Ухвала

від 26.05.2017 по справі 235/2470/17

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/235/1274/17

Справа №235/2470/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2017 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі : головуючого судді Хмельової С.М.

за участю: секретаря Соловйової М.О.

при розгляді цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1, від імені якої діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красноармійського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1, від імені якої діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

В позовній заяві позивач просить суд накласти арешт на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер: 1422782800:02:000:0156, що знаходиться за адресою: Донецька область, Покровський район, с. Новопавлівка, вул. Чапаєва, буд. 42. Вимога накладення арешту на земельну ділянку обґрунтована тим, що відповідач при отриманні зазначеного позову спробує продати майно, на яке можливо накласти арешт для виконання рішення суду.

Враховуючи вищевказане, задля забезпечення швидкого та реального виконання майбутнього рішення суду у справі № 235/2470/17 існує потреба у накладенні арешту на майно відповідача ОСОБА_3.

У власності ОСОБА_3 відповідно до інформаційної довідки від 11.05.2017 року знаходиться земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер: 1422782800:02:000:0156, що знаходиться за адресою: Донецька область, Покровський район, с. Новопавлівка, вул. Чапаєва, буд. 42.

Ціна позову становить 411917,00 грн. Накладення арешту на зазначене майно також не буде жодним чином перешкоджати будь-якій господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи-підприємця, якщо така має місце.

Відповідно до ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Позов, зокрема, забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб ( ч. 1 ст. 152 ЦПК України).

Суд вважає, що такий вид забезпечення позову є абсолютно співрозмірним та адекватним позовним вимогам, та унеможливить намагання відчуження вищезазначеного майна до розгляду справи по суті.

Суд, вивчивши надані позивачем докази, вважає, що заява позивача обґрунтована та підлягає задоволенню, в результаті чого необхідно забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку відповідача.

Відповідно до ст.151 ЦПК України , забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно зі статтею 152 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчинити дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, забороною іншими особами здійснювати платежі або передати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником в судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до частини 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно п.4 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, що між сторонами дійсно виник спір та існує загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Із частини 1ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод , вбачається, що виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову - заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.151, 152, 153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Задовольнити заяву представника позивача ОСОБА_2 про накладення арешту на земельну ділянку.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0.25 га (кадастровий номер - 1422782800:02:000:0156, яка знаходиться за адресою: Донецька область, Покровський район, с. Новопавлівка, вулиця Чапаєва, буд. 42, що належить на праві власності ОСОБА_3 (Ідентифікаційний номер: НОМЕР_1).

Заборонити будь-які дії, спрямовані на відчуження зазначеного майна.

Виконання ухвали доручити відповідним органам та державним установам, до компетенції яких входить вирішення даного питання.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, без участі якої постановлено ухвалу - протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя: