Постанова

від 26.09.2017 по справі 922/3855/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 року Справа № 922/3855/16

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Палія В.В., Селіваненка В.П.,за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - ОСОБА_4; третьої особи - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5на постановуХарківського апеляційного господарського суду від06.06.2017та на рішенняГосподарського суду Харківської області від23.02.2017у справі№ 922/3855/16за позовомХарківської обласної радидоФізичної особи-підприємця ОСОБА_5третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальний заклад охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний онкологічний центр"простягнення коштів, розірвання договору та повернення майна

В С Т А Н О В И В:

Харківська обласна рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5) про стягнення заборгованості з орендної плати та пені в сумі 80 371, 62 грн; розірвання договору оренди комунального майна № 232 Н, укладеного 30.09.2014 між Харківською обласною радою та ФОП ОСОБА_5; зобов'язання ФОП ОСОБА_5 передати Комунальному закладу охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" за актом приймання-передачі орендоване нерухоме комунальне майно - нежитлові приміщення 1 поверху загальною площею 35, 69 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та звільнити їх.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2016 порушено провадження у справі № 922/3855/16 за позовом Харківської обласної ради до ФОП ОСОБА_5 про стягнення коштів, розірвання договору та повернення майна. Цією ж ухвалою було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальний заклад охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний онкологічний центр".

Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Присяжнюк О.О.) від 23.02.2017 позов задоволено частково, суд стягнув з ФОП ОСОБА_5 на користь Комунального закладу охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" 17 783, 59 грн основного боргу, 647, 40 грн пені; розірвав договір оренди комунального майна № 232 Н від 30.09.2014, укладений між Харківською обласною радою та ФОП ОСОБА_5; зобов'язав ФОП ОСОБА_5 повернути Комунальному закладу охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" за актом приймання-передавання орендоване нерухоме комунальне майно - нежитлові приміщення 1 поверху загальною площею 35, 69 м2, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та звільнити їх. В решті нарахованих 431, 60 грн суми пені, 29 136, 90 грн суми ПДВ та 9 133, 33 грн суми основного боргу у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., судді Здоровко Л.М., Плахов О.В.) від 06.06.2017 рішення Господарського суду Харківської області від 23.02.2017 скасовано в частині задоволення позову щодо стягнення з ФОП ОСОБА_5 на користь Комунального закладу охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" основної суми боргу у розмірі 17 783, 59грн, 647, 40 грн пені та прийнято в цій частині нове рішення, яким у стягненні 3 901, 30 грн основного боргу відмовлено та припинено провадження у справі щодо стягнення 13 882, 29 грн основного боргу і 1 079 грн пені. В решті рішення Господарського суду Харківської області від 23.02.2017 у справі № 922/3855/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 та рішенням Господарського суду Харківської області від 23.02.2017, ФОП ОСОБА_5 подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору та зобов'язання повернути орендоване майно скасувати та в цій частині справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, зокрема ч. 1 ст. 782 ЦК України, ст.ст. 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також норми процесуального права, а саме ст. 33 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.09.2017 касаційну скаргу ФОП ОСОБА_5 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.09.2017.

Окрім того, цією ж ухвалою було зупинено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 23.02.2017, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2017, до закінчення його перегляду в порядку касації.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між Харківською обласною радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_5 (орендар) 30.09.2014 укладено договір оренди комунального майна № 232 Н, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1 поверху загальною площею 35, 69 м2, в тому числі місця спільного користування площею 0, 89 м2, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі КЗОЗ "Харківській обласний клінічний онкологічний центр" (балансоутримувач), склад і вартість якого визначено відповідно до звіту суб'єкта оціночної діяльності про незалежну оцінку майна, складеного станом на 05.08.2014, вартість якого становить 100 300, 00 грн без урахування ПДВ.

Майно передається в оренду з метою розміщення суб'єкта господарювання, що діє на основі приватної власності і провадить господарську діяльність з медичної практики (п. 1.1 договору).

Згідно з п.п.3.1-3.2 договору стартова орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та пропорцій її розподілу, затвердженої рішенням обласної ради від 01.03.2012 № 368-VІ. За результатами конкурсу орендна плата за рік становить 50 150, 00 грн без урахування ПДВ та індексів інфляції. Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2014 становить 4 212, 60 грн без урахування ПДВ та індексу інфляції за вересень 2014 року, який враховується при сплаті.

Ставка орендної плати (тариф) за конкурсними пропозиціями становить 50% за рік.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п.3.3 договору орендна плата перераховується до обласного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30%, щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

За умовами п.3.5 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3, співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п.5.3 договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 10.1. договору, даний договір діє з 30.09.2014 по 29.08.2017.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Харківської обласної ради до ФОП ОСОБА_5 про стягнення заборгованості з орендної плати та пені в сумі 80 371, 62 грн; розірвання договору оренди комунального майна № 232 Н, укладеного 30.09.2014 між Харківською обласною радою та ФОП ОСОБА_5; зобов'язання ФОП ОСОБА_5 передати Комунальному закладу охорони здоров'я "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" за актом приймання-передачі орендоване нерухоме комунальне майно - нежитлові приміщення 1 поверху загальною площею 35, 69 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та звільнити їх.

В обґрунтування позовних вимог Харківська обласна рада посилається на те, що ФОП ОСОБА_5 взяті на себе зобов'язання за договором по сплаті орендної плати в частині 30% орендної плати на користь балансоутримувача за користування комунальним майном не виконала.

Місцевий господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення суми заборгованості з орендної плати та пені, нарахованої на таку суму, виходив із здійсненого власного розрахунку, та керувався тим, що ані відповідач, ані позивач не є платниками податку на додану вартість, в матеріалах справи такі докази також відсутні, а отже Харківська обласна рада неправомірно здійснила нарахування 100 % ПДВ на суму орендних платежів за заявлений період відповідно до наданого розрахунку у розмірі 29 136, 90 грн.

Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції, проте здійснив власний розрахунок основної заборгованості, виходячи із встановлених ним фактичних обставин справи, а саме, що оскільки сторони при укладенні договору оренди від 30.09.2014 №232Н дійшли згоди, що він діє з 30.09.2014 та цього ж дня фактично передано майно в оренду, що вбачається з акту приймання-передачі, то, відповідно, перебіг строку дії договору, а отже і нарахування орендної плати починається з 30.09.2014, розмір якої визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць оренди згідно з додатком 1 до договору оренди комунального майна від 30.09.2014. Таким чином, розмір орендної плати за перший місяць оренди - вересень місяць 2014 року, за висновками суду апеляційної інстанції, слід розраховувати виходячи з кількості фактичних днів користування майном у цьому місяці (1 день) та з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Здійснивши відповідний розрахунок розміру орендної плати за вересень 2014 року (4 212, 60 грн х 102, 9% : 30дн. х 1дн.), суд апеляційної інстанції встановив, що він становить 144, 49грн. Виходячи з такої суми судом апеляційної інстанції здійснено розрахунок суми орендної плати, що підлягала сплаті ФОП ОСОБА_5

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що з матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_5 несвоєчасно та не в повному обсязі виконувала прийняті на себе зобов'язання по сплаті орендних платежів за договором оренди від 30.09.2014 №232Н та станом на 01.10.2016 за нею утворився борг по сплаті орендних платежів, який мав бути перерахований балансоутримувачу - КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" у сумі 13 882, 29 грн.

На підставі встановлених фактичних обставин справи, визначивши загальний розмір орендної плати, який підлягав сплаті, суму фактично сплачених ФОП ОСОБА_5 платежів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування рішення Господарського суду Харківської області в частині стягнення 17 783, 59 грн боргу та прийняття в цій частині нового рішення про припинення провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 13 882, 29 грн, в частині стягнення 3 901, 30 грн - про відмову в задоволенні позову.

В частині позовних вимог про стягнення пені суд апеляційної інстанції з урахуванням норм чинного законодавства та умов договору оренди від 30.09.2014 №232Н, сум боргу, фактичних дат погашення заборгованості з орендної плати по кожному місяцю спірного періоду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені (за період, визначений позивачем у позовній заяві) у сумі 1079 грн. У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції вважав наявними підстави для скасування рішення Господарського суду Харківської області в частині відмови у стягнення 431, 60 грн пені з підстав порушення ним при здійсненні розрахунку порядку її нарахування. Разом з тим, з врахуванням положення п. 3.5 договору, згідно з яким у разі недостатності суми перерахованої орендної плати для виконання зобов'язань за договором в повному обсязі, у першу чергу зараховується сума пені, а у другу сплачується основна сума боргу, відповідно до порядку, встановленого ст. 534 ЦК України, суд апеляційної інстанції, встановивши, що під час розгляду справи судом першої інстанції ФОП ОСОБА_5 здійснений на користь КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" платіж у розмірі 30 030 грн, з призначенням платежу "орендна за приміщення по договору №232Н від ФОП ОСОБА_5", що підтверджується випискою по особовому рахунку від 20.02.2017, дійшов висновку про наявність правових підстав для припинення провадження справі в частині стягнення пені з посиланням на п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення суми основного боргу та пені сторонами не оскаржується.

Щодо позовних вимог про розірвання договору та звільнення орендованого приміщення місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" закріплено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

У ч. 1 ст. 11128 ГПК України передбачено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

У постанові Верховного Суду України від 08.05.2012 у справі № 5021/966/2011 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

При цьому повинні враховуватися приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Водночас орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з частиною третьою статті 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

При цьому вказана норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень ГК України та ЦК України.

Право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено статтею 785 ЦК України.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору.

Право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено статтею 785 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

У пунктах 10.6, 10.8 договору оренди комунального майна від 30.09.2014 №232 Н зазначено, що чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, достроково за взаємною згодою осіб або за рішенням суду. У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю/ балансоутримувачу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що несвоєчасна сплата орендних платежів протягом 2014-2016 років та наявність заборгованості на час розгляду справи є істотним порушенням орендарем ФОП ОСОБА_5 умов договору оренди комунального майна від 30.09.2014 №232 та достатньою підставою для його розірвання і повернення майна.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ФОП ОСОБА_5, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 у справі № 922/3855/16 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Палій В.В.

Селіваненко В.П.