Постанова

від 06.06.2017 по справі 922/3855/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2017 р. Справа № 922/3855/16

Колегія суддів у складі головуючого судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., судді Плахова О.В.

при секретарі Євтушенко Є.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 30.11.2016р.;

від третьої особи - ОСОБА_2 - за довіреністю від 15.09.2016р. №01/21-1301;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків

на рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2017р.

у справі № 922/3855/16

за позовом Харківської обласної ради, м. Харків

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимого на предмет спору на стороні позивача - Комунального закладу охорони здоров'я Харківський обласний клінічний онкологічний центр , м. Харків

про стягнення коштів, розірвання договору та повернення майна

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.02.2017р. (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Комунального закладу охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" 17783,59грн. основного боргу, 647,40грн. пені; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Харківської обласної ради 4232,46грн. витрат по сплаті судового збору; розірвано договір оренди комунального майна від 30.09.2014р. №232Н, укладений між Харківською обласною радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4; зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 повернути Комунальному закладу охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" за актом приймання-передавання орендоване нерухоме комунальне майно - нежитлові приміщення 1 поверху загальною площею 35,69кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, літ. "М-5" та звільнити їх; відмовлено в решті нарахованих 431,60 грн. пені, 29136, 90грн. ПДВ та 9133, 33грн. основного боргу.

Рішення місцевого господарського суду з посиланням на статті 283, 285, 286 ГК України, статті 612, 762, 782, 785 ЦК України, статті 18, 26, 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна , статтю 185 ПК України мотивоване доведеністю матеріалами справи факту виконання позивачем умов договору оренди комунального майна від 30.09.2014р. №232Н, порушенням ФОП ОСОБА_4 своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів, наявністю заборгованості у розмірі 17783,59грн. за період з лютого по жовтень 2016року і обґрунтованістю нарахування пені у розмірі 647,40грн. з урахуванням встановленого розміру заборгованості. Також суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині розірвання договору та зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди з підстав порушення орендарем договору оренди від 30.09.2014р. №232Н щодо своєчасності сплати орендних платежів (т.1, а.с.64-70).

В частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення 29136,90грн. боргу рішення суду мотивоване тим, що сторони спору не є платниками податку на додану вартість, а отже відповідно до статті 185 ПК України позивач неправомірно здійсним нарахування 100% ПДВ на суму орендних платежів за заявлений період.

Відмовляючи у стягненні 9133,33грн. основної суми заборгованості, суд зазначив про те, що позивачем здійснений невірний розрахунок суми орендної плати.

Відмовляючи у стягненні 431,60грн. пені, місцевий господарський суд зазначив про помилковість її нарахування позивачем у зв'язку з невірним визначенням суми боргу.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2017р. у справі №922/3855/16 в частині задоволення позовних вимог щодо розірвання договору оренди комунального майна від 30.09.2017р. №232Н та зобов'язання ФОП ОСОБА_4 повернути Комунальному закладу охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" за актом приймання-передавання орендоване нерухоме комунальне майно; прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що орендарем своєчасно сплачувалось 70% орендної плати на користь Харківської обласної ради, а 30% орендної плати, яка підлягала сплаті КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр , відповідач був готовий сплачувати після обґрунтування третьою особою нарахування та обов'язковості сплати ПДВ на користь балансоутримувача. Крім того, на думку скаржника, відсутні правові підстави для застосування приписів статей 26,27 Закону України Про оренду державного та комунального майна і статті 782 ЦК України, оскільки обов'язок щодо сплати орендної плати перед наймодавцем ним виконаний у повному обсязі. Також зазначає, що судом не було враховано тієї обставини, що 08.09.2016р. Харківською обласною радою на VII сесії VII скликання прийнято рішення створити нову юридичну особу Комунальне некомерційне підприємство Обласний центр онкології та вчинити організаційно-правові дії щодо вилучення майна із оперативного управління КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр та закріпити за Комунальним некомерційним підприємством Обласний центр онкології на праві оперативного управління об'єкти нерухомого майна.

Відзивом від 04.04.2017р. КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2017р. у справі №922/3855/16 скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. При цьому зазначає, що відповідно до умов договору оренди від 30.09.2017р. №232Н обов'язок відповідача щодо сплати орендних платежів є безумовним та не залежить від будь-яких дій орендодавця чи балансоутримувача, в тому числі виставлення рахунків чи платіжних доручень. Також вказує на те, що перебування КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр в стані припинення жодним чином не впливає на вирішення спору та повернення майна. Крім того, вказує на те, що п.3.1 договору оренди встановлено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, встановленому чинним законодавством, а тому у відповідності до статей 185, 196 ПК України балансоутримувач на дату виникнення податкового зобов'язання виписував податкові накладні на всю суму орендної плати та сплачував ПДВ до державного бюджету (т.2,а.с.107-110).

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу від 04.05.2017р. також заперечує проти вимог апеляційної скарги відповідача та просить залишити її без задоволення, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. При цьому зазначає, що: по-перше, обов'язок відповідача щодо сплати орендної плати є безумовним та не залежить від будь-яких дій з боку орендодавця чи балансоутримувача, у тому числі виставлення рахунків або платіжних доручень; по-друге, відповідач обов'язок по своєчасній сплаті орендної плати у повному обсязі не виконував близько двох років; по-третє, на думку позивача, перебування балансоутримувача у стані припинення не має значення для справи, оскільки до моменту виключення юридичної особи з Єиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань юридична особа існує і є дієздатною.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги від 11.05.2017р. відповідач зазначає, що ним не сплачувалось 30% орендної плати на користь КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр , оскільки суми, зазначені у рахунках-фактури, були значно вищими ніж визначені умовами договору. Крім того, на думку скаржника, з прийняттям Харківською обласною радою рішення про припинення та ліквідацію КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр останій втратив право користування та розпорядження майном, яке є предметом оренди, а отже вимоги щодо його повернення третій особі є неправомірними. Також апелянт зазначає, що до прийняття оскаржуваного рішення ним у повному обсязі сплачено всю суму заборгованості перед позивачем, а саме 57132,82грн. (т.2, а.с.149-152).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2017р. у справі №922/3855/16 в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки суми орендної плати, визначені третьою особою у рахунках не відповідали умовам договору.

Представник третьої особи заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2017р. у справі №922/3855/16 скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. При цьому надав докази сплати орендних платежів на загальну суму 64384,50грн. та зазначив, що орендна плата сплачена без урахування податку на додану вартість.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

30.09.2014р. між Харківською обласною радою (орендодавцем) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендарем) укладено договір оренди комунального майна № 232 Н (далі - договір), п.1.1 якого встановлено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1 поверху загальною площею 35,69 кв. м, в тому числі місця спільного користування площею 0,89 кв. м (далі - майно), розташоване за адресою: м. Харків, вул. Лісопарківська, 4, літ. "М-5", що знаходиться на балансі КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" (балансоутримувача), склад і вартість якого визначено відповідно до звіту суб'єкта оціночної діяльності про незалежну оцінку майна, складеного станом на 05.08.2014р., вартість якого становить 100300,00 грн. без урахування ПДВ. Майно передається в оренду з метою розміщення суб'єкта господарювання, що діє на основі приватної власності і провадить господарську діяльність з медичної практики (т.1, а.с.14-16).

Пунктом 2.1 даного договору встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі.

Відповідно до п.2.5 цього договору орендар повертає майно балансоутримувачу або юридичній особі, вказаній орендодавцем, у порядку, визначеному чинним законодавством та цим договором. Майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Згідно із п.3.1 договору стартова орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та пропорцій її розподілу, затвердженої рішенням обласної ради від 01.03.2012р. № 368-VІ (далі - Методика). За результатами конкурсу орендна плата за рік становить 50150,00 грн. без урахування ПДВ та індексів інфляції. Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2014 року становить 4212,60 грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції за вересень 2014 року, який враховується при сплаті. Ставка орендної плати (тариф) за конкурсними пропозиціями становить 50% за рік. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.

У пункті 3.2 даного договору зазначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується до обласного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30%, щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним (п.3.3 договору оренди).

Зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку, у розмірі орендної плати за чотири місяці, передбаченого цим договором та конкурсними пропозиціями, та підлягають сплаті до обласного бюджету та балансоутримувача строком до 20.10.2014р. у співвідношенні, визначеному в п.3.3 цього договору (п.5.2 договору).

