Ухвала

від 12.11.2009 по справі 10-363/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2009 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів:

Крегула М.М. (головуючого), Вотьканича Ф.А, Стана І.В.

З участю прокурора Герич А.Й.

Захисника - ОСОБА_2

Особи, що подала скаргу ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією прокурора відділу прокуратури Закарпатської області Герича А.Й. на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 29 вересня 2009 року.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 29 вересня 2009 року скасовано постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Закарпатській області від 22 липня 2009 року про порушення кримінальної справи стосовно директора та головного бухгалтера ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад» ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за фактом умисного ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч. З КК України.

Із постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що 15.04.2008 між TOB «Міжнародна промислова комерційна фірма «АКТ Європа Дніпро» (продавець) та ВАТ «АПГ «Закарпатський сад» (покупець), було укладено угоду на постачання ТМЦ. 17.06.2008 року між вищевказаними сторонами було складено акт приймання-передачі товарів за кількістю, згідно тексту якого вбачається, що ВАТ «АПГ «Закарпатський сад» отримав товарів за специфікацією у розмірі 43555568 грн. з ПДВ. 17.06.2008 року TOB «МПКФ «АКТ Європа Дніпро» видала видаткову накладну № 22 та податкову накладну для ВАТ «АПГ «Закарпатський сад» на загальну суму 43555568,00 грн. з ПДВ. Згідно п. 3.3. договору від 15 квітня 2008 року, продавець надав покупцю сертифікат якості заводу виробника продукції.

Після цього, сторони по договору уклали акт приймання-передачі товарів за якістю, згідно тексту якого встановлено, що поставлений товар нібито має дефекти по якості та є непридатним для монтування, у зв'язку з чим був повернутий продавцю для усунення недоліків. Однак, за версією слідства акт приймання-передачі по якості є нікчемним, оскільки 17.06.2008 продавець надав покупцю сертифікат якості заводу виробника, а тому дефекти не могли існувати. Вищевказані обставини вказують на протиправність складання відповідного акту. Після цього, 25.06.2008 сторони уклали додаткову угоду до договору від 15.04.2008 згідно якої, домовилися, що у зв'язку з виявленням недоліків товару, продавець зобов'язується виправити зазначені недоліки у строк не пізніше 30.11.2008.

Також встановлено, що згідно документів, TOB «МПКФ «АКТ Європа Дніпро» придбала вищевказаний товар у ЗАТ «Третя Київська оптова база», а ЗАТ «Третя Київська оптова база» придбало його у TOB «Едельвейс ВВ» (м.Київ, код 25194778).

Справа № 10-363/09

Головуючий 1 інст. Ференц А.М.

Доповідач Крегул М.М. Номер рядка статзвіту

Загальна вартість продажу продукції від TOB «Едельвейс ВВ» - ЗАТ «Третя Київська оптова база», - TOB «Міжнародна промислова комерційна фірма «Акт Європа Дніпро» - ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад» тотожна на всіх стадіях продажу та складає 43 555 568 грн., в тому числі ПДВ - 7 259 261,33 грн., яка за версією досудового слідства є несплаченою до державного бюджету України.

Також у червні 2008 р. ВАТ АПГ "Закарпатський сад" було укладено договір з ВАТ "Сведбанк" (далі - Іпотекодержатель) про задоволення вимог Іпотекодержателя. Предметом договору є задоволення вимог Іпотекодержателя за кредитним договором № 03 від 28.12.2005, додаткових угод до цього договору № 1 від 24.05.2006, № 2 від 23.07.2007, №3 від 26.07.2007, № 4 від 27.07.2007 ВАТ АПГ "Закарпатський сад" (далі - Іпотекодавець) передає у власність Іпокодержателю згідно з додатком № 1 до вказаного договору нерухоме майно. Відповідно до звіту про незалежну оцінку нерухомості (будівель та споруд) станом на 01.05.2008 ринкова вартість нерухомого майна, що передається у власність становить 2 млн. 615 тис. 817,6 грн. (без врахування ПДВ). В червні 2008 ВАТ АПГ "Закарпатський сад" згідно акту прийому-передачі від 26.06.2006, складеного на підставі договору про задоволення вимог ВАТ "Сведбанк" та на підставі видаткової накладної № ЗС-0000030 від 25.06.2008 передає у власність Іпотекодержателя нерухомість вартістю 26 млн. 158 тис. 476 грн. (без врахування ПДВ). На підставі оборотно-сальдової відомості по рахунку "Основні засоби 1 групи" за 2 кв. 2008 встановлено, що балансова вартість реалізованого нерухомого майна становить 6 млн. 319 тис. 745 грн. Отже, сума доходу від реалізації основних фондів 1 групи становить 17 млн. 639 тис. 360 грн., яка підприємством не включена до складу валових доходів. ВАТ АПГ "Закарпатський сад" в червні 2008 згідно податкової накладної №241 від 27.06.2008 проводить реалізацію ВАТ "Сведбанк" основних фондів 2, 3 групи на суму 10 млн. 138 тис. 132 грн. (без врахування ПДВ). На підставі оборотно-сальдової відомості за 2 квартал 2008 р. встановлено, що балансова вартість реалізованих основних фондів становить 6 млн. 917 тис. 008 грн.

В декларації по податку на додану вартість за червень місяць 2008 року ВАТ «АПГ «Закарпатський сад» відобразило податкові зобов'язання по ПДВ від реалізації основних засобів на користь ВАТ "СВЕДБАНК" у розмірі 7259261,49 грн., що є тотожною податковому кредиту отриманому від операції по отриманню ТМЦ від TOB «МПФ «Акт Європа Дніпро».

Вищевказані обставини вказують на те, що ВАТ «АПГ «Закарпатський сад» було укладено угоду з TOB «МПФ «Акт Європа Дніпро» на поставку товарів з метою отримання податкового кредиту по ПДВ у розмірі 7259261,33 грн. в червні місяці 2008 року для несплати податкових зобов'язань з ПДВ по операції по передачі основних фондів на користь ВАТ «Сведбанк» за червень 2008 року.

Враховуючи вищенаведене, договір укладений 15.04.2008 року, між ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад» та TOB «Міжнародна промислово-комерційною фірмою «АКТ Європа Дніпро» на поставку товарів є нікчемними (недійсними в силі закону), оскільки був направлений лише на незаконне заволодіння майном держави - несплатою ПДВ, безпідставне формування податкового кредиту по ПДВ за листопад місяць 2008 року у розмірі 7 259 261,33 грн.

Тобто, службовими особами ВАТ «АПГ «Закарпатський сад», в порушення вимог п.п.7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» за червень 2008 року віднесли до податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість №19183 суму витрат пов'язану із отриманням товарно - матеріальних цінностей внаслідок укладення нікчемних правочинів (безтоварних операцій) з TOB «Міжнародна промислово-комерційною фірмою «Акт Європа Дніпро» на загальну суму 7 259 261,49 гривень, цим самим занизили податкове зобов'язання по податку на додану вартість, в результаті чого умисно ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах.

Своє рішення про скасування постанови слідчого суд мотивував тим, що на момент порушення кримінальної справи були відсутні достатні дані, які б вказували на ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В апеляції прокурора зазначається, що посилання судді на положення ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість» в даному випадку є хибним і не стосується матеріалів кримінальної справи, судом не враховано, що приводом до порушення вказаної кримінальної справи є безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину, що підтверджується відповідним рапортом, а підставою для порушення кримінальної справи є достатні матеріали перевірки, дана угода укладена без мети настання реальних наслідків, а також що при проголошенні постанови було оголошено про відмову в порушенні кримінальної справи, однак, даний факт не знайшов свого відображення у постанові.

Заслухавши доповідь судді про суть постанови, ким і в якому обсязі вона оскаржена, доводи апеляції, промову прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення ОСОБА_1, яка пояснила, що даних про наявність ознак злочину у справі немає, тому просить постанову суду залишити без зміни, пояснення адвоката ОСОБА_2, який вважає подання прокурора необґрунтованим, перевіривши матеріали кримінальної справи, на підставі яких її порушено, апеляційний суд вважає, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Ставиться питання про скасування постанови суду і направлення матеріалів на новий судовий розгляд.

Посилання прокурора в апеляції на те, що приводом до порушення вказаної кримінальної справи є безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину, що підтверджується відповідним рапортом, а підставою для порушення кримінальної справи є достатні матеріали перевірки, у тому числі акт документальної перевірки № 12/23-50/004413771 від 30.06.2009, згідно якого товариству донараховано до сплати податок на додану вартість за червень 2008 року в сумі 7 259 261,33 грн., що вказує на наявність у діях генерального директора ВАТ «АПГ «Закарпатський сад» Константінова В.В. та головного бухгалтера цього товариства ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ст. 212 ч. З КК України і судом це не враховано є необґрунтованим.

Так, із Акту невиїзної документальної перевірки № 12/23-50/004413771 від 30.06.2009 року вбачається, що така перевірка ВАТ АПГ «Закарпатський сад» проведена за період його діяльності з 01.04. по 31.12.2008 року. З цього ж акту вбачається, що договір між даним підприємством і комерційною фірмою АКТ «Європа Дніпро» на поставку згаданої продукції був укладений 15 квітня 2008 року , а ОСОБА_1 головним бухгалтером була призначена лише 20.05.2008 року. Оскільки даний договір укладено за період, коли ОСОБА_1 не працювала головним бухгалтером даного підприємства, остання не може нести відповідальності за його правові наслідки.

У своїй постанові суд першої інстанції послався не на положення ст.. 8 Закону України «Про податок на додану вартість», як стверджується в апеляції, а на положення ст.. 7.4.1 цього Закону, із змісту якого вбачається і посилання на ст.. ст.. 6 та 8-1 Закону.

В апеляції також вказано, що відомості про придбання цього товару TOB «Едельвейс ВВ» відсутні, тому дана угода укладена без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені договори відповідно до п.п. 1, 2 ст.215, п.п. 1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Однак, питання про відповідальність посадових осіб цих підприємств не ставиться. Разом з тим, із копій первинних документів, зокрема, договору від 15 квітня 2008 р., видаткової накладеної №АЕД від 16 червня 2008 року, податкової накладної від 16 червня 2008 року, Акту прийому-передачі від 25 червня 2008 року продукції за якістю та від 17 червня 2008 року - за кількістю та інших документів видно, що такі укладались і підписувались не ОСОБА_1, а іншими особами і , окремі з них, до призначення її на цю посаду.

Не відповідає дійсності і твердження в апеляції про те, що судом відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ст. 213 ч. З КК України на підставі ст. 94 ч. 2 КПК України за відсутністю підстав для її порушення. У постанові Ужгородського міськрайонного суду від 29 вересня 2009 року такі дані відсутні і нічим не стверджуються.

Суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи у відповідності до вимог ст.236-8 КПК України перевірив наявність приводів і підстав для винесення слідчим постанови про порушення кримінальної справи та прийняв обґрунтоване рішення про її скасування, оскільки рішення податкового органу саме по собі не містить даних про ознаки злочину - умисне ухилення від сплати податків, а є лише документом, який визначає розмір, імовірно, не сплачених податків.

Зі змісту підпункту 5.2.6 пункту 5.2 ст. 5 зазначеного Закону вбачається, що обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на рішенні контролюючого органу, яке платником податків оскаржено та до остаточного вирішення справи судом. З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що таке рішення податкової адміністрації оскаржено в судовому порядку.

При таких даних порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками ст.212 ч. З КК України є передчасним, що може призвести до порушення вимог кримінально-процесуального закону і прав особи, щодо якої порушено кримінальну справу.

Разом з тим із постанови суду вбачається, що постановою слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Закарпатській області від 22 липня 2009 року було порушено кримінальну справу стосовно директора та головного бухгалтера ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад» ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за фактом умисного ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч. З КК України. Однак, ОСОБА_3 дана постанова слідчого не оскаржувалась і обґрунтованість підстав для її порушення щодо цієї особи судом першої інстанції не перевірялись.

Всупереч вимогам ст.. 236-7 та 236-8 КПК України судом прийнято рішення про скасування цієї постанови слідчого і щодо особи, яка не подала до суду скарги на її незаконність, що слід визнати необгрунтованим.

Із врахуванням наведеного апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення, а постанова суду до зміни.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляцію прокурора задовольнити частково.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 29 вересня 2009 року змінити.

Із резолютивної частини постанови суду виключити посилання на скасування постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Закарпатській області від 22 липня 2009 року про порушення кримінальної справи стосовно директора ВАТ АПГ «Закарпатський сад» ОСОБА_3.

В решті постанову суду від 29 вересня 2009 року про скасування постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Закарпатській області від 22 липня 2009 року про порушення кримінальної справи стосовно головного бухгалтера ВАТ АПГ «Закарпатський сад» ОСОБА_1 залишити без зміни.

Судді :