з огляду на те, що відповідач стверджував про не реальність господарських операцій, здійснених позивачем та його контрагентами, судом вище досліджено питання щодо реальності отримання позивачем послуг з метою подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як встановлено судом, факти отримання транспортно-експедиційних послуг підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку та в податковій звітності позивача; право на формування податкового кредиту по податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, належним чином зареєстрованими у відповідному реєстрі.

Також, судом встановлено, що на момент укладення правочинів та на день розгляду справи позивач є правоздатною особою і перебуває у якості зареєстрованої особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується випискою з такого реєстру.

В Акті перевірки та запереченнях відповідача немає посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "ХСФ Модус", TOB "А-Продакшн" та TOB "Грейтопт ТЗ" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладення чи виконання правочинів.

На підтвердження своєї позиції відповідачем не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, доказів, які б свідчили про те, що документи, виписані на виконання договорів, були сфальсифікованими.

Відтак суд вважає недоведеним у законний спосіб твердження відповідача як суб'єкта владних повноважень про укладення позивачем із ТОВ "ХСФ Модус", TOB "А-Продакшн" та TOB "Грейтопт ТЗ" угод без мети реального настання правових наслідків.

В обґрунтування правомірності свого рішення податковий орган надав суду ухвалу Печерського районного суду від 15.06.2016 року № 759/29010/16-к, із змісту якої слідує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015000000000427, зареєстрованому 15.07.2015 року в ЄРДР за фактами фіктивного підприємництва та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 209 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення фінансово-господарських операцій по переказу безготівкових грошових коштів в готівку, формування витрат та податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, виконання робіт; надання послуг, документального оформлення безтоварних операцій, створили, придбали та організували діяльність на території м. Києва, Харківської, Дніпропетровської, Запорізької областей та в інших невстановлених досудових слідством місцях ряд суб'єктів господарської діяльності (юридичних осіб), в тому числі ТОВ "ХСФ Модус", TOB "А-Продакшн" та TOB "Грейтопт ТЗ".

Суд вважає, що дана інформація не може слугувати беззаперечним доказом укладення зазначеними підприємствами угод без мети реального настання правових наслідків, оскільки суду не надано жодних доказів причетності посадових осіб ТОВ "ХСФ Модус", TOB "А-Продакшн" та TOB "Грейтопт ТЗ" до вчинення вказаного злочину: відсутні обвинувальні висновки, кримінальні справи, вироки щодо вказаних обставин.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи суд дійшов висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем безпідставно та підлягає скасуванню.

Суд звертає увагу, що відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу (аналогічна позиція наведена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 №1936/11/13-11).

Частиною 1 статті 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення у повному обсязі.

Податковим органом не доведено, що спірні господарські операції є фіктивними, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція податкового органу ґрунтується виключно на службових документах, а отже висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 11, 71. 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.12.2016 року № 0002081422 про збільшення ТОВ "АП-Транссервіс" суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4800048,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39394259) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АП-Транссервіс" (код ЄДРПОУ 39207740) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 72000 (сімдесят дві тисячі) грн. 73 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 травня 2017 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 8.3.3