Ухвала

від 03.08.2011 по справі 22-ц-1323/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Чернівецької області

м. Чернівці, вул. Емінеску, 4, 58002, (0372) 55-34-03

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 серпня 2011 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого: Одинака О.О.

суддів: Кулянди М.І., Пелепелюк Л.М.,

секретар Костинян І.М.

за участю: ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, представника публічного акціонерного товариства комерційний банк „Альфа-Банк» ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк „Альфа-Банк» про визнання частково недійсним кредитного договору, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 4 липня 2011 року,

встановила:

В червні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з даний позов.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 4 липня 2011 року позовна заява ОСОБА_2 залишена без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вищевказану ухвалу суду.

Посилаються на те, що суд допустив порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб які брали участь у розгляді справи, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 11 кредитного договору, який укладений між сторонами , спори які виникають між сторонами при виконанні або припиненні договору, недійсність договору підлягають вирішенню у постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнський фінансовий союз» .

29 червня 2011 року від представника банку надійшло письмове заперечення щодо розгляду справи в Шевченківському районному суду м. Чернівці.

Колегія суддів вважає, що такими висновками суду повністю погодитись не можна.

Так, згідно п.6 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про третейські суди» та ст. 17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. Ці випадки зазначені в ст. 6 Закону України «Про третейські суди» .

Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII «Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди» (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (ст. 17 ЦПК України, ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, ст. 6 Закону України «Про третейські суди» ), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими, не забороненими законом, засобами захистити свої права та свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасовано або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України).

Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом, засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних і господарських правовідносин є звернення до третейського суду.

Як вбачається з матеріалів справи і було правильно встановлено судом першої інстанції між ОСОБА_2 та ПАТ КБ „Альфа-Банк» укладена третейська угода у вигляді третейського застереження, викладеного у п. 11 кредитного договору, який укладений між сторонами , згідно якої усі спори по договору підлягають вирішенню у постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнський фінансовий союз» .

1 липня 2011 року, тобто до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами, від представника банку надійшло письмове заперечення щодо розгляду справи в Шевченківському районному суду м. Чернівці.

Однак, постановляючи ухвалу у справі суд першої інстанції не врахував, що відповідно до п. 14 ст.6 Закону України „Про третейські суди» третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 подала до суду позов, в якому заявлені вимоги щодо захисту її прав , як споживача послуг банку відповідно до положень Закону України Про захист прав споживачів .

За таких обставин дана справа не підвідомча третейському суду.

З урахуванням наведеного Шевченківський районний суд м. Чернівці постановив ухвалу від 4 липня 2010 року з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до положень ст. 311 ЦПК України її слід скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.303, 304, 311, ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 4 липня 2011 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її вступу в законну силу.

Головуючий

Судді: