Постанова

від 04.08.2017 по справі 522/7006/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

04.08.2017

Справа № 522/7006/17

1-"кс"/522/14649/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2017 року Місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №42016160000000892 від 27.10.2016 за ч. 1 ст. 375 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

З клопотання слідчого вбачається, що першим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42016160000000892, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 27.10.2016, за фактом постановлення суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 завідомо неправосудного рішення, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 375 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 звернуся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором позики у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання.

За вказаним позовом судом відкрито провадження за справою №495/3285/14-ц.

01 вересня 2014 року сторони надали суду заяву про визнання мирової угоди та просили закрити провадження. Відповідно до змісту угоди, відповідач передає у власність позивачеві адміністративну будівлю літ. «А», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 154,4 кв.м. У свою чергу позивач відмовляється від своїх позовних вимог до відповідача про стягнення заборгованості у сумі 20 тисяч гривень.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Одеської області ОСОБА_5 від 02.09.2014 вказану угоду визнано, провадження по справі закрито.

18 вересня 2014 на підставі вказаного рішення державним реєстратором проведено реєстрацію прав власності на об`єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , однак, не за ОСОБА_6 , а за ОСОБА_7 .

Зазначене рішення суду оскаржено в апеляційному порядку заступником Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради та Головного управління Держземагенства в Одеській області.

Під час апеляційного провадження встановлено, що судом першої інстанції не отримано дані про набуття сторонами права власності на адміністративну будівлю літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 154,4 кв.м.

За результатами розгляду скарги заступника прокурора, апеляційним судом Одеської області 28.01.2015 постановлено рішення про скасування ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, а справу повернуто для продовження розгляду до суду першої інстанції.

17 лютого 2015 року суддею Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської області ОСОБА_8 через систематичну неявку сторін постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 прийнято рішення про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, проведену на користь ОСОБА_7 , проте, останній 13.10.2014 подарував адміністративний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , ПП «Лазурна 19».

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що у Головному слідчому управління Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження № 12016160240001437 від 31.05.2016 за фактом вчинення протиправних дій, направлених на вибуття із державної власності бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до Наказу Фонду державного майна України від 18.10.2004 №2176 є державною власністю України.

Предметом злочину кримінального провадження №42016160000000892 виступає судове рішення, а безпосереднім об`єктом право власності на адміністративну будівлю літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 154,4 кв.м., яка в результаті ухвалення суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду рішення була незаконно відчужена із власності Фонду державного майна України.

Незважаючи на проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні 08.06.2017 земельна ділянка за вищевказаною адресою продана ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт» (колишнє ПП «Лазурна 19»)

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 14.07.2017, земельна ділянка, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, площею 0,6914 га, належить на праві приватної власності ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт» (колишнє ПП «Лазурна 19») згідно договору купівлі-продажу від 08.06.2017.

Враховуючи викладене, слідчий звернувся до слідчого судді з клопотання про накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, площею 0,6914 га та на всі наявні на території будівлі та споруди, розташованої за адресою Одеська область, м. Білгород Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19

Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання та просив задовольнити його в повному обсязі.

Розглянувши клопотання слідчого, заслухавши думку слідчого, вивчивши надані до клопотання матеріали, вважаю необхідним клопотання задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою;

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно до ч. 1 ст. 98 КПК України: «Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення».

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що необхідно накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, площею 0,6914 га та на всі наявні на території будівлі та споруди, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, площею 0,6914 га та на всі наявні на території будівлі та споруди, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , із забороною користуватися зазначеною земельною ділянкою, проведення будівництва (підготовку до будівництва, вбирання території, роботу спеціальної будівельної техніки, екскаваторів, бульдозерів, автокранів, асфальтоукладників, тощо) на зазначеній ділянці до прийняття остаточного законного рішення у кримінальному провадженню.

Виконання ухвали покласти на слідчого старшого слідчого першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_3 .

Копію ухвали про арешт майна направити слідчому та прокурору.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1