Рішення

від 07.07.2017 по справі 923/173/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2017 року Справа № 923/173/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Мале підприємство "Стаєр" м. Генічеськ Херсонської області, код ЄДРПОУ 14120423

до ОСОБА_1 підприємства "База відпочинку "Арабатська стрілка" Херсонської обласної ради 75581, Херсонська область, Генічеський район, с. Генічеська Гірка, вул. Набережна, 39.

про визнання незаконним користування відповідачем земельною ділянкою площею 7,5 га

від позивача - ОСОБА_2 дов. від 01.07.2016 ;

від відповідача - ОСОБА_3 дов. від 07.12.2016

в с т а н о в и в :

07.03.2017р. позивач ОСОБА_4 підприємств "Мале підприємство "Стаєр" ( м.Генічеськ Херсонської області, код ЄДРПОУ 14120423) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 підприємства "База відпочинку "Арабатська стрілка" ( с.Генічеська Горка Генічеського р-ну Херсонської області, код ЄДРПОУ 04653816) та просить суд прийняти рішення, яким визнати незаконним користування відповідачем земельною ділянкою площею 7,5 га за адресою Херсонська область Генічеський р-н с.Генічеська Гірка, вулиця Набережна,39.

Ухвалою від 09.03.2017р. суд прийняв позовну заяву та порушив провадження у справі, призначив справу до розгляду в засіданні господарського суду на 30.03. 2017 р.

Цією ж ухвалою суд зобов'язав позивача та відповідача надати документи, необхідні для вирішення спору, а саме

. Позивачу:

- витяг є ЄДР станом на березень 2017р., наявні рішення органів державної влади або місцевого самоврядування про надання земельних ділянок Позивачу ПП "Мале підприємство Стаєр" у власність або користування (земельних ділянок на території Щасливцівської сільської ради Генічеського р-ну Херсонської області), державні акти, договори оренди , укладені позивачем ПП "Мале підприємство Стаєр" стосовно спірної земельної ділянки або суміжних з нею (земельних ділянок на території Щасливцівської сільської ради Генічеського р-ну Херсонської області), перелік об'єктів нерухомого майна, належного позивачу ПП "Мале підприємство Стаєр" та докази реєстрації прав на зазначені об'єкти за Позивачем на спірній або суміжних земельних ділянках, докази того, що Відповідач використовує якимось чином спірну земельну ділянку, докази незаконного розміщення Відповідачем на спірній земельній ділянці нерухомого майна, малих архітектурних форм, надання Відповідачем дозволів іншим суб'єктам господарювання на розміщення на цій території об'єктів нерухомого майна, договори про спільну діяльність Відповідача на спірній земельній ділянці, докази перешкод Відповідача у користуванні належним Позивачеві нерухомим майном або належною Позивачу земельною ділянкою , докази того, що Відповідач не сплачує до місцевого бюджету земельного податку за користування спірною земельною ділянкою (довідку органу фіскальної служби )

Відповідачу: - витяг є ЄДР станом на березень 2017р., - письмовий відзив на позовну заяву, який повинен містити відомості, що передбачені ст. 59 ГПК України, з нормативно-правовим та документальним обґрунтуванням викладеної в ньому позиції; докази направлення відзиву позивачу; копії реєстраційних документів, наявні рішення органів державної влади або місцевого самоврядування про надання Відповідачу КП "База відпочинку "Арабатська стрілка" земельних ділянок у власність або користування (земельних ділянок на території Щасливцівської сільської ради Генічеського р-ну Херсонської області), державні акти, договори оренди , укладені Відповідачем КП "База відпочинку "Арабатська стрілка" стосовно спірної земельної ділянки або суміжних з нею (земельних ділянок на території Щасливцівської сільської ради Генічеського р-ну Херсонської області), перелік об'єктів нерухомого майна, належного Відповідачу КП "База відпочинку "Арабатська стрілка" та докази реєстрації прав на зазначені об'єкти за Позивачем на спірній або суміжних земельних ділянках, докази сплати Відповідачем КП "База відпочинку "Арабатська стрілка" до місцевого бюджету земельного податку або орендної плати за користування спірною земельною ділянкою (довідку органу фіскальної служби ).

В судовому засіданні 30.03.2017р. з'ясовано , що позивачем не надано витребуваних судом документів, проте надано документи, необхідність яких судом не вимагалась, та які не можуть бути визнані належними та допустимими доказами у справі.

Для підготовки та надання необхідних документів, та з урахуванням клопотань сторін про ознайомлення з матеріалами справи, у судовому засіданні 30.03.2017р. оголошено перерву до 19.04.2017р., про що представники сторін повідомлені письмово.

Проте в судове засідання 19.04.2017р. прибув лише представник відповідача. Позивачем до канцелярії суду подано клопотання про відкладення розгляду справи за сімейними обставинами та станом здоров'я. До клопотання про відкладення будь-яких доказів обставин, що потребують викладення розгляду справи, позивачем не надано.

