Вирок

від 25.10.2010 по справі 1-290/2010

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-290/2010

Номер провадження1-290/2010

ВИРОК

іменем України

"25" жовтня 2010 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

при секретарі Руденко А.О.,

з участю прокурора Луценко С.В.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

потерпілого /цивільного позивача/ ОСОБА_2,

представника потерпілого /цивільного позивача/ ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Вознесенська кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, не одруженого, не маючого на утриманні дітей, зареєстрованого за місцем проживання та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не маючого судимості відповідно до п.1 ст.89 КК України,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.186 КК України

В С Т А Н О В И В :

29 січня 2009 року біля 18 годин 00 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області по вулиці Ткачука в районі будинку №17 підсудний ОСОБА_4, скориставшись тим, що автомобіль НОМЕР_1, яким керував потерпілий ОСОБА_2, потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок чого ліві двері транспортного засобу знаходилися у відкритому стані, а потерпілий ОСОБА_2, був затиснутий між спинкою переднього лівого сидіння та рульовим кермом транспортного засобу та знаходився в салоні автомобіля, умисно наніс декілька ударів ногою в область голови потерпілого ОСОБА_2, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу, різноманітних фрагментних переломів лівої скулової кістки, скальпованої рани кон`юктиви лівого ока при наявності крововиливів в біляокової клітковини, в скловидне тіло лівого ока з гостротою зору на ліве око 0,7-0,8, гематоми вік, рваних ран в області обличчя, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознаками тривалого розладу здоров'я, та значної стійкої втрати працездатності менш як на одну третину.

Крім цього 29 січня 2009 року біля 18 годин 00 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області по вулиці Ткачука в районі будинку №17 підсудний ОСОБА_4, скориставшись тим, що автомобіль НОМЕР_1, яким керував потерпілий ОСОБА_2, потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок чого ліві двері транспортного засобу знаходилися у відкритому стані, а потерпілий ОСОБА_2, був затиснутий між спинкою переднього лівого сидіння та рульовим кермом транспортного засобу та знаходився в салоні автомобіля, із салону даного автомобіля таємно викрав мобільний телефон «Самсунг Д 900І» вартістю 900 гривень 00 копійок, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 25 гривень 00 копійок, на рахунку якої знаходилося грошових коштів на суму 10 гривень 00 копійок, а також флеш-карта пам`яті об'ємом 1 гігобайт, вартістю 80 гривень 00 копійок, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 1015 гривень 00 копійок.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе не визнав, та пояснив, що в січні 2009 року він співмешкав із громадянкою ОСОБА_5 та проживав недалеко від будинка №17 по вулиці Ткачука в місті Вознесенську Миколаївської області, біля якого в вечірній час 29 січня 2009 року сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої зіткнулося два легкових автомобіля. Того вечора, він та його співмешканка ОСОБА_5 в будинку, за місцем помешкання. Вони відпочивали та дивилися телевізійні передачі. Раптом до їхньої кімнати забігла мати ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та повідомила, що на вулиці Ткачука сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої зіткнулося два легкових автомобіля, а вона знаходилася в салоні таксі, під час зіткнення таксі, в якому вона їхала, з іншим легковим автомобілем. Він одразу, накинувши на себе лише банний халат, не одягаючись, в нижній білизні через город домоволодіння де він мешкав із співмешканкою, та через город будинку №19 по вулиці Ткачука, де мешкає бабуся ОСОБА_5 побіг на вулицю Ткачука. Він побіг перший, а за ним побігли ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Прибігши на вулицю Ткачука він побачив, що зіткнулося два автомобіля: «ВАЗ-2110 - таксі» та «ЗАЗ-1102» . На місці дорожньо-транспортної пригоди вже знаходилися сусіди, з яких він запам'ятав жінку на ім'я ОСОБА_1, прізвище він її не знає, а також ОСОБА_7, яку на вулиці всі називають за дівочим прізвищем - ОСОБА_8, а також водій таксі, який ходив поруч зі своїм пошкодженим автомобілем. В цей час з переднього пасажирського сидіння автомобіля таксі вилазив вітчим ОСОБА_5 - ОСОБА_9, у якого з голови текла кров. Він підбіг до ОСОБА_9 та став цікавитися його станом. Приблизно через 1 хвилину до них підійшла ОСОБА_5 та вони вдвох почали дивитися, чи немає в голові ОСОБА_9 скла з розбитого автомобіля таксі. До автомобіля Таврія він не підходив, а відійшов до воріт домоволодіння №19 по вулиці Ткачука. Одна із його сусідок - ОСОБА_10 підійшла до водія Таврії та намагалася надати йому допомогу, намагаючись витягнути його із пошкодженого автомобіля, так його затиснуло між спинкою сидіння та кермом транспортного засобу. Водійські дверцята автомобіля «Таврія» були відкритими. Він із ОСОБА_5 знаходився від пошкодженого автомобіля «Таврія» на відстані приблизно двох-трьох метрів. Коли приїхала машина швидкої допомоги, вони також намагалися звільнити затислого водія автомобіля «Таврія» - ОСОБА_2, але це не вдавалося, так як він був затиснутий між кермом та сидінням транспортного засобу, тому стали чекати приїзду працівників МНС, які по приїзду витягнули потерпілого ОСОБА_2 із автомобіля, після чого автомобіль швидкої допомоги забрав даного водія в лікарню. Також в лікарню забрали пасажира автомобіля «Таврія» , та іншу особу, яка постраджала при дорожньо-транспортній пригоді - ОСОБА_9. Як і хто спричиняв тілесні ушкодження водію автомобіля «Таврія» , так як і хто заволодів майном цього водія він не бачив, хоча постійно знаходився на місці події. Коли він знаходився на місці дорожньо-транспортної пргоди, та стояв біля воріт домоволодіння №19 по вулиці Ткачука, то до нього підійшла сусідка ОСОБА_10, яка надавала допомогу постраждалому водію ОСОБА_2, та передала йому в руки мобільний телефон «Самсунг» . При цьому вона просила його викликати по цьому телефону медичну допомогу. Де ОСОБА_10 взяла даний телефон він не знав. Він не пам'ятає, чи працював даний телефон, але поклав мобільний телефон в кишеню халата, в який він був одягнутий. Наступного дня він даний телефон показав ОСОБА_6, та розповів як він у нього опинився. Вони вдвох вирішили, що коли до них звернеться власник цього телефону, то він поверне йому даний телефон. Даним телефоном він взагалі не користувався, але витягнув звідти сім-карту. Для чого він це зробив сказати не може, та крім того в судовому засіданні заперечував, що в мобільному телефоні знаходилась флеш-карта пам`яті. Приблизно через місяць до нього звернулися працівники міліції, та запропонували йому видати мобільний телефон, що він і зробив.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 29 січня 2009 року біля 18 годин 00 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області по вулиці Ткачука він керував автомобілем НОМЕР_1. На передньому сидінні, разом з ним їхав його знайомий ОСОБА_11. Вони рухалися по вулиці Ткачука з боку вулиці 228 Стрілкової Дивізії в напрямку вулиці Корольова. Він керував транспортним засобом, після вживання приблизно 100 грамів коньяку. Він рухався ближче до правого краю проїжджої частини вулиці, та при цьому розмовляв з пасажиром ОСОБА_11. Раптом зіткнення керованого ним автомобіля із зустрічним автомобілем. Від цього зіткнення він вдарився колінами об нижню часину панелі автомобіля та грудиною об рульову колонку. При цьому сидінням, яке склалося, його притиснуло до рульової колонки. Більше нічим в тому числі і головою він взагалі не ударявся при дорожньо-транспортній пригоді. Оскільки він не міг самостійно вибратися з автомобіля, то він деякий час намагався дістати з кишені свій мобільний телефон «Самсунг-Д900І» , що йому вдалося, з якого він мав намір подзвонити своїй дружині, щоб повідомити, що він потрапив в дорожньо-транспортну пригоду. Саме в цей час хтось відчинив водійські дверцята, він почув фразу: «Зараз ми тобі дамо!» та відчув удари в область голови. Він відчув лише два удари в голову, від чого втратив свідомість. Прийшов він до тями в Вознесенській лікарні, де йому надавали медичну допомогу. В лікарні він виявив відсутність його мобільного телефону, який він придбав в крамниці «Фокстрот» в травні 2008 року. В даному телефоні знаходилась сім-карна оператора мобільного зв'язку «Київстар» номер 067-954-81-73 вартістю 25 гривень 00 копійок, на рахунку якої було 10 гривень 00 копійок, а також в телефоні знаходилась флеш-карта пам`яті об'ємом 1 гігабайт, вартістю 80 гривень 00 копійок. Ніхто з його родичів так і не дізнався, де саме дівся належний йому мобільний телефон. На протязі доби його відправили на лікування до Миколаївської обласної офтальмологічної лікарні, де він знаходився на стаціонарному лікуванні до 06 лютого 2009 року. Після цього він лікувався амбулаторно, а потім в березні 2009 року знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Вознесенської лікарні, приблизно 2 тижні. Під час лікування у нього виявили переломи лівої скулової кістки та інші ушкодження. Після лікування в місті Миколаєві від громадянки ОСОБА_12, він дізнався, що 29 січня 2009 року, коли він знаходився в салоні автомобіля, то тілесні ушкодження йому спричиняв, наносячи удари ногами в голову громадянин ОСОБА_4. У викрадені його мобільного телефону він також став підозрювати ОСОБА_4. В зв`язку з чим він повідомив цю інформацію письмово в заяві до начальника Вознесенського МВ УМВС. В ході розгляду його заяви, оперуповноважений кримінального розшуку Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_13 повернув йому викрадений у нього мобільний телефон «Самсунг Д900І» , але в телефоні була відсутня сім-карта та флеш-карта пам`яті.

