Постанова

від 21.06.2017 по справі 922/665/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2017 р. Справа № 922/665/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н. В. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю представників:

позивача: Фісатіді Г.Д. (дов. б/н від 13.06.2017)

3-ї особи: не з'явився

відповідача: ОСОБА_2 (дов. б/н від 15.08.2017)

ОСОБА_3 (дов. б/н від 15.08.2017)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", м. Куп'янськ, Харківська область (вх. №1579 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 03.05.17 у справі № 922/665/17

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", м. Куп'янськ, Харківська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Агротрейд Капітал", м. Харків

до ОСОБА_4, с. Пащенівка, Харківська область

про стягнення 1 680 195,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.05.2017 у справі № 922/665/17 (суддя Лаврова Л.С.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", м. Куп'янськ про стягнення з відповідача - ОСОБА_4 збитків у розмірі 1680195,00 грн.

Позивач з рішенням господарського суду Харківської області від 03.05.2017 у справі № 922/665/17 не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позивач в обґрунтування викладених вимог зазначає про те, що суд першої інстанції не надав належну оцінку тим доводам та фактам, що додаткові угоди до договорів оренди землі не відповідають волевиявленню позивача та були вчинені директором позивача ОСОБА_4 з перевищенням повноважень наданих йому установчими документами та зловживанням своїми службовими повноваженнями, в зв'язку з чим позивачу було завдано збитків у розмірі 1 680 195,00 грн.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними позивачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Відповідач зазначає, що всі укладені угоди відповідають вимогам чинного законодавства та жодних порушень при їх укладенні не вбачається, а також посилається на відсутність перевищення повноважень ОСОБА_4 Також, відповідач вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо необхідності наявності складу правопорушення у діях відповідача для стягнення з нього збитків.

Позивач надав додаткові пояснення по справі, в яких посилається на те, що судом першої інстанції невірно застосовано положення ст. 623 ЦК України, оскільки між позивачем та відповідачем існували виключно трудові відносини, дані правовідносини не є цивільним правопорушенням, між сторонами не було укладено цивільних договорів, позовні вимоги було заявлено виключно до притягнення до відповідальності посадової особи за завдані нею збитки господарському товариству. Позивач зазначає, що позовні вимоги не стосуються упущеної вигоди у вигляді неодержаної плати за оренду земельної ділянки; підприємству спричинено збитки в розмірі 1 680 195,00 грн. вартість нематеріальних активів у вигляді права користування земельними ділянками, що підтверджується наданим суду звітом про оцінку майна.

Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 12.11.2004 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Колос" в особі директора ОСОБА_4 та орендодавцями були укладені наступні договори оренди землі , а саме :

1) ОСОБА_5 договір № 3 від 12.11.2004 року, кадастровий номер НОМЕР_1: 000:0245 , площа 6,19 га ( рілля), строк дії договору до 11.01.2026 року, зареєстрований у Коломацькому районному відділі реєстрації земель № запису 040669700003 від 11.01.2006 року .

2) ОСОБА_6 договір № 4 від 12.11.2004 року, кадастровий номер НОМЕР_1:000:0246 , площа 6,14 га ( рілля), строк дії договору до 11.01.2026року, зареєстрований у Коломацькому районному відділі реєстрації земель № запису 040669700004 від 11.01.2006 року .

3) ОСОБА_7 договір № 50 від 12.11.2004 року, кадастровий номер НОМЕР_1:000:0503 , площа 6,14 га ( рілля), строк дії договору до 11.01.2026року, зареєстрований у Коломацькому районному відділі реєстрації земель № запису 040669700047 від 11.01.2006 року .

4) ОСОБА_8 договір № 66 від 12.11.2004 року, кадастровий номер НОМЕР_1:000:0011, НОМЕР_1:000:0204, НОМЕР_1:000:0021 , площа 18,42 га ( рілля), строк дії договору до 11.01.2026року, зареєстрований у Коломацькому районному відділі реєстрації земель № запису 040669700250 від 11.01.2006 року .

5) ОСОБА_9 договір № 108 від 12.11.2004 року, кадастровий номер НОМЕР_1:000:0031, площа 6,15 га ( рілля), строк дії договору до 11.01.2026року, зареєстрований у Коломацькому районному відділі реєстрації земель № запису 040669700101 від 11.01.2006 року .

6) ОСОБА_10 договір № 107 від 12.11.2004 року, кадастровий номер НОМЕР_1:000:0130, площа 6,16 га ( рілля), строк дії договору до 11.01.2026року, зареєстрований у Коломацькому районному відділі реєстрації земель № запису 040669700100 від 11.01.2006 року .

7) ОСОБА_11 договір № 104 від 12.11.2004 року, кадастровий номер НОМЕР_1:000:00464, площа 6,14 га ( рілля), строк дії договору до 11.01.2026року, зареєстрований у Коломацькому районному відділі реєстрації земель № запису 040669700100097 від 11.01.2006 року .

8) ОСОБА_12 договір № 105 від 12.11.2004 року, кадастровий номер НОМЕР_1:000:0439, площа 6,14 га ( рілля), строк дії договору до 11.01.2026року, зареєстрований у Коломацькому районному відділі реєстрації земель № запису 040669700100098 від 11.01.2006 року .

9) ОСОБА_13 договір № 96 від 12.11.2004 року, кадастровий номер НОМЕР_1:000:0272, площа 6,14 га ( рілля), строк дії договору до 11.01.2026року, зареєстрований у Коломацькому районному відділі реєстрації земель № запису 040669700100090 від 11.01.2006 року .

10) ОСОБА_14 договір № 147 від 12.11.2004 року, кадастровий номер НОМЕР_1:000:0125, площа 6,14 га ( рілля), строк дії договору до 11.01.2026року, зареєстрований у Коломацькому районному відділі реєстрації земель № запису 040669700100090 від 11.01.2006 року .

11) ОСОБА_14 договір № 347 від 12.11.2004 року, кадастровий номер НОМЕР_1:000:0126, площа 6,1358 га ( рілля), строк дії договору до 11.01.2026 року, зареєстрований у Коломацькому районному відділі реєстрації земель № запису 040669700100356 від 11.01.2006 року .

12) ОСОБА_15І договір № 145 від 12.11.2004 року, кадастровий номер НОМЕР_1:000:0123 та НОМЕР_1:000:0124 , площа 12,27 га ( рілля), строк дії договору до 11.01.2026року, зареєстрований у Коломацькому районному відділі реєстрації земель № запису 040669700100136 від 11.01.2006 року .

13) ОСОБА_16 договір № 151 від 12.11.2004 року, кадастровий номер НОМЕР_1:000:01116 , площа 6,24 га ( рілля), строк дії договору до 11.01.2026року, зареєстрований у Коломацькому районному відділі реєстрації земель № запису 040669700100142 від 11.01.2006 року .

14) ОСОБА_17 договір № 193 від 12.11.2004 року, кадастровий номер НОМЕР_1:000:01115 , площа 6,16 га ( рілля), строк дії договору до 11.01.2026року, зареєстрований у Коломацькому районному відділі реєстрації земель № запису 040669700100184 від 11.01.2006 року .

15) ОСОБА_18 договір № 183 від 12.11.2004 року, кадастровий номер НОМЕР_1:000:01114 , площа 6,14 га ( рілля), строк дії договору до 11.01.2026року, зареєстрований у Коломацькому районному відділі реєстрації земель № запису 040669700100174 від 11.01.2006 року .

16) ОСОБА_19 договір № 70/1 від 01.10.2006 року, кадастровий номер НОМЕР_1:000:0247 , площа 6,14 га ( рілля), строк дії договору до 11.01.2026року, зареєстрований у Коломацькому районному відділі реєстрації земель № запису 040669700100334 від 11.01.2010 року .

17) ОСОБА_4 договір № 231 від 12.11.2004 року, кадастровий номер НОМЕР_1:000:0248 , площа 6,14 га ( рілля), строк дії договору до 11.01.2026року, зареєстрований у Коломацькому районному відділі реєстрації земель № запису 040669700100221 від 11.01.2010 року .

18) ОСОБА_20 договір № 247 від 12.11.2004 року, кадастровий номер НОМЕР_1:000:0117 , площа 6,25 га ( рілля), строк дії договору до 11.01.2026року, зареєстрований у Коломацькому районному відділі реєстрації земель № запису 040669700100237 від 11.01.2006 року .

У відповідності до умов п. 1 договорів оренди землі, орендодавці передали, а позивач прийняв в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Коломацького району Харківської області .

