Рішення

від 23.08.2017 по справі 910/9508/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2017Справа №910/9508/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Центрумікс Трейд"; доПублічного акціонерного товариства Банк "Контракт" ; провизнання припиненими зобов'язань. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Москалюк Т.В. - представник за довіреністю; від відповідача:Цацуля В.М. - представник за довіреністю; За клопотанням відповідача, з метою з'ясування фактичних обставин справи та витребування від учасників судового процесу додаткових документів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центрумікс Трейд" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" (надалі - відповідач, Банк) про визнання зобов'язання, що виникло з договору №15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 р. припиненим та визнання зобов'язання, що виникли з Іпотечного договору №15/2014-01 від 02.04.2014 р., Іпотечного договору №15/2014-02 від 02.04.2014 р. та Іпотечного договору №15/2014-03 від 02.04.2014 р. припиненими.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку із невиконанням позивачем зобов'язань за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 р., в забезпечення виконання зобов'язань позивача за вказаним Договором, позивачем та відповідачем було в позасудовому порядку переоформлені права власності на нерухоме майно згідно умов іпотечних договорів №15/2014-01, №15/2014-02, №15/2014-03 від 02.04.2014 р. на відповідача, у зв'язку із чим позивач просить вважати припиненими зобов'язання за вищезазначеними іпотечними договорами та відповідно - і за договором №15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії 02.04.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 р. порушено провадження у справі 910/9508/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2017р. виправлено допущену технічну помилку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 р., розгляд справи призначено на 04.08.2017 р.

04.08.2017 р. відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він вказує на те, що у зв'язку із відсутністю підстав, передбачених статтями 598 та 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання позивача за договором №15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 р. не припинилось та окрім того, вказує на те, що позивачем не надано суду доказів порушення його прав за договорами іпотеки.

04.08.2017 р. судове засідання не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Підченка Ю.О. на лікарняному.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Як зазначає Верховний Суд України в листі №1-5/45 від 25.01.2006 р. критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 р. розгляд справи призначено на 11.08.2017 р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

В судовому засіданні, що відбулось 23.08.2017 р. позивач наполягав на задоволенні позову, надав суду усні пояснення по суті спору, відповідач позов не визнавав, також надав суду усні пояснення по суті спору.

Суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для вирішення спору по суті.

23.08.2017 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2014 року між Публічним акціонерним товариством Банк "Контракт", як Кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центрумікс Трейд", як Позичальником, було укладено договір № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії (далі - Договір кредиту), відповідно до якого Банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитної лінії, що не перевищує 2 000 000,00 дол. США, а Позичальник зобов'язується повернути кредит в строк до 31 березня 2017 року.

Пунктом 2.2. Договору кредиту встановлено, що ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 1 060 000,00 дол. США.

Згідно п. п. 4.2.10. Договору кредиту, Позичальник зобов'язаний незалежно від настання строку погашення кредиту, плату за кредит, неустойку та інші платежі передбачені цим договором сплатити протягом 3 (трьох) календарних днів з дати направлення Банком вимоги достроковою виконання зобов'язань за договором кредиту за умови настання обставин, зазначених в п. 4.3.3. Договору кредиту.

За змістом п. п. 4.3.3. Договору кредиту, Банк має право припинити надання Кредиту, визнати всю заборгованість за цим Договором простроченою та вимагати від Позичальника (незалежно від строку погашення кредиту) повернення у повному обсязі кредиту та/або плати за кредит та/або неустойки у випадках коли, зокрема, Позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або плати за кредит та/або інших обов'язків по сплаті грошових коштів, передбачених цим Договором.

Так, за своєю правовою природою, договір, укладений між позивачем і відповідачем є кредитним договором. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду Договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 205, 638, 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та ст. ст. 180, 181, Господарського кодексу України (надалі - ГК України), він вважається укладеним згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

В силу положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 173 ГК України, якою визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За замістом положень ст. ст. 572, 575 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

В силу положень ст. 3 Закону "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Так, з метою забезпечення виконання відповідачем перед позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором, 02 квітня 2014 року були укладені наступні Іпотечні договори:

1) Між Банком, як Іпотекодержателем, та Дочірнім підприємством "Ельтрон-Дніпро" Закритого акціонерного товариства "Ельтрон", як Іпотекодавцем, було укладено Іпотечний договір № 15/2014-01, відповідно до п. 1.2. якого предметом іпотеки є нерухоме майно - нежиле приміщення 3-го поверху (в літ. А), загальною площею 468, 60 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5., що належить Іпотекодавцю.

