Постанова

від 10.10.2017 по справі 923/173/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2017 р.Справа № 923/173/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Богацької Н.С., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання Іванов І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н, дата видачі : 01.07.16;

представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Мале підприємство Стаєр

на рішення Господарського суду Херсонської області від 07 липня 2017 року

по справі №923/173/17

за позовом Приватного підприємства Мале підприємство Стаєр

до КП База відпочинку Арабатська стрілка

про визнання незаконним користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Мале підприємство "Стаєр" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Комунального підприємства "База відпочинку "Арабатська стрілка", в якому просить визнати незаконним користування відповідачем земельною ділянкою земель запасу Щасливцевської сільської ради площею 7,5 га, що розташована між земельною ділянкою відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія 1-ХС №00512 та береговою смугою Азовського моря адресою за адресою Херсонська область, Генічеський район, с. Генічеська Гірка, вул..Набережна, 39.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач незаконно використовує земельну ділянку, що відноситься до земель запасу Щасливцевської сільради, та розташована за межами земельної ділянки згідно Державного акту на право постійного користування землею серія 1-ХС №00512, при цьому, відповідач на спірній земельній ділянці розмістив об'єкти нерухомості, малі архітектурні форми, незаконно надає дозволи іншим суб'єктам господарювання на розміщення на цій ділянці їх об'єктів нерухомості, та не сплачує земельний податок.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 07 липня 2017 року по справі №923/173/17 (суддя Пінтеліна Т.Г.) відмовлено позивачу ПП МП Стаєр у задоволенні позовних вимог.

Рішення мотивоване тим, що позивач не є ні власником, ні законним користувачем спірної земельної ділянки площею площею 7,5 гектар, що розташована між земельною ділянкою відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія І-ХС № 00512 та береговою смугою Азовського моря за адресою: Херсонська область, Генічеський район, село Генічеська Гірка, вулиця Набережна, 39, таким чином він не довів того, що його права та інтереси були порушені відповідачем.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне підприємство Мале підприємство Стаєр звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Херсонської області скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Також апелянт просить залучити до участі у справі Херсонську обласну державну адміністрацію та Щасливцевську сільську раду в якості третіх осіб.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що судом незаконно встановлено, що на зазначену будівлю відсутнє право власності позивача, оскільки вона будувалася за договором суперфіцію, який визнаний не вчиненим, суд безпідставно встановив, що на спірній земельній ділянці позивач має самочинно зведений об'єкт, та не має права власності на цей об'єкт.

Також скаржник зазначає, що судом необґрунтовано зазначено, що позивачу земельна ділянка між прибережною захисною смугою та земельною ділянкою КП БП Арабатська стрілка не надавалась.

Апелянт зазначає, що всі взаємовідносини позивача і відповідача щодо проведення будівельних робіт по будівництву двоповерхової адміністративної будівлі здійснювалися на підставі договору будівельного підряду від 01.03.2008 року, а не на підставі договору суперфіцію.

Збудована позивачем як підрядником двоповерхова адміністративна будівля розташована на земельній ділянці площею 7,5 га, право користування якою у відповідача як замовника будівництва відсутнє, про що не було відомо позивачу при укладенні і виконанні умов договору будівельного підряду від 01.03.2008р.

ПП МП Стаєр не погоджується з висновками суду про те, що позивач має право власності лише на будівельний матеріал, оскільки будівля літ. 190, 191, 192 є самовільною і цей факт встановлений судовими рішеннями по справі №23/1755/14.

Зокрема, цими рішеннями судами зазначено, що відповідач не є користувачем земельної ділянки, на якій розташована збудована позивачем будівля адміністративного корпусу, а саме ділянки площею 7,5 га.

За таких обставин, на думку апелянта, суду слід було ініціювати призначення судової експертизи для встановлення законності користування відповідачем земельною ділянкою площею 7,5 га, яка знаходиться за межами земельної ділянки площею 19,7 га відповідно до Державного акту від 28.02.1996 №421.

Апелянт вважає необґрунтованими висновки суду про відсутність порушеного права позивача на зазначеній земельній ділянці, так як крім порушених його прав та інтересів щодо збудованої двоповерхової будівлі порушено його права та інтереси за договором про співробітництво від 11.01.2016 року, укладеного з ТОВ Херсонськй облрембудтрест , на користування будинками для відпочинку, які розташовані на земельній ділянці площею 7,5 га.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, та таким, що підлягає залишенню без змін, з мотивів викладених у відзиві письмово.

В судове засідання 10.10.2017 року представник відповідача не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання. Жодних клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, тому судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 10.10.17 представником позивача було заявлено клопотання про залучення до участі у справі Херсонську обласну державну адміністрацію та Щасливцевську сільську раду в якості третіх осіб на стороні відповідача.

Згідно з ст. 27 ГПК України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Судова колегія відхиляє зазначене клопотання, оскільки не вбачає підстав для залучення зазначених осіб до участі у справі, апелянтом не доведено наявність підстав для залучення вказаних осіб, до того ж, зазначене клопотання вже розглядалось судом першої інстанції, та було відхилене відповідно до приписів ст.27 ГПК України.

Тому, клопотання про залучення третіх осіб підлягає відхиленню як необґрунтоване.

Крім того, представником позивача було заявлене усне клопотання про призначення судової експертизи у даній справі, яке було відхилене судовою колегією, оскільки не надано до суду письмового клопотання в порядку ст.41 ГПК України, із запропонованими питаннями, які мають бути роз'яснені судовим експертом, а також експертною установою, якій слід доручити проведення судової експертизи.

Відповідно до вимог ст.85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації №157 від 20.12.1995 року підприємствам та організаціям управління житлово-комунального господарства Херсонської облдержадміністрації було надано у постійне користування земельну ділянку площею 19,7 га., для будівництва пансіонату на 1800 місць на Арабатській стрілці, в межах згідно з планом землекористування.

На виконання зазначеного розпорядження було складено Державний акт на право постійного користування землею серія І-ХС № 00512 у двох примірниках, з яких перший видано землекористувачу, другий зберігається у Генічеський районній Раді народних депутатів. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 28.02.1996 року за №421.

Згідно листа ГУ Держземагентства у Херсонській області від 21.04.15р., кадастровий номер земельної ділянки площею 19,7 га. за адресою: Херсонська область, Генічеський район, село Генічеська Гірка, вулиця Набережна, 39, на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району, не визначений.

На підставі розпорядження голови Генічеської районної державної адміністрації №75/05 від 10.02.2005 року до вказаного державного акту було внесено зміни в землекористуванні, а саме про припинення права користування частиною земельної ділянки площею 2,5 га., після чого площа вищезазначеної земельної ділянки згідно Державного акту складає 17,2 га.

Судом встановлено, що відповідач КП База відпочинку Арабатська стрілка Херсонської обласної ради разом з підприємствами та організаціями управління житлово-комунального господарства Херсонської обласної державної адміністрації користується частиною земельної ділянки, відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серія І-ХС № 00512, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 28.02.1996 року за №421, сплачує земельний податок, заборгованості не має.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що відповідач без законного на те права, незаконно займає та використовує земельну ділянку, яка відноситься до земель запасу Щасливцевської сільської ради Генічеського району, що знаходиться за межами земельної ділянки, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія І-ХС № 00512, за адресою: Херсонська область, Генічеський район, село Генічеська Гірка, вулиця Набережна, 39, незаконно укладаються договори про спільну діяльність і надання послуг з суб'єктами господарювання на вище зазначеній земельній ділянці, внаслідок чого з них неправомірно стягуються необґрунтовані грошові кошти, за користування ними землею, які є незаконним прибутком відповідача.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила , що між сторонами укладалась низка договорів щодо будівництва будівлі на території бази відпочинку Арабатська стрілка .

Так, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2015р. у справі №923/1755/14 встановлено, що між Комунальним підприємством База відпочинку Арабатська Стрілка та ПП Мале підприємство Стаєр укладено договір суперфіцій від 05.05.2007р. №34, за умовами якого відповідач зобов'язався надати позивачу, а позивач, в свою чергу, прийняти в сумісне користування від відповідача земельну ділянку площею 288,0 м2 для будівництва на території відповідача триповерхової будівлі адміністративного корпусу, з кімнатами для відпочинку на території баз відпочинку (розділ 1 договору). КП База відпочинку Арабатська Стрілка замовляє ПП Мале підприємство Стаєр проектно-кошторисну документацію, а в рахунок розрахунку передає підприємству 1 кімнату на 1 поверсі розміром 32кв.м. (розділ 2 договору). Також, позивач зобов'язався побудувати своїми силами і технічними засобами в строк до 20.05.2008р. вказану будівлю, згідно узгодженого сторонами проекту, з подальшою передачею будівлі на баланс відповідача та оформлення права власності позивача на другий поверх будівлі та 50 % третього поверху будівлі - кімнати відпочинку (розділ 3 договору) (т.1 а.с.10-11).

Разом з тим, зазначеною постановою суду визнано, що КП «База відпочинку «Арабатська Стрілка» не має спірного нерухомого майна у власності, володінні чи користуванні.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 року по справі №5024/1739/2011 визнано договір суперфіцій від 05.05.2007р. невчиненим, у зв'язку з відсутністю його державної реєстрації.

01.03.2008 року між сторонами укладено договір будівельного підряду, відповідно до умов якого замовник (КП «База відпочинку «Арабатська Стрілка» ) доручає, а підрядник ПП Мале підприємство Стаєр за власні кошти та власними силами забезпечує відповідно до затвердженого кошторису та умов договору виконання капітального будівництва двоповерхової будівлі адміністративного корпусу із кімнатами відпочинку на території бази відпочинку Арабатська стрілка , належної замовнику.

Пунктами 14, 15 договору сторони встановили, що оплатою за виконані підрядником роботи є передача замовником у власність підрядника збудованого в результаті виконання цього договору всіх приміщень другого поверху адміністративного корпусу із кімнатами відпочинку на території бази відпочинку Арабатська стрілка протягом одного року з дня підписання замовником акту приймання-передачі виконаних робіт за цим договором.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять ані доказів передачі відповідачем до позивача у власність обумовлених договором підряду приміщень, ані доказів знаходження усієї будівлі у власності КП «База відпочинку «Арабатська Стрілка» , що також встановлено постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2015р. у справі №923/1755/14.

Отже, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач не має у власності об'єктів нерухомості на спірній земельній ділянці, також не доведено цього апелянтом при апеляційному перегляді.

Також матеріали справи не містять належних та допустимих доказів , що відповідач чинить перешкоди ПП МП Стаєр по здійсненню ним господарської діяльності - договори оренди, свідоцтва про право власності тощо.

Доводи апелянта про порушення його прав з огляду на наявність на спірній земельній ділянці самочинно зведеного об'єкту ПП МП Стаєр , судовою колегією відхиляються, оскільки відповідно до ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Таким чином, судова колегія зазначає, що оскільки матеріали справи не містять доказів державної реєстрації двоповерхової адміністративної будівлі, побудованої позивачем, ані за позивачем, ані за відповідачем, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що зазначена будівля на сьогоднішній день є будівельним матеріалом.

Також судом першої інстанції правомірно зазначено, що позивачу земельна ділянка між прибережною захисною смугою та земельною ділянкою КП БВ Арабатська Стрілка не надавалась, право власності чи користування позивач також не має.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту прав та інтересів визначені у ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Враховуючи викладене, оскільки матеріалами справи встановлено, що позивач не має на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомості у власності, володінні чи користуванні, а також відсутнє право на земельну ділянку за адресою Херсонська область, Генічеський район, село Генічеська Гірка, вулиця Набережна, 39, на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району, судова колегія доходить висновку про відсутність порушених прав чи інтересів позивача.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.99, п.1 ч.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Мале підприємство Стаєр залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 07 липня 2017 року по справі №923/173/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 13.10.2017 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Н.С. Богацька

Суддя Н.М. Принцевська