Згідно умов строку дії перелічених договорів, а саме п. 8, угоди укладено на 20 років, починаючи з дати укладання.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив про те, що наприкінці 2016 року СТОВ "Колос" стало відомо, що 18.02.2016 року між орендодавцями та позивачем від імені позивача за підписом директора ОСОБА_4 до договорів оренди землі було укладено додаткові угоди, відповідно до яких дію договорів оренди землі було призупинено та розірвано договори з 18 орендодавцями, що вище перелічені.

Позивач вважає, що дані додаткові угоди до договорів оренди землі не відповідають волевиявленню позивача та були вчинені директором ОСОБА_4 з перевищенням службових повноважень наданих йому установчими документами в чому вбачаються зловживання своїми посадовими обов'язками, у зв'язку з чим, позивачу були причинені збитки у розмірі 1680195,00 грн.

Збитки пораховані позивачем, виходячи з загальної ринкової вартості нематеріального активу у вигляді права користування вище переліченими земельними ділянками виходячи зі звіту "Про оцінку майна № 01/17 нематеріальних активів у вигляді права користування земельними ділянками у кількості 492 одиниці, що розташовані на території Шелестівської сільської ради Коломацького району Харківської області та Олексіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області ( т.2 а. с. 1- 39).

На підставі ст. 1166 ЦК України, ст. 89 ГК України, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду про стягнення з відповідача збитків в розмірі 1680195,00 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_4 зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки, завдані позивачу його діями, що були вчиненими з перевищенням наданих йому повноважень, та у зв'язку з зловживанням ним своїми службовими повноваженнями.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, виходячи з положень ст.ст. 22, 623 ЦК України, ст.ст. 89, 224 ГК України, дійшов висновку про недоведеність позивачем складу цивільного правопорушення та необґрунтованість заявлених до стягнення збитків.

З висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог погоджується колегія суддів.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Приписами ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.

Статтею 1 ГПК України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Зазначені особи мають право бути позивачами і відповідачами в суді.

Частиною п. 4-1 ст. 12 ГПК України унормовано, що господарським судам підвідомчі справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю).

У відповідності до ч. 3 ст. 21 ГПК України відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Звертаючись до господарського суду, позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Колос" просив стягнути з відповідача - ОСОБА_4 (посадова особа, яка виконувала повноваження директора позивача станом на момент укладання спірних додаткових угод) збитки на суму 1680195,00 грн.

Статутом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" затвердженого протоколом Загальних зборів учасників СТОВ "Колос" від 01.10.2014 року визначено, що виконавчим органом Товариства є директор ( п.11.3 ).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.02.2016 керівником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" був ОСОБА_4.

Отже, оскільки, вказана фізична особа, вчиняючи правочини від імені ТОВ "СТОВ" Колос", по відношенню до третіх осіб діяла як директор, та з огляду на правовідносини, які фактично склались між сторонами, предмет позовних вимог, позивач правомірно звернувся до господарського суду з даним позовом.

Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача 1680195,00 грн. у якості відшкодування збитків, завданих посадовою особою - ОСОБА_4, який виконував повноваження директора СТОВ Колос станом на момент укладання спірних додаткових угод, його діями, що були вчиненими з перевищенням наданих йому повноважень, та у зв'язку з зловживанням ним своїми службовими повноваженнями. Позов обґрунтований положеннями ст. 1166 ЦК України, ст. 89 ГК України.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України.

Так, частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. У деліктних зобов'язаннях діє принц ип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявністю вини заподіювача шкоди.

Зобов'язанням із заподіяння шкоди є цивільно-правове зобов'язання, за якого потерпілий має право вимагати від особи, що заподіяла шкоду, цілковитого відшкодування протиправно заподіяної шкоди.

Разом з цим, ч. 2 ст. 89 ГК України передбачено, що посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов'язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов'язків; іншими винними діями посадової особи.

В контексті вказаних норм права позивач повинен довести склад правопорушення, тобто, що ОСОБА_4, який виконував повноваження директора СТОВ Колос станом на момент укладання спірних додаткових угод, діяв з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями.

Так, позивач стверджує, що укладені між орендодавцями та позивачем від імені позивача за підписом директора ОСОБА_4 додаткові угоди до договорів оренди не відповідають волевиявленню позивача та були вчинені директором ОСОБА_4 з перевищенням службових повноважень наданих йому установчими документами, в чому вбачаються зловживання своїми посадовими обов'язками.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що всі укладені між сторонами договори оренди, на які посилається позивач, є типовими. Пунктом 36 договорів передбачено можливість дострокового їх припинення за взаємною згодою сторін. Враховуючи те, що учасники цивільних правовідносин є вільними в укладанні ними правочинів, сторони припинили дію договорів шляхом підписання додаткових угод, що узгоджується з умовами п. 36 договору.

Посилання позивача на п. 11.3.4 Статуту щодо відсутності у директора повноважень самостійно приймати рішення та без згоди загальних зборів укладати угоди на суму, яка перевищує 50 000,00 грн., колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивач помилково вважає сумою угоди суму усіх орендних платежів за весь час дії договору оренди. Як вбачається з матеріалів справи, у договорах зафіксовано лише щомісячний платіж, проте загальної суми договору не визначено. Тому обмеження, встановлені Статутом на спірні угоди не розповсюджується.

В зв'язку з викладеним, слід дійти висновку, що директор в силу норм ст. 203 ЦК України мав необхідний обсяг цивільної дієздатності при укладанні додаткових угод до договору оренди, можливість дострокового припинення договорів оренди передбачена п. 36 цих договорів, волевиявлення сторін на укладання додаткових угод було вільним та за спільною угодою сторін договори оренди призупинили дію та були розірвані, в зв'язку з чим колегія суддів не вбачає наявності обставин, які свідчать про перевищення або зловживанням ОСОБА_4 службовими повноваженнями .

При цьому, ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Станом на час розгляду даного господарського спору всі додаткові угоди до договорів оренди землі є чинними, позивач не звертався з відповідним позовом до суду про визнання додаткових угод недійсними.

Таким чином, оскільки спірні угоди було укладено правомірно, а позивачем не доведено факту правопорушення з боку ОСОБА_4 щодо зловживання або перевищення ним службовими повноваженнями, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача збитків.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, збитки пораховані позивачем виходячи з загальної ринкової вартості нематеріального активу у вигляді права користування вище переліченими земельними ділянками виходячи зі звіту "Про оцінку майна № 01/17 нематеріальних активів у вигляді права користування земельними ділянками у кількості 492 одиниці, що розташовані на території Шелестівської сільської ради Коломацького району Харківської області та Олексіївської сільської ради Краснокутського району Харківської області ( т.2 а. с. 1- 39).

Загальна вартість нематеріального активу у вигляді права користування земельними ділянками, зазначена позивачем у таблиці № 1 станом на 01.01.2016 року та становить 1680195,00 грн.

Нематеріальні активи - це об'єкти довгострокового користування, які не мають фізичної основи, але які мають вартісну оцінку та приносять дохід: право користування земельною ділянкою, природними ресурсами, патенти, ліцензії, "ноу-хау", програмні продукти, монопольні права та привілеї тощо.

Нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у т. ч. промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у т. ч. набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.

Прибуток або збиток, що виникає від припинення визнання нематеріального активу, слід визначати як різницю між чистими надходженнями від вибуття (якщо вони є) та балансовою вартістю активу. Їх визнають у прибутку або збитку, коли припиняється визнання активу .

Проте, використаний в звіті метод для визначення вартості права користування майном, не доводить спричинення відповідачем збитків, в розмірі 1680195,00 грн. - вартості нематеріальних активів у вигляді права користування земельними ділянками, тому звіт про оцінку майна, на який посилається позивач, не може бути належним та допустимим доказом на підтвердження завдання позивачу збитків у визначеній ним сумі. За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України саме на позивача покладається обов'язок довести належними та допустимими доказами складу цивільного правопорушення та розмір заподіяної шкоди.

Враховуючи відсутність договірних зобов'язань між сторонами, протиправності у діях відповідача, недоведеність з боку позивача ані факту зловживання, ані перевищення повноважень посадовою особою - ОСОБА_4, який виконував повноваження директора СТОВ Колос станом на момент укладання спірних додаткових угод, а також документальну необґрунтованість розміру заявлених позивачем збитків, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що склад цивільного правопорушення є недоведеним, а відтак позовні вимоги є позбавленими фактичного та правового обґрунтування та такими, що задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 03.05.2017 у справі № 922/665/17 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи позивача з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", м. Куп'янськ, Харківська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.05.2017 у справі № 922/665/17 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Медуниця О.Є.