Постанова

від 31.08.2017 по справі 522/7006/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

31.08.2017

№522/7006/17

1-кс/522/16525/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2017 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Одеської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Єланець, Єланецького району, Миколаївської області, громадянки України, українки, з вищою освітою, заміжньої, маючої на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на даний час не працює, 29.09.2016 Указом Президента України ОСОБА_5 звільнено з посади судді за порушення присяги, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у кримінальному провадженні № 42016160000000892 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.10.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

З клопотання слідчого вбачається, що першим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42016160000000892 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 375 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України від 20.02.2010 за № 200/2010 ОСОБА_5 призначено на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. 22.02.2010 ОСОБА_5 склала присягу судді.

Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється включно судами.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 126 Конституції України судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше.

Статтею 128 Конституції України встановлено, що перше призначення на посуду професійного судді строком на п`ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.

На підставі статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_5 , як професійний суддя, реалізовувала судову владу в Україні.

Статтею 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з`їздом суддів України.

Відповідно до ст. 1 Кодексу професійної етики судді, затвердженого 24.10.2002 V з`їздом суддів України, суддя повинен бути прикладом законослухняності, неухильно додержувати присяги й завжди поводитися так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Статтею 2 Кодексу визначено, що суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя, та не вправі використовувати своє службове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб.

Згідно з вимогами статей 5 та 7 Кодексу суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов`язки і підтримувати свою професійну компетентність на належному рівні.

Суддя повинен здійснювати судочинство в межах та в порядку, визначеному процесуальним законом, і виявляти тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.

Крім того, статтями 10 та 11 Кодексу визначено, що суддя має утримуватись від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до втрати віри в рівність професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.

У статті 12 Кодексу зазначено, що суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Таким чином, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, здійснювала функції представника судової влади.

Проте будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, уповноваженою на виконання функцій держави, суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 вчинила умисні кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що у травні 2014 року, точну дату та час у ході розслідування не встановлено, до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, розташованого за адресою: вул. Військової слави 27, м. Білгород-Дністоровськ, Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_9 до ОСОБА_10 , про стягнення боргу за договором позики у розмірі 20 000 гривень.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 за вказаною позовною заявою відкрито провадження, справа № 495/3285/14-ц.

01.09.2014 сторони провадження надали суду заяву про визнання мирової угоди, яку вони уклали 29.08.2014 та просили закрити провадження по справі та визнати мирову угоду, укладену на наступних умовах: сторони домовляються між собою, що по даній мировій угоді відповідач передає у власність позивачеві адміністративну будівлю літ. «А», яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 154,4 кв.м. У свою чергу позивач відмовляється від своїх позовних вимог до відповідача у вигляді стягнення заборгованості за договором позики, що складає грошову суму коштів у розмірі 20000 гривень.

02.09.2014 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 винесено ухвалу про визнання мирової угоди між ОСОБА_9 до ОСОБА_10 , якою за ОСОБА_9 визнано право власності на адміністративну будівлю літ. «А», яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 154,4 кв.м. Провадження у даній справі закрито. Роз`яснено сторонам наслідки, передбачені ч. 3 ст. 206 ЦПК України.

Вказане судове рішення є завідомо неправосудним та ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які стали можливими через зловживання ОСОБА_5 повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Так, органом досудового розслідування встановлено, що проголошення вказаної ухвали суддею ОСОБА_5 , здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов`язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв. Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування. Цим же Законом (ст. 15) передбачено порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Проте, суддею ОСОБА_5 не встановлено, щодо набуття сторонами права власності у встановленому законом порядку на адміністративну будівлю літ. "А", яка розташована за адресою: вул. Лазурна, 19, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області, загальною площею 154,4 кв.м.

Крім того, судом залишено поза увагою і наявність будь-яких правовстановлюючих документів у сторін на земельну ділянку, на якій розташоване спірне нерухоме майно.

Згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні га інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади га здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону земель», до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань ресурсів у галузі охорони земель відноситься участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і регіональних програм охорони земель.

Згідно до Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 року № 445, Держземагенство України є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Відповідно до п. 14 Положення Держемагенство відповідно до покладених на нього завдань проводить відповідно до законодавства моніторинг земель та охорону земель.

Згідно ст. 1 Закону України «Про землеустрій» обумовлено, що землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Відповідно до п. 16 Положення організація здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру покладена на Держземагенство.

Таким чином, визнаючи мирову угоду між сторонами, суддею ОСОБА_5 не перевірено законність умов мирової угоди та чи не суперечить вона вимогам чинного законодавства. Внаслідок чого порушила вимоги ч. 5 ст. 175 ЦПК України, відповідно до якої, у випадку якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_5 ухвали від 02.09.2014 підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до рішення апеляційного суду Одеської області від 28.01.2015, рішення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 від 02.09.2014 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набрала законної сили з моменту її проголошення.

