ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2017 року Справа № 910/7700/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого, Ємельянов A.C. Стратієнко Л.В., розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Трейдінг" напостанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.17 та рішення господарського суду міста Києва від 22.02.17 у справігосподарського суду міста Києва №910/7700/16 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Метекс" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Трейдінг", товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдингова компанія "Спецсплав"" простягнення 174464,00грн., представники сторін - не з'явилися.
У С Т А Н О В И В:
Звернувшись у квітні 2016 року із позовом до господарського суду міста Києва, товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Метекс" просили стягнути на свою користь з товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Трейдінг" 37 000,00грн. передоплати згідно договору поставки, 136 864,00грн. неустойки за порушення строків поставки товару, а також стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Трейдінг" та товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдингова компанія "Спецсплав" 300,00грн.
22.02.2017 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Селівон А.М.), залишеним без змін 16.05.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О., Агрикова О.В.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Трейдінг" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Метекс" 37 000,00 грн. передоплати, 37 000,00 грн. неустойки. Стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Трейдінг", товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдингова компанія "Спецсплав" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Метекс" 300, 00 грн. грошових коштів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Астра-Трейдінг" посилалися на неповне з'ясування попередніми судовими інстанціями обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, тому просили ухвалені судові акти скасувати, а справу скерувати для нового розгляду до суду першої інстанції.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги з огляду на наступне.
Із матеріалів справи видно, що 19.11.2014 між ТОВ "Астра-Трейдінг" (постачальник) та ТОВ "ТВК "Метекс" (покупець) було укладено договір поставки № МТ 1119, згідно предмету якого постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у даному договорі товар, сортамент, кількість та ціна якого вказані у рахунках, які є невід'ємними частинами даного договору. Підтвердженням згоди покупця придбати товар на вказаних у рахунку (специфікації) умовах є його оплата до отримання товару.
Господарськими судами встановлено, що зазначений договір підписано й скріплено печатками уповноважених представників сторін. Доказів визнання недійсним цього договору, як і документів, що підтверджують повноваження керівника ТОВ "Торгово-виробнича компанія "Метекс", матеріали справи не містять. Дії сторін щодо схвалення договору № МТ 1119 від 19.11.2014 свідчать про прийняття останнього до виконання.
На виконання пункту 2.5. договору, за змістом якого оплата всієї вартості товару вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100 % передплати, 15.10.2015 позивач на користь відповідача-1 сплатив 37 059,91 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3268. Зважаючи на переплату за відвантажений товар у попередній період (з 01.06.2015р. по 15.10.2015) у сумі 540,09 грн., сумарно борг відповідача-1 перед позивачем становить 37 000,00грн.
Крім того, суди попередніх інстанцій установили, що 11.04.2016 ТОВ "ТВК "Метекс" (кредитор) та ТОВ "Трейдингова компанія "СПЕЦСПЛАВ" (поручитель) уклали договір поруки №1104, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ "Астра-Трейдінг" (боржником) щодо виконання обов'язків по поверненню сплаченої грошової суми у розмірі 300,00грн. згідно з претензією №1 вих №11/4-Ю від 11.04.2016.
У зв'язку з невиконанням відповідачем-1 зобов'язання з повернення передоплати в сумі 37 000,00грн, позивачем на підставі зазначеного договору поруки та з урахуванням положень ст.ст.553, 559 ЦК України, направлялись керівнику відповідача-2 лист №19/4 від 19.04.2016 з вимогою сплатити у строк до 21.04.2016 грошові кошти в розмірі 300,00грн., яка залишена без реагування.
Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
В силу приписів частини 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Установивши, що відповідачем-1 не виконано зобов'язання з поставки товару згідно умов договору № МТ 1119 від 19.11.2014, що підтверджується матеріалами справи, перевіривши розмір заборгованості, який відповідає фактичним обставинам справи, суди попередніх інстанцій обгрунтовано дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача-1 основного боргу в сумі 37 000,00грн, а також солідарне стягнення з відповідачів-1, 2 300,00грн.
Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За змістом ч.4 ст.231 ГК України право встановити розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам договору.
Пунктом 6.2. договору № МТ 1119 від 19.11.2014 визначено, що у випадку порушення строків поставки, передбачених даним договором, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю неустойку в розмірі 2 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.
Проаналізувавши вищенаведені положення матеріального права та зміст укладеного договору, суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача-1 нарахованої позивачем неустойки. При цьому, на підставі ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, зважаючи на закріплене у п.3 ч.1 ст.83 ГПК України право суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, дійшов висновку про можливість зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки до 37 000,00грн.
Твердження заявника щодо неукладеності договору поставки були відхилені мотивованими висновками попередніх судових інстанцій, якими зазначено, що з урахуванням відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження доводів відповідача-1, судом здійснено розгляд спору за наявними у справі доказами, оціненими за правилами ст.ст.42,43 ГПК України
Належних обґрунтувань, які б спростовували висновки обох судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Трейдінг" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.17 та рішення господарського суду міста Києва від 22.02.17 у справі №910/7700/16 - без змін.
Головуючий суддяВ.Я. Карабань Суддя A.C. Ємельянов СуддяЛ.В. Стратієнко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2017 |
Оприлюднено | 16.08.2017 |
Номер документу | 68286588 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Карабань В.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні