Постанова

від 26.11.2009 по справі 2-а-2790/09

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Спра ва № 2-а-2790/2009

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 листоп ада 2009 року м. Л озова, Харківської області

Суддя Лозівського міськ районного суду Харківської о бласті Жмуд Н.М. розглянувши у порядку письмового провадже ння у приміщенні Лозівського міськрайонного суду Харківс ької області адміністративн у справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управл іння Пенсійного фонду Україн и у Лозівському районі про зо бов'язання вчинити певні ді ї, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Ха рківського окружного адміні стративного суду з позовом, у якому просив суд відновити п ропущений строк для зверненн я до суду за захистом порушен их прав, свобод та інтересів з а період з 01.01.06 року по 31.12.07 року, з обов'язати відповідача нар ахувати на користь позивача недоплачену, як дитині війни , щомісячну державну соціаль ну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733 гривень 30 копійок.

Ухвалою Харківського ок ружного адміністративного с уду адміністративний позов б уло передано на розгляд до Ло зівського міськрайонного су ду Харківської області.

Справа надійшла до Лозів ського міськрайонного суду Х арківської області.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував наступним.

Позивач є пенсіонером за в іком, має статус «Дитина війн и». Всупереч діючого законод авства відповідачем протяго м 2006-2007 років не виплачувалася д оплата до пенсії у розмірі 30 в ідсотків від мінімальної пен сії за віком.

В судове засідання позива ч не прибув, до суду над ав заяву про розгляд справи з а його відсутності.

Представник відповідач а позов не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовит и та надав заяву про ро згляд справи за відсутності його представника.

Суд вирішив можливим роз глянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів у пись мовому провадженні.

В обґрунтування своїх д оводів Відповідач зазначив н аступне.

Відповідач вважає дії Упр авління Пенсійного фонду щод о невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 З акону України „Про соціальни й захист дітей війни” правом ірним через невизначеність н а законодавчому рівні органу , на який покладено обов'язо к здійснення таких виплат ос обам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці ви плати та який розмір мінімал ьної пенсії за віком необхід но застосовувати при обчисле нні таких доплат. Враховуючи , що механізм реалізації поло жень статті 6 ЗУ «Про соціальн ий захист дітей війни» відсу тній, то вирішити питання про реалізацію вказаного положе ння можливо лише шляхом внес ення змін до Закону України « Про соціальний захист дітей війни». При цьому відповідач зазначив, що необґрунтовані сть доводів позову щодо заст осування до спірних правовід носин ст. 28 Закону України „Пр о загальнообов'язкове держ авне пенсійне страхування”, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлени й абзацом 1 частини 1 цієї стат ті застосовується виключно д ля визначення розмірів пенсі ї, призначених за цим Законом .

Також, відповідач наполя гав на відмові в задоволенні позову через пропущення поз ивачем строку звернення до с уду з адміністративним позов ом, визначеного ст. 99 КАС Украї ни.

Суд дослідивши матеріал и справи, проаналізувавши до кази у їх сукупності, вважає, щ о позов підлягає задо воленню частково з наступни х підстав.

Позивач ОСОБА_1 народ ився ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно із ст.1 Закону Укра їни «Про соціальний захист д ітей війни» дитиною війни є о соба, яка є громадянином Укра їни та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світо вої війни було менше 18 років. В ідповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону Укр аїни «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт підт верджується копією посвідче ння позивача № НОМЕР_1 з пр оставленим в ньому штампом « Дитини війни».

Відповідач не заперечує т ого факту, що Позивач є дитино ю війни в розумінні Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи зазначений ст атус позивача, суд зазначає, щ о його соціальний захист рег улюється Законом України «Пр о соціальний захист дітей ві йни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний зах ист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічн е грошове утримання чи держа вна соціальна допомога, що ви плачується замість пенсії, п ідвищуються на 30 відсотків мі німальної пенсії за віком.

