Постанова

від 12.06.2017 по справі 906/155/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2017 року Справа № 906/155/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Демянчук Ю.Г. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання Новоселецький І.А.

за участю представників сторін:

позивача (відповідача за зустрічним позовом): представник не з'явився.

відповідача (позивача за зустрічним позовом): представник ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу позивача (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" від 13.03.2017р. на ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.02.17р. у справі №906/155/16 (суддя Гансецький В.П.)

за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон"

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Бердичівська солодова компанія"

про стягнення 728 544, 12 грн.

за зустрічним позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Бердичівська солодова компанія"

до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон"

про стягнення 4 729 342,33 грн.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.02.2017р. у справі №906/155/16 заяву представника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Бердичівська солодова компанія" від 28.02.2017р. про видачу наказу господарського суду Житомирської області у справі №906/155/16 про повернення стягнутої грошової суми задоволено; вирішено видати наказ в поворот виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2016р. у справі №906/155/16 наступного змісту:

"Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон", 54002, м.Миколаїв, Каботажний спуск 1, ідентифікаційний код 14291113 на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Бердичівська солодова компанія", 13300, м.Бердичів, Житомирська область, вул. Ватутіна 10, ідентифікаційний код 30741096 - 728544,12 грн. збитків".

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що матеріалами справи та поданими заявником документами підтверджено факт повного виконання скасованої постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2016р. у справі №906/155/16, тому наявні підстави для задоволення заяви про видачу наказу про повернення ТОВ "Бердичівська солодова компанія" стягнутих коштів в сумі 728544,12 грн.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, позивач - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" звернулося до суду з апеляційною скаргою від 13.03.2017р., в якій, зокрема, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 28.02.2017р. у даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала не відповідає нормам ГПК України щодо вимог судового рішення та прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права. Виносячи оскаржувану ухвалу від 28.02.2017р., місцевий господарський суд діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені частинами 1, 2 статті 122 ГПК України, яка регулює процедуру повороту виконання судового рішення, тобто, порушив вказану норму процесуального права, чим, як наслідок, порушив приписи частини 1 статті 5 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016р. щодо здійснення правосуддя виключно до визначених законом процедур судочинства та приписи частини 2 статті 19 Конституції України. Крім того, скаржник зазначає, про унормовані у статтях 4 2 , 4 3 ГПК України засади здійснення правосуддя у господарських судах, які кореспондуються з основними засадами судочинства в України, визначеними статтею 129 Конституції України. Розглядаючи заяву ТОВ "Бердичівська солодова компанія" від 28.02.2017р. з наступним винесенням ухвали від 28.02.2017р. без повідомлення ТОВ СП "Нібулон", місцевий господарський суд порушив норми процесуального права, передбачені статтями 4 2 , 4 3 ГПК України. При цьому, апелянт зазначає, що навіть якщо суд, виносячи оскаржувану ухвалу, вдався до застосування аналогії процесуального права та процесуального закону, зокрема, - положень статей 380, 381 ЦПК України, то і в цьому випадку місцевий господарський суд не дотримався встановленої процедури судочинства, яка полягає у розгляді заяви про поворот виконання в судовому засіданні (частина 3 статті 381 ЦПК України) та порушив приписи статей 4 2 , 4 3 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та створення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, рівних умов та можливості для реалізації їхніх прав. Оскільки господарський процес не передбачає вирішення питання щодо видачі наказу про повернення стягнутих грошових сум в межах процедури повороту виконання судового рішення, приведеного у виконання боржником в повному обсязі, шляхом винесення місцевим господарським судом ухвали, то й, закономірно, норми ГПК України не вбачають апеляційного оскарження такої непередбаченої законом ухвали суду. Але неможливість апеляційного оскарження ухвали від 28.02.2017р., в даному випадку, не узгоджується з принципом справедливості, фактично, сприятиме здійсненню місцевим господарським судом правосуддя без дотримання визначених законом процедур судочинства.

Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) ТОВ "Бердичівська солодова компанія" подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.02.2017р. у справі №906/155/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Нібулон" - без задоволення, з підстав, викладених у відзиві.

Крім того, 19.04.2017р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Бердичівська солодова компанія" надійшло клопотання про припинення апеляційного провадження, в якому представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) просить припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" від 13.03.2017р. на ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.02.2017р. у справі №906/155/16. В обґрунтування вказаного клопотання представник зазначає, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України. Так, частина 1 статті 106 ГПК України містить вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Дана норма не передбачає можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про видачу наказу про повернення стягнутої грошової суми; відповідне апеляційне провадження підлягає припиненню згідно роз'яснень пункту 10 постанови пленуму ВГСУ від 17.05.2011р. №7.

За результатами розгляду вказаного клопотання у судовому засіданні 12.06.2017р., суд апеляційної інстанції відхилив подане клопотання ТОВ "Бердичівська солодова компанія", з урахуванням наступного.

Частиною 1 статті 106 ГПК України закріплено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду.

Пунктом 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", із подальшими змінами та доповненнями, роз'яснено, що наслідки подання апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, визначено частиною другою статті 106 ГПК. У разі помилкового прийняття апеляційним господарським судом до провадження скарги на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, таке провадження підлягає припиненню на підставі статті 80 та частин першої і другої статті 106 ГПК. Однак, якщо ухвали місцевого господарського суду за приписами процесуального закону неможливо оскаржити одночасно з оскарженням рішення господарського суду (зокрема йдеться про ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження), то такі ухвали, в тому числі й про відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій, можуть бути переглянуті в апеляційному порядку.

Разом з тим, Конституційний Суд України в рішенні від 25.04.2012р. № 11-рп/2012 у справі 1-12/2012, проаналізувавши зміст статей 106, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, зазначив, що вони не містять заборони стосовно апеляційного та касаційного оскарження ухвал, постанов господарського суду. Відсутність у частині першій статті 106 Кодексу норми щодо оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови суду не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги на такі ухвали. Ця відмова розглядалася б як порушення конституційного права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, за якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини рішення від 25 грудня 1997 року №9-зп).

Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 вказаного рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій.

Так, статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у пункті 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007). Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Враховуючи наведене, Конституційний Суд України констатує, що відсутність можливості апеляційного та касаційного оскарження ухвал місцевого господарського суду може призвести до обмеження права на справедливий судовий розгляд та загрожує самій суті цього права, що не відповідає статті 8 Конституції України.

Таким чином, апеляційним судом правомірно прийнято апеляційну скаргу ТОВ СП "Нібулон" від 13.03.2017р. до провадження та призначено її до розгляду.

09.06.2017р. на електронну адресу Рівненського апеляційного господарського суду від представника ТОВ СП "Нібулон" (апелянта) надійшло клопотання, в якому представник апелянта просить суд відкласти судовий розгляд апеляційної скарги ТОВ СП "Нібулон" у даній справі призначений на 12.06.2017р. о 10:00год. на іншу більш пізнішу дату. Подане клопотання обґрунтоване тим, що представники ТОВ СП "Нібулон" 12.06.2017р. мають взяти участь у судовому розгляді справи №915/978/16 в господарському суді Миколаївської області; враховуючи важливість розгляду для апелянта його скарги у даній справі, керуючись статтями 22, 28, 77, 99 ГПК України, останній клопоче перед апеляційним судом про відкладення розгляду його апеляційної скарги у даній справі.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частиною 3 статті 69 ГПК України передбачено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.03.2017р. у справі №906/155/16 апеляційну скаргу ТОВ СП "Нібулон" від 13.03.2017р. прийнято до провадження та одночасно зупинено апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.02.2017р. до повернення із Вищого господарського суду України матеріалів справи №906/155/16, після касаційного перегляду постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2017р.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.04.2017р., зокрема, апеляційну скаргу ТОВ СП "Нібулон" від 13.03.2017р. у справі №906/155/16 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Демянчук Ю.Г., суддя Саврій В.А.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.05.2017р. апеляційну скаргу ТОВ СП "Нібулон" від 13.03.2017р. у справі №906/155/16 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Демянчук Ю.Г., суддя Крейбух О.Г.; поновлено апеляційне провадження у справі №906/155/16 та призначено розгляд скарги в судовому засіданні 12.06.2017р. об 10:00год. в режимі відеоконференції. При цьому, в ухвалі зазначено, що згідно приписів абзацу 4 пункту 3.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, у разі зміни складу суду перебіг строку вирішення спору починається заново.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, п'ятнадцятиденний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у даній справі згідно норм ГПК України, закінчується 12.06.2017р. (26.05 + 15 днів, з урахуванням вихідних днів).

Разом з тим, на момент розгляду в судовому засіданні 12.06.2017р. апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.02.2017р. у справі №906/155/16, жодних клопотань, заяв щодо продовження строків її розгляду згідно норм ГПК від сторін у даній справі до суду не надходило.

За наведених обставин, враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду згідно статті 102 ГПК України, відсутність клопотань та заяв сторін щодо продовження такого (стаття 69 ГПК України), клопотання апелянта про відкладення розгляду скарги до задоволення не підлягає.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання 12.06.2017р. обов'язковою не визнавалася, сторони належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника апелянта - позивача (відповідача за зустрічним позовом).

Неявка представника апелянта у судове засідання не перешкоджає розгляду та вирішенню даного спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що ухвалу господарського суду Житомирської області від 28.02.2017р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.04.2016р. у справі №906/155/16 відмовлено у задоволенні ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Бердичівська солодова компанія" про стягнення 728544,12грн. (а.с. 98-200, т.І).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2016р. задоволено апеляційну скаргу ТОВ СП "Нібулон" у справі №906/155/16; рішення господарського суду Житомирської області від 21.04.2016р. у справі № 906/155/16 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено; стягнуто з ТОВ "Бердичівська солодова компанія" на користь ТОВ СП "Нібулон" 728544,12 грн. збитків та 10928,35 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви; також стягнуто з ТОВ "Бердичівська солодова компанія" на користь ТОВ СП "Нібулон" 12021,19 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги; видачу наказів доручено господарському суду Житомирської області (а.с. 235-239, т.І).

13.07.2016р. на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2016р. господарським судом Житомирської області видано відповідні накази (а.с. 242-243, т.І).

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2016р. касаційну скаргу ТОВ "Бердичівська солодова компанія" задоволено частково; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2016р. та рішення господарського суду Житомирської області від 21.04.2016р. у справі № 906/155/16 скасовано; справу №906/155/16 передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області (а.с. 30-34, т.ІІ).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 04.11.2016р. справу №906/155/16 прийнято до провадження та призначено судове засідання у даній справі (а.с. 37, т.ІІ).

05.12.2016р. ТОВ "Бердичівська солодова компанія" звернулася до господарського суду із зустрічною позовною заявою про стягнення з ТОВ СП "Нібулон" 4729342,33грн. вартості зерна кукурудзи (а.с. 57-66, т.ІІ).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 06.12.2016р. у даній справі зустрічну позовну заяву ТОВ "Бердичівська солодова компанія" до ТОВ СП "Нібулон" про стягнення 4729342,33грн. прийнято до провадження для спільного розгляду з первісним позовом (а.с. 84, т.ІІ).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 27.12.2016р. у справі №906/155/16 за позовом ТОВ СП "Нібулон" до ТОВ "Бердичівська солодова компанія" про стягнення 728544,12 грн. та за зустрічним позовом ТОВ "Бердичівська солодова компанія" до ТОВ СП "Нібулон" про стягнення 4729342,33грн., відмовлено у первісному позові та задоволено зустрічний позов; стягнуто з ТОВ СП "Нібулон" на користь ТОВ "Бердичівська солодова компанія" - 4729342,33 грн. вартості зерна кукурудзи та 70940,13 грн. судового збору (154-161, т.ІІ).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2017р. вказане судове рішення господарського суду Житомирської області від 27.12.2016р. у справі №906/155/16 залишено без змін (а.с. 5-20, т. ІІІ).

Вказані судові рішення у справі №906/155/16 оскаржено ТОВ СП "Нібулон" у касаційному порядку (а.с.45-62, т.ІІІ).

28.02.2017р. господарським судом Житомирської області було видано відповідний наказ на виконання рішення господарського суду Житомирської області від 27.12.2016р. у справі № 906/155/16 (а.с. 28, т.ІІІ).

Матеріалами справи встановлено, що 28.02.2017р. на адресу господарського суду Житомирської області від представника ТОВ "Бердичівська солодова компанія" надійшла заява від 28.02.2017р. про видачу наказу про повернення стягнутих грошових сум у справі №906/155/16 (а.с. 29, т. ІІІ). У заяві представником зазначено, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2016р. у справі №906/155/16 було задоволено позов ТОВ СП "Нібулон" про стягнення 728544,12грн. збитків. Зазначена сума була стягнута з ТОВ "Бердичівська солодова компанія" у примусовому порядку. В подальшому, зазначене рішення скасовано Вищим господарським судом України від 11.10.2016р., а на новому розгляді у позові відмовлено. За наведених обставин, керуючись статтями 22, 122 ГПК України, ТОВ "Бердичівська солодова компанія" просить видати наказ про повернення стягнутої грошової суми у розмірі 728544,12грн. (до заяви додано довідку №84 від 28.02.2017р. та копії: виписки по рахунку, постанов по виконавчих провадженнях).

