КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" травня 2017 р. Справа№ 910/5718/15-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Куксова В.В.
Гончарова С.А.
Представники:
Від ТОВ Ратіо Інвест : Пономаренко І.С.;
Від ТОВ Будинок тканин : Нестеришин Т.С.;
Від ОСОБА_4: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 у справі №910/5718/15-г (суддя Літвінова М.Є.)
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин"
про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 13.07.2016
у справі №910/5718/15-г
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4
про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 977 733,76 доларів США та 6 226 803,22 грн. пені.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 у справі № 910/5718/15-г у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Будинок тканин про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 13.07.2016 № 910/5718/15-г - відмовлено.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заявником (боржником) всупереч вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надано беззаперечних доказів та не доведено наявності обставин, які б свідчили про відсутність обов'язку ОСОБА_4 сплатити заборгованість за Кредитним договором, яку задоволено до стягнення рішенням господарського суду міста Києва від 02.12.2015 у справі № 910/5718/15-г з боржника як поручителя, у зв'язку з чим вважає подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" заяву про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду міста Києва від 13.07.2016 у справі № 910/5718/15-г необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТОВ Будинок тканин звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будинок тканин про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 13.07.2016 № 910/5718/15-г - задовольнити і визнати наказ Господарського суду міста Києва від 13.07.2016 № 910/5718/15-г таким, що не підлягає виконанню.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, зроблені судом в оскаржуваній ухвалі, не відповідають обставинам справи, оскаржувана апелянтом ухвала прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Так, апелянт в апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції не враховано ту обставину, що у зв'язку з реалізацією ТОВ ФК Ратіо Інвест права на позасудове врегулювання шляхом продажу предмету іпотеки, з урахуванням частини четвертої статті 36 Закону України Про іпотеку зобов'язання ОСОБА_4 є припиненим у зв'язку з виконанням (ст. 599 Цивільного кодексу України) та вимоги ТОВ ФК Ратіо Інвест щодо виконання ОСОБА_4, а також його поручителями, в т.ч. ТОВ Будинок Тканин , зобов'язань за кредитним договором - є недійсними. Оскільки основне зобов'язання ОСОБА_4 за кредитним договором припинилося, то припинилися й усі забезпечувальні зобов'язання, що існували у вигляді забезпечення виконання основного зобов'язання за Кредитним договором.
Крім того, апелянт наголошував на тому, що згідно звітів про оцінку майна № МР04-160915-001, № МР 04-160915-002, № МР04-160915-003 від 15.09.2016, загальна вартість предметів іпотеки складає 132 256 049 грн. без ПДВ, а згідно висновку експерта за результатами проведення комплексної судової оціночно - будівельної та оціночно - земельної експертизи від 23.03.2017 № 16579/16-42/5521/5522/17-42, складений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, вартість житлового будинку загальною площею 848,60 кв.м. за адресою: м.Київ, вул.. Добровольчих батальйонів (колишня - Панфіловців), 10, 12, з урахуванням вартості земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, на яких він розташований, складає 102 574 434,00 грн. Таким чином, апелянт вказує, що вартість предмету іпотеки значна більша за розмір вимог ТОВ ФК Ратіо Інвест .
Також, апелянт наголошував на тому, що судом першої інстанції безпідставно не враховано припис частини четвертої статті 36 Закону України Про іпотеку , згідно якого після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними, слід на переконання апелянта розуміти таким чином, що після набуття іншою особою в позасудовому порядку (згідно способів, визначених статтями 36-38 Закону України Про іпотеку права власності на предмет іпотеки, будь-які наступні вимоги іпотеко держателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними навіть у випадку невідповідності вартості предмета іпотеки та суми вимог іпотекодержателя). Тобто, позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки в будь-якому випадку припиняє вимоги кредитора - іпотекодержателя до боржника (в т.ч. і до осіб, у яких існують забезпечувальні зобов'язання за виконання боржником своїх обов'язків).
Крім того, апелянт наголошує, що ним суду першої інстанції подано належні і допустимі докази, які підтверджують задоволення ТОВ ФК Ратіо Інвест своїх вимог за кредитним договором та договорами, що забезпечували його виконання, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, але судом першої інстанції вони безпідставно не враховані, а саме: кредитний договір від 2.08.2008, договір поруки від 20.08.2008, договір іпотеки від 20.08.2008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 3885; договором про відступлення прав за договором іпотеки, посвідченого 29.07.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. та зареєстрованим в реєстрі за № 975; договором купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,0534 га, кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: м.Київ, вул.. Добровольчих батальйонів (колишня - Панфіловців), 10, посвідченого 20.01.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 11; договором купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,0481 га, кадастровий номер 8 000000000:82:296:0033, за адресою: м.Київ, вул.. Добровольчих батальйонів (колишня - Панфіловців), 12, посвідченого 20.01.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 14; договором купівлі - продажу житлового будинку загальною площею 848,60 кв.м. за адресою: м.Київ, вул.. Добровольчих батальйонів (колишня - Панфіловців), 10, 12, посвідченого 20.01.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 8; договором іпотеки, посвідченим 20.01.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 18; звітами про оцінку майна № МР04-160915-001, № МР 04-160915-002, № МР04-160915-003 від 15.09.2016; інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; висновок експерта за результатами проведення комплексної судової - будівельної та оціночно - земельної експертизи від 23.03.2017 № 16579/16-42/5521/5522/17-42, складений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 поновлено ТОВ "Будинок тканин" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 27.03.2017, апеляційну скаргу ТОВ "Будинок тканин" прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 27.04.2017.
26.04.2017 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів від ТОВ ФК Ратіо Інвест надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ ФК Ратіо Інвест просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін як таку, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Зокрема, ТОВ ФК Ратіо Інвест наголошувало на тому, що у зв'язку з відсутністю підстав передбачених ст.ст. 598,599 Цивільного кодексу України, зобов'язання за кредитним договором не припинились. В свою чергу, не припинились і встановлені договором поруки. При цьому, договори купівлі - продажу від 20.01.2017, які укладені між ТОВ ФК Ратіо Інвест та ТОВ Каунт-Про в рамках процедури позасудового врегулювання спору, оскаржуються в судовому порядку, а саме: ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13.03.2017 відкрито провадження у цивільній справі № 757/13243/17-ц за позовом ОСОБА_8 (іпотекодавець за договором іпотеки від 20.08.2008) до ТОВ ФК Ратіо Інвест , ТОВ Каунт-Про про визнання недійсними догворів купівлі - продажу від 20.01.2017. Крім того, ТОВ ФК Ратіо Інвест 10.02.2017 на засіданні Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України розглянута та задоволена скарга ОСОБА_8 (іпотекодавець за договором іпотеки від 20.08.2008), за результатами якого виданий наказ Міністерства юстиції України № 410/5 від 15.02.2017, згідно з яким скасовані усі рішення та записи нотаріуса Павловської Г.О., як державного реєстратора , пов'язані із реєстрацією договорів купівлі - продажу від 20.01.2017 та з договором іпотеки від 20.01.2017, відновлені усі попередні записи (щодо належності права власності на 2 земельні ділянки та житловий будинок) щодо належності об'єктів нерухомості ОСОБА_8, як іпотекодавцю. Крім того, ТОВ ФК Ратіо Інвест наголошувало, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 у справі № 910/16263/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду 20.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2017, відмовлено у задоволенні позову ТОВ Будинок тканин до ТОВ ФК Ратіо Інвест про визнання недійсним договору № 159-Ф від 29.07.2016, за яким ТОВ ФК Ратіо Інвест набуло прав кредитора за кредитним договором на суму 47 626 826,47 грн. При цьому, за укладеними договорами купівлі - продажу від 20.01.2017, укладеними між ТОВ ФК Ратіо Інвест та ТОВ Каунт-Про загальна сума продажу усіх іпотечних об'єктів склала 23 574 876,00 грн., а різниця, на думку ТОВ ФК Ратіо Інвест може бути погашена в ході виконання оскаржуваного наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/5781/15-г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 27.04.2017 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 у справі №910/5718/15-г на 15 днів, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 у справі №910/5718/15-г відкладено на 22.05.2017
19.05.2017 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів від ТОВ Будинок Тканин надійшли додаткові пояснення по суті поданої скарги, які полягають у тому, що позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки в будь-якому випадку припиняє вимоги кредитора - іпотекодержателя до боржника (в т.ч. і до осіб, у яких існують забезпечувальні зобов'язання за виконання боржником своїх обов'язків); не існує жодного судового рішення про визначення суми боргу ОСОБА_4 чи ТОВ Будинок Тканин у розмірі, відмінному від розміру, встановленому у рішенні по справі № 910/5718/15-г від 02.12.2015 - 23 310 701,00 грн.
В судовому засіданні 22.05.2017 представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав, просив оскаржувану ухвалу скасувати, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будинок тканин про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 13.07.2016 № 910/5718/15-г - задовольнити і визнати наказ Господарського суду міста Києва від 13.07.2016 № 910/5718/15-г таким, що не підлягає виконанню.
Представник ТОВ ФК Ратіо Інвест судовому засіданні 22.05.2017 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану апелянтом ухвалу - без змін, як таку, що винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_4 в судове засідання 22.05.2017 представників не направив, причин неявки суд не повідомив. Про судові засідання по справі повідомлений належним чином. Через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав.
Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання розумних процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, встановленого ч. 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників третьої особи за наявними матеріалами.
Частиною п'ятою статті 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, рішенням господарського суду міста Києва від 02.12.2015 у справі № 910/5718/15-г позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 519 019 доларів США 27 центів, що в гривневому еквіваленті складає 12 374 230 грн. 60 коп., поточну заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 349 214 доларів США 60 центів, що в гривневому еквіваленті складає 8 325 821 грн. 89 коп., прострочену заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитними коштами в розмірі 101 661 долар США 67 центів, що в гривневому еквіваленті складає 2 423 773 грн. 11 коп., поточну заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитними коштами в розмірі 7 838 доларів США 22 центи, що в гривневому еквіваленті складає 186 875 грн. 42 коп., в іншій частині позову відмовлено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 48 232 грн. 80 коп.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2015 у справі № 910/5718/15-г - без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.07.2016 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ларченко Ірини Миколаївни у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2015 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 у справі № 910/5718/15-г, не прийнято до розгляду та повернуто Публічному акціонерному товариству "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ларченко Ірини Миколаївни касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2015 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 у справі № 910/5718/15-г.
13.07.2016 господарським судом міста Києва в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України було видано накази про примусове виконання вищевказаного рішення, а саме:
- наказ від 13.07.2016 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" (01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 23; ідентифікаційний код: 01564978) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 7; ідентифікаційний код: 21574573) прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 519 019 (п'ятсот дев'ятнадцять тисяч дев'ятнадцять) доларів США 27 центів, що в гривневому еквіваленті складає 12 374 230 (дванадцять мільйонів триста сімдесят чотири тисячі двісті тридцять) грн 60 коп., поточну заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 349 214 (триста сорок дев'ять тисяч двісті чотирнадцять) доларів США 60 центів, що в гривневому еквіваленті складає 8 325 821 (вісім мільйонів триста двадцять п'ять тисяч вісімсот двадцять одна) грн 89 коп., прострочену заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитними коштами в розмірі 101 661 (сто одна тисяча шістсот шістдесят один) долар США 67 центів, що в гривневому еквіваленті складає 2 423 773 (два мільйони чотириста двадцять три тисячі сімсот сімдесят три) грн 11 коп., поточну заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитним коштами в розмірі 7 838 (сім тисяч вісімсот тридцять вісім) доларів США 22 центи, що в гривневому еквіваленті складає 186 875 (сто вісімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн 42 коп. Стягувач: Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 7; ідентифікаційний код: 21574573). Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" (01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 23; ідентифікаційний код: 01564978). Наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 11.04.2017;
- наказ від 13.07.2016 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" (01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 23; ідентифікаційний код: 01564978) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 48 232 (сорок вісім тисяч двісті тридцять дві) грн 80 коп. Стягувач: Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 7; ідентифікаційний код: 21574573). Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" (01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 23; ідентифікаційний код: 01564978). Наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 11.04.2017.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2016 здійснено заміну Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (02100, м. Київ, бульвар Верховної ради, 7, ідентифікаційний код 21574573) у справі № 910/5718/15-г на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо Інвест" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 13, ідентифікаційний код 39812933).
