Ухвала

від 24.07.2017 по справі 6/533

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"24" липня 2017 р. Справа №6/533

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Зеленіна В.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Стокмастер

на рішення Господарського суду міста Києва від 18 липня 2007 року

у справі №6/533 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Військового прокурора Дарницького гарнізону

в інтересах держави в особі:

1. Міністерства внутрішніх справ України

2. Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України

до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України Спецсервіс

про визнання недійсним договору,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 липня 2007 року (рішення підписано 16 серпня 2007 року) у справі №6/533 позов задоволено повністю. Визнано договір про порядок реалізації нерухомого військового майна № 3/21/1-59Д від 06.07.2004, укладений між Головним управлінням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та державним підприємством МВС України Спецсервіс , недійсним з моменту укладення. Стягнути з Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України Спецсервіс до Державного бюджету України 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.2-5).

07 липня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Стокмастер звернулось з апеляційною скаргою №95/юр від 07 липня 2017 року на рішення Господарського суду міста Києва від 17 липня 2007 року у справі №6/533, про що свідчить відповідна відмітка на поштовому конверті №01001 50922407 про направлення апеляційної скарги, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18 липня 2007 року у справі №6/533 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити в позові у повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 липня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ Стокмастер на рішення Господарського суду міста Києва від 18 липня 2007 року у справі №6/533 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі - головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Пашкіної С.А., Зеленіна В.О.

Разом з апеляційною скаргою, апелянтом заявлено клопотання №93/юр від 07 липня 2017 року про поновлення строку (в порядку ст.53 ГПК України).

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ ГПК України з наступних підстав.

Статтею 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України ( у редакції, яка діяла на дату винесення рішення судом першої інстанції) рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок (ч. 3 ст. 50 ГПК України).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що перебіг процесуального строку розпочинається саме з наступного дня після набрання законної сили судовим рішенням, що оскаржується, тобто перебіг цього строку не залежить від інших обставин (тривалості поштового обігу кореспонденції, розісланої судом сторонам, необхідності часу на усунення допущених процесуальних недоліків при оформленні касаційної скарги тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва було прийнято 18 липня 2007 року та оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 16 серпня 2007 року, а апеляційну скаргу ТОВ Стокмастер подано 07.07.2017, що підтверджується штемпелем відділення поштового зв'язку, проставлено на конверті №01001 5092240 7, тобто, з пропуском строку, встановленого для подання апеляційної скарги більше 9 (дев'яти) років, з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.

Згідно з частиною 1 статті 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, закон пов'язує можливість відновлення пропущеного процесуального строку з обов'язковою наявністю поважних причин такого пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

В обґрунтування заявлено клопотання, ТОВ Стокмастер зазначає, що право на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2007 р. у справі № 6/533, у Апелянта виникло з моменту отримання повного тексту постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 р. у справі № 910/10209/13, тобто з 27.06.2017 р.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

При цьому, право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року у справі "Мушта проти України").

У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду виходить з того, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з вимогами статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

За змістом ст. 53 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

У клопотанні апелянт посилається на Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2017р. у справі №910/10209/13, як на підставу поновлення строку, в зв'язку з чим колегія суддів зазначає наступне:

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили .

У розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Тобто, звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт повинен обґрунтувати в чому полягало порушене оскаржуваним судовим рішенням право.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проте, апелянт не зазначає в чому полягало порушене право оскаржуваним рішенням, тобто у такому випадку не можливо встановити чи існує правовий зв'язок між скаржником і сторонами у справі №6/533, в зв'язку з чим посилання скаржника на вищезгадану постанову як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18 липня 2007 року у справі №6/533 є необґрунтованою.

Крім того, колегія судів вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі спрямовані на перегляд остаточного та обов'язкового рішення суду, прийнятого більше десяти років тому, просто з підстав нового слухання справи та нового її вирішення.

При наведених обставинах, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що клопотання ТОВ Стокмайстер про поновлення строку задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України "Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення або таке клопотання відхилено.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про повернення апеляційної скарги ТОВ Стокмайстер без розгляду на підставі п. 4, ч. 1 ст. 97 ГПК України, у зв'язку з пропуском строку вставного для подання апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 86, 93, п. 4 ч. 1, ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Стокмайстер про поновлення строку - відхилити.

3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Стокмайстер на рішення Господарського суду міста Києва від 18 липня 2007 року у справі №6/533 - повернути без розгляду.

4. Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду надіслати учасникам провадження.

5. Матеріали оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2007 р. у справі № 6/533 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді С.А. Пашкіна

В.О. Зеленін