Постанова

від 12.06.2017 по справі 804/2445/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2017 р. Справа № 804/2445/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоренева А.О. при секретаріМосесові А.Р., за участю: представник позивача Федоренка Р.В. редставник відповідача Чабан О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ВСВ - Сервіс" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "ВСВ - Сервіс", звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просить визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.02.2017 року № 0000231401 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 49287,00 грн., із них і нарахування штрафних санкцій 12321,75 грн., та № 0000221401 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 44359,00 грн. і нарахування штрафних санкцій 4523,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення контролюючого органу прийняті неповноважним державним органом, оскільки акт від 29.12.2016 року склала Дніпродзержинська об'єднана ДПІ ГУ ДФС Дніпропетровської області, а податкові повідомлення-рішення від 28.02.2017 року прийняті Головним правління ДФС Дніпропетровської області, а відтак вони є протиправними. Крім того, позивач зазначає, що в основу оскаржуваних повідомлень-рішень покладені данні викладені в акті перевірки Приватного підприємства "ВСВ - Сервіс", які не мають підтверджуючих доказів, належного обґрунтування та містить недостовірні відомості і неправильне тлумачення діючого законодавства. З огляду на це, позивач вважає прийнятті на підставі таких висновків оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправним та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові.

Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, з позовними вимогами не погоджувалися, виклавши доводи в запереченнях на адміністративний позов (том. 1 а.с 80-83), які за своїм змістом є витягом з акту перевірки від 29.12.2016 року. Зазнали, що встановленні в акті перевірки факти, доводять нереальність господарських операцій, укладених між ПП ВСВ-Сервіс та ТОВ Експотехімпорт (код ЄДРПОУ 38867951), ТОВ Хімагромаш (код ЄДРПОУ 38867925), ПП Пром-Комплект (код ЄДРПОУ 21874648), документи на поставку товарно-матеріальних цінностей не опосередковувались реальним виконанням операцій і не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності. За таких обставин просили суд у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення від 14.12.2016 року № 384, виданого Дніпродзержинською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області Єфременко А.В., керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.78.1.11, п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-У1 (зі змінами та доповненнями) та відповідно до наказу Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 09.12.2016 року № 716, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства ВСВ-Сервіс з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Експотехімпорт (код ЄДРПОУ 38867951), ТОВ Константа-2007 (код ЄДРПОУ 34827674), ТОВ Бінер (код ЄДРПОУ 33247348), ТОВ Хімагромаш (код ЄДРПОУ 38867925), ПП Пром-Комплект (код ЄДРПОУ 21874648) за період з 01.12.2013 року по 30.11.2016 року. Вказана перевірка проводилась з 14 грудня 2016 року по 22 грудня 2016 року.

На підставі Акту від 29 грудня 2016 року № 3085/113/04-03-14-01/33983944 документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства ВСВ-Сервіс були складені податкові повідомлення-рішення від 28.02.2017 року № 0000231401 та № 0000221401, по нарахуванню Приватному підприємству ВСВ-Сервіс сум грошового зобов'язання, відповід но, з податку на додану вартість у розмірі 49 287,00 грн. та штрафних санкцій 12 321,75 грн., податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 44 359,00 грн., та штрафних санкцій 4 523,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП ВСВ-Сервіс та ПП Пром-Комплект укладено договір поставки від 27.08.2015 року № 27/08, відповідно умов якого, останній зобов'язується постачати і передавати у власність ПП ВСВ-Сервіс запасні частини, акумуляторні батареї, шини та інші види товару. Відповідно п.3.2 вказаного договору моментом виконання обов'язку передати товар, вважається дата отримання Товару покупцем в місці поставки товару, що підтверджується документально, шляхом складання видаткової накладної. Видаткова накладна підписується повноважними представниками Покупця та Постачальника. На підтвердження виконання умов договору поставки від 27.08.2015 складені видаткові накладні, а саме: № 45 від 27.08.2015 року, № 59 від 24.09.2015року, № 60 від 28.09.2015 року, № 66 від 29.08.2015 року, № 97 від 01.10.2015 року, № 105 ві№ 113 від 13.10.2015 року, № 128 від 02.11.2015 року, № 139 від 04.11.2015 року, № 146 від 12.11.2015 року, № 151 від 18.11.2015 року, № 30.11.2015 року. (том. 1 а.с. 173-184).

Придбання товару від ПП Пром-Комплект відображено в обліку ПП ВСВ-Сервіс , згідно видаткових накладних, де вказано вид, кількість і вартість товару. Видаткові накладні містять підписи відповідальних осіб та скріплені печатками підприємств.

Крім того, на підтвердження позовних вимог, позивачем наданий договір поставки від 03.04.2014 року № 0304-2, відповідно до умов якого, ТОВ Хімагромаш зобов'язується постачати і передавати у власність ПП ВСВ-Сервіс запасні частини, акумуляторні батареї, шини та інші види товару. Відповідно п.3.2 вказаного договору, моментом виконання обов'язку передати Товар вважається дата отримання Товару покупцем в місці поставки товару, що підтверджується документально шляхом складання видаткової накладної. Видаткова накладна підписується повноважними представниками Покупця та Постачальника. На підтвердження виконання умов договору поставки від 03.04.2014 року, складені видаткові накладні, а саме: № 161 від 03.04.2014року, № 185 від 23.04.2014року, № 188 від 28.04.2014 року, № 232 від 14.05.2014 року (том. 1 а.с. 111-114). Видаткові накладні містять підписи відповідальних осіб та скріплені печатками підприємств. Придбання товару від ТОВ Хімагромаш відображено в обліку ПП ВСВ-Сервіс , згідно видаткових накладних, де вказано вид, кількість і вартість товару.

