Постанова

від 15.08.2017 по справі 9/1702

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2017 року Справа № 9/1702

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Л. Рогач

за участю представників: позивача не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідача не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Казус-Про" на постановувід 20.04.2017 Рівненського апеляційного господарського суду у справі№9/1702 господарського суду Хмельницької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Казус-Про"

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Національної академії аграрних наук України (правонаступник - Державного підприємства дослідного господарства "Проскурівка" Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН) простягнення 118059,50 грн., у т.ч. 56400 грн. основного боргу, 36398,35 грн. курсової різниці, 9193,45 грн. пені, 1178,10 грн. 3% річних, 6429,60 грн. інфляційних, 8460 грн. штрафу ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.11.2009 р. (суддя Олійник Ю.П.) було частково задоволено позов ТОВ "Тридента Агро" до Державного підприємства дослідного господарства "Проскурівка" Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН про стягнення 118059,50 грн., з яких: 56400 грн. основного боргу, 36398,35 грн. курсової різниці, 9193,45 грн. пені, 1178,10 грн. - 3% річних, 6429,60 грн. інфляційних втрат, 8460 грн. штрафу.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 56400 грн. основного боргу, 36398,35 грн. курсової різниці, 9193,45 грн. пені, 8460 грн. штрафу, 5245,20 грн. інфляційних втрат, 1178,10 грн. - 3% річних, 1168,75 грн. державного мита, 233,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2970 грн. витрат на послуги адвоката. У решті позову відмовлено.

На виконання зазначеного рішення господарським судом Хмельницької області 16.11.2009 р. було видано відповідний наказ зі строком пред'явлення до виконання до 16.11.2012 р.

12.01.2010 р. державним виконавцем Державної виконавчої служби в Ярмолинецькому районі винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу суду у цій справі.

16.01.2017 р. ТОВ "Казус-Про" звернулось до господарського суду Хмельницької області з заявою про заміну позивача у справі, оскільки товариство набуло прав кредитора у спірних правовідносинах, посилаючись на угоду №НЮК-13-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України) від 26.01.2011 р., укладену між ТОВ "Тридента Агро" (первісний кредитор) та ТОВ "Незалежна юридична компанія" (новий кредитор), яке, у подальшому відповідно до реєстраційних дій від 08.11.2013 р. було перереєстровано в ТОВ "Казус-Про".

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.01.2017 р. (суддя Олійник Ю.П.) замінено позивача у справі ТОВ "Тридента Агро" на його правонаступника - ТОВ "Казус-Про".

27.02.2017 р. ТОВ "Казус-Про" звернулося до господарського суду Хмельницької області із заявою про відновлення пропущеного строку пред'явлення наказу суду від 16.11.2009 р. у цій справі до виконання та видачу дублікату даного наказу.

В обґрунтування заяви товариство посилалося, що ним упродовж грудня 2016 - січня 2017 направлялися до уповноважених органів відповідні запити щодо надання інформації про стан виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 16.11.2009 р. у цій справі та відповідно до листа-відповіді виконавчої служби від 13.02.2017 р. наказ господарського суду Хмельницької області від 16.11.2009 р . у цій справі на виконанні в органах ДВС не перебуває, тобто, як вважає заявник, наказ було втрачено.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.03.2017 р. (суддя Олійник Ю.П.) заяву ТОВ "Казус-Про" про відновлення пропущеного строку пред'явлення наказу суду від 16.11.2009 р. у цій справі до виконання та видачу дублікату наказу було задоволено. Відновлено ТОВ "Казус-Про" пропущений строк пред'явлення до виконання наказу суду від 16.11.2009 р. у цій справі зі строком пред'явлення наказу суду з 06.03.2017 р. по 06.03.2020 р. Видано дублікат наказу від 16.11.2009 р. у даній справі .

Місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів заяви ТОВ "Казус-Про".

За апеляційною скаргою ДП "Дослідне господарство "Проскурівка" Національної академії аграрних наук України Рівненський апеляційний господарський суд (судді: Гудак А.В., Філіпова Т.Л., Олексюк Г.Є.), переглянувши ухвалу господарського суду Хмельницької області від 06.03.2017 р. в апеляційному порядку, постановою від 20.04.2017 р. скасував її та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Казус-Про" про відновлення пропущеного строку пред'явлення наказу суду від 16.11.2009 р. у справі №9/1702 до виконання та видачу дублікату наказу суду у цій справі.

Апеляційний господарський суд виходив з того, що встановлений законом строк для пред'явлення наказу у справі стягувачем пропущено без поважних причин та за відсутності їх обґрунтування і документального підтвердження.

Суд також вказав, що заявником не зазначено та документально не підтверджено моменту втрати наказу, не наведено конкретних поважних причин та обставин, з підтвердженням їх належними та допустимими доказами, які заважали стягувачу звернутися до господарського суду із заявою про видачу дублікату наказу після його втрати в межах строку, встановленого законодавством для пред'явлення судового наказу до виконання.

ТОВ "Казус-Про" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 р. скасувати, а ухвалу господарського суду Хмельницької області від 06.03.2017 р. залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статей 4 2 -4 3 , 32-34, 36, 37, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник не погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачі дублікату наказу.

Він вказує на те, що ТОВ "Казус-Про" є процесуальним правонаступником позивача у справі на підставі та відповідно до ухвали господарського суду Хмельницької області від 26.01.2017 р., а отже наділяється процесуальним правом на подання заяви про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачі його дублікату, яке ним і було реалізовано у лютому 2017 року.

Від відповідача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.11.2009 р. у цій справі (яке набрало законної сили) було стягнуто з Державного підприємства дослідного господарства "Проскурівка" Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН на користь ТОВ "Тридента Агро" 56400 грн. основного боргу, 36398,35 грн. курсової різниці, 9193,45 грн. пені, 8460 грн. штрафу, 5245,20 грн. інфляційних втрат, 1178,10 грн. - 3% річних, 1168,75 грн. державного мита, 233,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2970 грн. витрат на послуги адвоката.

На виконання цього рішення господарським судом Хмельницької області видано відповідний наказ від 16.11.2009 р. зі строком пред'явлення до виконання до 16.11.2012 р.

12.01.2010 р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним наказом суду.

Відповідно до листа відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 26.12.2016 р. №3725 за даними Єдиного Державного реєстру виконавчих проваджень в період з 20.10.2010 р. по 12.09.2012 р. на виконанні у відділі державної виконавчої служби Ярмолинецького районного управління юстиції та з 24.12.2012 р. по 27.06.2013 р. у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області перебувало виконавче провадження №16773268 з виконання наказу господарського суду Хмельницької області №9/1702 від 16.11.2009 р. про стягнення з Державного підприємства Дослідного господарства "Проскурівка" Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції НААН України на користь ТОВ "Тридента Агро" 121247,49 грн., зазначене виконавче провадження закінчено 27.06.2013 р. на підставі пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ направлено стягувачу.

Також судами було встановлено, що 26.01.2011 р. між ТОВ "Тридента Агро" (первісний кредитор) та ТОВ "Незалежна юридична компанія" (новий кредитор) була укладена угода №НЮК-13-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку статей 512-519 Цивільного кодексу України).

Пунктами 1.1, 1.2 угоди передбачено, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Державним підприємством Дослідного господарства "Проскурівка" Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН - боржником зобов'язання щодо сплати розміру грошового зобов'язання у вигляді заборгованості, курсової різниці, пені, штрафу, нарахувань за встановленим індексом інфляції, 3% річних, набутих первісним кредитором на підставі договору №36-ХМ купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 19.09.2008 р. у зв'язку із його неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником, в тому числі, проте не обмежуючись, розміром грошового зобов'язання, включаючи витрати первісного кредитора, пов'язані із примусовим отриманням від боржника такого виконання (судові витрати), котрі підтверджені рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.11.2009 р. у справі №9/1702, котре набрало законної сили, винесене з підстав порушення боржником грошового зобов'язання за договором №36-ХМ купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 19.09.2008 р. З моменту укладення даної угоди, новий кредитор наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із рішення господарського суду Хмельницької області від 03.11.2009 р. у справі №9/1702, котре набрало законної сили.

В подальшому, 08.11.2013 р., ТОВ "Незалежна юридична компанія" було перереєстровано в ТОВ "Казус-Про".

16.01.2017 р. ТОВ "Казус-Про" звернулось до господарського суду Хмельницької області з заявою про заміну позивача у цій справі, яка ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.01.2017 р. була задоволена та замінено позивача у справі №9/1702 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Казус-Про".

27.02.2017 р. ТОВ "Казус-Про" (як позивач та стягувач у справі) звернулося до господарського суду Хмельницької області із заявою про відновлення пропущеного строку пред'явлення наказу суду від 16.11.2009 р. у цій справі до виконання та видачу дублікату даного наказу, посилаючись на втрату наказу та неможливість у зв'язку з цим отримання ним задоволення вимог за ухваленим у справі рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.11.2009 р.

Місцевий господарський суд ухвалою від 06.03.2017 р. вказану заяву ТОВ "Казус-Про" задовольнив.

Переглядаючи справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції скасував вказану ухвалу місцевого господарського суду, визнавши вимоги заявника необґрунтованими та недоведеними.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доводам стягувача, дійшов висновку про те, що встановлений законом строк для пред'явлення наказу у справі стягувачем пропущено без поважних причин та за відсутності їх обґрунтування і документального підтвердження та визнав відсутніми підстави для відновлення пропущеного строку і видачі дублікату наказу з підстав недоведеності втрати такого.

Судова колегія зазначає, що згідно з частиною другою статті 512, статтею 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу; усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

За приписами частин 5, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02.06.2016 р. виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим законом. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на момент видачі наказу) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент звернення товариства із заявою про заміну сторони її правонаступником) у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

За приписами статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час видачі наказу) виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішень господарських судів з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України (чинною на момент видачі наказу) було передбачено, що виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох років з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового рішення або після винесення ухвали про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. У цей строк не зараховується час, на який виконання судового рішення було зупинено.

Стаття 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на момент видачі наказу) та стаття 23 вказаного Закону (в редакції на дату закінчення виконавчого провадження 27.06.2013 р.) передбачали, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

Разом з тим, згідно зі статтею 119 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на момент звернення із заявою про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу його дублікату) у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Частиною першою, третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України (у відповідній редакції) встановлено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання; до заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані довідка установи банку, державного виконавця, приватного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Як вже зазначалося, 27.02.2017 р. ТОВ "Казус-Про" звернулося до господарського суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу господарського суду Хмельницької області від 16.11.2009 р. у даній справі до виконання та видачу дублікату цього наказу.

За приписами частини першої статті 53 Господарського процесуального строку за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, чинне законодавство пов'язує можливість відновлення судом пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання із наявністю поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин пропуску вказаного строку оцінюються судом, виходячи з наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали заявнику (чи його попереднику) реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого строку.

Обов'язок доведення вказаних обставин належним та допустимими доказами покладається на сторони відповідно до положень статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України. При цьому надані докази оцінюються судом за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Судом апеляційної інстанції було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що строк для пред'явлення наказу суду у даній справі до виконання переривався і сплив та був пропущений стягувачем без поважних причин і їх обґрунтування.

Суд також встановив, що стягувачем не наведено і документально не підтверджено моменту втрати наказу, конкретних поважних обставин та причин, підтверджених належними та допустимими доказами, які б заважали йому звернутися до господарського суду із заявою про видачу дублікату наказу після його втрати в межах строку, встановленого законодавством для пред'явлення судового наказу до виконання, а скаржник в порушення вказаних приписів не спростував законних та обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення його заяви про поновлення строку пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу.

Також суд апеляційної інстанції вказав про відсутність поважних причин неможливості стягувача звернутися із заявою про видачу дублікату наказу у цій справі за спливом більше, ніж 3 років після закінчення виконавчого провадження.

Разом з тим, апеляційним господарським судом було враховано, що укладаючи угоду про відступлення права вимоги від 26.01.2011 р., новий кредитор мав можливість з'ясувати стан реалізації первісним кредитором своїх прав як стягувача у даній справі.

Посилаючись на неврахування судами окремої практики Європейського суду з прав людини, скаржник не взяв до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України" за змістом якого вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, а від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, висновки Європейського суду з прав людини, які суд касаційної інстанції застосовує у даній справі відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", як джерело права, не суперечать встановленим законодавчо приписам про наявність строку для пред'явлення до виконання наказу суду та висновкам суду апеляційної інстанції про відсутність у даному випадку підстав для відновлення строку в силу відсутності відповідних визначених судом поважних причин.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає прийняту у справі постанову такою, що відповідає приписам законодавства, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Доводи скаржника про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно та повно встановлених апеляційним господарським судом та не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України; підстав для скасування законної та обґрунтованої постанови у справі з мотивів, викладених у касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтями111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 у справі №9/1702 господарського суду Хмельницької області залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий Т. Дроботова

Судді І. Алєєва

Л. Рогач