26.03.2015 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_11 , на підставі повторної неявки у судове засідання позивача ОСОБА_9 , винесено ухвалу про залишення справи за цивільним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про стягнення заборгованості - без розгляду.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України постановлення суддею завідомо неправосудного рішення.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 19.02.2013 р. за вхідним номером 3401/13вх до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_12 до ФОП ОСОБА_13 , про стягнення боргу за договором позики у розмірі 100 000 гривень.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 від 20.02.2013 за вказаною позовною заявою відкрито провадження, справа № 495/1254/13-ц. Розгляд справи призначено на 27.02.2013.

21.02.2013 сторонами провадження до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області направлено мирову угоду. Відповідно до вказаної мирової угоди сторони домовились між собою, що по даній мировій угоді відповідач передасть у власність позивача спальний корпус № 33 площею 384,0 кв.м. та бар-магазин № НОМЕР_1 площею 23,0 кв.м., які розташовані на базі відпочинку «Ізюмінка», Шабівська сільська рада, Білгород-Дністровського району, Одеської області, у свою чергу, позивач відмовляється від своїх позовних вимог до відповідача, та просять суд визнати вказану мирову угоду і закрити провадження у справі.

27.02.2013 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 винесено ухвалу про визнання мирової угоди між ОСОБА_12 та ФОП ОСОБА_13 , якою за ОСОБА_12 визнано право власності на спальний корпус № 33 площею 384,0 кв.м. та бар-магазин № НОМЕР_1 площею 23,0 кв.м., які розташовані на базі відпочинку «Ізюмінка», Шабівська сільська рада, Білгород-Дністровського району, Одеської області. Провадження у справі, відповідно до зазначеної ухвали - закрито.

Орган досудового розслідування, вважає, що вказане судове рішення є завідомо неправосудним та ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які стали можливими через зловживання ОСОБА_5 повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Так, органом досудового розслідування встановлено, що проголошення вказаної ухвали суддею ОСОБА_5 , здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, суд першої інстанції грубо порушив норми процесуального права, не встановив наявності або відсутності обставин, що мають значення для вирішення справи, та визнав право власності на спальний корпус та бар-магазин, не маючи жодного доказу того, що таке нерухоме майно належить відповідачу, оскільки матеріали справи не містили жодного правовстановлюючого документа щодо нерухомого майна, право на яке визнано судовим рішенням. Зокрема, 05.12.2008 року між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_13 укладено довгостроковий договір оренди земельної ділянки площею 0,545 га. Відповідно до пункту 17 вказаного договору однією з умов збереження стану об`єкта оренди є проведення будівництва об`єктів згідно з вимогами чинного законодавства. Як вбачалось зі змісту технічного паспорта, виготовленого 21.12.2009 року, на орендованій земельній ділянці самочинно збудовано триповерховий спальний корпус загальною площею 384 кв. м, а також бар-магазин площею 23 кв. м.

Таким чином, з порушенням вимог статті 376 Цивільного кодексу України суд першої інстанції визнав за позивачем, який не був власником або користувачем земельної ділянки та не був особою, яка здійснила самочинне будівництво, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, не залучивши до участі у справі власника земельної ділянки Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію Одеської області.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_5 ухвали від 27.02.2013 підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до рішення апеляційного суду Одеської області від 10.12.2013, рішення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 від 27.02.2013 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набрала законної сили з моменту її проголошення.

Крім того, за результатами розгляду вказаної цивільної справи постановлено окрему ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10.12.2013 у справі № 22-ц/785/9282/13 з метою довести до відома голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області про допущені суддею ОСОБА_5 порушення норм матеріального та процесуального права для належного реагування та вжиття заходів у встановлений законом строк.

18.03.2014 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_14 , на підставі клопотання позивача ОСОБА_12 , винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України постановлення суддею завідомо неправосудного рішення.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 27.11.2012 за вхідним номером 27337/12вх до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_15 до ОСОБА_16 , про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на 18/100 частин житлового будинку.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 від 28.11.2012 за вказаною позовною заявою відкрито провадження, справа № 1505/10071/2012. Розгляд справи призначено на 11.12.2012.

11.12.2012 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 винесено рішення, яким позовну заяву ОСОБА_15 задоволено, а договір купівлі укладений 28.09.2012, згідно з яким, ОСОБА_15 придбав, а ОСОБА_17 , діючи в інтересах ОСОБА_16 на підставі довіреності від 27.09.2012, посвідченої приватним нотаріусом, продав 18/100 частин домоволодіння під АДРЕСА_4 , яке в цілому складається з чотирьох житлових будинків, зазначених на плані під літерою «А», житловою площею 58,8 кв.м., загальною площею 143,9 кв.м., під літерою «Б», житловою площею 18,3 кв.м., загальною площею 33,4 кв.м., під літерою «Д»,житловою площею 20,1 кв.м., загальною площею 60,3кв.м., під літерою «В», житловою площею 29,7 кв.м., загальною площею 104,7кв.м., надвірних будівель під літерами «К» - сараю, «Г», «Ж», «М», «З» - сараїв, споруд № 1-7, розташований на земельній ділянці площею 1085 кв.м.

Вказане судове рішення є завідомо неправосудним та ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які стали можливими через зловживання ОСОБА_5 повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Проголошення вказаного рішення суддею ОСОБА_5 , здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, під час розгляду цивільної справи № 1505/10071/2012 суддею ОСОБА_5 умисно порушено вимоги статті 220 Цивільного кодексу України щодо обов`язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, який уклали між собою сторони, оскільки такий договір підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню та подальшій державній реєстрації. Слід зауважити, що під час нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна підлягають сплаті обов`язкові платежі до бюджету держави (державне мито, збір до Пенсійного фонду України, у деяких випадках і податок на прибуток від продажу нерухомого майна) у відсотковому співвідношенні від вартості майна. Вартість відчужуваного майна повинна підтверджуватися висновком незалежної експертизи. Ці обставини суддею ОСОБА_5 також проігноровано.

З урахуванням викладеного рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки суддя ОСОБА_5 розглядаючи вказану цивільну справу, у порушення вимог матеріального, процесуального права, надала перевагу неналежним доказам.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_5 ухвали від 11.12.2012 підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до рішення апеляційного суду Одеської області від 02.07.2013, рішення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 від 11.12.2012 скасовано, в задоволені позовних вимог ОСОБА_15 - відмовлено.

Ухвала апеляційного суду набрала законної сили з моменту її проголошення.

Таким чином, ОСОБА_5 органом досудового розслідування підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України постановлення суддею завідомо неправосудного рішення.

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що 17.10.2012 за вхідним номером 23900/12вх до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_18 до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради та Гаражно-будівельного кооперативу «Сонячний», про визнання права власності на самочинне будівництво.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 від 18.10.2012 за вказаною позовною заявою відкрито провадження, справа № 1505/8988/2012. Розгляд справи призначено на 26.11.2012.

26.11.2012 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 винесено рішення, яким позовну заяву ОСОБА_18 задоволено та визнано за ОСОБА_18 право власності на самочинно збудований гараж № НОМЕР_2 АДРЕСА_5 , розміром 4,8 х 6,48 м, площею 25,2 кв.м. у м. Білгород-Дністровський, Одеської області.

Вказане судове рішення є завідомо неправосудним та ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які стали можливими через зловживання ОСОБА_5 повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Проголошення вказаного рішення суддею ОСОБА_5 , здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, суд першої інстанції грубо порушив норми матеріального та процесуального права, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. За наявності спору, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст. 376 ЦК України, а саме: за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 ЦК України); за особою - власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).

Разом з тим, вирішуючи спір, суд не врахував, що відповідно до Закону України «Про планування і забудову територій», будівництво об`єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад, які можуть делегувати це право відповідним виконавчим органам; закінчені будівництвом об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, суддею ОСОБА_5 свідомо залишено поза увагою вимоги ч. 1 ст. 15 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення.

Звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво може мати місце при наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Проте, суддя ОСОБА_5 , в порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України, не встановила, чи звертався позивач до відповідних органів з питання оформлення йому права власності на спірні самочинні прибудови, та дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення його позову.

Також, відсутня і експертна оцінка новоствореного майна на предмет відповідності його встановленим будівельним технічним, санітарним та пожежним нормам.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_5 рішення від 26.11.2012 підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до рішення апеляційного суду Одеської області від 26.06.2013, рішення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 від 26.11.2012 скасовано, в задоволені позовних вимог ОСОБА_18 - відмовлено.

Ухвала апеляційного суду набрала законної сили з моменту її проголошення.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України постановлення суддею завідомо неправосудного рішення.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 25.06.2012 за вхідним номером 14169/12 вх до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_19 до Затоківської селищної ради м. Білгород-Дністровський, про визнання права власності на самочинно зведені будівлі.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 від 26.06.2012 за вказаною позовною заявою відкрито провадження, справа № 1505/5632/2012. Розгляд справи призначено на 13.07.2012.

19.07.2012 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 винесено заочне рішення, яким позовну заяву ОСОБА_19 задоволено.

Вказане судове рішення є завідомо неправосудним та ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які стали можливими через зловживання ОСОБА_5 повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Проголошення вказаного заочного рішення суддею ОСОБА_5 , здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Зокрема, судом вказано на такі обставини: будівля магазину розташована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без дозволу та належно затвердженого проекту, відтак будівля є самочинним будівництвом; особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 Цивільного кодексу України); правовим наслідком самочинного будівництва є неможливість набуття права власності на нього особою, яка здійснила таке будівництво; результат будівництва є об`єктом нерухомості, реєстрація прав на нього не проводиться; особа, яка вчинила самочинне будівництво, є власником лише будівельних матеріалів.

Крім того, предметом судового розгляду може бути не розгляд заяви про відведення земельної ділянки під збудоване майно, про прийняття будівлі в експлуатацію та видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи відмова ради у відведенні земельної ділянки, оформленні права на новостворене майно, а визнання рішень, дій, бездіяльності протиправними, скасування рішень чи зобов`язання вчинити певні дії відповідно до компетенції тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України правові підстави для визнання права власності за позивачем на самочинно збудоване нерухоме майно відсутні, а згідно з частиною другою ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

Проте, 17.07.2012 суддя ОСОБА_5 розглядаючи цивільну справу з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, не пересвідчилась, зокрема, в тому, що ОСОБА_19 є власником або користувачем земельної ділянки, не з`ясувала фактичні обставини справи у зв`язку з чим не визначилась із характером спірних правовідносин та нормами матеріального право, які підлягають застосуванню.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_5 ухвали від 19.07.2012 підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до рішення апеляційного суду Одеської області від 21.05.2013, рішення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 від 19.07.2012 скасовано.

В задоволенні позову ОСОБА_20 до Затоківської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно відмовлено.

Ухвала апеляційного суду набрала законної сили з моменту її проголошення.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України постановлення суддею завідомо неправосудного рішення.

Також, встановлено, що ОСОБА_5 , обіймаючи посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, уповноваженою на виконання функцій держави, 30.11.2012 перебуваючи у приміщенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду вчинила умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, встановлено, що 08.11.2012 за вхідним номером 25958/12 вх до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_21 до підприємства «База відпочинку Харків» (ЄДРПО 31411397), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Первинна профспілкова організація Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод» (ЄДРПО 22640757), про стягнення з підприємства «База відпочинку Харків» на користь ОСОБА_21 грошових коштів у розмірі 100 151 гривень.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 від 09.11.2012 за вказаною позовною заявою відкрито провадження, справа № 1505/9645/2012. Розгляд справи призначено на 29.11.2012.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що у невстановлений під час досудового розслідування час та спосіб, до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла мирова угода між сторонами у справі № 1505/9645/2012. Відповідно до зазначеної мирової угоди сторони домовились про наступне: відповідач підприємство «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_22 погоджується з тим, що дійсно перед позивачем ОСОБА_21 існує заборгованість у розмірі 100 151 гривень. У зв`язку з відсутністю коштів відповідач підприємство «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_22 пропонує позивачу ОСОБА_21 здійснити погашення заборгованості шляхом передачі на користь позивача частини майна підприємства, а саме: Будівлі адміністративного корпусу літ «А», Будівлю котельної літ. «П», металеві вагончики літ. «С», «Т», «Р», Споруду № 9 (металеві цистерни), будівлі очисних споруд літ «М», будинок відпочинку літ. «1Ж», «1Є», «1І», «1З», «1Ф», що складає 17/100 частин бази відпочинку «Харків»;- ОСОБА_21 погоджується з запропонованим варіантом вирішення спору та приймає у власність від відповідача Будівлі адміністративного корпусу літ «А», Будівлю котельної літ. «П», металеві вагончики літ. «С», «Т», «Р», Споруду № 9 (металеві цистерни), будівлі очисних споруд літ «М», будинок відпочинку літ. «1Ж», «1Є», «1І», «1З», «1Ф», що складає 17/100 частин бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Вказані споруди розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ; - Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Первинна профспілкова організація Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод» погоджується з таким вирішенням спору.

30.11.2012 р. суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 винесено ухвалу, якою визнано мирову угоду укладену між ОСОБА_21 , підприємством «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_22 та Первинною профспілковою організацією Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод».

За ОСОБА_21 визнано право власності на Будівлі адміністративного корпусу літ «А», Будівлю котельної літ. «П», металеві вагончики літ. «С», «Т», «Р», Споруду № 9 (металеві цистерни), будівлі очисних споруд літ «М», будинок відпочинку літ. «1Ж», «1Є», «1І», «1З», «1Ф», що складає 17/100 частин бази відпочинку «Харків». Провадження у справі закрито.

Вказане судове рішення є завідомо неправосудним та ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які стали можливими лише через зловживання ОСОБА_5 повноваженнями судді та професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Так, органом досудового розслідування встановлено, що проголошення вказаної ухвали суддею ОСОБА_5 , здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, вказана ухвала постановлена з порушенням вимог закону. Зокрема, суддя ОСОБА_5 , задовольнивши заяву сторін про затвердження мирової угоди, якою визнала право власності за позивачем, не прийняла до уваги, що позивач не заявляв вимог про визнання за ним права власності. Крім того, суддя ОСОБА_5 не перевірила належним чином факт наявності або відсутності заборгованості відповідача перед позивачем та фактично мировою угодою затвердила договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості, не з`ясувавши, що заважало сторонам при визнанні заборгованості відповідача перед позивачем належним чином оформити за ним право власності на вказаний об`єкт нерухомості.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_5 ухвали від 30.11.2012 підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до ухвали апеляційного суду Одеської області від 24.07.2013, ухвала судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 від 30.11.2012 скасована. Справу направлено до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для продовження розгляду.

Суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_14 03.10.2013 винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язка із заявою ОСОБА_21 .

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України постановлення суддею завідомо неправосудного рішення.

Також, під час досудового розслідування встановлено, що 09.11.2012 р. за вхідним номером 25982/12 вх до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_23 до підприємства «База відпочинку Харків» (ЄДРПО 31411397), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Первинна профспілкова організація Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод» (ЄДРПО 22640757), про стягнення з підприємства «База відпочинку Харків» на користь ОСОБА_23 грошових коштів у розмірі 104 368, 10 (сто чотири тисяч триста шістдесят вісім гривень десять копійок) гривень.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 від 26.11.2012 за вказаною позовною заявою відкрито провадження, справа № 1505/9655/2012. Розгляд справи призначено на 30.11.2012.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що у невстановлений під час досудового розслідування час та спосіб, до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла мирова угода між сторонами у справі № (номер не вказано). Відповідно до зазначеної мирової угоди сторони домовились про наступне: відповідач підприємство «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_22 погоджується з тим, що дійсно перед позивачем ОСОБА_23 існує заборгованість у розмірі 104 368, 10 (сто чотири тисяч триста шістдесят вісім гривень десять копійок) гривень. У зв`язку з відсутністю коштів відповідач підприємство «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_22 пропонує позивачу ОСОБА_23 здійснити погашення заборгованості шляхом передачі на користь позивача частини майна підприємства, а саме: Будівлі їдальні літ «Г», Будівлю дизельної літ. «Ж», будівлю складу літ. «Є» (овочевий цех), будівлю трансформаторної підстанції літ. «О», Будівлю складу літ. «Д», навіс літ. «У», будівля вбиральні літ «Л», будинки відпочинку літ. «Х», «Ф», «Ц», «Ч», що складає 31/100 частин б/в «Харків».;- ОСОБА_23 погоджується з запропонованим варіантом вирішення спору та приймає у власність від відповідача Будівлі їдальні літ «Г», Будівлю дизельної літ. «Ж», будівлю складу літ. «Є» (овочевий цех), будівлю трансформаторної підстанції літ. «О», Будівлю складу літ. «Д», навіс літ. «У», будівля вбиральні літ «Л», будинки відпочинку літ. «Х», «Ф», «Ц», «Ч», що складає 31/100 частин б/в «Харків».; Вказані споруди розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ;- Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Первинна профспілкова організація Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод» погоджується з таким вирішенням спору.

30.11.2012 р. суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 винесено ухвалу, якою визнано мирову угоду укладену між ОСОБА_23 підприємством «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_22 та Первинною профспілковою організацією Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод».

За ОСОБА_23 визнано право власності на Будівлі їдальні літ «Г», Будівлю дизельної літ. «Ж», будівлю складу літ. «Є» (овочевий цех), будівлю трансформаторної підстанції літ. «О», Будівлю складу літ. «Д», навіс літ. «У», будівля вбиральні літ «Л», будинки відпочинку літ. «Х», «Ф», «Ц», «Ч», що складає 31/100 частин б/в «Харків».; Вказані споруди розташовані за адресою: АДРЕСА_3 . Провадження у справі закрито.

Вказане судове рішення є завідомо неправосудним та ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які стали можливими лише через зловживання ОСОБА_5 повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Так, органом досудового розслідування встановлено, що проголошення вказаної ухвали суддею ОСОБА_5 , здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, вказана ухвала постановлена з порушенням вимог закону. Зокрема, суддя ОСОБА_5 , задовольнивши заяву сторін про затвердження мирової угоди, якою визнав право власності за позивачем, не прийняла до уваги, що позивач не заявляв вимог про визнання за ним права власності. Крім того, суддя ОСОБА_5 не перевірила належним чином факт наявності або відсутності заборгованості відповідача перед позивачем та фактично мировою угодою затвердила договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості, не з`ясувавши, що заважало сторонам при визнанні заборгованості відповідача перед позивачем належним чином оформити за ним право власності на вказаний об`єкт нерухомості.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_5 ухвали від 30.11.2012 підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до ухвали апеляційного суду Одеської області від 19.07.2013, ухвала судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 від 30.11.2012 скасовано. Справу направлено до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для продовження розгляду.

Суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_24 12.09.2013 винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язка із заявою ОСОБА_23 .

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України постановлення суддею завідомо неправосудного рішення.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що 09.11.2012 за вхідним номером 25959/12 вх до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_25 до підприємства «База відпочинку Харків» (ЄДРПО 31411397), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Первинна профспілкова організація Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод» (ЄДРПО 22640757), про стягнення з підприємства «База відпочинку Харків» на користь ОСОБА_23 грошових коштів у розмірі 58 664, 58 (п`ятдесят вісім тисяч шістсот шістдесят чотири гривні п`ятдесят вісім копійок) гривень.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 від 26.11.2012 за вказаною позовною заявою відкрито провадження, справа № 1505/9647/2012. Розгляд справи призначено на 30.11.2012.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що у невстановлений під час досудового розслідування час та спосіб, до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла мирова угода між сторонами у справі № (номер не вказано). Відповідно до зазначеної мирової угоди сторони домовились про наступне: відповідач підприємство «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_22 погоджується з тим, що дійсно перед позивачем ОСОБА_23 існує заборгованість у розмірі 58 664, 58 (п`ятдесят вісім тисяч шістсот шістдесят чотири гривні п`ятдесят вісім копійок) гривень. У зв`язку з відсутністю коштів відповідач підприємство «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_22 пропонує позивачу ОСОБА_25 здійснити погашення заборгованості шляхом передачі на користь позивача частини майна підприємства, а саме: Будівлі спального корпусу літ «Б», споруду № 1 спортивний майданчик, будинки відпочинку літ. «1У», «1П», «1С», «1Р», «1Т» що складає 7/100 частин б/в «Харків».;- ОСОБА_25 погоджується з запропонованим варіантом вирішення спору та приймає у власність від відповідача Будівлі спального корпусу літ «Б», споруду № 1 спортивний майданчик, будинки відпочинку літ. «1У», «1П», «1С», «1Р», «1Т» що складає 7/100 частин б/в «Харків»;- Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Первинна профспілкова організація Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод» погоджується з таким вирішенням спору.

30.11.2012 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 винесено ухвалу, якою визнано мирову угоду укладену між ОСОБА_25 , підприємством «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_22 та Первинною профспілковою організацією Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод».

За ОСОБА_25 визнано право власності на Будівлі спального корпусу літ «Б», споруду № 1 спортивний майданчик, будинки відпочинку літ. «1У», «1П», «1С», «1Р», «1Т» що складає 7/100 частин б/в «Харків». Провадження у справі закрито.

Вказане судове рішення є завідомо неправосудним та ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які стали можливими лише через зловживання ОСОБА_5 повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Так, органом досудового розслідування встановлено, що проголошення вказаної ухвали суддею ОСОБА_5 , здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, вказана ухвала постановлена з порушенням вимог закону. Зокрема, суддя ОСОБА_5 , задовольнивши заяву сторін про затвердження мирової угоди, якою визнав право власності за позивачем, не прийняла до уваги, що позивач не заявляв вимог про визнання за ним права власності. Крім того, суддя ОСОБА_5 не перевірила належним чином факт наявності або відсутності заборгованості відповідача перед позивачем та фактично мировою угодою затвердила договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості, не з`ясувавши, що заважало сторонам при визнанні заборгованості відповідача перед позивачем належним чином оформити за ним право власності на вказаний об`єкт нерухомості.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_5 ухвали від 30.11.2012 підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до ухвали апеляційного суду Одеської області від 01.10.2013, ухвала судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 від 30.11.2012 скасовано. Справу направлено до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для продовження розгляду.

Суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_26 03.02.2013 винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язка із заявою ОСОБА_25 .

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України постановлення суддею завідомо неправосудного рішення.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що 18.02.2013 за вхідним номером 32988/13 вх до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_27 до підприємства «База відпочинку Харків» (ЄДРПО 31411397), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Первинна профспілкова організація Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод» (ЄДРПО 22640757), про стягнення з підприємства «База відпочинку Харків» на користь ОСОБА_27 грошових коштів у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 від 23.02.2012 за вказаною позовною заявою відкрито провадження, справа № 495/1205/13-ц. Розгляд справи призначено на 15.03.2013.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що у невстановлений під час досудового розслідування час та спосіб, до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла мирова угода між сторонами у справі № (номер не вказано). Відповідно до зазначеної мирової угоди сторони домовились про наступне: відповідач підприємство «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_22 погоджується з тим, що дійсно перед позивачем ОСОБА_27 існує заборгованість у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень. У зв`язку з відсутністю коштів відповідач підприємство «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_22 пропонує позивачу ОСОБА_27 здійснити погашення заборгованості шляхом передачі на користь позивача частини майна підприємства, а саме: Будівлі кінотеатру літ «З», склад літ. «І», побутовий корпус літ. «К», будівлю більярдної літ «Н», будинки відпочинку під літ «Д», «Г», «В», «Б», «Щ», «Ш», що складає 11/100 частин б/в «Харків».;- ОСОБА_27 погоджується з запропонованим варіантом вирішення спору та приймає у власність від відповідача Будівлі кінотеатру літ «З», склад літ. «І», побутовий корпус літ. «К», будівлю більярдної літ «Н», будинки відпочинку під літ «Д», «Г», «В», «Б», «Щ», «Ш», що складає 11/100 частин б/в «Харків»;- Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Первинна профспілкова організація Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод» погоджується з таким вирішенням спору.

15.03.2013 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 винесено ухвалу, якою визнано мирову угоду укладену між ОСОБА_21 , підприємством «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_22 та Первинною профспілковою організацією Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод».

За ОСОБА_27 визнано право власності на Будівлі кінотеатру літ «З», склад літ. «І», побутовий корпус літ. «К», будівлю більярдної літ «Н», будинки відпочинку під літ «Д», «Г», «В», «Б», «Щ», «Ш», що складає 11/100 частин б/в «Харків». Провадження у справі закрито.

Вказане судове рішення є завідомо неправосудним та ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які стали можливими лише через зловживання ОСОБА_5 повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Так, органом досудового розслідування встановлено, що проголошення вказаної ухвали суддею ОСОБА_5 , здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, вказана ухвала постановлена з порушенням вимог закону. Зокрема, суддя ОСОБА_5 , задовольнивши заяву сторін про затвердження мирової угоди, якою визнав право власності за позивачем, не прийняла до уваги, що позивач не заявляв вимог про визнання за ним права власності. Крім того, суддя ОСОБА_5 не перевірила належним чином факт наявності або відсутності заборгованості відповідача перед позивачем та фактично мировою угодою затвердила договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості, не з`ясувавши, що заважало сторонам при визнанні заборгованості відповідача перед позивачем належним чином оформити за ним право власності на вказаний об`єкт нерухомості.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_5 ухвали від 15.03.2013 р. підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до ухвали апеляційного суду Одеської області від 21.06.2013 р., ухвала судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 від 15.03.2013 р. скасовано. Справу направлено до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для продовження розгляду.

Суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_11 30.01.2014 винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України постановлення суддею завідомо неправосудного рішення.

Також, під час досудового розслідування встановлено, що 21.02.2013 р. за вхідним номером 3619/13 вх до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_28 до підприємства «База відпочинку Харків» (ЄДРПО 31411397), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Первинна профспілкова організація Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод» (ЄДРПО 22640757), про стягнення з підприємства «База відпочинку Харків» на користь ОСОБА_28 грошових коштів у розмірі 92 000 (дев`яносто двох тисяч) гривень.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 від 22.02.2012 р.за вказаною позовною заявою відкрито провадження, справа № 495/1310/13-ц. Розгляд справи призначено на 15.03.2013 р.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що у невстановлений під час досудового розслідування час та спосіб, до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла мирова угода між сторонами у справі № (номер не вказано). Відповідно до зазначеної мирової угоди сторони домовились про наступне: відповідач підприємство «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_22 погоджується з тим, що дійсно перед позивачем ОСОБА_28 існує заборгованість у розмірі 40 000 (сорок тисяч гривень) гривень. У зв`язку з відсутністю коштів відповідач підприємство «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_22 пропонує позивачу ОСОБА_28 здійснити погашення заборгованості шляхом передачі на користь позивача частини майна підприємства, а саме: будівлю складу літ. «1Ц», будівлю складу літ. «1Ч», будівлю спального корпусу літ «В», будинки відпочинку під літ «1О», «1Н», «1Л», «Я», «Ю», «1К», що складає 34/100 частин б/в «Харків».;- ОСОБА_28 погоджується з запропонованим варіантом вирішення спору та приймає у власність від відповідача будівлю складу літ. «1Ц», будівлю складу літ. «1Ч», будівлю спального корпусу літ «В», будинки відпочинку під літ «1О», «1Н», «1Л», «Я», «Ю», «1К», що складає 34/100 частин б/в «Харків»;- Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Первинна профспілкова організація Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод» погоджується з таким вирішенням спору.

15.03.2013 р. суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 винесено ухвалу, якою визнано мирову угоду укладену між ОСОБА_28 , підприємством «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_22 та Первинною профспілковою організацією Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод».