2) Між Банком, як Іпотекодержателем, та позивачем, як Іпотекодавцем, було укладено Іпотечний договір № 15/2014-02, відповідно до п. 1.2. якого предметом іпотеки є нерухоме майно - трикімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 70,3 кв. м., житловою площею 46,6 кв. м., що належить Іпотекодавцю.

3) Між Банком, як Іпотекодержателем, та ОСОБА_3, як Іпотекодавцем, було укладено Іпотечний договір № 15/2014-03, відповідно до п. 1.2. якого предметом іпотеки є нерухоме майно - однокімнатна квартира АДРЕСА_2, загальною площею 40,3 кв. м., житловою площею 10,3 кв. м., що належить Іпотекодавцю.

За змістом п. 1.1. вищезазначених Іпотечних договорів № 15/2014-01, № 15/2014-02 та № 15/2014-03 від 02.04.2014 р., ці Договори забезпечують вимоги Іпотекодержателя частково, що випливають з Договору № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 р. (а також усіх додаткових угод до нього та додаткових угод, що будуть укладені у майбутньому) (далі - Договір кредиту), укладеного між Іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центрумікс трейд" (Боржник). Даними договорами забезпечується виконання Боржником умов Договору кредиту, а саме: відповідно до порядку і умов Договору кредиту, повернення Іпотекодержателю в строк до 31 березня 2017 року, або достроково грошових коштів у розмірі 2 000 000,00 дол. США (далі - Кредит); сплата процентів за користування Кредитом, процентів за неправомірне користування Кредитом згідно з умовами Договору кредиту; сплата можливої неустойки (пеня, штраф); сплата комісій, а також відшкодування Іпотекодержателю всіх збитків (включаючи витрати виконавчого провадження), понесених останнім внаслідок порушення Боржником умов Договору кредиту, у розмірі, у строки і у випадках, передбачених Договором кредиту та/або порушення Іпотекодавцем умов даних Договорів.

Відповідно до змісту підпунктів 5.2.1. вищезазначених Іпотечних договорів № 15/2014-01, № 15/2014-02 та № 15/2014-03 від 02.04.2014 р., позасудове врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється шляхом набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань Іпотекодавця за Договором кредиту згідно з цим застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що відповідно до ст. 37 Закону України Про іпотеку прирівнюється до договору про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Так, згідно положень статті 36 Закону України "Про Іпотеку", сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Відповідно до положень статті 37 Закону України "Про Іпотеку", Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Позивач вказує на те, що, відповідачем на його адресу було направлено повідомлення про дострокове стягнення кредиту за вих. № 611/07-4585 від 28.10.2015 р. з вимогою про стягнення заборгованості за договором №15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 р. у розмірі 927 141, 03 дол. США та 1 214 750, 05 грн. протягом 3-х календарних днів з дати направлення вимоги.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на нерухоме майно, що значиться предметами іпотеки за Іпотечними договорами № 15/2014-01, № 15/2014-02 та № 15/2014-03 від 02.04.2014 р. було переоформлене на відповідача, зокрема:

- нежиле приміщення 3-го поверху (в літ. А), загальною площею 468,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, перереєстроване на відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Наталією Василівною 17.05.2016 р., на підставі Іпотечного договору № 15/2014-01 від 02.04.2014 р., підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер: 29657950 від 19.05.2016 р;

- трикімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 70,3 кв. м., житловою площею 46,6 кв. м., перереєстрована на відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Наталією Василівною 17.05.2016 р., на підставі Іпотечного договору № 15/2014-02 від 02.04.2014 р., підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер: 29667332 від 19.05.2016 р;

- однокімнатна квартира АДРЕСА_2, загальною площею 40,3 кв.м., житловою площею 10,3 кв.м., перереєстрована на відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Наталією Василівною 17.05.2016 р., на підставі Іпотечного договору № 15/2014-03 від 02.04.2014 р., підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер: 29669141 від 19.05.2016 р.

Між тим, судом встановлено, що Постановою Правління Національного банку України від 10.12.2015 р. № 876 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" та Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк "Контракт" та делегування повноважень ліквідатора банку" від 10.12.2015 р. №220 розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" та призначено уповноважену особу Фонду Шкурку Вікторію Михайлівну та делеговано йому строком на два роки з 11.12.2015р. по 10.12.2017р. (включно) всі повноваження ліквідатора ПАТ Банк "Контракт", визначені статтями 37, 38, 47-52, 52(1), 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, визначених ч.3 ст. 47 Закону.

Так, як вбачається з наявного в матеріалах справи протоколу засідання кредитного комітету Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" від 16 травня 2016 року, було розглянуто питання щодо прийняття у власність Банку предметів іпотеки в порядку позасудового врегулювання кредитної заборгованості за Договором №15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 р. Так, оціночною компанією ЗАТ "Консалтингюрсервіс" проведено оцінку нерухомості та визначено ринкову вартість предметів іпотеки, зокрема визначено, що:

- вартість нежилого приміщення 3-го поверху (в літ. А), загальною площею 468,60 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, становить 8 037 427,00 грн., або 318 755, 00 дол. США;

- вартість трикімнатної квартири АДРЕСА_3, загальною площею 70,3 кв. м., житловою площею 46,6 кв. м., становить 3 631 140, 00 грн. або 144 010,00 дол. США;

- вартість однокімнатної квартири АДРЕСА_4, загальною площею 40,3 кв. м., житловою площею 10,3 кв. м., становить 1 380 3000,00 грн., або 54 700, 00 дол. США.

Таким чином, відповідач задовольнив вимоги позивача за договором № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 р. на загальну суму 13 048 867, 00 грн .

Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Положеннями ст. ст. 598, 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Так, за змістом абз. 7. п. 2. ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення правовідношення .

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, оскільки зобов'язання відповідача перед позивачем за Іпотечними договорами № 15/2014-01, № 15/2014-02 та № 15/2014-03 від 02.04.2014 р. є припиненими, вимоги в частині визнання зобов'язання, що виникли з Іпотечного договору №15/2014-01 від 02.04.2014 р., Іпотечного договору №15/2014-02 від 02.04.2014 р. та Іпотечного договору №15/2014-03 від 02.04.2014 р. є обґрунтованими та позов у цій частині підлягає задоволенню.

Між тим ,відповідач вказує на той факт, що станом на 03 серпня 2017 року , заборгованість позивача перед відповідачем за договором №15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 р., з урахуванням виконаних зобов'язань за Іпотечними договорами № 15/2014-01, № 15/2014-02 та № 15/2014-03 від 02.04.2014 р., становила 635 398,82 дол. США, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України становить 16 459 433,60 грн.

Доказів погашення зазначеної заборгованості позивачем суду не надано.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, з урахуванням недоведеності позивачем погашення перед відповідачем заборгованості за договором № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 р. в повному обсязі , вимоги позивача про визнання зобов'язання, що виникло з договору № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 р. припиненим є необгрунтованими та у позові в цій частині слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, покладаються на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центрумікс Трейд"

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст.ст. 33-35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрумікс Трейд" до Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" задовольнити частково.

2. Визнати зобов"язання, що виникли з Іпотечного договору № 15/2014-01 від 02.04.2014 року, з Іпотечного договору № 15/2014-02 від 02.04.2014 року та з Іпотечного договору № 15/2014-03 від 02.04.2014 року припиненим.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" ( 04071, місто Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 58; код ЄДРПОУ 19361746) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрумікс Трейд" (03065, місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 16; код ЄДРПОУ 30602673) 1 600 грн. 00 коп. Видати наказ.

4. У частині позовних вимог про визнання зобов'язання, що виникло з договору № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02.04.2014 р. припиненими - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 28.08.2017р.

Суддя Ю.О. Підченко