Рішення

від 20.06.2017 по справі 910/4133/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2017Справа №910/4133/17

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до приватного підприємства "Дартс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Київкомунекологія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Меженська Кароліна Сергіївна

про зобов'язання вчинити дії визнання права власності, скасування реєстрації, усунення перешкод у користуванні майном

Представники сторін:

від позивача: Харченко Р.І. - представник за довіреністю № 36 від 19.05.2017 р.;

Кубік Я.С. - представник за довіреністю № 41 від 22.05.2017 р.;

від відповідача: Німак О.О. - представник за довіреністю № 925 від 08.06.2017 р.;

від третьої особи-1: Бісик Я.В. - представник за довіреністю № 284 від 26.05.2017 р.;

від третьої особи-2: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до приватного підприємства Дартс про зобов'язання вчинити дії визнання права власності, скасування реєстрації, усунення перешкод у користуванні майном.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконним вибуттям на підставі нікчемного правочину - договору купівлі-продажу нерухомого майна №348/03, серія та номер: №348/03/4603, виданого 10.11.2003 р., із власності держави нерухомого майна, а саме - групи приміщень нежитлового будинку загальною площею 3 338,8 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим позивач, як уповноважена в силу закону особа на здійснення розпорядження вказаним майном, просить суд визнати право власності на спірне майно за державою, скасувати реєстрацію переходу права власності на вказане майно до приватного підприємства Дартс шляхом скасування відповідного запису, витребувати з незаконного володіння Приватного підприємства Дартс на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву спірне майно, усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні спірним майном шляхом виселення всіх осіб з групи приміщень нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, крім належного орендаря за договором оренди №3862 від 20.07.2007 р. - ТОВ НВП Київкомунекологія .

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.03.2017 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Київкомунекологія , на стороні відповідача - приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Меженська Кароліну Сергіївну, розгляд справи призначено на 04.04.2017 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.03.2017 р. клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про відстрочення сплати судового збору задоволено. Відстрочено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву сплату судового збору за подання позовної заяви до приватного підприємства Дартс до прийняття судового рішення у даній справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.03.2017 р. заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено, накладено арешт на групу приміщень нежитлового будинку загальною площею

3 338,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, заборонено проведення реєстраційних дій Міністерством юстиції України, його територіальними органами, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим суб'єктам, а також будь-яким іншим суб'єктам державної реєстрації вчиняти та/або скасовувати дії, пов'язані з подальшим переходом права власності на групу приміщень нежитлового будинку загальною площею 3 338,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 та/або корегувати зміни до вказаного запису, в тому числі шляхом обтяження вказаного майна.

31.03.2017 через відділ діловодства господарського суду м. Києва на виконання вимог ухвали суду від 17.03.2017 надійшло клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи документів.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.04.2017 р. розгляд справи відкладено на 22.05.2017 р., у зв'язку із неявкою представників відповідача, третіх осіб 1, 2 у судове засідання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.05.2017 р. розгляд справи відкладено на 13.06.2017 р. у зв'язку із неявкою представників відповідача, третіх осіб 1, 2 у судове засідання, задоволено клопотання представника позивача про продовження розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.05.2017 р. виправлено допущену в ухвалі господарського суду міста Києва № 910/4133/17 від 22.05.2017 р. описку.

13.06.2017 р. до канцелярії суду відповідач подав заяву про витребування доказів по справі, про призначення колегіального розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи та зустрічний позов.

У судове засідання 13.06.2017 р. представники третіх осіб 1, 2 не з'явилися, вимоги ухвали суду від 17.03.2017 р. не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, але 13.06.2017 р. до канцелярії суду третя особа 1 подала пояснення по справі, в яких просила визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №348/03, серія та номер: №348/03/4603, виданого 10.11.2003 р.

У судовому засіданні 13.03.2017 представник відповідача підтримав подані ним клопотання та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти клопотань відповідача про витребування доказів по справі, про призначення колегіального розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи та просив відмовити у їх задоволенні.

Суд відмовив у задоволенні клопотань відповідача про призначення колегіального розгляду справи та про витребування доказів по справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.06.2017 р. розгляд справи відкладено на 20.06.2017 р., у зв'язку із неявкою представників третіх осіб 1, 2 у судове засідання.

31.06.2017 р. через відділ діловодства господарського суду м. Києва надішли додаткові письмові пояснення позивача з доданими до них документами, в яких вказано, що спірне майно не відчужувалось та не могло бути відчужене за спірним договором купівлі-продажу від 10.11.2003 р., оскільки Кабінет Міністрів України, як уповноважена особа на управління об'єктами державної власності, здійснювало розпорядження даним майном впродовж 2005 -2007 років шляхом віднесення його до сфери управління Міністерств.

В судове засідання 20.06.2017 р. представник третьої особи 2 не з'явився, вимоги ухвали суду від 17.03.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представники позивача у судовому засіданні 20.06.2017 р. позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи 1 підтримав, просив суд задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи підставою для звернення із даним позовом стала реєстрація 10.03.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською Кароліною Сергіївною права власності на групу приміщень нежитлового будинку загальною площею 3 338,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, за Приватним підприємством ДАРТС (код ЄДРПОУ 30022877) - номер запису 19395917.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською Кароліною Сергіївною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 34221238 від 10.03.2017 р., на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №348/03, серія та номер: №348/03/4603, виданий 10.11.2003 р., видавник Товарна біржа Українська універсальна біржа (надалі - Договір купівлі-продажу), та технічного паспорту на групу приміщень нежитлового будинку, серія та номер: б/н, виданий 27.02.2017 р., видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю Бюро технічної інвентаризації .

Позивач вказує, що дане майно є державною власністю та його відчуження 10.11.2003 р. та в подальшому не відбувалось.

Таким чином, у даному випадку має місце оспорювання відповідачем права власності на держави на групу приміщень нежитлового будинку загальною площею 3 338,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1.

Як зазначено у договорі купівлі-продажу нерухомого майна №348/03, серія та номер: №348/03/4603, останній був укладений 10.11.2003 р., а відтак підпадає під правове регулювання Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 р.

Відповідно до ст. 41 ЦК Української РСР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Частиною 1 статті 42 ЦК Української РСР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено форми угод, в яких їх може бути укладено: усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).

Стаття 47 ЦК Української РСР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що нотаріальне посвідчення угод є обов'язковим лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою ст. 48 цього Кодексу .

Так, відповідно до ЦК Української РСР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають договори купівлі-продажу жилих приміщень (ст.227), відповідно до ст.242 договори міни, відповідно до ст. 244 договори дарування та договори довічного утримання (ст.426).

Крім того, законодавство, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, визначає обов'язковість нотаріального посвідчення також і договорів застави нерухомого майна, транспортних засобів, космічних об'єктів, товарів в обігу або в переробці (ст.13 Закону України Про заставу ), договори про відчуження земельних ділянок, які знаходяться в колективній або приватній власності (ст. 18 ЗК України), договору купівлі-продажу майна державних підприємств (ст. 27 Закону України Про приватизацію майна державних підприємств ).

Так, відповідно до частини 4 статті 27 Закону України Про приватизацію майна державних підприємств , у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню. Право власності на приватизований об'єкт переходить з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Про обов'язковість додержання нотаріальної форми при укладені договору купівлі-продажу нерухомого майна державного підприємства зазначав Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму рішенні №6-48188св11 від 25.07.2012 р. та Вищий господарський суд України у постанові від 15.11.2012 р. у справі №36/163-47/160.

Як вбачається із Договору купівлі-продажу спірне майно - група приміщень нежитлового будинку загальною площею 3 338,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, відчужене Державним підприємством Спеціалізованих ремонтно-будівельних та монтажно-налагоджувальних робіт Київкомунекологія .

Частинами 1, 3 статті 73 Господарського кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

З аналізу положень ст. 1 Закону України Про приватизацію майна державних підприємств та ст. 146 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що платне відчуження майна, що перебуває у державній власності на користь фізичних та юридичних осіб могло відбуватись лише шляхом приватизації державного майна.

При цьому, в преамбулі спірного договору зазначено, що останній був укладений на виконання умов аукціону щодо продажу майна, що перебуває у державній власності.

Отже, зважаючи на те, що Договір купівлі-продажу укладався з приводу майна, належного державі на праві власності, останній повинен був бути укладений у нотаріальній формі.

Натомість договір від 10.11.2003 р. виконаний у простій письмовій формі.

В той же час, Державне підприємство спеціалізованих ремонтно-будівельних та монтажно-налагоджувальних робіт Київкомунекологія (код 3335801, м. Київ, вул. Гонти, 3а) входить до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації починаючи з 1999 року.

До того ж, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.10.2005 р. №437-р Про віднесення до сфери управління Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства підприємств, установ та організацій , та на виконання Указу Президента України від 01.06.2005 р. №898 (898/2005) Про Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України до сфери управління Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України віднесено Державне підприємство спеціалізованих ремонтно-будівельних та монтажно-налагоджувальних робіт Київкомунекологія (код ЄДРПОУ 03335801">03335801).

Листом від 21.03.2007 №28/8-235 Мінбуд надало згоду Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву на передачу в оренду цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Державного підприємства спеціалізованих ремонтно-будівельних та монтажно-налагоджувальних робіт Київкомунекологія .

20.07.2007 р. група приміщень нежитлового будинку загальною площею 3 338,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, була передана в оренду ТОВ НВП Київкомунекологія (третій собі 1) за договором оренди №3862 цілісного майнового комплексу державного підприємства Спеціалізованих ремонтно-будівельних та монтажно-налагоджувальних робіт Київкомунекологія , укладеним із Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву, як орендодавцем та органом управління майном, та ТОВ НВП Київкомунекологія , від імені якого даний договір підписано ОСОБА_6 (особою, яка нібито підписала спірний Договір купівлі-продажу від імені продавця).

Таким чином, судом встановлено, що Державне підприємство спеціалізованих ремонтно-будівельних та монтажно-налагоджувальних робіт Київкомунекологія належить до державної власності, відчуження майна якого шляхом приватизації заборонено в силу Закону України Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації починаючи з 1999 року та заборона є дійсною станом на дату розгляду даного спору; сторонами Договору купівлі-продажу недотримано чинних станом на 10.11.2003 р. вимог законодавства про обов'язковість нотаріального посвідчення правочину відчуження державного майна.

Таким чином, укладений в супереч Закону України Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації Договір купівлі-продажу за відсутності у Державного підприємства спеціалізованих ремонтно-будівельних та монтажно-налагоджувальних робіт Київкомунекологія права власності на нерухоме майно (в самому договорі від 10.11.2003 р. зазначено, що вказане майно перебуває у державній власності), та повноважень щодо розпорядження ним (які належать позивачу) в силу ч. 1 ст. 47 ЦК Української РСР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з недодержанням нотаріальної форми є недійсним.

Оскільки Договір купівлі-продажу є недійсним в силу закону - ч. 1 ст. 47 ЦК Української РСР, то у визнанні його недійсним у судовому порядку відсутня необхідність, а відтак у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та задоволення клопотання третьої особи 1 про визнання Договору купівлі-продажу недійсним, викладеного у поясненнях від 13.06.2017 р.

Стаття 59 ЦК Української РСР визначає, що угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.

Відтак вказаний Договір купівлі-продажу є недійсним з моменту укладення.

Незважаючи на недійсність Договору купівлі продажу, на підставі останнього 10.03.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською Кароліною Сергіївною зареєстровано право власності на групу приміщень нежитлового будинку загальною площею 3 338,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, за Приватним підприємством ДАРТС (код ЄДРПОУ 30022877).

Стаття 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу норм п. 1 ч. 2 ст. 16 вказаного Кодексу та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 12.06.2013 р. по справі № 6-32цс13.

Керуючись наведеними нормами законодавства суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про визнання права власності на спірне майно за державою.

Оскільки Договір купівлі-продажу є недійсним, а право власності на спірне майно належить державі, то вимога позивача про скасування реєстрації переходу права власності на групу приміщень нежитлового будинку загальною площею 3 338,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 до Приватного підприємства ДАРТС (04111, м. Київ, вул. Щербакова, буд. 47, ідентифікаційний код: 30022877) шляхом скасування запису №19395917 від 10.03.2017 р., який вчинено на підставі недійсного правочину, також підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про витребування з незаконного володіння Приватного підприємства Дартс на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву спірного майна та про про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні спірним нерухомим майном шляхом виселення всіх осіб з групи приміщень нежитлового будинку загальною площею 3 338,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, крім належного орендаря за договором оренди №3862 від 20.07.2007 р. - ТОВ НВП Київкомунекологія , які не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Тобто, необхідною передумовою задоволення вимоги про витребування майна є встановлення факту вибуття такого майна з володіння власника.

Натомість в матеріалах справи відсутні докази вибуття спірного майна із володіння власника. Більше того, представники позивача та третьої особи 1 в судовому засіданні підтвердили, що спірне майно знаходить у фактичному володінні держави в особі позивача та третьої особи 1, як орендаря спірного майна.

Відтак звернення із вимогою про витребування з незаконного володіння Приватного підприємства Дартс на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву спірного майна є передчасним та така вимога не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Вказаною нормою передбачено, що однією з особливостей такого позову (негаторного позову) є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей.

Натомість у даному випадку позивач звернувся із позовною вимогою про визнання права власності на спірне майно за державою саме у зв'язку з оспорюванням вказаного права відповідачем.

Відтак, наявність у даному випадку спору з приводу права власності на спірне майно виключає правомірність задоволення вимоги про усунення перешкод у користуванні групою приміщень нежитлового будинку загальною площею 3 338,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1.

Більше того, позивачем не надано належних у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження факту об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей, в тому числі перебування у вказаних приміщеннях сторонніх осіб.

З огляду на наведене вбачається, що позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву підлягають задоволенню в частині визнання права власності на спірне майно за державою та скасування реєстрації переходу права власності на групу приміщень нежитлового будинку загальною площею 3 338,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 до Приватного підприємства ДАРТС шляхом скасування запису №19395917 від 10.03.2017 р. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Приписами ч. 1 статті 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 2 статті 49 ГПК України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становить

1 600,00 грн.

Згідно з пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви немайнового характеру - в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову -в 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду про зобов'язання вчинити дії, визнання права власності, скасування реєстрації, усунення перешкод у користуванні майном позивач повинен був сплатити судовий збір за 1 майнову вимогу та 3 немайнові вимоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2017 р. Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву відстрочено сплату судового збору до прийняття судового рішення у даній справі.

Відповідно до п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що судом було задоволено 1 майнову вимогу та 1 немайнову вимогу, а в задоволенні двох інших немайнових вимогах - відмовлено, а також приймаючи до уваги вартість майна, право власності на яке позивач просив визнати за державною, - 6 359 747,30 грн., зважаючи на те, що судові витрати за позовними вимогами, в задоволенні яких судом було відмовлено, покладаються на позивача, судові витрати за позовними вимогами, які задоволені судом, покладаються на відповідача, судові витрати за подання заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову покладаються на відповідача, то безпосередньо у дохід Державного бюджету України підлягає стягненню з позивача судовий збір у розмірі 3 200,00 грн., а з відповідача - 97 796,21 грн.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задовольнити частково.

2. Визнати право власності на групу приміщень нежитлового будинку загальною площею 3 338,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 за державою.

3. Скасувати реєстрацію переходу права власності на групу приміщень нежитлового будинку загальною площею 3 338,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 до Приватного підприємства Дартс (04111, м. Київ, вул. Щербакова, буд. 47, ідентифікаційний код: 30022877) шляхом скасування запису №19395917 від 10.03.2017.

4. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бул. Шевченка, буд. 50-Г, ідентифікаційний код 19030825) в дохід Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір у розмірі 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.

6. Стягнути з Приватного підприємства Дартс (04111, м. Київ, вул. Щербакова, буд. 47, ідентифікаційний код: 30022877) в дохід Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір у розмірі 97 796 (дев'яносто сім тисяч сімсот дев'яносто шість) грн. 21 коп.

8. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 23.06.2017 року

Cуддя С.М. Мудрий