Ухвала

від 24.05.2017 по справі 906/1286/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"24" травня 2017 р. Справа № 906/1286/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Мельник О.В.

при серектарі ОСОБА_1

розглянувши заяву приватного підприємства будівельно-монтажна фірма "Майстер" про відвід колегії суддів головуючого судді Василишина А.Р., судді Бучинської Г.Б., судді Мельника О.В. у справі №906/1286/15

за матеріалами апеляційної скарги Відповідача - Вересівської сільської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 22 лютого 2017 року у справі №906/1286/15 (суддя Машевська О.П.)

за позовом приватного підприємства будівельно-монтажна фірма "Майстер"

до Вересівської сільської ради Житомирського району

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: 1)Державного територіального-галузевого об'єднання Південно-Західної залізниці "Укрзалізниця" в особі Коростенської дирекції залізничних перевезень; 2) Регіонального відділення Фонду державного майна України в Житомирській області

про стягнення 273 158 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 - директор; ОСОБА_3, представник згідно довіреності від 05 квітня 2017 року; ОСОБА_4, представник згідно довіреності від 05 січня 2017 року;

відповідача - ОСОБА_5 (довіреність в матеріалах справи)

третіх осіб -не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 22 лютого 2017 року у справі № 906/1286/15 позов приватного підприємства будівельно-монтажна фірма "Майстер" (надалі - Позивач) до Вересівської сільської ради (надалі - Відповідач) про стягнення 273 158 грн задоволено частково.

Даним судовим рішенням стягнуто з Відповідача на користь Позивача 219 667 грн вартості виконаних будівельно-монтажних робіт у будівлі магазину та 35 666 грн 80 коп. витрат на судову експертизу. У стягненні 53 491 грн було відмовлено.

Також при розгляді даної справи, судом першої інстанції було залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Державне територіального-галузевого об'єднання Південно-Західної залізниці "Укрзалізниця" в особі Коростенської дирекції залізничних перевезень (надалі - Третя особа 1) та Регіональне відділення Фонду державного майна України в Житомирській області (надалі - Третя особа 2).

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою суду від 06 квітня 2017 року апеляційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі пунктів 2 та 3 частини 1 статті 97 ГПК України.

Після усунення обставин, що стали причиною повернення, скаржник повторно подав апеляційну скаргу (том 5, а.с. 7-19) та заяву про відновлення строку на апеляційне оскарження (том 5, а.с. 20-22), в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги, скасувати рішення господарського суду Житомирської області та відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 27 квітня 2017 року було поновлено строк на подання апеляційної скарги, скаргу прийнято до провадженння, справу призначено до слухання на 24 травня 2017 року на 15:10 год..

24 травня 2017 року до початку судового засідання від Позивача надійшла заява про відвід колегії суддів у повному складі : головуючому судді Василишину А.Р., судді Бучинській Г.Б., судді Мельнику О.В.

Дана заява мотивована тим, що ухвалою від 27 квітня 2017 року вказаним складом колегії була винесена ухвала про прийняття апеляційної скарги Відповідача.

Як зазначає Позивач, виходячи з того, що ухвала від 27 квітня 2017 року не може бути оскаржена, але законодавець надав право привести до дисциплінарної відповідальності суддів за незаконне постановлення ухвали і право на відвід колегії суддів відповідно до статті 20 ГПК України за неналежну реакцію суддів на заперечення Позивача від 23 квітня 2017 року на апеляційну скаргу Відповідача та заяву про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 22 лютого 2017 року у зазначеній справі.

На переконання Позивача, при повторному поданні апеляційної скарги апелянтом не зазначено у заяві від 14 квітня 2017 року про відновлення строку на апеляційне оскарження про поважні причини пропуску строку, а саме не було ніяких пояснень неправильності сплати судового збору, не всім учасникам судового слухання справи направлено апеляційну скаргу та при подачі повторно апеляційної скарги, вона була подана та змінена, що є подачею зовсім іншої апеляційної скарги.

Як вважає Позивач, у зазначеному відводі, судді з невідомих причин вважають всі перераховані недоліки апеляційної скарги поважними причинами пропуску пропущеного строку на апеляційне оскарження, не маючи ніякого пояснення на вказані моменти у запереченнях Позивача на апеляційну скаргу.