Також в матеріалах справи містяться видаткові накладні, з яких вбачається, виконання умов договору № 2/0614 від 02.06.2014 року ТОВ Експотехімпорт , а саме: видаткові накладні: № 106 від 02.06.2014року, № 167 від 20.06.2014 року, № 186 від 01.07.2014 року, № 249 від 16.07.2014 року, № 311 від 26.08.2014 року, № 481 від 08.09.2014 року, № 482 від 16.09.2014 року, № 541 від 01.10.2014 року, № 542 від 08.10.2014 року, № 543 від 15.10.2014 року, № 615 від 04.11.2014 року, № 616 від 10.11.2014 року, № 617 від 18.11.2014 року, № 671 від 01.12.2014 року, № 672 від 08.12.2014 року, № 673 від 15.12.2014 року, № 674 23.12.2014 року, № 4 від 14.01.2015 року, № 10 від 23.01.2015 року, № 15 від 30.01.2015 року,№ 58 від 27.02.2015 року, № 95 від 31.03.2015року № 111 від 09.04.2015 року (том. 1 а.с. 115-137). Видаткові накладні містять підписи відповідальних осіб та скріплені печатками підприємств.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України, встановлено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд зауважує, що нормами ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Судом встановлено, що у відповідності з вищенаведеними нормами всі придбані ПП ВСВ-Сервіс товари були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані на підставі податкових накладних, оплачені, та в подальшому використані у господарській діяльності товариства, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків, що підтверджено копіями вказаних документів, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи наявність у ПП ВСВ-Сервіс податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам законодавства акт перевірки не містить, ПП ВСВ-Сервіс правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим товарам до складу податкового кредиту.

Із акту перевірки ПП ВСВ-Сервіс від 29.12.2016 року № 3085/113/04-03-14-01/33983944 вбачається, що нереальність господарських операцій позивача між ПП Пром-Комплект , ТОВ Експотехімпорт , ТОВ Хімагромаш відповідач обґрунтовує ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.06.2016 року, матеріалами кримінального провадження № 32015040370000021, наданими показань свідків ОСОБА_6, - директора ПП Пром-Комплект та ТОВ Експотехімпорт , який в подальшому відмовився від наданих показань. Згідно пояснень ОСОБА_6 встановлено, що останній був оформлений на посаду директора, однак про діяльність підприємства та товариства йому було не відомо, господарською діяльністю займалися інші особи.

Порушення вимог податкового законодавства з боку контрагента чи третьої особи тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру такого доходу, у зв'язку з чим висновки контролюючого органу про завищення суми податкового кредиту за господарськими відносинами з контрагентами ПП Пром-Комплект , ТОВ Експотехімпорт , ТОВ Хімагромаш є безпідставними.

Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних), оскільки в акті перевірки відсутність реальності вчинення господарської діяльності між ПП ВСВ-Сервіс та його постачальниками пов'язується податковим органом з обставинами діяльності третіх осіб по ланцюгу постачання, які безпосередньо з позивачем не мали господарських відносин.

Суд звертає увагу, що чинне законодавство, а саме ПК України, не ставить право платника податку на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку, дотримання правил ведення господарської діяльності тощо.

Чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Таким чином, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми постачальниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останніми у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, господарські операції з поставки товару, які були здійснені ПП ВСВ-Сервіс з контрагентами мали реальний характер, були оформлені та здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства, договірні зобов'язання були виконані сторонами відповідно до умов договору та були направлені на настання реальних наслідків - придбання товару для забезпечення потреб господарської діяльності позивача.

За таких обставин, позивачем було дотримано всі вимоги законодавства, а саме положення статей 138, 139, п.198.3. ст.198, пп.200.1.-200.6. ст.200, п.201.10. ст.201 ПК України при веденні податкового обліку та п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.198.6. ст.198 ПК України, та не допускало завищення від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом.

Посилання відповідача на ухвалу Ковпаківськго районного суду м. Суми від 13.06.2016 року про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7, не свідчить про порушення позивачем податкового законодавста виходячи з наступного.

Так, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Крім того, обов'язковість преюдиційних обставин, передбачена частиною четвертою статті 72 КАС України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок. Відповідно обставини, установлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах чи справах про адміністративні проступки (наприклад, у постанові про закриття кримінальної справи), не можуть розглядатися як обов'язкові, відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтвердженно, реальність укладеного договору та його виконання ТОВ "Хімагромаш" та позивачем, що підтверджується видатковими накладними та банківськими виписками по рахункам.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що винесені податкові повідомлення-рішення №0000231401, № 0000221401 від 28.02.2017 року є протиправними, а тому підлягає скасуванню з викладених підстав.

Враховуючи, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати слід розподілити, відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ВСВ - Сервіс" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000231401 від 28.02.2017 року, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 61,608,75 грн., в тому числі за основним платежем 49287,00 грн. та штрафними санкціями у сумі 12321,75 грн.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000221401 від 28.02.2017 року, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 48 882, 50 грн., в тому числі за основним платежем 44359,00 грн. та штрафними санкціями у сумі 4523,50 грн.

Присудити із Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "ВСВ - Сервіс" (код ЄДРПОУ 33983944) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1657,37 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя А.О. Коренев