Відповідно до п.5.3 цього договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

За умовами пункту 3.5 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення , включаючи день оплати. У разі недостатності суми перерахованої орендної плати для виконання зобов'язань за договором в повному обсязі, у першу чергу зараховується сума пені, а у другу чергу сплачується основна сума боргу, відповідно до порядку, встановленого ст. 534 ЦК України.

Згідно із п.5.9 цього договору у разі припинення або розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути балансоутримувачу або іншій юридичній особі, вказаній орендодавцем , орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини орендаря.

Пунктом 10.1 цього договору встановлено, що він укладений строком на 2 роки 11 місяців та діє з 30.09.2014 р. по 29.08.2017р. включно.

Згідно з додатком 1 до договору оренди комунального майна від 30.09.2014р. №232Н Розрахунок орендної плати за оренду комунального майна, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Лісопаркова,4 літ. М-5 розмір орендної плати за перший місяць оренди (вересень 2014року) становить 4212,60грн. х на індекс інфляції за перший місяць оренди (т.1, а.с.17).

На виконання умов договору 30.09.2014р. між сторонами договору та КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр складений акт приймання-передачі орендованого майна, за яким Харківська обласна рада та КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр передали, а ФОП ОСОБА_4 прийняла в користування нежитлові приміщення загальною площею 35,69кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лісопаркова, 4, літ. М-5 (т.1, а.с.18).

07.12.2015р. Комунальний заклад охорони здоров'я Харківський обласний клінічний онкологічний центр звернувся до Харківської обласної ради з листом №01/21-1566, у якому зазначив, що у ФОП ОСОБА_4 станом на 01.12.2015р. наявна заборгованість з орендної плати у розмірі 41347,01грн. та заборгованість з комунальних платежів у сумі 8517,23грн., а також просив розірвати договір оренди від 30.09.2014р. (т.1,а.с.41).

У листі від 18.12.2015р., надісланому ФОП ОСОБА_4, Харківська обласна рада зазначила, що орендна плата за договором оренди від 30.09.2014р. №232Н у розмірі 70% до обласного бюджету перераховувалась вчасно і у повному обсязі, проте у ФОП ОСОБА_4 наявна заборгованість щодо сплати 30% орендної плати балансоутримувачу у розмірі 41347,01грн. та за надані комунальні послуги у сумі 8517,23грн., у зв'язку чим просила надати письмові пояснення (т.1,а.с.40).

За користування орендованим майном відповідач здійснив на користь балансоутримувача оплату орендних платежів 16.10.2014р. в сумі 5055,12грн., 28.09.2016р. в сумі 27500грн. та 20.02.2017р. у сумі 30030грн., про що зазначено представником КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр та підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача, наданою до матеріалів справи (т.1, а.с.75, 83.84).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди комунального майна від 30.09.2014р. №232Н позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до ФОП ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 69672,73грн., пені у сумі 10698,89грн., розірвання договору оренди та зобов'язання відповідача передати Комунальному закладу охорони здоров'я Харківський обласний клінічний онкологічний центр за актом приймання-передавання орендоване комунальне майно - нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 35,69кв.м, розташовані за адресою: м.Харків, вул. Лісопаркова,4 літ. М-5 , та звільнити їх (т.1, а.с.4-8).

05.12.2016р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог,у якій він просив прийняти зменшення розміру позовних вимог в частині розміру заявленої до стягнення суми заборгованості з орендної плати та пені до 58211,82грн., з яких: 57132,82грн. - заборгованість з орендної плати, 1079грн. - пеня (т.1,а.с.98).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.12.2016р. у даній справі прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та встановлено, що розгляд справи здійснюється з її урахуванням (т.1,а.с.102-105).

У відзиві на позовну заяву ФОП ОСОБА_4 зазначає, що ні вона, а ні Харківська обласна рада не є платниками ПДВ, а отже у відповідності до статті 185 ПК України нарахування податку на додану вартість є неправомірним. Крім того зазначає, що нарахування ПДВ на 30% суми орендних платежів на користь балансоутримувача повинна зменшитись на 2742,38грн. та скласти у загальному співвідношенні 47991,57грн. (т.1,а.с.145,146).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.12.2016р. у даній справі відмовлено ФОП ОСОБА_4 у прийнятті зустрічного позову про визнання договору оренди комунального майна від 30.09.2014р., укладеного між сторонами спору, недійсним (т.1,а.с.150,151).

23.02.2017р. місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище (т.2, а.с.64-70).

Судом апеляційної інстанції в порядку статті 101 ГПК України додатково встановлено, що 20.02.2017р. відповідачем здійснено оплату орендної плати за спірним договором у сумі 30030грн., про що свідчить виписка по особовому рахунку КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр (т.2,а.с.178).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне .

Предметом спору у даній справі є розірвання договору оренди комунального майна від 30.09.2014р. №232Н, стягнення заборгованості, яка утворилась у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань, які виникли на підставі договору оренди, та пені.

Спірні правовідносини регулюються умовами договору, нормами ЦК і ГК України з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про оренду державного та комунального майна .

Згідно з пунктом 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною першою статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами статті 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

На виконання умов п.7.1 договору оренди від 30.09.2014р. №232 на підставі акту приймання-передачі від 30.09.2014р. Харківська обласна рада та КЗОЗ Харківський обласний онкологічний центр передали орендарю - ФОП ОСОБА_4 нежитлові приміщення на першому поверсі п'ятиповерхової будівлі лікарняного корпусу корисною площею 34,8кв.м (кімнати №№20,20а,22) та місця спільного користування площею 0,89кв.м . В будівлі є електроосвітлення, водопостачання, теплозабезпечення та каналізація. Санітарно-технічний стан приміщень задовільний (т.1, а.с.18).

Таким чином, орендодавцем належним чином виконано прийняте на себе зобов'язання та передано ФОП ОСОБА_4 у користування нерухоме майно, визначене умовами договору від 30.09.2014р. №232Н.

Згідно з частинами 1, 6 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що істотною умовою договору оренди є, зокрема, термін на який укладається договір оренди та орендна плата з урахуванням індексації. Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Автономної республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно із п.3.1 договору оренди від 30.09.2014р. №232Н стартова орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та пропорцій її розподілу, затвердженої рішенням обласної ради від 01.03.2012р. №368-VІ. За результатами конкурсу орендна плата за рік становить 50150,00 грн. без урахування ПДВ та індексів інфляції. Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2014 року становить 4212,60 грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції за вересень 2014 року, який враховується при сплаті . Ставка орендної плати (тариф) за конкурсними пропозиціями становить 50% за рік. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно з додатком 1 до договору оренди комунального майна від 30.09.2014р. №232Н Розрахунок орендної плати за оренду комунального майна, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Лісопаркова,4 літ. М-5 розмір орендної плати за перший місяць оренди - вересень 2014року становить 4212,60грн. х на індекс інфляції за перший місяць оренди.

Відповідно до п.10.1 договору оренди він діє з 30.09.2014р. до 29.08.2017р.

Виходячи з аналізу умов договору та приписів чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки сторони при укладенні договору оренди від 30.09.2014р. №232Н дійшли згоди, що він діє з 30.09.2014р. та цього ж дня фактично передано майно в оренду, що вбачається з акту приймання-передачі, то, відповідно, перебіг строку дії договору, а отже і нарахування орендної плати починається з 30.09.2014р., розмір якої визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць оренди згідно з додатком 1 до договору оренди комунального майна від 30.09.2014р.

Таким чином, розмір орендної плати за перший місяць оренди - вересень місяць 2014року слід розраховувати виходячи з кількості фактичних днів користування майном у цьому місяці (1 день) та з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Здійснивши відповідний розрахунок розміру орендної плати за вересень 2014 року (4212,60грн. х 102,9% : 30дн. х 1дн.), суд апеляційної інстанції встановив, що він становить 144, 49грн.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням індексації.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Отже, загальний розмір орендної плати за період з 30.09.2014р. по 31.11.2016р. без урахування податку на додану вартість становить 154791,46грн., відповідно 30% з якої - 46437,41грн. (з яких, за жовтень 2014 року - 1331,64грн., листопад 2014року - 1356,94грн., грудень 2014року - 1397,65грн., січень 2015року - 1440,98грн., лютий 2015року - 1571,35грн., березень 2015року - 1681,22грн., квітень 2015року - 1916,59грн., травень 2015року - 1958,78грн., червень 2015 року -1966,59грн., липень 2015року -1946,93грн., серпень 2015року- 1931,35грн., вересень 2015року -1975,77грн., жовтень 2015року - 1950,09грн., листопад 2015року -1989,09грн., грудень 2015 року-листопад 2016року - по 2003,01грн.) підлягало сплаті балансоутримувачу КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр та 70% (108353,88грн.) - Харківській обласній раді.