Крім цього, як заначає Позивач у своїй заяві, в ухвалі від 27 квітня 2017 року (яка підписана всіма суддями колегії) не зазначено ні слова про заперечення Позивача, посилаючись на норми права з приводу прийняття апеляційної скарги до апеляційного провадження, що вступає в суперечку з пунктом б частини першої статті 106 ЗУ Про судоустрій і статус суддів , де такою причиною зазначено: Не зазначення в судовому рішенню мотивів прийняття, або відхилення аргументів сторін щодо сутті спору .

Разом з тим, Позивач вказує, що зазначені судді в ухвалі від 27 квітня 2017 року про прийняття апеляційної скарги до провадження посилаються на конституційне право, на судовий захист громадян при поновлені порушених прав і свобод громадян, які дозволили б реалізувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується зі статтею 13 Конвенції "Про захист прав людини і основних свобод". Позивач вказує, що судді при такій мотивації прийнятті вказаної апеляційної скарги до апеляційного провадження свідомо упускають той факт, що господарський суд працює в цій справі з юридичними особами, а не з громадянами і тим більше з конкретною людиною, що в свою чергу, на переконання Позивача свідчить про інший фактор, який стимулює поставлення цієї ухвали.

Також Позивач у поданій заяві наголошує на тому, що при повторній подачі апеляційної скарги Відповідачем до місцевого господарського суду були внесенні зміни до апеляційної скарги та не було вказано поважність причин подачі апеляційної скарги 14 квітня 2017року. На думку Позивача, цей повторний строк подачі не обгрунтований жодним словом, а згаданою колегією суддів визнана поважною причиною пропущення строку.

Також у поданому клопотанні Позивач вказує на недоліки ухвали при витребуванні доказів та ставить під сумнів дії суду посилаючись, в тому числі на декларацію головуючого судді Василишина а.Р. за 2013 рік.

Відтак, на переконання Позивача, всі вищевикладені факти говорять про обставини, що викликають сумнів в неупередженості колегії суддів та заінтересованості в результатах розгляду справи шляхом надання апелянту можливості поза законом для досягнення задуманого результату, що, як вказує Позивач доказується всіи вказаним у тексті мотивувальної частини відводу.

В судовому засіданні від 24 травня 2017 року представники Позивача підтримали доводи відводу.

В судовому засіданні представник Відповідача заперечив проти доводів даного відводу, вказуючи на безпідставність даного відводу.

Рівненський апеляційний господарський суд, оцінивши усе вищевказане, вважає, що така заява підлягає відхиленню, з огляду на наступне.

Статтею 20 ГПК України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Суд констатує, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Згідно із статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Суд також звертає увагу на те, що в поданій заяві Відповідача про відновлення строку на подання апеляційної скарги він обгрунтував причини не подання даної скарги у встановленому законом порядку.

Крім того, колегія апеляційного суду констатує, що відповідно до приписів статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Водночас, забезпечення судом доступу до провосуддя одній із сторін, не може вважатись підставою для сумніву в неупередженості колегії суддів у справі №906/1286/15.

Рівненський апеляційний господарський суд констатує, що будь-яких інших обгрунтованих підстав, визначених статтею 20 ГПК України, для відводу складу суду у справі №906/1286/15 стороною не заявлено. При цьому матеріальне становище чи інші рішення іншого складу суду в іншій справі не можуть вважатися такими обставинами.

Враховуючи вищевикладене, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що твердження Відповідача про те, що склад колегії суддів у справі №906/1286/15 всупереч вимог закону не дотримувались правил об'єктивності, законності та неупередженості, не відповідає фактичним обставинам справи.

Відтак, подана заява про відвід не підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником доводи необґрунтовані, безпідставні та не можуть бути у розумінні статті 20 ГПК України, підставою для відводу колегії суддів.

Керуючись ст. 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви приватного підприємства будівельно-монтажна фірма "Майстер" про відвід колегії суддів: головуючого судді Василишина А.Р., судді Бучинської Г.Б., судді Мельника О.В. у справі №906/1286/15 - відмовити.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Мельник О.В.