Крім того свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона мешкає в будинку №17 по вулиці Ткачука, разом із співмешканцем ОСОБА_14. В третій декаді січня 2009 року, точну дату вона не пам'ятає, в вечірній час, вона почула сильний гуркіт, який доносився з вулиці. Вона зразу ж вийшла на вулицю та побачила, що між будинками №17 та №19 по вулиці Ткачука зіткнулося два автомобіля, але якої марки вона сказати не може, оскільки не розуміється в автомобілях. Біля машин вона побачила сусідку ОСОБА_7, також на місце події почали виходити сусіди, але хто саме вона точно сказати не може, оскільки їх прізвище вона не знає, так як з ОСОБА_14 вона співмешкає з вересня 2008 року. Біля однієї з машини також знаходився сусід ОСОБА_9, у якого була розбита голова. В іншій машині знаходилися водій та пасажир - невідомі їй чоловіки. До водія даного автомобіля підійшов хлопець - ОСОБА_4, який на той час співмешкав із її сусідкою ОСОБА_5. Водійські двері одного із автомобілів були відкритими. ОСОБА_4 підійшов до водія цього автомобіля, який був затиснутий в салоні автомобіля між сидінням та кермом та наніс удар ногою даному водію в область голови. Вона бачила як ОСОБА_4 вдарив даного водія лише один раз. Вона також підійшла до даного водія та намагалась надати тому допомогу, але не змогла цього зробити, оскільки той був затиснутий між кермом та сидінням. Тоді вона обійшла даний автомобіль та підійшла до пасажира, якого почала витаскувати з салону. Їй в цьому став допомагати ОСОБА_4. Вона побачила, що в салоні автомобіля на передній панелі знаходиться мобільний телефон. Вона взяла даний телефон та передала його ОСОБА_4, і попросила його, щою той викликав швидку допомогу та міліцію. Але хтось з сусідів крикнув, що швидку допомогу та міліцію вже викликали. ОСОБА_4 повернув її даний мобільний телефон, і вона знову поклала його на передню панель автомобіля. Після цього на місце події приїхала швидка допомога, яка надавала допомогу пасажиру автомобіля, якого вона з ОСОБА_4 витягнули із салону автомобіля. Лікарі із швидкої допомоги не могли надати водію автомобіля допомогу та звільнити його з салону автомобіля, тому прийшлося викликати працівників МНС, які і витягнули даного водія, після чого його, так як і його пасажира та ОСОБА_9 швидка медична допомога забрала в лікарню.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що 29 січня 2009 року в вечірній час вона приїхала до свого місця помешкання на таксі, та коли вийшла із салону автомобіля, то побачила, між будинками №17 та №19 по вулиці Ткачука зіткнулося два легкових автомобіля: «Жигулі-таксі» та автомобіль «Таврія» білого кольору. На місці дорожньо-транспортної пригоди вона побачила своїх сусідів, які мешкають по вулиці Ткачука: ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_15, а також водія пошкодженого автомобіля «Жигулі-таксі» . В пошкодженому автомобілі «таксі» було включене світло фар, яке освітлювало територію. В пошкодженому автомобілі «Таврія» світло було вимкнуте, та були відкриті водійські ліві дверцята. Хто їх відкрив вона не бачила. Підходячи до місця дорожньо-транспортної пригоди, вона побачила як ОСОБА_4, підійшов до відкритих дверцят автомобіля «Таврія» почав наносити водію автомобіля «Таврія» , який сидів в салоні автомобіля удари правою ногою в область голови. При цьому ОСОБА_4 наніс ногою біля 2-3 ударів. Як відбувалося заволодіння мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_2, вона не знає, так як не бачила цього.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що він проходить службу в Вознесенському МВ УМВС на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Вознесенського МВ УМВС . В лютому 2009 року йому для проведення перевірки та поступила заява громадянина ОСОБА_2, про спричинення тому тілесних ушкоджень та заволодіння його мобільним телефоном «Самсунг Д900І» . Під час проведення перевірки та проведення оперативно-розшукових заходів ним було встановлено, що мобільний телефон ОСОБА_2 виходив в радіоефір та працював з оператором мобільного зв'язку МТС під номером 095-722-42-42, яким до цього користувався громадянин ОСОБА_4. Для з'ясування обставин ним був викликаний ОСОБА_4 до Вознесенського МВ УМВС, де останній спочатку заперечував факт наявності у нього мобільного телефону, який належить ОСОБА_2, але після неодноразового роз'яснення незаконності користування мобільним телефоном ОСОБА_2 - ОСОБА_4 погодився та в подальшому добровільно видав мобільний телефон «Самсунг Д900І» серійний номер якого повністю збігався з серійним номером, документи на який надав заявник громадянин ОСОБА_2. Даний телефон був вилучений у ОСОБА_4 та переданий ОСОБА_2 під зберігальну розписку.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що 29 січня 2009 року в вечірній час, він разом зі своїм згайомим ОСОБА_2 на автомобілі «Таврія» іхали по вулиці Ткачука містом Вознесенськом. За кермом знаходився ОСОБА_2, а він знаходився на передньому пасажирському сидінні. До цього вини вживали спиртні напої - коньяк, випили приблизно по 150 грамів. Рухаючись по вулиці Ткачука, він дивився в праве вікно автомобіля. Там майже нічого видно не було, оскільки на вулиці не було освітлення. Раптом сталося зіткнення із зустрічним автомобілем. Він вдарився об передню панель автомобіля та втратив свідомість. Через який час він прийшов до тями сказати не може, та побачив, що ОСОБА_2 знаходився на своєму сидінні, затиснутий між кермом та спинкою сидіння і знаходився без свідомості. Хтось відкрив передні пасажирські дверцята та почав щупати його пульс на шиї. Хто це був чи чоловік чи жінка він не зрозумів, оскільки був в шоковому стані. Чи були відкриті водійські дверцята та чи хтось знаходився біля ОСОБА_2 він не бачив. Він вийшов з машини, зробив декілька кроків до огорожі, сперся на неї та знаходився біля неї. Після цього приїхала машина швидкої допомоги, яка забрала його в лікарню. Де знаходився в цей час ОСОБА_2 він не бачив. В лікарні йому надали медичну допомогу, оскільки у нього були вибиті зуби розірвана нижня губа. Як спричиняли тілесні ушкодження ОСОБА_2 та заволодівали майном він не бачив. Однак після зустрічі того ж вечора в лікарні з ОСОБА_2, той йому повідомив, що після зіткнення автомобілів, хтось почав наносити йому удари по голові, і у ОСОБА_2 зник мобільний телефон. Хто це робив він не знає.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 29 січня 2009 року в вечірній час вона знаходилась в будинку своєї матері ОСОБА_6 за адресою: вулиця Вавилова, 16. Тим вечером з нею в даному будинку знаходилась її бабуся ОСОБА_16 та її співмешканець ОСОБА_4. В цей час в будинок забігла її мати ОСОБА_6 та повідомила, що потрапила в аварію. Після цього вона разом з ОСОБА_4 побігли через город на вулицю Ткачука, де побачили, що в районі будинків 317 та №19 по вулиці Ткачука зіткнулося два автомобіля: «Таксі» та ще один автомобіль, марки вона не розуміє. На вулиці в той час знаходились сусіди: ОСОБА_17, ОСОБА_7, та ще хтось, але хто саме вона не пам'ятає. Після цього почали приходити інші сусіди. Біля автомобіля таксі знаходився її вітчим ОСОБА_9, у якого обличчя було в крові. Де знаходився водій таксі вона не бачила, але в салоні іншого автомобіля знаходилось двоє осіб: водій та пасажир. Пасажир вийшов з автомобіля та намагався десь піти. ОСОБА_4, щоб той чоловік ніде не втік, поставив тому підсічку під ногу та даний чоловік присів на землю. До водія автомобіля «Таврія» підійшла сусідка ОСОБА_10, та відкрила двері автомобіля «Таврія» . Щоб ще хтось підходив до даного водія вона не бачила. Після цього приїхала швидка допомога, яка забрала постраждалих в лікарню. Коли вона знаходилась на місці дорожньо-транспортної пригоди вона не бачила, щоб ОСОБА_4 підходив до водія автомобіля «Таврія» .