Позивач зазначає, а відповідач підтверджує, що орендна плата перерахована до обласного бюджету у повному обсязі.

Крім того, позивач зазначає, що на виконання умов договору оренди, відповідачем за весь час користування майном сплачено балансоутримувачу 32555,12грн. орендних платежів (16.10.2014 -5055,12грн. та 28.09.2016р. - 27500грн.), що підтверджується випискою по особовому рахунку, що також підтверджено представниками сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Відповідно частини 1 статті 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

У пункті 2.5-1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції встановлено, що у застосуванні статті 35 ГПК України господарським судам необхідно враховувати таке. Визнання обставин може здійснюватися учасниками судового процесу: в письмовій формі шляхом зазначення про таке визнання у позовній заяві, відзиві на позовну заяву, поданих суду заяві, клопотанні, листі тощо; в усній формі під час надання суду усних заяв, клопотань і пояснень; у такому разі про визнання обставин зазначається у протоколі судового засідання. За необхідності суд може зажадати від учасника судового процесу подання відповідної заяви, клопотання, пояснення в письмовій формі. Про визнання обставин може свідчити й зміст поданих суду письмових документів: претензій та відповідей на них, листів та інших письмових звернень учасників судового процесу один до одного (наприклад, лист, надісланий у відповідь на претензію, в якому зазначається про повне або часткове визнання заявленої до стягнення заборгованості).

З урахуванням викладеного, обставини щодо здійсненої оплати орендних платежів до обласного бюджету у повному розмірі та балансоутримувачу у розмірі 32555,12грн. в силу приписів статті 35 ГПК України є преюдиціальними, а отже не підлягають доказуванню.

У відповідності із частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України, яка кореспондується з частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Статтею 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 несвоєчасно та не в повному обсязі виконувала прийняті на себе зобов'язання по сплаті орендних платежів за договором оренди від 30.09.2014р. №232Н та станом на 01.10.2016р. за відповідачем утворився борг по сплаті орендних платежів, який мав бути перерахований балансоутримувачу - КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр у сумі 13882,29грн. (46437,41грн-32555,12грн).

Враховуючи викладене, на момент звернення позивача з позовом сума боргу за спірним договором оренди у ФОП ОСОБА_4 перед балансоутримувачем КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр становила 13882,29грн., у зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 3901,30грн. суми заборгованості з орендної плати є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку розрахунку орендної плати, здійсненого третьою особою (т.2, а.с.141), щодо розміру орендної плати без урахування податку на додану вартість та встановлено, що розмір орендної плати з урахуванням індексу інфляції та пропорції її сплати визначено вірно.

В частині відмови у стягненні з відповідача боргу, що складається з податку на додану вартість у сумі 29136,90грн., суд апеляційної інстанції погоджується з висновкаом місцевого господарського суду про його неправомірне нарахування позивачем, оскільки у розділі V. Податок на додану вартість визначено коло осіб, які є платниками податку на додану вартість, вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку, порядок реєстрації платників податку. За приписами п.п.б п.185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, проте матеріали справи не містять доказів того, що орендодавець є платником податку на додану вартість, а отже у орендодавця відсутні правові підстави для його нарахування.

Враховуючи викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає за необхідне скасувати рішення господарського суду Харківської області в частині стягнення 17783,59грн. боргу та прийняти в цій частині нове рішення, яким припинити провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 13882,29грн., в частині стягнення 3901,30грн. в задоволенні позову відмовити.

Щодо обґрунтованості нарахування та стягнення з відповідача пені суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 2 статті 217ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з вимогами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 29 Закону України Про оренду державного та комунального майна за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 6 статті 232ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій за прострочення виконання зобов'язання і строки їх нарахування. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано ( Висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 111-16 ГПК, за I півріччя 2015 р.).

У пункті 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено, що щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини 6 статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Пунктом 3.5 договору оренди від 30.09.2014р. №232Н встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, а отже сторони спору визначили інший, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строк, за який нараховується пеня, та встановлено, що нарахування пені припиняється наступного дня після сплати заборгованості.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що пеню за несвоєчасну сплату орендних платежів за спірним договорам оренди слід нараховувати з моменту прострочення зобов'язання та до моменту фактичної її сплати.

З огляду викладене та з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог від 05.12.2016р., зокрема щодо пені - до 1079грн. (т.1,а.с.98) та без розрахунку її нарахування, яка прийнята місцевим господарським судом, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, здійснивши розрахунок пені, з урахуванням норм чинного законодавства та умов договору оренди від 30.09.2014р. №232Н, сум боргу, фактичних дат погашення заборгованості з орендної плати по кожному місяцю спірного періоду, дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені (за період, визначений позивачем у позовній заяві) у сумі 1079грн.

У зв'язку з цим рішення господарського суду Харківської області в частині відмови у стягнення 431,60грн.грн. пені слід скасувати з підстав порушення місцевим господарським судом при здійсненні розрахунку порядку її нарахування, а саме визначення розміру пені за останні шість місяців порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань, що суперечить приписам частини 6 статті 232 ГК України та п.3.5 договору оренди 30.09.2014р. №232Н.

Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 3.5 договору оренди від 30.09.2014р. №232Н у разі недостатності суми перерахованої орендної плати для виконання зобов'язань за договором в повному обсязі, у першу чергу зараховується сума пені, а у другу сплачується основна сума боргу, відповідно до порядку, встановленого ст. 534 ЦК України.

За приписами статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Таким чином з урахуванням умов договору оренди від 30.09.2014р. №232 Н та приписів Цивільного кодексу України, сторони погодили порядок погашення заборгованості за спірним договором, згідно якого у першу чергу, у разі прострочення платежу, сплачується пеня, а в подальшому - орендні платежі.

З матеріалів справи вбачається та підтверджено представниками відповідача та третьої особи, що під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем здійснений на користь КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр платіж у розмірі 30030грн., з призначенням платежу орендна за приміщення по договору №232Н від ФОП ОСОБА_4. , що підтверджується випискою по особовому рахунку від 20.02.2017р.

Відповідно до вимог пункту 1-1 частини 1 статті 80ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

За приписами пункту 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає за необхідне скасувати рішення господарського суду Харківської області в частині стягнення 17783,59грн. боргу і 647,40грн. пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким припинити провадження у справі в частині стягнення боргу у розмірі 13882,29грн. та пені у сумі 1079грн., в задоволенні позову щодо стягнення 3901,30грн. боргу відмовити з підстав, викладених вище.

Щодо розірвання договору оренди від 30.09.2014р. №232 та повернення майна суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною 3 статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України .

Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю) (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.05.2012р. у справі №5021/966/2011 ).

Право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено статтею 785 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

У пунктах 10.6, 10.8 договору оренди комунального майна від 30.09.2014р. №232 Н зазначено, що чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, достроково за взаємною згодою осіб або за рішенням суду. У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю/ балансоутримувачу.

У пункті 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. N 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року " зазначено, відповідно до частини першої статті 58 ГПК в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. З урахуванням наведеного припису зазначені позовні вимоги можуть бути об'єднані в одній позовній заяві. Та обставина, що розірвання договору оренди і є підставою для повернення орендованого майна, такому об'єднанню не перешкоджає. Наведене підтверджується й положенням частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, якою встановлено обов'язок наймача у разі припинення договору найму негайно повернути наймодавцеві річ (предмет оренди). Закон не вимагає від наймодавця (орендодавця) спочатку пред'явити наймачеві (орендареві) вимогу про розірвання договору найму, і лише після її задоволення - вимогу про повернення орендованого майна.

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що несвоєчасна сплата орендних платежів протягом 2014-2016років та наявність заборгованості на час розгляду справи є істотним порушенням орендарем ФОП ОСОБА_4 умов договору оренди комунального майна від 30.09.2014р. №232 та достатньою підставою для його розірвання і повернення майна.