При цьому необхідно зазначити, що у попередньому судовому засіданні приймали участь три представники позивача, що викликало у суду сумніви одночасної хвороби та непереборних обставин усіх трьох осіб.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно п.3.9.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18, у разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК, або залишити позов без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК.

У судовому засіданні 19.04.2017р. представником відповідача подано клопотання про продовження строку вирішення спору, згідно ст. 69 ГПК України. З урахуванням викладеного та обставин справи у їх сукупності, суд розглянув та задовольнив клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору, згідно ст. 69 ГПК України.

Ухвалою від 19.04.2017р. суд розглянув та відмовив Позивачу - Приватному підприємству "Мале підприємство "Стаєр" ( м.Генічеськ Херсонської області, код ЄДРПОУ 14120423) у задоволенні його заяви про забезпечення позову шляхом заборони комунальному підприємству База відпочинку Арабатська стрілка Херсонської обласної ради вчиняти будь-які дії по користуванню, відчудженню, передачі в оренду чи користування у будь-якій спосіб юридичним та фізичним особам, земельної ділянки земель запасу Щасливцевської сільської ради площею 7,5 гектар, що розташована між земельною ділянкою відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія І-ХС № 00512 та береговою смугою Азовського моря за адресою: Херсонська область, Генічеський район, село Генічеська Гірка, вулиця Набережна, 39, та заборони комунальному підприємству База відпочинку Арабатська стрілка Херсонської обласної ради вчиняти приватному підприємству Мале підприємство Стаєр та іншим суб'єктам господарювання, об'єкти яких на праві власності знаходяться на цій земельній ділянці, будь-які перешкоди по користуванню землею за адресою: Херсонська область, Генічеський район, село Генічеська Гірка, вулиця Набережна, 39.

Ухвалою від 19.04.2017 суд відклав розгляд справи на 23.05.2017 та зобов'язав позивача надати суду окрім документів, витребуваних попередніми ухвалами, належні докази неможливості прибути у судове засідання 19.04.2017р. за сімейними обставинами та станом здоров'я.

Однак, позивачем доказів на підтвердження неможливості прибуття в засідання суду 19.04.2017 суду не надано.

23. 05.2017 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, якою він відповідно до ст. 22 ГПК України просить: визнати незаконним право користування відповідачем земельною ділянкою 17,2 гектар, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія І-ХС № 00512, виданого згідно розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації № 157 від 20.12.1995, підприємствам та організаціям управління житлово-комунального господарства Херсонської облдержадміністрації для будівництва пансіонату на 1800 місць на Арабатській стрілці в межах згідно з планом землекористування за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Генічеська Гірка, вул. Набережна, 39.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктом 3.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК.

Пунктом 3.11. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Відповідно до п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" позовні заяви про стягнення грошей та про витребування майна мають майновий характер. До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

З огляду на викладене, суд відмовив в прийнятті заяви позивача про збільшення позовних вимог, оскільки в даній справі розглядається позовна заява немайнового характеру, а саме - про визнання незаконним користування земельною ділянкою площею 7,5 га, тому збільшення розміру позовних вимог неможливе.

Крім того, представник позивача заявив усне клопотання про залучення третіх осіб без самостійних вимог до участі у справі ЖЕО ЖБК "Дніпровець", Щасливцевську сільську раду, Херсонську обласну державну адміністрацію.

Згідно з ст. 27 ГПК України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Суд відмовив у задоволенні усного клопотання позивача про залучення третіх осіб без самостійних вимог, оскільки воно не вмотивоване.

Представник позивача заявив усне клопотання про залучення прокурора до участі у справі.

Суд відмовив в задоволенні заяви позивача, оскільки відповідно ст. 29 ГПК України прокурор за своєю ініціативою бере участь у розгляді справи за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб.

В судовому засіданні 23.05.2017 позивач заявив клопотання у зв'язку з необхідністю надання додаткових документів і доказів відкласти розгляд справи та розглянути справу в розумний строк, більший ніж встановлений ст. 69 ГПК України. Клопотання розглянуто судом у судовому засіданні. З'ясувавши думку присутніх представників сторін, з метою законного, повного та всебічного розгляду справи суд задовольняє подане клопотання та зазначає наступне.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини), прийнятої Радою Європи 4 листопада 1950 року , встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку.

Ухвалою від 23.05.2017р. суд ухвалив розгляд справи здійснити за межами ст. 69 ГПК України у розумні строки, з урахуванням приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини), зобов'язав позивача до дня засідання надати суду документи, витребувані попередніми ухвалами.

Ухвалою від 23.05.2017 розгляд справи відкладено на 13.06.2017 та ухвалено розгляд справи здійснити за межами ст. 69 ГПК України у розумні строки, з урахуванням приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини). Проте у зв'язку з хворобою судді Пінтеліної Т.Г. розгляд справ, призначених на 13.06.2017, не відбувся. Ухвалою від 14.06.2017р. суд призначив розгляд справи на 07.07.2017р.

В судовому засіданні 07.07.2017р. позивач заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Херсонську обласну державну адміністрацію та Щасливцівську сільську раду. Аналогічне клопотання позивачем заявлялось у минулих засіданнях, розглянуті судом та відхилені, як заявлені безпідставно та невмотивовано.

Також у судовому засіданні позивач подав заяву про долучення до матеріалів справи копій договору суперфіцію від 09.01.2007р., акту приймання-передачі від 15.10.2009р. та довідки про котеджі, збудовані громадянином ОСОБА_5, розташовані на території комунального підприємства "База відпочинку "Арабатська стрілка". Заява зареєстрована в канцелярії суду , надані документи долучаються до матеріалів справи, однак суд дослідив та повідомив позивачу, що ці документи надавались ним разом з позовом і знаходяться у справі.

Заслухавши представників сторін, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, Розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації №157 від 20.12.1995 року підприємствам та організаціям управління житлово-комунального господарства Херсонської облдержадміністрації було надано у постійне користування земельну ділянку площею 19,7 га., для будівництва пансіонату на 1800 місць на Арабатській стрілці, в межах згідно з планом землекористування.

На виконання зазначеного розпорядження було складено Державний акт на право постійного користування землею серія І-ХС № 00512 у двох примірниках, з яких перший видано землекористувачу, другий зберігається у Генічеський районній Раді народних депутатів. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 28.02.1996 року за №421.

Кадастровий номер земельної ділянки площею 19,7 га. за адресою: Херсонська область, Генічеський район, село Генічеська Гірка, вулиця Набережна, 39, на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району, не визначений.

На підставі розпорядження голови Генічеської районної державної адміністрації №75/05 від 10.02.2005 року до вказаного державного акту було внесено зміни в землекористуванні, а саме про припинення права користування частиної земельної ділянки площею 2,5 га., після чого площа вищезазначеної земельної ділянки складає 17,2 га.

Відповідач ОСОБА_6 підприємство База відпочинку Арабатська стрілка Херсонської обласної ради разом з підприємствами та організаціями управління житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації користується частиною земельної ділянки, відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серія І-ХС № 00512, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 28.02.1996 року за №421, сплачує земельний податок, заборгованості не має.

Проте позивач стверджує також, що відповідач комунальне підприємство База відпочинку Арабатська стрілка Херсонської обласної ради, без законного на те права, незаконно займає та використовує земельну ділянку, яка відноситься до земель запасу Щасливцевської сільської ради Генічеського району, що знаходиться за межами земельної ділянки, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія І-ХС № 00512, за адресою: Херсонська область, Генічеський район, село Генічеська Гірка, вулиця Набережна, 39.

Згідно позову, на зазначеній земельній ділянці комунальне підприємство База відпочинку Арабатська стрілка Херсонської обласної ради незаконно розмістило та використовує для ведення господарської діяльності об'єкти нерухомості та малі архітектурні форми, а також незаконно надає дозволи іншим суб'єктам господарювання на розміщення на цій ділянці їх об'єктів нерухомості.

При цьому, комунальним підприємством База відпочинку Арабатська стрілка Херсонської обласної ради, шляхом примушення та погроз, незаконно укладаються договори про спільну діяльність і надання послуг з суб'єктами господарювання на вище зазначеній земельній ділянці, внаслідок чого з них неправомірно стягуються необгрунтовані грошові кошти, за користування ними землею, які є незаконним прибутком відповідача.

А до тих суб'єктів господарювання, які не погоджуються на необгрунтовані умови договорів про спільну діяльність та надання послуг, на зазначеній земельній ділянці, відповідачем застосовуються погрози відключення їх об'єктів від мереж електро і водозабезпечення, забороною їм ведення господарської діяльності, тощо.

Крім того, позивач заявляє, відповідачем незаконно чиняться перешкоди позивачу та іншим суб'єктам підприємницької діяльності, по здійсненню господарської діяльності на цій земельній ділянці, на якій знаходяться їх об'єкти на праві власності, з посиланням на законність користування відповідачем вище зазначеною земельною ділянкою, чим грубо порушуються права та інтереси позивача та інших суб'єктів господарювання.

Позивач стверджує, що відповідачем не сплачуються до місцевого бюджету Щасливцевської сільською ради земельний податок за користування землею, в наслідок чого цей орган місцевого самоврядування не отримує обов'язкові бюджетні платежі.

На думку позивача, вказана земельна ділянка використовується комунальним підприємством База відпочинку Арабатська стрілка Херсонської обласної ради шляхом самозахвату, в порушення земельного законодавства України, законних прав і інтересів позивача та інших суб'єктів господарювання, об'єкти яких на праві власності, розміщені на земельній ділянці за адресою: Херсонська область, Генічеський район, село Генічеська Гірка, вулиця Набережна, 39.

В позові ПП МП Стаєр зазначено, що відповідачем чиняться перешкоди позивачу та іншим суб'єктам підприємницької діяльності, по здійсненню господарської діяльності на земельній ділянці, де знаходяться їх об'єкти на праві власності.

Відповідно до частини 2 статті 43 та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Однак, ПП МП Стаєр не надано жодного доказу, що відповідач чинить перешкоди позивачу по здійсненню ним господарської діяльності.

Крім того, ПП МП Стаєр на земельній ділянці між прибережною захисною смугою та земельною ділянкою наданою в постійне користування КП БВ Арабатська Стрілка ХОР не має жодного об'єкту нерухомого майна на праві власності позивача.

Позивачем не визначено та не конкретизовано в чому саме чиняться перешкоди відповідачем.

На зазначеній земельній ділянці ПП МП Стаєр має самочинно зведений об'єкт, який відповідно до чинного законодавства на сьогоднішній день є будівельним матеріалом. Так, об'єкт нерухомого майна - двоповерховий будинок відпочинку з терасами літ. 190,191,192 побудований на земельній ділянці, розташованій за межами земельної ділянки площею 19,7 га, наданої КП "БВ "Арабатська Стрілка" у постійне користування згідно Державного акту на право постійного користування землею від 28.02.1996 р. № 421.

На зазначену будівлю відсутнє право власності позивача , оскільки вона будувалася за договором суперфіцію, який визнаний не вчиненим (постанова Одеського апеляційного господарського суду по справі № 5024/1739/2011 від 30.11.2011). ПП МП Стаєр має право власності лише на будівельний матеріал, оскільки будівля літ. 190,191,192 є самовільною. Цей факт встановлено рішенням господарського суду Херсонської області від 11.02.2015 по справі №923/1755/14. Зазначене рішення залишено без змін апеляційною та касаційною інстанціями.

Відповідно до пункту 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації (стаття 331 ЦК України), у зв'язку з чим до виникнення права власності на таке майно право власності у позивача існує лише на матеріали, обладнання тощо, які були використані в будівництві.

За приписами статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, з урахуванням положень наведеної норми, обставини, встановлені постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2015р. (а.с.75-87) є обов'язковими і повинні враховуватись господарським судом при вирішенні даної справи.

Матеріалами справи та наданими позивачем доказами встановлено, що Позивачу ПП МП Стаєр земельна ділянка між прибережною захисною смугою та земельною ділянкою КП БВ Арабатська Стрілка ХОР не надавалась, право власності чи користування позивач також не має.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту прав та інтересів визначені у ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

За приписами статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст.33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. В даному випадку це стосувалося позивача, що мав довести факт порушення його права відповідачем та надати відповідні докази.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Позивач ПП МП Стаєр звернулося до суду за захистом права здійснення господарської діяльності. Проте оскільки об'єктів нерухомого майна ПП МП Стаєр не має, земельна ділянка не надавалася йому у власність чи у користування, МП Стаєр не визначило в позовній заяві своїх законних інтересів, які порушив відповідач, не вказано також і становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача.

Право на заняття позивачем господарською діяльністю на зазначеній земельній ділянці не доведено жодним доказом.

Отже позивач не є ні власником, ні законним користувачем спірної земельної ділянки площею площею 7,5 гектар, що розташована між земельною ділянкою відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія І-ХС № 00512 та береговою смугою Азовського моря за адресою: Херсонська область, Генічеський район, село Генічеська Гірка, вулиця Набережна, 39, таким чином він не довів того, що його права та інтереси були порушені відповідачем.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Згідно з частиною другою статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України і, відповідно, до застосуваннями судами загальної юрисдикції при вирішенні підвідомчих їм спорів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що названий позивачем інтерес не пов'язаний з суб'єктивними правами відповідача і тому не підлягає правовому захисту і не може вважатись законним інтересом. Крім того, цей інтерес спрямований на ущемлення прав відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу, згідно з частиною третьою якої не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог судовий збір, в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті. Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

Повністю відмовити позивачу ПП МП Стаєр у позові про визнання незаконним користування комунальним підприємством База відпочинку Арабатська стрілка Херсонської обласної ради земельною ділянкою земель запасу Щасливцевської сільської ради площею 7,5 гектар, що розташована між земельною ділянкою відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія І-ХС № 00512 та береговою смугою Азовського моря за адресою: Херсонська область, Генічеський район, село Генічеська Гірка, вулиця Набережна, 39.

.

Відповідно до ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано

Повне рішення складено

17.07.2017р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна