Ухвала

від 26.06.2017 по справі 53/144

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 червня 2017 року Справа № 53/144

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Грек Б.М. і Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС), м. Київ,

на ухвалу господарського суду міста Києва від 06.03.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017

за скаргою публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - Товариство), м. Київ,

на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відділ Департаменту ДВС), м. Київ,

у справі № 53/144

за позовом державного підприємства "Вугілля України", м. Київ,

до відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго", м. Київ,

про стягнення 53 764 075,12 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 залишено без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 06.03.2017 зі справи № 53/144, якою скаргу Товариства на дії відділу Департаменту ДВС задоволено; у задоволенні заяви Товариства про забезпечення скарги відмовлено.

Департамент ДВС 12.05.2017 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 12.05.2017 № 53/144/20.3-03, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 06.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 зі справи № 53/144, та відмовити у задоволенні скарги Товариства на дії відділу Департаменту ДВС у повному обсязі.

У зазначеній касаційній скарзі Департаментом ДВС викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються, зокрема докази сплати судового збору.

Матеріали касаційної скарги не містять доказів, що підтверджували б сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674) судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

При цьому, у касаційній скарзі Департаменту ДВС викладено клопотання про відстрочку сплати судового збору, яке мотивоване тим, що скаржник є бюджетною установою та фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України в межах відкритих асигнувань, внаслідок чого не має змоги сплатити встановлений розмір судового збору за подання касаційної скарги в стислі строки.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (частина перша статті 8 Закону № 3674).

Таким чином, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження існування обставин, які перешкоджають сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Департаментом ДВС жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин не подано, зокрема на підтвердження факту звернення до органу державної казначейської служби для здійснення оплати судового збору, реєстрації відповідної вимоги скаржником, а також не подано доказів того, що протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги скаржник зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів у скаржника, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Відтак, наведені скаржником обставини не мають характеру виключних, що свідчить про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Пунктом 4 частини першої статті 111 3 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, суд звертає увагу скаржника на те, що в доданій до касаційної скарги квитанції від 12.05.2017 (на підтвердження направлення копії касаційної скарги іншій стороні у справі) зазначено найменування адресата: "ДП ВІДДІЛ УКРАЇНИ", тоді як позивачем у справі є державне підприємство "Вугілля України".

На підставі викладеного та керуючись пунктом 4 частини першої статті 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 06.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі № 53/144 відхилити.

2. Касаційну скаргу на ухвалу господарського суду міста Києва від 06.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі № 53/144 повернути Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Суддя В. Палій

Суддя Б. Грек

Суддя В. Студенець