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що що він працює приватним підприємцем, та в січні 2009 року здійснював підприємницьку діяльність по перевезенню пасажирів на таксі - легковому автомобілі. 29 січня 2009 року в вечірній час, коли на вулиці було вже темно, він знаходився на стоянці таксі в одному із мікрорайонів міста Вознесенська. В цей час до нього підійшли чоловік з жінкою та грудною дитиною і поїхали з ним на вулицю Ткачука. Чоловік сів на передньому пасажирському сидінні, а жінка з дитиною - позаду в салоні автомобіля. По приїзду на вулицю Ткачука він зупинив свій автомобіль, як можна лівіше до лівого краю проїжджої частини, заглушив двигун автомобіля, але на автомобілі горіли габаритні вогні. Жінка почала розрахунок за перевезення. В цей час він відчув удар в передню частину свого автомобіля. Від даного удару його автомобіль розвернуло перпендикулярно проїжджій частині вулиці Ткачука. Він не міг вийти з машини, оскільки його двері не відчинялися. Чоловік на передньому сидінні почав стогнати, оскільки вдарився головою, а, коли він оглянувся назад, то побачив, що жінки з дитиною в салоні вже немає і задні двері відчинені. Тоді він натисканням відчинив свої передні дверцята і вийшов з автомобіля. На вулиці він побачив, що з його автомобілем зіткнувся автомобіль «Таврія» білого кольору та біля них вже знаходилось приблизно 10 чоловік, з яких він знав лише одного хлопця на ім'я ОСОБА_4, прізвище він того не знає. Володимир знаходився в халаті та стояв біля будинку, до якого він привіз людей. В автомобілі «Таврія» знаходились водій та пасажир. Останній вийшов, а водій залишився. До даного водія підійшла невідома йому жінка з боку пасажирського сидіння, хоча водійські дверцята були відчинені. Жінка хотіла витягнути водія, але хтось сказав, щоб не чіпали того. Тоді та відійшла. Після цього приїхала швидка допомога, працівники якої не могли витягнути водія «Таврії» з машини. Прийшлося викликати працівників МНС, які по приїзду допомогли витягнути водія з автомобіля та того забрала швидка допомога в лікарню. З моменту виходу його з автомобіля він не бачив, щоб хтось підходив до водія «Таврії» .

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що в січні 2009 року він здійснював підприємницьку діяльність по перевезенню пасажирів на таксі. Наприкінці третьої декади січня 2009 року, точну дату він не пам'ятає, коли на вулиці було вже темно, йому на мобільний телефон подзвонив інший таксист ОСОБА_18 та повідомив, що він потрапив в дорожньо-транспортну пригоду на вулиці Ткачука . Він також під`їхав до місця пригоди. В цей час на місці події було приблизно 15-20 чоловік, швидка допомога та перед ним приїхали працівники МНС, які допомагали витягнути водія автомобіля «Таврія» з салону автомобіля, оскільки того затиснуло між кермом та сидінням. Щоб хтось підходив до водія автомобіля «Таврія» та спричиняв тому тілесні ушкодження він не бачив.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що в будинку № 16 по вулиці Вавилова в місті Вознесенську вона мешкає разом із співмешканцем ОСОБА_9, малолітньою дитиною ОСОБА_20, якій 2 роки, та старшою донькою ОСОБА_5, якій 21 рік, та матір'ю ОСОБА_16. 29 січня 2009 року вона разом із ОСОБА_9 та малолітньою донькою ОСОБА_20 знаходились в гостях. Ввечері цього дня, коли на вулиці було вже темно, вони на автомобілі таксі поїхали додому, на вулицю Ткачука, 19, де мешкає її бабуся ОСОБА_21, а їхній будинок знаходиться на паралельній вулиці Вавилова, через город будинка бабусі. Їдучи в салоні таксі, ОСОБА_9 сидів спереду, а вона з малолітньою донькою ОСОБА_20 - на задньому сидінні. ОСОБА_22 заїхав до воріт домоволодіння № 19 по вулиці Ткачука та зупинився. Чи заглушив ОСОБА_22 двигун вона не пам'ятає, але в автомобілі горіли габаритні вогні та в салоні світо, оскільки вино розраховувалися за проїзд на таксі. Раптом вона відчула сильний удар в передню частину автомобіля таксі. Вона почала кричати, взяла Марійку на руки та швидко залишила салон таксі через задні двері автомобіля. Водій таксі ОСОБА_22 та її співмешканець ОСОБА_9 залишились в салоні таксі. На вулиці вона побачила, що в них вдарилася інша легкова машина. Марійку вона зразу ж занесла в будинок до своєї бабусі та через город побігла до себе додому, де в той час знаходились її мати ОСОБА_23, донька ОСОБА_5 та співмешканець ОСОБА_5 - ОСОБА_4. Вона повідомила, що вони потрапили в дорожньо-транспортну пригоду. ОСОБА_4 зразу ж побіг на місце події. Вона також повернулася на місце дорожньо-транспортної пригоди, та побачила, що там крім неї ОСОБА_5, ОСОБА_4, вже знаходиться сусідка ОСОБА_7, яка повідомила, що викликала швидку допомогу. В салоні автомобіля «Таврія» , який зіткнувся з автомобілем таксі, знаходився один водій, а пасажир даного автомобіля вже вийшов із транспортного засобу, та знаходився поруч. Після цього на місце події вийшла сусідка ОСОБА_10. Вона підбігла до водія «Таврії» та почала відкривати водійські дверцята. На місце події почали сходитися інші сусіди. Вона не бачила, щоб хтось наносив удари в голову водія автомобіля «Таврія» , але наступного дня ОСОБА_4 показав її мобільний телефон, та повідомив, що підібрав його на місці дорожньо-транспортної пригоди.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він мешкає разом із співмешканкою ОСОБА_6, донькою ОСОБА_6 від першого шлюбу - ОСОБА_5, тещею ОСОБА_16 та спільною малолітньою донькою ОСОБА_20, якій станом на січень 2009 року було менше 1 року. На той час ОСОБА_5 співмешкала із ОСОБА_4. В січні 2009 року, точну дату він вже не пам'ятає, він разом з співмешканкою ОСОБА_6 та донькою ОСОБА_20 були на третьому мікрорайоні в гостях у його батьків. Ввечері, повертаючись додому, вони взяли «таксі» під керування водія на ім'я ОСОБА_22 та поїхали до свого місця помешкання на вулицю на вулицю Ткачука, 19, де мешкає бабуся його співмешканки ОСОБА_6. Він знаходився на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_6 з дитиною - на задньому. Під'їхавши до будинку №19 водій та зупинився, чи глушив він двигун він не пам'ятає, так як вони почали розраховуватися за прїзд на таксі. В цей час він відчув сильний удар в передню частину їх автомобіля. Від даного удару він втратив свідомість. Через декілька хвилин прийшов до тями, повернувся назад, але ОСОБА_6 з дитиною вже не було. Він відкрив двері автомобіля, виліз з машини та побачив, що в них вдарився автомобіль світлого кольору «Таврія» . Обличчя у нього було в крові, оскільки в момент зіткнення він вдарився об лобове скло автомобіля. він почав шукати під машиною дитину, але тої там не було. Після цього з подвір'я вибігли ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Хто з тих був перший він не пам'ятає. ОСОБА_4, який був одягнутий в банний халат, направився в напрямку водія «Таврії» , але він сказав тому, не чіпати даного водія до приїзду швидкої допомоги. Окрім вказаних осіб на місце події повиходили інші сусіди, але які саме він не пам'ятає. Хтось викликав швидку допомогу та працівників МНС, які допомогли витягнути водія автомобіля «Таврія» з салону і забрали в лікарню. В лікарню також забрали його та пасажира «Таврії» . Там він дізнався, що водієм «Таврії» є його знайомий ОСОБА_2. Хто спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_2, та наніс йому удари в голову він не бачив.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що мешкає по вулиці Ткачука разом з матір'ю ОСОБА_7 та молодшою сестрою ОСОБА_24. В січні 2009 року, точну дату вона не пам'ятає, ввечері, коли на вулиці було вже темно, вона знаходилась за місцем свого помешкання. В цей час вона почула звук удару, який доносився з вулиці. Спочатку на вулицю вибігла її мати, а потім вона. Вони побачили, що біля будинку, зіткнулося два автомобіля світлого та темного кольорів. Якої марки та моделі вона не знає, оскільки не розбирається в цьому. Біля даних машин сидів їхній сусід ОСОБА_9, який тримався за голову. Хто ще був в салоні темного автомобіля вона не бачила. В світлому автомобілі знаходився водій, якого затиснуло між кермом та сидінням та пасажир. Також на місці дорожньо-транспортної пригоди були ОСОБА_4 та ОСОБА_5. ОСОБА_4 підходив до світлого автомобіля та оглядав водія та автомобілі, але вона не бачила, щоб ОСОБА_25 спричиняв тілесні ушкодження водію автомобіля «Таврія» , та забирав з місця пригоди якісь мобільні телефони.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона мешкає по вулиці Ткачука разом із старшою донькою ОСОБА_26 та малолітньою донькою ОСОБА_27. Її дівоче прізвище ОСОБА_8, та її так всі знають на вулиці Ткачука. В січні 2009 року, точну дату вона не пам'ятає, ввечері, коли на вулиці було вже темно, вона знаходилась за місцем свого помешкання. В цей час вона почула звук удару, який доносився з вулиці.Вона вибігла на вулицю та побачила, що біля будинку, зіткнулося два автомобіля світлого та темного кольорів. Якої марки та моделі вона не знає, оскільки не розбирається в цьому. Біля даних машин сидів їхній сусід ОСОБА_9, який тримався за голову. Хто ще був в салоні темного автомобіля вона не бачила. В світлому автомобілі знаходився водій, якого затиснуло між кермом та сидінням та пасажир. Також на місці дорожньо-транспортної пригоди були ОСОБА_4 та ОСОБА_5. ОСОБА_4 підходив до світлого автомобіля та оглядав водія та автомобілі, але вона не бачила, щоб ОСОБА_25 спричиняв тілесні ушкодження водію автомобіля «Таврія» , та забирав з місця пригоди якісь мобільні телефони.