За результатами розгляду даної заяви ТОВ "Бердичівська солодова компанія" апеляційний господарський суд, зазначає наступне.

Згідно статті 122 ГПК України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем. Якщо не приведені у виконання рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або заяву залишено без розгляду, господарський суд виносить ухвалу про повне або часткове припинення стягнення за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Отже, поворот виконання рішення, постанови - це процесуальна дія, яка полягає в повному або частковому відновленні первісного становища відповідача в разі зміни або скасування рішення з прийняттям нового рішення про повну або часткову відмову в позові.

Якщо згідно з рішенням місцевого господарського суду у відповідача вилучено майно, і це рішення змінено чи скасовано апеляційним господарським судом чи касаційним судом і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, відповідачу слід повернути все, що було з нього стягнуто на підставі зміненого чи скасованого рішення.

Так само якщо постанову апеляційного господарського суду змінено чи скасовано касаційним судом і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, відповідачу слід повернути все, що було з нього стягнуто чи вилучено на підставі зміненої чи скасованої постанови апеляційного господарського суду.

Такі ж наслідки передбачено у випадку скасування рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного господарського суду та припинення провадження у справі або залишення без розгляду.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012р. із подальшими змінами та доповненнями, роз'яснено, що за змістом статей 116 і 117 ГПК видавати накази мають право виключно місцеві господарські суди після набрання судовим рішенням законної сили. Наказ про поворот виконання рішення видається в разі скасування (зміни у певній частині) рішення, на підставі якого було видано первісний наказ, за результатами перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку або за нововиявленими обставинами.

Матеріалами справи підтверджується, що постановою заступника начальника Бердичівського МРВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 25.07.2016р. відкрито виконавче провадження №51776609 про примусове виконання наказу господарського суду Житомирської області від 13.07.2016р., виданого на підставі постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2016р. у справі №906/155/16 (а.с.242,т.І, а.с.32, т.ІІІ).

Згідно довідки від 28.02.2017р. №84, яка підписана генеральним директором та головним бухгалтером ТОВ "Бердичівська солодова компанія" (додана заявником до заяви), Бердичівським МРВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 12.08.2016р. стягнуто з ТОВ "Бердичівська солодова компанія" 751493,66грн., з яких 728544,12грн. збитків і 10928,35грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 12021,19грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги (а.с.30, т.ІІІ).

Крім того, заявником подано до суду також копію банківської виписки по рахунку від 12.08.2016р., з якої вбачається, що з рахунку ТОВ "Бердичівська солодова компанія" списано кошти в сумі 754249,66грн. (а.с.31, т.ІІІ).

Вказані документи підтверджують факт повного виконання скасованої постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2016р. у справі №906/155/16.

Враховуючи наведені обставини, норми закону, що регулюють умови та порядок повороту виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Житомирської області про наявність правових підстав для задоволення заяви представника ТОВ "Бердичівська солодова компанія" від 28.02.2017р. про видачу наказу господарського суду Житомирської області у справі №906/155/16 про повернення стягнутих коштів в сумі 728544,12грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2017р. у справі №906/155/16 касаційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" залишено без задоволення; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2017р. у справі № 906/155/16 залишено без змін.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що згідно норм ГПК України поворот виконання рішення здійснюється за рішенням суду, на виконання якого згідно статті 116 ГПК України видано наказ про стягнення грошових сум або майна та це рішення повністю або частково виконано, тобто, в порядку виконання наказу суду як виконавчого документу проведено заходи стягнення грошових сум або майна з боржника на користь кредитора та правомірно вирішено видати наказ в поворот виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2016р. у справі №906/155/16, відповідного змісту.

Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, оскаржувану ухвалу судом першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права та повним дослідженням усіх обставин справи.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи і не відповідають вимогам закону, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування ухвали та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення (ухвалу) місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Апеляційний господарський суд залишає ухвалу місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення, якщо ухвала є законною та обґрунтованою. Підстав для скасування ухвали не вбачається.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" від 13.03.2017р. до задоволення не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" від 13.03.17р. залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Житомирської області від 28 лютого 2017 року у справі №906/155/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №906/155/16 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Крейбух О.Г.