Враховуючи викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та правомірність вимог позивача про розірвання договору оренди комунального майна від 30.09.2014р. №232, звільнення та повернення орендованого майна, нежитлових приміщень 1-го поверху загальною площею 35,69кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 літ. М-5 , за актом приймання-передавання орендованого нерухомого комунального майна

Доводи апелянта про відсутність підстав для застосування приписів статей 26,27 Закону України Про оренду державного та комунального майна , оскільки обов'язок щодо сплати орендної плати перед наймодавцем ним виконаний у повному обсязі, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки: по-перше, сторонами договору є Харківська обласна рада (позивач) та ФОП ОСОБА_4 (відповідач); по-друге, розмір орендної плати визначений у п.3.1 договору оренди від 30.09.2014р. №232Н, порядок розрахунку якої встановлений у додатку №1 до цього договору; по-третє, згідно вимог чинного законодавства орендна плата є істотною умовою договору оренди, яка вносилась орендарем не у повному обсязі, визначеному умовами спірного договору; по-четверте, розподіл розміру орендної плати у відсотковому співвідношенні між обласним бюджетом та балансоутримувачем та своєчасний перерахунок частини орендної плати до обласного бюджету не свідчить про належне виконання умов спірного договору.

Також не приймаються до уваги доводи скаржника про його готовність сплачувати орендні платежі на користь КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр після обґрунтування нарахування ПДВ, оскільки матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до орендодавця в відповідними зверненнями, як і не містять доказів своєчасної оплати 30% орендної плати без урахування ПДВ на користь балансоустримувача. Крім того, умови договору не містять будь-яких відкладних умов, на підставі яких відповідач має право не вносити орендну плату за користування орендованим приміщенням.

Щодо доводів скаржника про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача ФОП ОСОБА_4 повернути КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр майно, яке є предметом оренди за договором оренди від 30.09.2014р. №232Н, оскільки балансоутримувачем цього майна є Комунальне некомерційне підприємство Обласний центр онкології , суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Прийняття Харківською обласною радою VII сесії VII скликання рішення про створення нової юридичної особи Обласний центр онкології та вчинення організаційно-правових дій щодо вилучення майна із оперативного управління КЗОЗ Харківський обласний онкологічний центр та закріплення цього майна за Комунальним некомерційним підприємством Обласний центр онкології на праві оперативного управління жодним чином не впливає на спірні правовідносини сторін, оскільки: по-перше, матеріали справи не містять будь-яких доказів передачі об'єкта оренди від КЗОЗ Харківський обласний онкологічний центр на баланс іншої юридичної особи, а отже на момент розгляду справи балансоутримувачем майна є КЗОЗ Харківський обласний онкологічний центр ; по-друге, п.10.8 спірного договору оренди встановлено, що у разі розірвання цього договору майно протягом 3-х робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу, яким за договором визначений саме КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр , що свідчить про необґрунтованість доводів скаржника.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для справи.

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4 не підлягає до задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2017р. у справі №922/3855/16 прийнято з неповним зясуванням обставин справи, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню в частині задоволення позову щодо стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь КЗОЗ Харківський обласний клінічний онкологічний центр основної суми боргу у розмірі 17783,59грн. та 647,40грн. пені з прийняттям в цій частині нового рішення, яким у стягненні 3901,30грн. основного боргу слід відмовити, та припинити провадження у справі щодо стягнення 13882,29грн. основного боргу і 1079грн. пені. В решті рішення господарського суду Харківської області слід залишити без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4

Керуючись ст.49, ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2017р. у справі №922/3855/16 скасувати в частині задоволення позову щодо стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Комунального закладу охорони здоров'я Харківський обласний клінічний онкологічний центр основної суми боргу у розмірі 17783,59грн., 647,40грн. пені та в частині стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Харківської обласної ради 4232,46грн. судового збору та прийняти прийняти в цій частині нове рішення, яким у стягненні 3901,30грн. основного боргу відмовити та припинити провадження у справі щодо стягнення 13882,29грн. основного боргу і 1079грн. пені. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (61057, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Харківської обласної ради (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64, ЄДРПОУ 24283333) 3106,92грн. витрат по сплаті судового збору.

3.В решті рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2017р. у справі №922/3855/16 залишити без змін.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 12.06.2017р.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов