Рішення

від 09.06.2006 по справі 20-9/134

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-9/134

Господарський суд міста Севастополя

Іменем України

РІШЕННЯ

"09" червня 2006 р. справа № 20-9/134

за позовом  Федерального державного унітарного підприємства  “13 судоремонтний завод ЧФ” МО РФ

до Державного підприємства “Науково –технологічний центр використання природних ресурсів шельфу”   Національної академії наук України

про стягнення 10168,50 грн.

                                                                                                                суддя Рибіна С.А.

представники сторін:

позивача – Парчагін В. В., довіреність № 84 від 31.01.06;

відповідача –Морозова С. П., довіреність № 314/83 від 08.06.06.

Суть спору: Федеральне державне унітарне підприємство  “13 судоремонтний завод Черноморського Флоту” Міністерства Оборони Російської Федерації (далі –ФДУП  “13 судоремонтний завод ЧФ”) звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до Державного підприємства “Науково –технологічний центр використання природних ресурсів шельфу”   Національної академії наук України  (далі –ДП “Науково –технологічний центр використання природних ресурсів шельфу”   НАНУ) про стягнення 10168,50 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № 4/06-13/18/16-01/06 від 30.01.06, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 7645,50 грн. та пеню в розмірі 2523,00 грн.

В судовому засіданні позивач усно зменшив позовні вимоги, просить стягнути тільки штрафні санкції та судові витрати в повному обсязі, письмову заяву суду не надав.

Відповідач позовні вимоги не визнає, у відзиві на позов вказує, що суму боргу в розмірі 7645,50 грн. він сплатив 19.05.06, що підтверджується платіжним дорученням № 572, яке долучено до матеріалів справи (а.с. 30). Додатково пояснює, що затримка  по сплаті суми боргу виникла   із - за  переєрестрації підприємства, у зв'язку з чим банк припинив будь –які виплати. Крім того, відповідач вказує, що позивач погодився відстрочити розрахунки до 15.05.06 та між сторонами в усній формі проводилися переговори щодо погашення боргу рибними консервами.

Згідно ст. ст.  20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України  сторонам  були роз'яснені їх процесуальні  права та обов'язки.  

За клопотанням сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

В судовому засіданні було оголошено перерву з 08 червня по 09 червня 2006 року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснения сторін,  суд   встановив.

30.01.06 між ФДУП  “13 судоремонтний завод ЧФ” (виконавець) та ДП “Науково –технологічний центр використання природних ресурсів шельфу”   НАНУ (замовник) був укладений договорі на виконання докового ремонту МРТК-0797 “Надія” № 4/06-13/18/16-01/06 (далі –Договір).

15.02.06 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до договору згідно умов якої  кінцева вартість ремонту складає 18453,00 грн.

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що  оплата робіт здійснюється  замовником в наступному порядку:

50 % орієнтованої вартості за Договором –передплата протягом 3-х банківських днів після підписання  Договору, до постановки судна  в док;

кінцевий розрахунок – залишок суми від  остаточно узгодженої вартості  доковання та послуг –протягом 3-х банківський днів після підписання акту  про готовність виходу судна з доку.

Згідно пункту 7.5 Договору замовник за несвоєчасну оплату виставлених рахунків сплачує пеню в розмірі 0,5 %  від виставленого рахунку за кожен день прострочки платежу, але не більш  подвійної ставки НБУ.

Відповідно до пункту 5.4 Договору позивач 08.02.06 виставив відповідачу рахунок № 3 на суму 10807,50 грн., який був сплачений в повному обсязі.

14.02.06 сторонами був складений та підписаний акт готовності корабля до виходу з доку № АД-30 (а.с. 47).

03.03.06 сторонами був підписаний акт на виконані роботи по ремонту МРТК-0797 “Надія” (а.с. 14).

21.03.06 ФДУП  “13 судоремонтний завод ЧФ” виставив ДП “Науково –технологічний центр використання природних ресурсів шельфу”   НАНУ рахунок № 34 на суму  7645,50  грн., який у встановлений договором строк сплачений не був.

27.04.06 (вих .№ 31-15/1078) позивач направив відповідачу претензію з вимогою про сплату рахунку.

27.04.06 (вих. № 314/68) відповідач направив позивачу лист, в якому просив  відстрочити оплату боргу в розмірі 7645,50 грн. до 15.05.06.

На підставі викладеного, позивач звернувся до господарського суду  з позовом про стягнення з ДП “Науково –технологічний центр використання природних ресурсів шельфу”   НАНУ суми заборгованості в розмірі 7645,50 грн., яку він просить стягнути з урахуванням пені в розмірі 0,5 % - 2523,00 грн. В ході розгляду справи по суті заявлених вимог, позивач зменшив позовні вимоги,  просить стягнути тільки неустойку,  однак письмове клопотання суду не надав.

Вимоги ФДУП  “13 судоремонтний завод ЧФ” підлягають частковому задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03 та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.04.  

Правовідносини між сторонами виникли до 01.01.04, не припинені в порядку, встановленому  ст. 216-223 Цивільного кодексу України в редакції  1963 року,  тому при розгляді спору суд керується  Цивільним кодексом України  в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідач суму боргу в розмірі 7645,5 грн. сплатив 19.05.06, що підтверджується платіжним дорученням № 559 (а.с. 30), тобто із пропуском встановленого договором строку. Тому, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2523,00 грн., яка складає 0,5 % від сума боргу.

Суд вважає, що позовні вимоги ФДУП  “13 судоремонтний завод ЧФ” в частині стягнення пені є такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України  кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення  загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених  Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

 Згідно ст. 546,  ст. 549, п.3 ст. 611  Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є  неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 3-4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.5  Договору встановлено, що замовник за несвоєчасну оплату виставлених рахунків сплачує пеню в розмірі 0,5 %  від виставленого рахунку за кожен день прострочки платежу, але не більше  подвійної ставки НБУ.

Суд встановив, що акт про готовність судна до виходу з доку підписаний сторонами 14.02.06. Таким чином, строк кінцевого розрахунку за договором настав 17.02.06.

Рахунок був виставлений 21.03.06, а сплачений 19.05.06.

 Пеня, згідно розрахунку Позивача складає 2523,00 грн., яку він обчислює як 0,5 % від суми боргу в розмірі 7645,5 грн. за 66 днів, яку відповідач не сплатив за рахунком № 34 від 21.03.06. Однак позивачем не враховано, що пунктом 7.5 Договору сторони обмежили розмір неустойки подвійною обліковою ставкою НБУ.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 262,67 грн. за  66 днів  виходячи з наступного розрахунку:

7645,50 грн. * 19 % : 365 * 66 = 262,67 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що кількість днів - 66, не перевищує період, за який позивач має право нараховувати пеню, суд вважає вимоги ФДУП  “13 судоремонтний завод ЧФ” такими, що підлягають частковому задоволенню. З ДП “Науково –технологічний центр використання природних ресурсів шельфу”   НАНУ на користь ФДУП  “13 судоремонтний завод ЧФ” підлягає стягненню пеня в розмірі 262,67 грн.

Суд не приймає довід відповідача, що він отримав згоду позивача на відстрочку виконання зобов'язань до 15.05.06, у зв'язку з чим  відповідно до пункту 2 статті 611 Цивільного кодексу України, сторонами були змінені умови оплати відповідачем вартості робіт, з наступних підстав.

Згідно статті 654 Цивільного кодексу України, зміна  або  розірвання  договору вчиняється в такій самій формі,  що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено  договором  або  законом  чи  не  випливає  із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.  

Позивачем не надано суду доказів, які підтверджують, що сторонами укладено письмову угоду щодо  змінення умов Договору стосовно виконання відповідачем зобов'язань по оплаті виконаних робіт.

Що стосується домовленості сторін про оплату за договором по бартеру, сторони не дійшли згоди стосовно цього питання. Саме переговори не є підставою для звільнення від відповідальності щодо сплати боргу за договором №  4/06-13/18/16-01/06 від 30.01.06.

Ухвалою від 09.06.06 суд припинив провадження по справі  в частині вимог ФДУП  “13 судоремонтний завод ЧФ” про  стягнення з ДП “Науково –технологічний центр використання природних ресурсів шельфу”   НАНУ заборгованості за договором  № 4/06-13/18/16-01/06 від 30.01.06  в розмірі 7645,50 грн.  

  Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

            На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                          В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ДП “Науково –технологічний центр використання природних ресурсів шельфу” НАНУ (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 28, р/р 26002301868 в СФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324195, код ЄДРПОУ 16500199) на користь Федерального державного унітарного підприємства  “13 судоремонтний завод ЧФ” МО РФ (м. Севастополь, Кілен-балка, р/р 260083552, МФО 324504 в СФ АППБ “Аваль”, код ЄДРПОУ 22288616) 482,67 грн.,  з яких:  262,67 грн. –пеня, 102,00 грн. - витрати по сплаті державного мита, 118,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копії  рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                                           С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано   14.06.06

Розсилка:

Федерального державного унітарного підприємства  “13 судоремонтний завод ЧФ” МО РФ: 99004, м. Севастополь, Кілен-балка

ДП “Науково –технологічний центр використання природних ресурсів шельфу” НАНУ: 99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 28