ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" червня 2017 р. Справа № 917/827/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Слободін М.М.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1707 П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.05.17 у справі
за позовом Лубенська міська рада, м. Лубни,
до ПАТ "Лубнифарм", м. Лубни,
про внесення змін до договору оренди землі
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Полтавської області у справі № 917/827/16 від 03.08.2016 року задоволено позовні вимоги Лубенської міської ради. Встановлено щомісячну орендну плату за оренду земельної ділянки площею 6,5684 га, кадастровий номер 5310700000:02:038:0012 у запропонованому позивачем розмірі - 3 % від нормативної грошової оцінки, а саме: з 04.12.2015 року по 31.12.2015 року - 39 350,81 грн., а з 01.01.2016 р. - 56 389,71 грн. Також з Публічного акціонерного товариства "Лубнифарм" стягнуто 1 378,00 грн. судового збору.
Вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 року, на його виконання видано відповідний наказ.
07.04.2017 року відповідачем до місцевого господарського суду подано заяву № 612 від 07.04.2017 р. (вх. № 4828 від 10.04.2017 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 03.08.2016 р. у справі № 917/827/16. Заява обґрунтовується наступним:
- при прийнятті рішення суд керувався наявною в матеріалах справи нормативною оцінкою земельної ділянки у розмірі 22 555 885,60 грн. Вказані дані зазначено у витязі з технічної документації Управління Держгеокадастру у Лубенському районі Полтавської області № 102/6-16 від 04.02.2016 року про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 65 684 кв. м., кадастровий номер 5310700000:02:038:0012, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Петровського (Барвінкова),16;
- постановою Полтавською окружного суду від 10.01.2017 року у справі № 816/1237/16 вказаний витяг визнано протиправним та скасовано;
- 03.03.2017 року було видано новий витяг № 848/6-17, згідно якого нормативна оцінка складає 17 069 301,08 грн. Тобто, розмір орендної плати повинен становити 42 673,25 грн., що відрізняється від запропонованого позивачем та підтриманого судом розміру.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.05.2017 року у задоволенні заяви відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовлено, рішення суду від 03.08.2016 року залишено без змін.
Відповідач із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведену ухвалу скасувати, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнити, рішення господарського суду Полтавської області від 03.08.2016 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p. У ній сформульовано основні права і свободи людини, зокрема право при визначенні її громадянських прав і обов'язків, висуненні проти неї кримінального обвинувачення на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Розумність строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі G. B. проти Франції ), тощо. Отже, поняття розумний строк є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду .
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
В обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідач вказує, що приймаючи рішення від 03.08.2016 року, місцевий господарський суд виходив з даних нормативно-грошової оцінки землі в 2015 вартістю 15740324,91 грн., в 2016 році з коефіцієнтом 1,433 склала - 22555885,60 грн. При цьому в якості доказу встановлення цієї обставини було використано витяг Управління Держгеокадастру у Лубенському районі Полтавської області від 04.02.2016 р. №102/6-16 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 65684 кв.м., кадастровий номер 5310700000:02:038:0012, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Петровського (Барвінкова) 16.
Саме виходячи з цих даних було визначено розмір щомісячної орендної плати, а саме прийнято дані в редакції Позивача. Проте ці дані було отримано Позивачем внаслідок протиправних дій працівників Держгеокадастру, які невірно визначили вартість земельної ділянки, що орендується, і вказали неправильну вартість у витязі про нормативну грошову оцінку від 04.02.2016 року.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 року визнано протиправним та скасовано витяг Управління Держгеокадастру у Лубенському районі Полтавської області від 04.02.2016 №102/6-16 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 65684 кв.м., кадастровий номер 5310700000:02:038:0012, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Петровського (Барвінкова), 16. Отже, зазначений документ не міг слугувати основою для визначення розміру орендної плати, а відповідно й визначення щомісячних платежів за договором оренди.
Як видно із наявної у матеріалах справи копії постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 у справі №816/1237/16 про визнання протиправним і скасування ОСОБА_1 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальної площею 65684 кв. м. від 04.02.2016 за №102/06, цією постановою названий ОСОБА_1 було визнано протиправним і скасовано, а не визнано нечинним, тобто цей ОСОБА_1 не породжував жодних правових наслідків від моменту його видання, хоча саме він був покладений в основу рішення Господарського суду Полтавської області від 03.08.2016 р., тим самим поклавши в основу рішення про визначення розміру орендної плати, основане на визнаних протиправними і скасованих даних про грошову оцінку земельної ділянки.
Наведені факти, що встановлені згідно судового рішення у адміністративній справі є нововиявленими обставинами для даної справи.
У пунктах 2 та 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 року №17 зазначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляється як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до пункту 4 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України та Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року N18/15/21/11 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 року за N 388/12262) дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 2 до вказаного порядку.
Відповідно до пункту 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 № 213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви.
Таким чином, витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 04.02.2016р. № 102/6-16 є офіційним документом, виданий компетентним органом державної влади, а саме управлінням Держгеокадастру у Лубенському районі Полтавської області, на підставі якого Лубенська міська рада в межах повноважень розраховує розмір орендної плати. При цьому слід відзначити, що сам спірний договір оренди від 04.12.2015 року в розділі 4, містить умову, що орендна плата складає 3% від нормативної грошової оцінки (ця умова погоджена між сторонами у досудовому порядку). Тобто у будь-якому разі підставою для визначення щомісячного платежу повинен бути витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Оскільки недостовірність нормативної грошової оцінки не бралася судом до уваги при вирішенні спору по суті, проте нормативну грошову оцінку земельної ділянки суд враховував при вирішенні спору, ці обставини є істотними та підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами.
Водночас статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено презумпцію правомірності актів органів та осіб місцевого самоврядування через визначення, що акти органів та осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції та законам України визнаються незаконними в судовому порядку, тобто, про обставини невідповідності рішень Одеської міської ради Конституції та законам України заявнику не могло бути відомо до прийняття про це відповідних судових рішень.
Застосування у спірних відносинах нормативно-правового акта органу місцевого самоврядування, який є незаконним, унеможливлює застосування до цих правовідносин закону, що суперечить усталеному правопорядку, про що вірно відзначено у постанові суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до правового висновку Європейського суду з прав людини у справі Праведная проти Росії процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової певності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя.
Таким доказом є дійсна нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5310700000:02:038:0012, яка складає 17069301,08 грн. станом на 2016 рік , відповідно виходячи з цього розмір щомісячної орендної плати повинен бути 42 673, 25 грн., що в свою чергу значно відрізняється від значення запропонованого позивачем - 3 % від нормативної грошової оцінки, а саме: з 04.12.2015 року по 31.12.2015 року - 39 350,81 грн., а з 01.01.2016 р. - 56 389,71 грн.
Відповідно до пункту 8.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, котра з сторін посилається на юридичні факти, які обґрунтовують її вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивачем його позовні вимоги щодо встановлення щомісячної орендної плати за оренду земельної ділянки площею 6,5684 га, кадастровий номер 5310700000:02:038:0012 у запропонованому позивачем розмірі - 3 % від нормативної грошової оцінки, а саме: з 04.12.2015 року по 31.12.2015 року - 39 350,81 грн., а з 01.01.2016 р. - 56 389,71 грн. є недоведеними та таким, що не підлягають задоволенню.
За викладеного, колегія суддів зазначає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду винесена за умов порушення норм процесуального права, оскільки місцевим господарським судом неправомірно відхилені доводи заявника про те, що означені ним обставини є нововиявленими у даній справі, і таке порушення призвело до прийняття невірного рішення, у тому - ця ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню, апеляційна скарга, а також заява про перегляд за нововиявленими обставинами - підлягає задоволенню, рішення господарського суду Полтавської області від 03.08.2016 року підлягає скасуванню, а у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючи статтями 99, 101, 103, 104, 105, 112, 113 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.05.2017 року скасувати.
Заяву ПАТ "Лубнифарм" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнити.
Рішення господарського суду Полтавської області від 03.08.2016 року скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 16.06.2017 року.
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Терещенко О.І.
Суддя Слободін М.М.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2017 |
Оприлюднено | 23.06.2017 |
Номер документу | 67214659 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Сіверін В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні