Постанова

від 07.08.2017 по справі 922/2092/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2017 року Справа № 922/2092/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Могила С.К., Стратієнко Л. В., розглянувши матеріали касаційної скаргикомунального підприємства "Жилкомсервіс" напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.16 у справі№922/2092/16 господарського суду Харківської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Центр міжнародних перевезень і туризму" докомунального підприємства "Жилкомсервіс", третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Харківська міська рада, простягнення 9262,57грн., за зустрічнимпозовом комунального підприємства "Жилкомсервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр міжнародних перевезень і туризму" провизнання Акту-претензії №1 недійсним, за участі представників сторін:

від позивача - Основін О.О.,

від інших осіб - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

29.06.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Центр міжнародних перевезень і туризму" звернулися до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з комунального підприємства "Жилкомсервіс" 9 262,57грн., у тому числі 8 212,57грн. збитків та 1 050,00грн. витрат на проведення оцінки вартості матеріального збитку.

У свою чергу, 27.07.2016 комунальне підприємство "Жилкомсервіс" звернулося до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою, у якій просили визнати акт-претензію №1 від 29.01.2016 про пошкодження покрівлі офісного приміщення ТОВ "Центр міжнародних перевезень та туризму" недійсним.

13.09.2016 рішенням господарського суду Харківської області (суддя Пономаренко Т.О.) у задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог відмовлено повністю. Обгрунтовуючи ухвалене рішення, місцевий суд зазначив, що позивачем за первісним позовом не доведено у відповідності до вимог ст.ст.32-34 ГПК України доказів того, що йому було завдано шкоду в обрахованому розмірі саме з вини, протиправності дій відповідача за первісним позовом, та наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями чи бездіяльністю останнього та заподіяною шкодою. Стосовно зустрічних позовних вимог, судом першої інстанції вказано, що усупереч ст.ст.15, 16 ЦК України, ч.2 ст.20 ГК України, вважаючи свої права порушеними, позивач за зустрічним позовом звернувся з останнім до суду у спосіб, не передбачений законодавством.

07.11.2016 постановою Харківського апеляційного господарського суду (судді Плахов О.В., Здоровко Л.М., Шутенко І.А.) рішення господарського суду Харківської області від 13.09.2016 скасовано частково, ухвалено нове рішення про задоволення первісних позовних вимог. В іншій частині судове рішення залишено без змін. Постанова суду апеляційної інстанції із застосуванням ст.22, 1166 ЦК України, ст.25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", мотивована тим, що за обставин наявності у відповідача за первісним позовом обов'язку надавати послуги з утримання, експлуатації жилих будинків і прибудинкових територій, зокрема, скидання з дахів та покрівель снігу та льоду, факт заподіяння шкоди позивачу та понесення останнім збитків є належним чином доведеним.

У касаційній скарзі комунальне підприємство "Жилкомсервіс" посилалися на неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи та неправильне застосування норм матеріального й процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних постанови та рішення, які просили скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Як установлено господарськими судами попередніх інстанцій, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, товариство з обмеженою відповідальністю "Центр міжнародних перевезень та туризму" на підставі договору оренди нежитлового приміщення №12В005 від 25.09.2014 орендує у товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль" нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, пр. Науки,12 к.84-2.

22.10.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю "Вертикаль" та комунальним підприємством "Жилкомсервіс" було укладено договір №1/1410/10 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Із матеріалів справи видно, що як стверджував позивач за первісним позовом, 29.01.2016 у результаті падіння на дах офісного приміщення ТОВ "Центр міжнародних перевезень та туризму", яке знаходиться на першому поверсі за адресою: м. Харків, пр. Науки, 12, з даху 5-поверхової будівлі впала брига снігу з льодом, що призвело до пошкодження рекламної конструкції.

29.01.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Центр міжнародних перевезень та туризму" склали акт-претензію про пошкодження даху офісного приміщення, розташованого за зазначеною адресою, який підписано представниками товариства з причин неявки представників КП "Жилкомсервіс", в якому зафіксовано факт пошкодження покрівлі вказаної будівлі.

На підставі договору №185-И/10/16 від 12.02.2016 з Харківською торгово-промисловою палатою, останніми на замовлення позивача за первісним позовом складено звіт №01-1 про оцінку майна, у якому вартість матеріального збитку в зв'язку з пошкодженням рекламної конструкції склала 8 212,57грн., про що й заявлено первісний позов у цій справі.

Судами установлено, що станом на 29.01.2016 житловий будинок за адресою: м. Харків, пр.Науки,12 належить до будинків, які перебувають у комунальній власності та знаходяться на балансі КП "Жилкомсервіс".

Відповідно до рішення Харківської міської ради від 20.12.2006 № 1186 "Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова" виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова з управління будинком спорудою або групою будинків визначено КП "Жилкомсервіс", відповідно до статуту якого зазначене підприємство створене з метою здійснення функцій утримання на балансі переданих йому власником житлових будинків, споруд іншого майна, забезпечення належного рівня житлово-комунального обслуговування населення, а одним із основних обов'язків підприємства є утримання на балансі житлового фонду та іншого майна, визначеного договором з власником (співвласниками).

Пунктом 5 частини 2 статті 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що балансоутримувач зобов'язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, а також забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що передані на його баланс.

Правовідносини щодо утримання жилих будинків регулюються Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76.

Відповідно до п.1.5. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 (надалі - Правила №76), утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 N 150 "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд". Зазначеним Наказом передбачено, в тому числі, надання таких послуг, як скидання з дахів та покрівель снігу та льоду.

Відповідно до п.п.3.5.12 п.3.5. Правил №76 сніг, який накопичується на дахах, повинен скидатися на землю і переміщатися в прилоткову смугу, а на широких тротуарах формуватися у вали.

Зважаючи на викладені положення закону та статуту КП "Жилкомсервіс" останні, як балансоутримувач будинку та виконавець послуг, зобов'язані забезпечувати умови для ведення поточного капітального ремонту даху та крівлі, та недопущення виникнення будь-яких аварійних ситуацій.

Відповідно до ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст.224 ГК України).

Частиною 1 ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно пункту 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Отже, діючим законодавством та статутом відповідача за первісним позовом встановлено обов'язок учиняти дії з утримання майна, та відшкодовувати збитки, завдані унаслідок невиконання цього обов'яку.

У відповідності до положень ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, пунктом 1 ч.2 ст.22 ЦК України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За приписами ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог, суд першої інстанції усупереч викладеним положенням матеріального права, дійшов помилкового висновку, що закон не містить вимог щодо здійснення експлуатації та утримання майна безпосередньо балансоутримувачем, а лише встановлює обов'язок останнього забезпечити таке утримання.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у цій частині та задовольняючи первісний позов, апеляційний суд виходив із безпідставності вищенаведених висновків місцевого господарського суду з тих підстав, що забезпечення належної експлуатації та утримання майна балансоутримувачем проявляється не лише у підписання зі споживачем відповідного договору, а й виконання обов'язків згідно останнього. Тому на підставі зазначеного та положень ст.25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до яких управитель має право: здійснювати управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та забезпечувати їх належну експлуатацію, апеляційна інстанція обгрунтовано дійшла висновку про наявність підстав для відшкодування збитків, яких зазнав позивач за первісним позовом, які мають реальний характер, розмір яких у конкретній ситуації є доведеним позивачем, як і протиправна поведінка заподіювача збитків і причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

У взаємозв'язку з вищевикладеним, зважаючи що у підтвердження позовних вимог товариством з обмеженою відповідальністю "Центр міжнародних перевезень і туризму" було додано відповідні докази, врахувавши положення ст.ст.22, 1166 ЦК України, переглянувши рішення суду першої інстанції, апеляційний суд обгрунтовано дійшов висновків щодо наявності правових підстав для задоволення первісних позовних вимог про стягнення збитків, розмір яких визначений позивачем та підтверджується відповідними доказами.

Належних обґрунтувань, із посиланням на норми права, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови, при ухваленні якої здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Жилкомсервіс" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.16 у справі №922/2092/16 господарського суду Харківської області - без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя С.К. Могил

Суддя Л. В. Стратієнко