Експерт судово-медичної експертизи ОСОБА_28 в судовому засіданні пояснив, що ним як експертом проводилася судово-медична експертиза по медичним документам громадянина ОСОБА_2. В ході обстеження та експертизи шляхом вивчення медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 №423 Миколаївської обласної офтальмологічної лікарні, амбулаторної карти ОСОБА_29, а також аналізуючи фотографії пошкодженого автомобіля ЗАЗ-1102, в якому знаходився потерпілий, він дійшов висновку, що у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу, різноманітні фрагментарні переломи лівої скулової кістки, скальпована рана кон`юктиви лівого ока, наявність крововиливів в біляоковій клітковині, в скловидному тілі лівого ока з гостротою зору на ліве око 0,7-0,8, гематоми вік, рваних ран в області обличчя, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознаками тривалого розладу здоров'я, та значної стійкої втрати працездатності менш як на одну третину. Дані тілесні ушкодження не могли бути спричинені внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки у потерпілого відсутні переломи грудини та ребер, що виключає контакт грудної клітини об кермо. Таким чином потерпілий не міг вдаритися головою об лобове скло та ліву передню стійку автомобіля, щоб отримати дані тілесні ушкодження. Якщо припустити, що потерпілий все ж таки вдарився об лобове скло та ліву стійку автомобіля, то в нього б були зламані ребра, а такого у потерпілого не було. В зв'язку з цим ним був зроблений висновок, що дані тілесні ушкодження були спричинені умисно шляхом нанесення ударів з лівого боку голови потерпілого ногою. Висновок про нанесення ударів саме ногою, а не рукою, був зроблений ним, саме, тому, що для даних тілесних ушкоджень потрібен сильний удар та виявлена скальпована рана кон`юктиви лівого ока, яка могла виникнути внаслідок ковзного удару ногою у взутті. До того ж рвані рани обличчя не могли бути утворені внаслідок дії осколків скла автомобіля, а крім того у потерпілого в ранах виявлені залишки бруду та землі, що додатково ще раз свідчить про нанесення ударів ногою у взутті в область голови потерпілого. Окрім вище перелічених тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_2 мали місце забій грудної клітини, рвана рана в області колінного суглобу та садни, які виникли якраз внаслідок дорожньо-транспортної пригоди при контактуванні об кермо та деталями салону автомобіля (панель).

Крім цього, вина підсудного ОСОБА_4 підтверджується:

Заявою потерпілого ОСОБА_2, в якій він просить притягнути до кримінальної відповідальності саме громадянина ОСОБА_4, який 29.01.2009 року спричинив йому тілесні ушкодження та заволодів його мобільним телефоном «Самсунг» . /а.с.6/.

Висновком судово-медичної експертизи №284 від 11 червня 2010 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу, різноманітних фрагментарних переломів лівої скулової кістки, скальпована рани кон`юктиви лівого ока при наявності крововиливів в біляокові клітковини, в скловидне тіло лівого ока з гостротою зору на ліве око 0,7-0,8, гематоми вік, рваних ран в області обличчя, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознаками тривалого розладу здоров'я та значної стійкої втрати працездатності менш як на одну третину./а.с.59-61/.

Протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_10 та ОСОБА_4, в ході якої ОСОБА_10 підтвердила обставини спричинення тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_2 /а.с.70/.

Протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_12 та ОСОБА_4, в ході якої ОСОБА_12 підтвердила обставини спричинення тілесних ушкоджень громадянином ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_2 /а.с.106/.

Протоколом визнання та долучення до кримінальної справи речового доказу мобільного телефону «Самсунг Д900І» , який вилучено у ОСОБА_4, та передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2 /а.с. 89, 20, 29/.

Таким чином, суд врахувавши обставини, встановлені в судовому засіданні, щодо факту заволодіння підсудним ОСОБА_4 мобільним телефоном «Самсунг Д900І» , який належить потерпілому ОСОБА_2, приходить висновку, що в діях підсудного ОСОБА_4 відсутня ознака відкритого викрадення чужого майна за даним епізодом пред`явленого йому обвинувачення, та вважає за необхідне квалфіфкувати дії підсудного ОСОБА_4 за данним епізодом пред`явленого йому обвинувачення за ознакою таємного викрадення чужого майна.

Аналіз та оцінка приведених в сукупності доказів приводять суд до переконання доведенності вини підсудного ОСОБА_4, і тому його умисні дії, суд кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознаками тривалого розладу здоров'я, та значної стійкої втрати працездатності менш як на одну третину. Умисні дії підсудного ОСОБА_4 за фактом заволодіння майном потерпілого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна - крадіжка.

Доводи підсудного ОСОБА_4, стосовно того, що як він вважає, не внаслідок його дій потерпілим ОСОБА_2 були отримані середньої тяжкості тілесні ушкодження, а що потерпілий ОСОБА_2 міг отримати ці тілесні ушкодження під час дорожньо-транспортної пригоди, в яку він потрапив, керуючи автомобілем, спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_12 та судово-медичного експерта ОСОБА_28, які судом беруться за основу, так як вони були логічними та послідовними під час судового слідства, та цілком співвідносяться з об`єктивними доказами по кримінальній справі.

Ставити під сумнів достовірність та об`єктивність показів як потерпілого ОСОБА_2, так і свідків ОСОБА_10, ОСОБА_12, а також показання судово-медичного експерта ОСОБА_28 у суда немає підстав. Їх показання відповідають цілком висновкам судово-медичної експертизи №284 від 11.06.2010 року, та іншим доказам по кримінальній справі.

Показання свідків по кримінальній справі ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_7, також побічно підтверджують факти спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 підсудним ОСОБА_4, та таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_2, саме підсудним ОСОБА_4.

Невизнання фактів вчинення злочинів підсудним ОСОБА_4, суд вважає його спробою уникнути відповідальності, а також відсутністю критичного аналізу своїх дій, небажанням визнати неправомірність своїх ненавмисних дій, відносно потерпілого ОСОБА_2.

При визначенні покарання підсудному ОСОБА_4, суд в якості обставини, яка обтяжує покарання підсудному ОСОБА_4, визнає вчинення злочину підсудним повторно, та не знаходить обставин, які б пом`якшували покарання підсудному ОСОБА_4.

При визначенні покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу підсудного, його вік, стать, стан здоров`я, cімейний та матеріальний стан, умови його життя.

З урахуванням всіх обставин кримінальної справи, враховуючи тяжкість злочинів, особу підсудного ОСОБА_4 та інші обставини справи, суд вважає можливим призначити підсудному ОСОБА_4 покарання в виді позбавлення волі, із застосуванням випробування, відповідно до ст. 75 КК України, яке буде необхідним та достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_4, а також попередження нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

Цивільний позов, про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 6115 гривень 00 копійок, та моральної шкоди в розмірі 10000 гривень 00 копійок, заявлений цивільним позивачем потерпілим ОСОБА_2, відповідно до ст.1166, ст. 1167 ЦК України, ст. 328 КПК України залежно від доведеності, підстав та розміру цивільного позову, підлягає частковому задоволенню.

Розв`язуючи заявлені потерпілим ОСОБА_2 позовні вимоги про стягнення з підсудного ОСОБА_4 на його користь матеріальних збитків, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.

В судовому засіданні, а також до матеріалів кримінальної справи не долучені дані, про понесені матеріальні затрати на придбання ліків та медикаментів, які відповідно до позовної заяви складають суму в розмірі 6000 гривень 00 копійок.

Що стосується заявлених потерпілим ОСОБА_2 позовних вимог про стягнення на його користь моральної шкоди, то суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню, з врахуванням вимог справедливості, майнового стану підсудного ОСОБА_4, а також вимог ст.328 КПК України, щодо доведеності, підстав та розміру цивільного позову.

Питання про речові докази, підлягають вирішенню відповідно до п.5 ч.1 ст.81 КПК України. /а.с.89/.

На підставі викладеного, керуючись ст. 323, ст.324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.122 та ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання,

-за ч.1 ст.122 КК України - 1/один/ рік позбавлення волі,

-за ч.1 ст.185 КК України - 2/два/ роки позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 остаточно призначити покарання в виді позбавлення волі строком на 2/два/ роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 1 /один/ рік, зобов`язавши засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, залишити без змін - підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково, стягнувши на його користь з засудженого ОСОБА_4: 115 /сто п`ятнадцять/ гривень 00 копійок в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 2000 /дві тисячи/ гривень 00 копійок в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, а всього 2115 /дві тисячи сто п`ятнадцять/ гривень 00 копійок.

Речовий доказ по кримінальній справі: мобільний телефон «Самсунг Д900І» , який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2 - залишити потерпілому ОСОБА_2, як власнику даної речі. /а.с. 89, 20, 29/.

Апеляції на вирок можуть бути подані до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд на протязі 15 діб з моменту оголошення вироку, а засудженим в той же строк, з моменту одержання копії вироку.

Суддя: О. Е. Дробинський