Виходячи з того, що позив ач є дитиною війни в розумінн і Закону України «Про соціал ьний захист дітей війни», суд вважає, що на нього повністю р озповсюджуються всі пільги т а соціальні гарантії, передб ачені Законом України «Про с оціальний захист дітей війни », у тому числі й право на підв ищення пенсії на 30% мінімально ї пенсії за віком, як передбач ено статтею 6 зазначеного Зак ону.

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпече ння державних соціальних гар антій, передбачених цим Зако ном, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету У країни.

Згідно з Положенням про у правління Пенсійного фонду У країни в районах, містах і рай онах у містах затвердженим п остановою правління Пенсійн ого фонду України від 30.04.2002 № 8-2, у правління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у міс тах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій безпосере дньо призначає (здійснює) і ви плачує пенсії та інші виплат и відповідно до чинного зако нодавства, отже, є відповідач е5м у справах щодо здійснення перерахунку підвищення до п енсій за позовами ветеранів війни, жертв нацистських пер еслідувань.

Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюдж ет України на 2006 рік» дію статт і 6 Закону України «Про соціал ьний захист дітей війни» бул о зупинено на 2006 рік.

Законом України „Про вне сення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рі к” від 19.01.2006 року, який набрав чи нності 15.03.2006 року, до статті 110 За кону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що п ільги дітям війни, передбаче ні ст.6 Закону України „Про соц іальний захист дітей війни” у 2006 році запроваджуються пое тапно, за результатами викон ання бюджету у першому піврі ччі, у порядку, визначеному Ка бінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Вер ховної Ради України з питань бюджету.

Проте, у 2006 році пільги, вст ановлені ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” запроваджені не були .

Закони України „Про Держ авний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року та „Про внесення змін до Закону України „Про Державн ий бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 рок у неконституційними не визна ні та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно д о вищезазначених Законів, у в ідповідача не було підстав н араховувати та сплачувати по зивачеві доплату до пенсії, п ередбачену ст.6 Закону Україн и „Про соціальний захист діт ей війни”, оскільки до 15.03.2006 рок у дію зазначеної норми було з упинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені .

Крім того, надаючи перева гу Законам України „Про Держ авний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року та „Про внесення змін до Закону України„ Про Державн ий бюджет на 2006 рік ” від 19.01.2006 рок у, суд виходить з того, що зако ни є актами єдиного органу за конодавчої влади - Верховно ї Ради України. Конституція У країни не встановлює пріорит ету в застосуванні того чи ін шого закону, в тому числі зале жно від предмета правового р егулювання. Немає такого зак ону України, який би регулюва в питання подолання колізії норм законів, що мають однако ву юридичну силу.

Конституційний Суд Укра їни у п. 3 мотивувальної частин и рішення від 03.10.1997 року № 4-зп (сп рава про набуття чинності Ко нституцією) зазначив: „Конкр етна сфера суспільних віднос ин не може бути водночас врег ульована однопредметними но рмативними правовими актами однакової сили, які за змісто м суперечать один одному. Зви чайною є практика, коли насту пний у часі акт містить пряме застереження щодо повного а бо часткового скасування поп ереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового а кта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметни й акт, який діяв у часі раніше” .

Виходячи із системного а налізу наведених норм законо давства, суд не знаходить під став для задоволення позовни х вимог позивача, які стосуют ься виплат доплати до пенсії за 2006 рік. Відповідач по справі протягом 2006 року діяв у відпов ідності з діючим законодавст вом та не мав підстав здійсню вати позивачу щомісячні допл ати до пенсії, оскільки до 15.03.2006 року дія ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» була зупинена, а з 15.03.2006 р оку здійснення доплат, визна чено у інший спосіб, тобто пос тавлено в залежність від вик онання у другому півріччі 2006 р оку Закону України «Про Держ авний бюджет на 2006 рік».

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу пі двищення до пенсії за 2007 рік, су д вважає їх частково підляга ючими задоволенню, з таких пі дстав.

Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державн ий бюджет України на 2007 рік» ді ю статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей вій ни» на 2007 рік було зупинено і вс тановлено, що підвищення пен сії або щомісячного довічног о грошового утримання чи дер жавної соціальної допомоги, яка виплачується замість пен сії, відповідно до статті 6 Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачує ться особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про стат ус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у ро змірі 50 відсотків розміру над бавки, встановленої для учас ників війни.

Відповідно до Рішення Ко нституційного Суду України в ід 09.07.2007 року № 6-рп/2007 зупинення ді ї статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей вій ни» визнано таким, що не відпо відає Конституції України (є неконституційним).

Пунктом 5 зазначеного Ріше ння Конституційного суду Укр аїни визначено, що рішення ма є преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у з в'язку з правовідносинами, як і виникли внаслідок дії поло жень статей зазначених закон ів, що визнані неконституцій ними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конс титуції України закони, інші правові акти або їх окремі по ложення, що визнані не консти туційними, втрачають чинніст ь з дня ухвалення Конституці йним Судом України рішення п ро їх неконституційність.

Таким чином, положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Дер жавний бюджет України на 2007 рі к» від 19.12.2006 р. № 489-V втратило чинні сть 09 липня 2007 року.

Виходячи з приписів ч.2 ст .152 Конституції України та дат и ухвалення рішення Конститу ційним Судом України УПФУ в Л озівському районі повинно бу ло нараховувати та сплачуват и позивачу доплату до пенсії , передбачену ст. 6 Закону Укра їни „Про соціальний захист д ітей війни” з 09.07.2007 року, оскіль ки з моменту ухвалення Конст итуційним Судом України ріше ння щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону Украї ни „Про Державний бюджет Укр аїни”, ця норма втратила чинн ість та не підлягала застосу ванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 р оку мав діяти у відповідност і з приписами діючої норми ст . 6 Закону України „Про соціаль ний захист дітей війни”, нара ховувати та здійснювати пози вачу відповідні доплати.

Щодо доводів стосовно ві дсутності підстав для застос ування до спірних правовідно син ст.28 Закону України „Про з агальнообов'язкове держав не пенсійне страхування”, су д зазначає наступне.

Сторонами по справі не за перечується, що позивач, відп овідно до ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” має право на отриманн я доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віко м.

За чинним законодавство м розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише з а правилами, передбаченими с т.28 Закону України „Про загаль нообов'язкове державне пен сійне страхування”, іншого н ормативно-правового акта, як ий би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, н емає.

З огляду на викладене, су д вважає необґрунтованими до води відповідача щодо застос ування положення ч.3 ст.28 зазна ченого Закону, з якої виплива є, що мінімальний розмір пенс ії за віком, встановлений абз ацом 1 частини 1 цієї статті, за стосовується виключно для ви значення розмірів пенсії, пр изначених згідно з цим Закон ом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для ві дмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, вс тановленої ст.46 Конституції У країни та права на отримання доплати до пенсії, передбаче ної ст.6 Закону України „Про со ціальний захист дітей війни” .

Суд вважає за можливе зас тосувати саме частину 1 ст. 28 За кону України «Про загальнооб ов'язкове державне пенсійн е страхування», оскільки в да ному випадку мінімальний роз мір пенсії за віком використ овується не для визначення р озміру будь-якої пенсії, а лиш е як коефіцієнт для визначен ня розміру щомісячної доплат и до пенсії, передбаченої Зак оном України «Про соціальний захист дітей війни», оскільк и цей закон передбачає в якос ті критерію визначення розмі ру щомісячної доплати до пен сії, що на думку суду, не супер ечить вимогам частини 3 статт і 28 Закону України «Про загаль нообов'язкове державне пен сійне страхування».

Пенсійний фонд України д іє у відповідності до Положе ння „Про Пенсійний фонд Укра їни» і здійснює свої повнова ження на підставі п.15 зазначен ого положення через створені в установленому порядку йог о територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове д ержавне пенсійне страхуванн я» рішення про призначення т а перерахунок пенсій приймаю ться районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонер ів. Територіальним управлінн ям Пенсійного фонду України за місцем проживання ОСОБА _1 - є Управління Пенсійного ф онду України в Лозівському р айоні.

За таких обставин, суд пр иходить до висновку, що до пов новажень Управління Пенсійн ого фонду України в Лозівськ ому районі відноситься нарах ування у розмірі, встановлен ому законодавством, та випла та підвищення до пенсії пози вачу, а суд не повноважний виз начати конкретний розмір під вищення до пенсії позивача у грошовому вимірі, суд не може перебирати н а себе функцію здійснення пе рерахунку та нарахування пен сії замість органу, якому над ані такі повноваження.

Суд вважає безпідставни ми заперечення відповідача щ одо не визначеності на закон одавчому рівні питання відно сно органу, на який покладено обов'язок здійснення випла т підвищення до пенсії особа м, які мають статус дитини вій ни.

Враховуючи викладене ви ще, суд прийшов до висновку, що обов'язок по нарахуванню т а виплаті доплати до пенсії п озивача, передбаченої ст. 6 Зак ону України „Про соціальний захист дітей війни» покладен о на Управління Пенсійного ф онду України в Лозівському р айоні, за місцем проживання п озивача.

Крім того, суд вважає без підставними посилання відпо відача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат за значеної доплати до пенсії.

Статтею 22 Конституції Укра їни визначено, що конституці йні права і свободи гарантую ться. Таким чином, держава взя ла на себе зобов'язання заб езпечити реалізацію громадя нами своїх конституційних пр ав.

За змістом ч.1 ст. 46 Констит уції України громадяни мають право на соціальний захист, щ о включає право на забезпече ння їх у старості та в інших ви падках, передбачених законом .

Законом України «Про соц іальний захист дітей війни» реалізовано конституційне п раво на соціальний захист гр омадян, які мають статус «дит ини війни», серед яких їм нада но право на отримання 30% допла ти до пенсії.

Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою пр ава, що пов'язане з отриманн ям бюджетних коштів, яке базу ється на спеціальних та чинн их на час виникнення спірних правовідносин нормативно-пр авових актів національного з аконодавства, не може бути по ставлена у залежність від бю джетних асигнувань, тобто по силання органами державної в лади на відсутність коштів я к на причину невиконання сво їх зобов'язань судом не при ймається до уваги. Так, наприк лад, у справі «Кечко проти Укр аїни» Європейський Суд з пра в людини констатував, що не пр иймає аргумент Уряду щодо бю джетних асигнувань, оскільки органи державної влади не мо жуть посилатись на відсутніс ть коштів як на причину невик онання своїх зобов'язань.

Правовідносини, що виник ають в процесі реалізації пр ава на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Заз начений принцип не дозволяє державі посилатися на відсут ність певного нормативного а кта, який визначає механізм р еалізації прав та свобод гро мадян, закріплених у констит уційних та інших актах. Як сві дчить позиція Суду ЄС у справ і Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності озна чає, що зацікавлені особи пов инні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті держ авою, навіть якщо такі зобов' язання містяться в законодав чому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Так а дія зазначеного принципу п ов'язана з іншим принципом - відповідальності держави , який полягає у тому, що держа ва не може посилатися на влас не порушення зобов'язань дл я запобігання відповідально сті. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвал или певну концепцію, в даному випадку це надання дітям вій ни надбавок до пенсії, така де ржава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно , якщо вони відступлять від та кої політики чи поведінки, зо крема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи пов едінці, оскільки схвалення т акої політики чи поведінки д ало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фі зичних осіб стосовно додержа ння державою чи органом публ ічної влади такої політики ч и поведінки.

Враховуючи, що держава вз яла на себе обов'язок щодо в иплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на централ ьний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, як ий діє через свої місцеві орг ани, що входять в систему його органів, але вони не вчинили ж одної дії для нарахування ци х коштів та їх виплати, суд вва жає, що вони не виконали свої п овноваження без поважних при чин.

Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-я ких дій для забезпечення вик онання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від міні мальної пенсії за віком.

Суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, в ийти за межі позовних вимог т а визнати протиправною безді яльність УПФУ в Лозівському районі, по не виконанню з 09.07.2007 р оку приписів статті 6 Закону У країни «Про соціальний захи ст дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача н а своєчасне нарахування та о тримання доплати до пенсії.

Суд відхиляє заяву відпо відача про наявність підстав для відмови в задоволенні по зову через пропущення позива чем строку звернення до адмі ністративного суду з позовом , через наступне.

Порушення прав позивача , за захистом яких він звернув ся до суду, тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинилось лише 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України „Про соціа льний захист дітей війни”. Та ким чином, суд, не вбачає проп ущення позивачем строку звер нення до суду за захистом сво го права щодо отримання допл ати до пенсії, передбаченої с т.6 Закону України „Про соціал ьний захист дітей війни”.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відп овідності до ч.3 ст.94 КАС Україн и.

На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 22, 46, ч.2 ст. 152 Кон ституції України, ст.ст. 6, 7 Зако ну України «Про соціальний з ахист дітей війни», Законом У країни «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V, Рішенням Конституційно го суду України у справі за ко нституційним поданням 46 наро дних депутатів України щодо відповідності Конституції У країни (конституційності) по ложень статей 29, 36, частини друг ої статті 56, частини другої ст атті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 стат ті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону Украї ни «Про Державний бюджет Укр аїни на 2007 рік» (справа про соці альні гарантії громадян) № 6-рп /2007 від 09.07.2007 року, ст. 28 Закону Укра їни «Про загальнообов'язко ве державне пенсійне страхув ання», Законом України „Про Д ержавний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року Законом України „Про внесення змін до Закону Укра їни „Про Державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року, Законом Ук раїни «Про виконання рішень та застосування практики Євр опейського суду з прав людин и», Положення про Пенсійний ф онд України, затвердженого У казом Президента України від 01.03.2001 року за № 121/2001, ст. ст. 1, 3, ч.2 ст. 11, ч. 2 ст. 72, 94, 99, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167 , 186, 254 Кодексу адміністративно го судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний поз ов ОСОБА_1 до Управління П енсійного фонду України в Ло зівському районі про зобов' язання вчинити певні дії - зад овольнити частково.

2. Визнати протиправною б ездіяльність Управління Пен сійного фонду України в Лозі вському районі по не виконан ню з 09.07.2007 року приписів статті 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни», яка п ризвела до порушення прав н а своєчасне нарахування та о тримання доплати до пенсії з а період з 09.07.07 року по 31.12.07 року.

3. Зобов'язати Управлінн я Пенсійного фонду України в Лозівському районі здійснит и перерахунок пенсії ОСОБА _1 (місце проживання: АДРЕС А_1) з підвищенням її на 30% міні мальної пенсії за віком з роз міру, встановленого ч. 1 ст. 28 За кону України „Про загальнооб ов'язкове пенсійне страхув ання” за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

4. В іншій частині позовни х вимог відмовити.

5. Стягнути з Державного б юджету України на користь О СОБА_1 (місце проживання: А ДРЕСА_1, ідентифікаційний н омер: НОМЕР_2) витрати зі с плати судового збору у розмі рі 03 гривні 40 копійок (три гривн і сорок копійок).

6. Постанова може бути оск аржена в Харківський апеляці йний адміністративний суд че рез Харківський окружний адм іністративний суд шляхом под ачі заяви про апеляційне оск арження постанови суду в дес ятиденний строк з дня її прог олошення та поданням після ц ього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без п опереднього подання заяви пр о апеляційне оскарження, якщ о апеляційна скарга подаєтьс я у строк, встановлений для по дання заяви про апеляційне о скарження.

7. Постанова набирає зако нної сили після закінчення с троку подання заяви про апел яційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо бул о подано заяву про апеляційн е оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встан овлений строк, постанова наб ирає законної сили після зак інчення цього строку. У разі п одання апеляційної скарги по станова, якщо її не скасовано , набирає законної сили після закінчення апеляційного роз гляду справи.

Суддя Н.М.Ж муд