За ОСОБА_28 визнано право власності на будівлю складу літ. «1Ц», будівлю складу літ. «1Ч», будівлю спального корпусу літ «В», будинки відпочинку під літ «1О», «1Н», «1Л», «Я», «Ю», «1К», що складає 34/100 частин б/в «Харків».;. Провадження у справі закрито.

Вказане судове рішення є завідомо неправосудним та ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які стали можливими лише через зловживання ОСОБА_5 повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Так, органом досудового розслідування встановлено, що проголошення вказаної ухвали суддею ОСОБА_5 , здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, вказана ухвала постановлена з порушенням вимог закону. Зокрема, суддя ОСОБА_5 , задовольнивши заяву сторін про затвердження мирової угоди, якою визнав право власності за позивачем, не прийняла до уваги, що позивач не заявляв вимог про визнання за ним права власності. Крім того, суддя ОСОБА_5 не перевірила належним чином факт наявності або відсутності заборгованості відповідача перед позивачем та фактично мировою угодою затвердила договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості, не з`ясувавши, що заважало сторонам при визнанні заборгованості відповідача перед позивачем належним чином оформити за ним право власності на вказаний об`єкт нерухомості.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_5 ухвали від 15.03.2013 підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до ухвали апеляційного суду Одеської області від 21.11.2013, ухвала судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 від 15.03.2013 скасовано. Справу направлено до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для продовження розгляду.

Суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_29 23.01.2014 винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України постановлення суддею завідомо неправосудного рішення.

Підозра ОСОБА_5 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень обґрунтовується показами свідка, матеріалами вищезазначених цивільних справ належним чином копії яких вилучено під час проведення тимчасового доступу до речей і документів, іншими матеріалами кримінального провадження.

У вчиненні злочину середньої тяжкості органом досудового розслідування підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, просив задовольнити його в повному обсязі та пояснив, що органом досудового розслідування не знайдено одну із справ, а саме цивільну справу №495/3285/14-ц, та місцезнаходження її не відомо. Крім того, прокурор у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_30 (помічником підозрюваної у минулому) було надано позитивну характеристику, яку не можна приймати до уваги, оскільки остання може бути причетною до зникнення цивільної справи №495/3285/14-ц з архіву Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, що свідчить про вплив підозрюваної на свідків, та вона, ОСОБА_5 може знищити вказану справу.

Підозрювана та захисник, кожен окремо, заперечували проти задоволення клопотання слідчого оскільки в матеріалах, що обґрунтовують підозру в скоєнні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, відсутні наявні докази вчинення підозрюваною вказаного правопорушення. Крім того, захисник у судовому засіданні повідомив, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені, оскільки ОСОБА_5 не переховувалась від органу досудового розслідування та суду, вона вже не перебуває на посаді судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, так як 29.09.2016 р. Указом Президента України була звільнена з посади судді за порушення присяги, а тому не може знищити речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Також, захисник у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_5 позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім цього, підозрювана у судовому засіданні пояснила, що вона не причетна до зникнення цивільної справи, рішення про звільнення її з посади судді на теперішній час оскаржується, вона перемогла у конкурсі на заміщення посади Лиманського районного підрозділу Міграційної служби України та їй через декілька днів необхідно приступити до виконання обов`язків на вказаній посаді, що свідчить про міцність соціальних зв`язків.

Розглянувши клопотання слідчого, заслухавши думку учасників судового засідання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити з наступних підстав.

Так, з наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_5 є: запобігання спробам знищити речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зашкодити виконанню її процесуальних обов`язків, оскільки з архіву Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області зникла цивільна справа №495/3285/14-ц, та місцезнаходження її не відомо.

Викладені обставини свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 може порушити покладені на неї Законом процесуальні обов`язки.

Між тим, слідчий суддя вважає, що застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту неможливе, оскільки існують ризики того, що вона, може знищити речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні (ст.177 КПК).

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя також враховує обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її винною, вік та стан її здоров`я, міцність соціальних зв`язків.

Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставин, слідчий суддя обґрунтовано вважає, що до ОСОБА_5 не можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж домашній арешт, які зможуть забезпечити належної поведінки ОСОБА_5 з покладенням на неї передбачених ч.5 ст. 194 КПК України зобов`язань.

Керуючись ст. ст. 131,132, 176-179, 184, 194, 195 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Одеської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно: ОСОБА_5 задовольнити.

Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

2) не відлучатися з міста Одеса без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про міну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_5 наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрювана не виконає покладенні на неї обов`язки, на неї може бути накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної зарплати.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 2 (два) місяці і обчислюється з моменту винесення ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу, тобто з 31.08.2017 р.

Ухвала слідчого судді припиняє свою дію 29.10.2017 року.

Копію ухвали направити слідчому, прокурору, підозрюваному та в Суворовський ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області за місцем проживання ОСОБА_5 .

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1