Постанова

від 05.12.2017 по справі 906/155/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"05" грудня 2017 р. Справа № 906/155/16

          Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Коломис В.В. ,

суддя Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Вавринчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" на додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 03.07.2017 року у справі № 906/155/16 (суддя Машевська О.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівська солодова компанія"

про стягнення 728544,12 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівська солодова компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон"

про стягнення 4729342,33 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

В судовому засіданні від 05.12.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.04.2016 року у справі №906/155/16 в задоволенні позову ТзОВ сільськогосподарського підприємства "Нібулон" до ТзОВ "Бердичівська солодова компанія" про стягнення 728544, 12 грн. відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 року зазначене рішення скасоване, прийняте нове рішення про задоволення позову та стягнення з ТзОВ "Бердичівська солодова компанія" на користь ТзОВ СП Нібулон" 728544,12 грн. збитків.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2016 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 року та рішення Господарського суду Житомирської області від 21.04.2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

За результатами нового розгляду справи, рішенням господарського суду Житомирської області від 27.12.2016 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 року у справі №906/155/16 у первісному позові відмовлено, зустрічний позов задоволено, присуджено до стягнення з ТзОВ СП "Нібулон" на користь ТзОВ "Бердичівська солодова компанія" 4729342,33 грн. вартості зерна кукурудзи та 70940,13 грн. судового збору.

22.05.2017 року ТзОВ "Бердичівська солодова компанія" звернулось до Господарського суду Житомирської області із заявою про прийняття додаткового рішення у справі №906/155/16.

За результатами розгляду вказаної заяви, судом першої інстанції прийнято додаткове рішення від 03.07.2017 року, яким стягнуто з ТзОВ СП "Нібулон" на користь ТзОВ "Бердичівська солодова компанія" 13113,79 грн. судового збору за подання касаційної скарги. Видано наказ.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ТзОВ СП "Нібулон" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 03.07.2017 року у справі № 906/155/16.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 року прийнято апеляційну скаргу ТзОВ СП "Нібулон" на додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 03.07.2017 року у справі № 906/155/16 до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні. Цією ж ухвалою суду задоволено клопотання ТзОВ "Бердичівська солодова компанія" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручено Господарському суду міста Києва.

На призначену дату судового засідання в приміщення Господарського суду міста Києва представники ТзОВ "Бердичівська солодова компанія" не з'явились.

Представники ТзОВ СП "Нібулон" на засідання в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду також не з'явились.

Про причини неявки сторони по справі апеляційний господарський суд не повідомили, про дату та час засідання судом були повідомленні належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали про призначення справи до розгляду.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення сторін про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги та враховуючи обмежені строки, встановлені ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку додаткового рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Рівненський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому, апеляційний суд керувався такими мотивами.

Як вбачається з поданої ТзОВ "Бердичівська солодова компанія" заяви про прийняття додаткового рішення, Товариство обґрунтувало останню тим, що постановою Вищого господарського суду України 11.10.2016 року касаційну скаргу ТзОВ "Бердичівська солодова компанія" задоволено частково, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.07.2016 року та рішення господарського суду Житомирської області від 21.04.2016 року скасовано, справу №906/155/16 передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Звертаючись із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 року, ТзОВ "Бердичівська солодова компанія" сплатило судовий збір в сумі 13113,79 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 900 від 15.07.2016 року.

Проте, в ході розгляду судом касаційної інстанції справи № 906/155/16, останнім не було вирішено питання про повернення скаржнику судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Згідно ст. 88 ГПК України господарський суд має право прийняти додаткове рішення, якщо не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги ТзОВ СП "Нібулон" стверджує про порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку з прийняттям додаткового рішення без повідомлення позивача про судовий розгляд заяви відповідача.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється.

У залежності від конкретних обставин справи суд може призначити відповідну заяву до розгляду в судовому засіданні, повідомивши учасників судового процесу про час і місце його проведення.

Зважаючи на абз. 2 вказаного пункту 15, останній встановлює не обов'язок, а право суду щодо призначення відповідних заяв про прийняття додаткового рішення до розгляду в судовому засіданні з повідомленням учасників судового процесу про час і місце його проведення.

Інші твердження скаржника, викладені в апеляційній скарзі, позбавленні правового обґрунтування та викладенні при довільному трактуванні норм права, є безпідставними та не приймаються судом апеляційної інстанції.

В силу ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. В силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги ТзОВ СП "Нібулон" без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 03.07.2017 року у справі № 906/155/16 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.