Постанова

від 26.06.2017 по справі 826/13058/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2017 року № 826/13058/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю РТМ-Україна до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю РТМ-Україна (далі по тексту - позивач або ТОВ РТМ-Україна ) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач або ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.09.2014 № 0009012207.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків акта ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.08.2014 № 391/1-26-50-22-07-31282375 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю РТМ-Україна , код ЄДРПОУ 31282375 з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ Прогресс-СК , код ЄДРПОУ 38587003, за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 . Позивач зазначає, що господарські операції ТОВ РТМ-Україна з названим суб'єктом господарювання (послуги з розміщення зовнішньої реклами на спеціальних конструкціях) підтверджені всіма необхідними та належним чином оформленими первинними документами та безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю товариства. Таким чином, висновки контролюючого органу про недотримання Товариством передбачених Податковим кодексом України та іншим законодавством умови для формування показників витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість є безпідставними та незаконними.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2014 у справі № 826/13058/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 року, позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2016 № К/800/3402/15 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 826/13058/14 між суддями, для нового розгляду та вирішення справи визначено суддю Аблова Є.В.

Відповідною ухвалою суду справу прийнято до провадження та її призначено до розгляду у судовому засіданні.

У призначеному судовому засіданні 12.07.2016 представник позивача заявлені позовні вимоги не підтримав та заявив письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв?язку з примиренням сторін за фактом досягнення податкового компромісу, в тому числі в частині фінансово-господарських відносин ТОВ РТМ-Україна з ТОВ Прогресс-СК за перевіряємиий період.

Відповідач (ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, як правонаступник ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, та подав до канцелярії засобами електронного зв?язку заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача у судове засідання 12.07.2016, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Крім того, у цьому ж судовому засіданні суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання ТОВ РТМ-Україна про закриття провадження у справі з підстави його документальної необґрунтованості.

В подальшому, на виконання вимог ухвали суду від 18.05.2017 представником відповідача до канцелярії суду надані письмові пояснення з документальним підтвердженнями про досягнення з позивачем податкового компромісу (вх. № 36699/17 від 07.06.2017, № 41459/17 від 22.06.2017).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.04.2016 вбачається, що рішення судів попередніх інстанцій у справі були скасовані з таких мотивів. Проаналізувавши зміст норм пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні суд касаційної інстанції дійшов висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Також колегія суддів Вищого адміністративного суду України додатково зазначила, що судам при розв'язанні відповідних спорів варто враховувати принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений ч. 4 та 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції суди повинні витребувати у податкового органу або платника податків ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись такими обставинами: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

З огляду на викладене вище та з урахуванням наявних матеріалів справи, на думку колегії суддів Вищого адміністративного суду України, суди під час розгляду справи мали: дослідити використання придбаного позивача товару у своїй господарській діяльності, доцільність та економічну мету укладення спірних правочинів, що є визначальною умовою для висновку про реальність здійснених господарських операцій; перевірити обставини про непричетність директора контрагента позивача - ОСОБА_1 до господарської діяльності ТОВ Прогресс-СК з урахуванням наданих ним пояснень.

Враховуючи зауваження, наведені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.04.2016, суд першої інстанції, у тому числі додатково, з'ясовував наступне.

Працівником ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ Прогресс-СК (код ЄДРПОУ 38587003) за період з 01.01.2013 по 31.12.2013. За результатами такої перевірки складений акт від 22.08.2014 № 391/1-26-50-22-07-31282375 (далі по тексту - акт перевірки).

Згідно висновків цього акта перевірки, відповідач встановив порушення позивачем норм п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 1 575 034,62 грн., в т. ч. за травень 2013 року - 256 353,59 грн., за червень 2013 року - 640 906,33 грн., за липень 2013 року - 591 218,52 грн., за серпень 2013 року - 86 556,18 грн. Суть зазначеного правопорушення, на думку перевіряючого, полягає у неправомірному формуванні позивачем показника податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок господарських операцій з контрагентом ТОВ Прогресс-СК (вчинені на виконання договору про надання рекламних послуг № 220413 від 22.04.2013), які кваліфіковані як такі, що здійсненні без мети настання реальних наслідків, - фіктивні .

Такі висновки акта перевірки були мотивовані наступним. Відповідно до отриманих постанови ст. слідчого першого відділу кримінальних розслідувань Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, капітана податкової міліції Малій В.О. про призначення документальної перевірки від 06.08.2014 та заяви директора ТОВ Прогресс-СК ОСОБА_1 від 01.08.2014, перевіряючий встановив, що у провадженні Слідчого управління знаходяться матеріали кримінального провадження № 32014100100000111 від 04.08.2014, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом ухилення від сплати податків у значних розмірах службовими особами ТОВ Прогресс-СК , за ознаками кримінального право-порушення, передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу України. Підставою для внесення до Єдиного реєстру відомостей про кримінальне правопорушення стала заява ОСОБА_1, який за даними реєстраційних документів значиться директором ТОВ Прогресс-СК . Зокрема, в тексті цієї заяви ОСОБА_1 вказав про свою непричетність до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності названого товариства, в т.ч. до складання та підписання договорів, податкових і видаткових накладних, документів податкової звітності. У зв'язку із цим, контролюючий орган дійшов висновку, що надані позивачем до перевірки первинні документи (акти здачі-приймання робіт) та податкові накладні, складені внаслідок договірних відносин останнього з ТОВ Прогресс-СК , у дійсності не опосередковували реальне вчинення господарських операцій. Відтак, контролюючий орган не підтвердив за результатами документальної перевірки правомірність формування ТОВ РТМ-Україна на підставі цих документів податкового кредиту за травень, червень, липень і серпень 2013 року на загальну суму ПДВ 1 575 034,62 грн.

02.09.2014 ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки прийняла оспорюване у справі податкове повідомлення-рішення за № 0009012207 (форми Р ), яким визначила позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 968 793 грн., в тому числі 1 575 035 грн. за основним платежем, 393 758 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач у вересні 2014 року звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

В подальшому, 1 квітня 2015 року ТОВ РТМ-Україна , керуючись нормами Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу від 25.12.2014 року № 63-VII, подало до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві заяву № 147 про намір досягнення податкового компромісу щодо фінансово-господарських відносин з певними контрагентами за звітні періоди 2012 - 2013 років, в тому числі з ТОВ Прогресс-СК (код ЄДРПОУ 38688468) за період травень-вересень 2013 року, що виникли згідно договору про надання рекламних послуг № 220413 від 22.04.2013 року, всього на загальну суму 9 450 207,78 грн. (разом з ПДВ).

Також ТОВ РТМ-Україна подало до податкової інспекції уточнюючі розрахунки податкових зобов?язань з податку на додану вартість у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень, червень, липень і серпень 2013 року та уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік. Згідно поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов?язань з податку на додану вартість позивач зменшив суми податкового кредиту по контрагенту ТОВ Прогресс-СК у розмірі 1 575 034,62 грн.

За результатами розгляду цієї заяви позивача ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняла рішення (реєстр. № 6559/10/26-50-15-01 від 15.04.2015) щодо відсутності необхідності проведення перевірки уточнюючих розрахунків податкових зобов?язань з податку на додану вартість у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітні періоди травень-грудень 2013 року та уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік по контрагенту ТОВ Прогресс-СК , доданих до заяви ТОВ РТМ-Україна від 01.04.2015 № 147, з вказівкою здійснити сплату узгоджених податкових зобов?язань для досягнення податкового компромісу.

Відповідно до зазначеного рішення податкової інспекції № 6559/10/26-50-15-01 від 15.04.2015 товариство сплатило узгоджені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 5 відсотків від сум занижених податкових зобов?язань, в тому числі по господарських операціях з ТОВ Прогресс-СК за 2013 рік.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу (зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Суд встановив, що предметом розгляду у межах цієї справи є податкове повідомлення-рішення від 02.09.2014 № 0009012207, яким позивачу нараховано грошове зобов?язання з податку на додану вартість у розмірі 1 968 793 грн. (з них за основним платежем 1 575 035 грн.) за звітні періоди травень-серпень 2013 року. Правовою підставою для виникнення у відповідача обов'язку щодо визначення суми грошового зобов'язання за вказані звітні періоди став факт виявлення за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки, результати якої оформлені актом від 22.08.2014 № 391/1-26-50-22-07-31282375, обставин, що свідчать про заниження ТОВ РТМ-Україна податкових зобов'язань по господарських операціях з ТОВ Прогресс-СК в травні-серпні 2013 року, всього на загальну суму податку на додану вартість 1 575 035 грн.

Враховуючи ту обставину, що у вересні 2015 року ТОВ РТМ-Україна оскаржило податкове повідомлення-рішення від 02.09.2014 № 0009012207 до Окружного адміністративного суду міста Києва, то станом на момент розгляду справи в суді визначене у ньому грошове зобов'язання не набуло статусу узгодженого.

Відповідно до ч. 1 п. 9 2 розд. ХХ Перехідні положення ПК України (в редакції Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу від 25.12.2014 № 63-VIII), податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Таким чином, до податкового зобов'язання (1 575 035 грн.), нарахованого спірним податковим повідомленням-рішенням від 02.09.2014 № 0009012207, може бути застосована процедура податкового компромісу.

Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість (ч. 1 п. 9 2 розд. ХХ ПК України).

Частиною другою п. 9 2 розд. ХХ ПК України встановлено, що сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується. Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Згідно з ч. 5 п. 9 2 розд. ХХ ПК України платник податків сплачує податкові зобов'язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні, у розмірі, передбаченому пунктом 2 цього підрозділу, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження. Днем узгодження вважається день отримання повідомлення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, а в разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки - день отримання довідки, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов'язань в уточнюючому розрахунку, або день отримання податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.

Частиною сьомою п. 9 2 розд. ХХ ПК України передбачено, що процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Відповідно до ч. 8 п. 9 2 розд. ХХ ПК України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом. Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Таким чином, податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях та щодо яких досягнуто податковий компроміс вважаються погашеними та відповідно не підлягають оскарженню. При цьому, податковий компроміс вважається досягнутим саме після сплати платником податків узгоджених податкових зобов?язань.

Як свідчать наявні матеріали справи, 1 квітня 2015 року позивачем подано відповідачу заяву про досягнення податкового компромісу, в тому числі на неузгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (1 575 034,62 грн.), визначену у податковому повідомленні-рішенні від 02.09.2014 №0009012207. До вказаної заяви від 01.04.2015 № 147 були додані уточнюючі розрахунки податкових зобов?язань з податку на додану вартість у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітні травень, червень, липень і серпень 2013 року, датовані квітнем 2015 року. Дані уточнюючі розрахунки були прийнятті ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

За результатами аналізу цих уточнюючих розрахунків податкових зобов??язань з податку на додану вартість, податковою інспекцією встановлено що ТОВ РТМ-Україна задекларувало до зменшення всю суму податкового кредиту по господарських операціях ТОВ Прогресс-СК , тобто суму податку на додану вартість 1 575 034,62 грн.

Дані обставини були перевірені та підтверджені на засіданні комісії ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві по застосуванню податкового компромісу за заявою ТОВ РТМ-Україна від 01.04.2015 № 147, що зафіксовано у протоколі № 171 від 06.04.2015. В результаті розгляду зазначеної заяви позивача Комісія дійшла висновку про відповідність поданої заяви критеріям визначеним Законом України від 25.12.2014 № 63-VIII, заповнення уточнюючих розрахунків з дотриманням вимог Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов?язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 17.01.2015 № 13, та вирішила рекомендувати керівнику податкової інспекції прийняти рішення щодо недоцільності проведення перевірки ТОВ РТМ-Україна .

З урахуванням цих висновків Комісії за результатами розгляду заяви позивача від 01.04.2015 №147 було прийнято рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 15.04.2015 №6559/10/26-50-15-014 щодо відсутності необхідності проведення перевірки ТОВ РТМ-Україна . Дане рішення щодо відсутності необхідності проведення перевірки вручено під розписку головному бухгалтеру ТОВ РТМ-Україна Варській Г.Б. 20.04.2015.

На виконання рішення від 15.04.2015 №6559/10/26-50-15-014 з метою досягнення податкового компромісу ТОВ РТМ-Україна своїми платіжним дорученням № 1697 від 20.04.2015, №2044 від 29.04.2015, №3300 від 26.06.2015 сплатило суму податкового компромісу (5% від суми занижених податкових зобов'язань по податку на додану вартість (всього 302 326 грн., в тому числі з дотриманням 10 денного строку з дня наступного за днем отримання рішення ДПІ від 15.04.2015 №6559/10/26-50-15-014, - 259 204 грн., що становить більше ніж 5% від загальної суми відкоригованого ТОВ РТМ-України податкового кредиту (5 171 986,76 грн.), в тому числі по спірних операціях з ТОВ Прогресс-СК (зокрема: 5 % від суми заниженого податкового зобов?язання 1 575 035 грн. складає 78 751,75 грн.) з призначенням платежу ПДВ згідно рішення № 6559/10/26-50-15-014 від 15.04.15 .

З огляду на зазначене, суд встановив, а відповідач не спростував, що позивачем виконано всі законодавчо встановлені умови для досягнення податкового компромісу в частині податкового зобов?язання по спірним господарським операціям з ТОВ Прогресс-СК , а тому такий вважається досягнутим.

Таким чином, враховуючи те, що в частині податкових зобов'язань за фінансово-господарськими взаємовідносинами з ТОВ Прогресс-СК з податку на додану вартість за періоди травень-серпень 2013 року було досягнуто податковий компроміс, у суду відсутні підстави для надання правової оцінки зазначеним взаємовідносинам, та відповідно податкове повідомлення-рішення від 02.09.2014 № 0009012207 не підлягає оскарженню.

Відповідно до ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 2 цього Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Із наведених положень убачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 02.09.2014 № 0009012207 є таким, що за ним досягнутий податковий компроміс, та відповідно таким, що наразі не порушує права та інтереси позивача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною другою ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю РТМ-Україна відмовити повністю.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Є.В. Аблов