14.03.2017 ТОВ "Будинок тканин" надійшла заява про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 13.07.2016 у справі № 910/5718/15-г, а саме: наказ від 13.07.2016 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" (01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 23; ідентифікаційний код: 01564978) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 7; ідентифікаційний код: 21574573) прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 519 019 (п'ятсот дев'ятнадцять тисяч дев'ятнадцять) доларів США 27 центів, що в гривневому еквіваленті складає 12 374 230 (дванадцять мільйонів триста сімдесят чотири тисячі двісті тридцять) грн. 60 коп., поточну заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 349 214 (триста сорок дев'ять тисяч двісті чотирнадцять) доларів США 60 центів, що в гривневому еквіваленті складає 8 325 821 (вісім мільйонів триста двадцять п'ять тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 89 коп., прострочену заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитними коштами в розмірі 101 661 (сто одна тисяча шістсот шістдесят один) долар США 67 центів, що в гривневому еквіваленті складає 2 423 773 (два мільйони чотириста двадцять три тисячі сімсот сімдесят три) грн. 11 коп., поточну заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитним коштами в розмірі 7 838 (сім тисяч вісімсот тридцять вісім) доларів США 22 центи, що в гривневому еквіваленті складає 186 875 (сто вісімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 42 коп. Стягувач: Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 7; ідентифікаційний код: 21574573). Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" (01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 23; ідентифікаційний код: 01564978). Наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 11.04.2017.
Заява мотивована тим, що 20.08.2008 між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір (далі - Кредитний договір). З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором, між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" було укладено Договір поруки від 20.08.2008. Крім того, виконання зобов'язань за Кредитним договором було забезпечено у тому числі Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 3885 (далі - Договір іпотеки). Відповідно до п. 1.2. Договору іпотеки предметом іпотеки були наступні об'єкти нерухомого майна:
- земельна ділянка, площею 0,0534 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
- земельна ділянка, площею, 0,0481 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;
- житловий будинок, загальною площею 848,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
За твердженням заявника, 20.01.2017 на підставі ст. 38 Закону України "Про іпотеку" та рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.12.2016 у справі №200/20250/16-ц між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо Інвест", як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каунт-Про", як покупцем укладені договори купівлі продажу, на підставі яких було відчужено предмет іпотеки.
Заявник зазначає, що у зв'язку з реалізацією Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо Інвест" предмету іпотеки, зобов'язання за Кредитним договором є припиненими, у зв'язку з чим наказ Господарського суду міста Києва від 13.07.2016 у справі № 910/5718/15-г, а саме: наказ від 13.07.2016 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" (01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 23; ідентифікаційний код: 01564978) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 7; ідентифікаційний код: 21574573) прострочену заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 519 019 (п'ятсот дев'ятнадцять тисяч дев'ятнадцять) доларів США 27 центів, що в гривневому еквіваленті складає 12 374 230 (дванадцять мільйонів триста сімдесят чотири тисячі двісті тридцять) грн.. 60 коп., поточну заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 349 214 (триста сорок дев'ять тисяч двісті чотирнадцять) доларів США 60 центів, що в гривневому еквіваленті складає 8 325 821 (вісім мільйонів триста двадцять п'ять тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 89 коп., прострочену заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитними коштами в розмірі 101 661 (сто одна тисяча шістсот шістдесят один) долар США 67 центів, що в гривневому еквіваленті складає 2 423 773 (два мільйони чотириста двадцять три тисячі сімсот сімдесят три) грн. 11 коп., поточну заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитним коштами в розмірі 7 838 (сім тисяч вісімсот тридцять вісім) доларів США 22 центи, що в гривневому еквіваленті складає 186 875 (сто вісімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн.. 42 коп. - є таким, що не підлягає виконанню в силу приписів ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України.
Суд апеляційної інстанції, керуючись ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду міста Києва від 13.07.2016 у справі № 910/5718/15-г не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Нормами статті 117 ГПК України визначено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
За таких обставин, ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, а саме:
- якщо його (наказ) видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Пунктом 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що ч. 4 ст. 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:
- якщо його видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Матеріалами справи дійсно підтверджується і встановлено судовими рішеннями по даній справі, що 20.08.2008 між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір (далі - Кредитний договір).
З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором, між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" було укладено Договір поруки від 20.08.2008.
Крім того, виконання зобов'язань за Кредитним договором було забезпечено у тому числі Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 3885 (далі - Договір іпотеки).
Відповідно до п. 1.2. Договору іпотеки предметом іпотеки були наступні об'єкти нерухомого майна:
- земельна ділянка, площею 0,0534 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
- земельна ділянка, площею, 0,0481 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;
- житловий будинок, загальною площею 848,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
За твердженням заявника, 20.01.2017 на підставі ст. 38 Закону України "Про іпотеку" та рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.12.2016 у справі №200/20250/16-ц між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо Інвест", як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каунт-Про", як покупцем укладені договори купівлі продажу, на підставі яких було відчужено предмет іпотеки. Заявник зазначав, що у зв'язку з реалізацією Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ратіо Інвест" предмету іпотеки, зобов'язання за Кредитним договором є припиненими.
Проте, вказане твердження заявника є необгрунтованим та таким, що спростовується наявними матеріалами справи з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.
Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").
Частинами 1, 4 статті 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні жодні належні докази на підтвердження відсутності у ОСОБА_4 обов"язку сплатити заборгованість за кредитним договором, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що зобов'язання за цим Договором не припинилось відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, і як наслідок, не припились зобов'язання за Договором поруки, укладеним між заявником (боржником) та банком для забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором.
Доводи апелянта про те, що у зв'язку з реалізацією ТОВ ФК Ратіо Інвест права на позасудове врегулювання шляхом продажу предмету іпотеки, з урахуванням частини четвертої статті 36 Закону України Про іпотеку зобов'язання ОСОБА_4 є припиненим у зв'язку з виконанням (ст. 599 Цивільного кодексу України) та вимоги ТОВ ФК Ратіо Інвест щодо виконання ОСОБА_4, а також його поручителями, в т.ч. ТОВ Будинок Тканин , зобов'язань за кредитним договором - є недійсними, - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, оскільки по-перше, Договори купівлі-продажу від 20.01.2017, на які посилається заявник, оскаржені ОСОБА_4 в судовому порядку і ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2017 відкрито провадження у цивільний справі № 757/13243/17-ц про визнання означених договорів недійсними. А по-друге, наказом Міністерства юстиції України № 410/5 від 15.02.2017, який в теперішній час оскаржується стягувачем в судовому порядку, скасовані усі рішення та записи нотаріуса Павловської Г.О. як державного реєстратора, пов'язані із договорами купівлі-продажу від 20.01.2017 та із договору іпотеки від 20.01.2017, відновлені усі попередні записи в тому числі щодо належності права власності на спірні дві земельні ділянки та житловий будинок ОСОБА_4
Посилання апелянта на те, що згідно звітів про оцінку майна № МР04-160915-001, № МР 04-160915-002, № МР04-160915-003 від 15.09.2016, загальна вартість предметів іпотеки складає 132 256 049 грн. без ПДВ, а згідно висновку експерта за результатами проведення комплексної судової оціночно - будівельної та оціночно - земельної експертизи від 23.03.2017 № 16579/16-42/5521/5522/17-42, складений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, вартість житлового будинку загальною площею 848,60 кв.м. за адресою: м.Київ, вул.. Добровольчих батальйонів (колишня - Панфіловців), 10, 12, з урахуванням вартості земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, на яких він розташований, складає 102 574 434,00 грн. , що свідчить про те, що вартість предмету іпотеки значна більша за розмір вимог ТОВ ФК Ратіо Інвест - судом апеляційної інстанції не можуть бути прийняті як законна підстава, обумовлена ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, для визнання оскаржуваного наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки встановлення вартості предмета іпотеки жодним чином не припиняє обов'язку боржника перед кредитором погасити заборгованість, зокрема і за рахунок іпотечного майна. Встановлення вказаними звітами оцінка вартості нерухомого майна, становить лише суму вартості, а не фактичну ціну, за якою відбувається перехід права власності на іпотечний об'єкт, оскільки така ціна визначається або за згодою сторін або в рамках виконавчого провадження державним виконавцем в процесі реалізації іпотечного майна в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження та Законом України Про іпотеку .
Довод апелянта про те, що судом першої інстанції безпідставно не враховано припис частини четвертої статті 36 Закону України Про іпотеку , згідно якого після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними - також відхиляється судом апеляційної інстанції як безпідставний та необґрунтований, оскільки наведена норма містить таку умову недійсності наступних вимог іпотекодержателя як завершення позасудового врегулювання. Проте, наявні матеріали справи містять докази (які в сукупності оцінені і судом першої інстанції, і судом апеляційної інстанції в процесі апеляційного провадження), що позасудове врегулювання між сторонами ще не завершено у розумінні частини 4 статті 36 Закону України Про іпотеку , оскільки існує незавершений судовий спір щодо оскарження договорів купівлі - продажу від 20.01.2017, а також за результатами розгляду скарги, наказом Міністерства юстиції України № 410/5 від 15.02.2017, який в теперішній час оскаржується стягувачем в судовому порядку, скасовані усі рішення та записи нотаріуса Павловської Г.О. як державного реєстратора, пов'язані із договорами купівлі-продажу від 20.01.2017 та із договору іпотеки від 20.01.2017, відновлені усі попередні записи в тому числі щодо належності права власності на спірні дві земельні ділянки та житловий будинок ОСОБА_4
При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що дійсно, рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2016 у справі № 910/16263/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду 20.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2017, відмовлено у задоволенні позову ТОВ Будинок тканин до ТОВ ФК Ратіо Інвест про визнання недійсним договору № 159-Ф від 29.07.2016, за яким ТОВ ФК Ратіо Інвест набуло прав кредитора за кредитним договором на суму 47 626 826,47 грн. При цьому, за укладеними договорами купівлі - продажу від 20.01.2017, укладеними між ТОВ ФК Ратіо Інвест та ТОВ Каунт-Про загальна сума продажу усіх іпотечних об'єктів склала 23 574 876,00 грн. Проте, посилання ТОВ ФК Ратіо Інвест , що зазначена різниця може бути погашена в ході виконання оскаржуваного наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/5781/15-г - є помилковим, оскільки спірні правовідносини сторін у даній справі стосуються саме безспірних сум, які присуджені до стягнення рішенням у даній справі, яке набрало законної сили, і право вимоги яких ТОВ ФК Ратіо Інвест набуло внаслідок укладення договору № 159-Ф від 29.07.2016, щодо решти грошових коштів, право вимоги яких отримано стягувачем, то він не позбавлений вимагати їх стягнення у встановленому законом порядку та вчиняти ряд передбачених законом дій для цього.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявником (боржником) всупереч вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надано належних та допустимих доказів та не доведено наявності обставин, які б свідчили про відсутність обов'язку ОСОБА_4 сплатити заборгованість за Кредитним договором, яку задоволено до стягнення рішенням господарського суду міста Києва від 02.12.2015 у справі № 910/5718/15-г з боржника як поручителя, обов'язок боржника не є припиненим у розумінні ст.с 559 Цивільного кодексу України, позасудове врегулювання між сторонами не завершено в розумінні припису ч. 4 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження , у зв'язку з чим заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду міста Києва від 13.07.2016 у справі № 910/5718/15-г - є необґрунтованою, та такою, що задоволенню не підлягає.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду міста Києва від 13.07.2016 у справі № 910/5718/15-г, оскільки висновки суду першої інстанції в цій частині є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Доводи апелянта в обґрунтування підстав скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 у справі №910/5718/15-г не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та фактичними обставинами.
З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 у справі №910/5718/15-г.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, а тому ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на апелянта.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок тканин" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 у справі №910/5718/15-г - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 у справі №910/5718/15-г - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/5718/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді В.В. Куксов
С.А. Гончаров
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2017 |
Оприлюднено | 09.06.2017 |
Номер документу | 66926923 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні