Постанова

від 28.08.2017 по справі 924/933/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2017 року Справа № 924/933/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівКартере В.І., Кролевець О.А., розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у західному регіоні фірми "Західтрансбуд" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 (суддя Розізнана І.В., судді Олексюк Г.Є., Грязнов В.В.) на рішенняГосподарського суду Хмельницької області від 18.08.2015 (суддя Музика М.В.) у справі№ 924/933/15 Господарського суду Хмельницької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у західному регіоні фірма "Західтрансбуд" доСлужби автомобільних доріг у Хмельницькій області, за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-Європейська інфраструктурна група", 2. Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд", за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, 2. Управління житлово-комунального господарства Хмельницької обласної державної адміністрації, простягнення 286.066,64 грн.,

за участю представників позивачане з'явились, відповідачаФролова О.В., Єрохін С.П., третіх осібне з'явились, В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.08.2015 у справі №924/933/15 позов задоволено частково: стягнуто з Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у західному регіоні фірми "Західтрансбуд" 149.648,00 грн. заборгованості. В решті позову (136.418,64 грн.) відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.08.2015 у справі №924/933/15 змінено, викладено його резолютивну частину в редакції, згідно з якою стягнуто з відповідача 116.087,9 грн. заборгованості, в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою частково, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 136.418,64 грн. та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що суди неповно з'ясували обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосували норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 853 ЦК України, ст.ст. 4, 22, 41 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди неправомірно змінили матеріально-правову підставу позову, відмовивши в задоволені позову на суму підтвердженої заборгованості у розмірі 136.418,64 грн.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача та третіх осіб не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у західному регіоні фірма "Західтрансбуд" (новий кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Східно-Європейська інфраструктурна група" (первісний кредитор) 12.08.2014 уклали договір відступлення права вимоги № 18м, згідно з п. 1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги грошових коштів, що належить первісному кредитору, і стає кредитором в зобов'язанні між первісним кредитором та Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області (боржник) за договором:

№ 72 від 14.09.2012 (на капітальний ремонт дороги комунальної власності по вул. Мануїльського в м. Полонне Хмельницької області (2-га черга)), укладеного боржником з ПАТ "Південьзахідшляхбуд" з урахуванням договору купівлі-продажу майнових прав (відступлення права вимоги) № 4-1 „б"/47-03 від 07.14.2014, відповідно до якого сума заборгованості за Договором № 72 від 14.09.2012 підлягає оплаті на користь ТОВ "Східно-Європейська інфраструктурна група";

№ 114 від 17.07.2013, укладеного боржником з ПАТ "Південьзахідшляхбуд" з урахуванням договору купівлі-продажу майнових прав (відступлення права вимоги) № 4-1"б"/47-01 від 07.04.2014, відповідно до якого сума заборгованості за договором № 114 від 17.07.2013 підлягає оплаті на користь ТОВ "Східно-Європейська інфраструктурна група";

№ 12 від 08.05.2013, укладеного боржником з ПАТ "Південьзахідшляхбуд" з урахуванням договору купівлі-продажу майнових прав (відступлення права вимоги) № 4-1 "б"/47-01 від 07.04.2014, відповідноі до якого сума заборгованості за договором № 12 від 08.05.2013 підлягає оплаті на користь ТОВ "Східно-Європейська інфраструктурна група".

Відповідно до п. 1.2 договору № 18м новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за основним зобов'язанням, а саме, вимагати від боржника сплати грошових коштів на загальну суму 286.066,64 грн. основного боргу, з яких: 212.518,64 грн. за договором №72 від 14.09.2012; 61.731,00 грн. за договором № 114 від 17.07.2013; 11.817,00 грн. за договором № 12 від 08.05.2013.

Договір відступлення права вимоги № 18м підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

13.03.2015 ТОВ "Східно-Європейська інфраструктурна група" надіслала Службі автомобільних доріг в Хмельницькій області повідомлення про відступлення права вимоги.

Позивач 16.03.2015 направив відповідачу повідомлення № 13, № 14 та № 15 про відступлення права вимоги.

17.03.2015 позивач надіслав відповідачу вимоги від 17.03.2015 № 18, № 19, № 20, в яких просив Службу автомобільних доріг у Хмельницькій області сплатити на вказані у вимозі реквізити заборгованість за договором № 72 від 14.09.2012 в сумі 212.518, 64 грн., за договором № 114 від 17.07.2013 в сумі 61.731,00 грн., за договором № 12 від 08.05.2013 в сумі 11.817,00 грн. Вказані вимоги отримано відповідачем 19.03.2015.

Предметом даного позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 286.518, 64 грн. заборгованості, яка виникла з договорів підряду від 14.09.2012 № 72, від 08.05.2013 №12, від 17.07.2013 № 114, вимоги за якими перейшли до позивача за договором про відступлення права вимоги від 12.08.2014 року № 18м.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 838 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Згідно зі ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Розрахунки за виконані роботи (етапи, види робіт) проводяться на підставі документів про їх обсяг та вартість. Такі документи складаються та підписуються підрядником і передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і при відсутності зауважень підписує їх. Після підписання таких документів у замовника виникає зобов'язання оплатити виконані роботи в передбачений договором термін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами встановлено, що між Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області (відповідач) та Публічним акціонерним товариством "Південьзахідшляхбуд" укладено договори № 72 від 14.09.2012, № 12 від 08.05.2013, № 114 від 17.07.2013.

Як встановлено апеляційним судом, заборгованість відповідача за договором № 12 від 08.05.2013 складає 11.817,00 грн. Дана сума боргу не заперечується відповідачем.

Заборгованість відповідача за договором № 114 від 17.07.2013 складає 61.731,00 грн. Дана сума боргу не заперечується відповідачем.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 72 від 14.09.2012 за виконані роботи в розмірі 212.518,64 грн., що складає 55,9 % від загальної суми боргу за договором.

З метою встановлення фактичної вартості та об`ємів виконаних будівельних робіт за договором №72 від 14.09.2012 суд апеляційної інстанції призначав у справі судову експертизу.

В розумінні ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу, тобто відповідно до внутрішніх переконань суду, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням долученого до справи висновку судового експерта апеляційний суд, як і місцевий, дійшов висновку про наявність заборгованості відповідача за договором № 72 від 14.09.2012 в сумі 76.100,00 грн.

Разом з тим, як встановлено апеляційним судом, ПАТ "Південьзахідшляхбуд" (первісний кредитор) уступило право вимоги боргу в сумі 380.452,40 грн. за договором № 72 від 14.09.2012 Товариству з обмеженою відповідальністю "Східно-європейська інфраструктурна група" (новий кредитор) шляхом укладення договору про відступлення права вимоги № 4-1"б"/47-03 від 07.04.2014.

У свою чергу ТОВ "Східно-європейська інфраструктурна група" (первісний кредитор) уступило право вимоги боргу в сумі 167.933,76 грн. за договором № 72 від 14.09.2012 концерну "Містшляхбуд" (новий кредитор) шляхом укладення договору відступлення права вимоги №17/М від 11.08.2014.

На іншу частину заборгованості в сумі 212.518,64 грн. за договором № 72 від 14.09.2012 ТОВ "Східно-європейська інфраструктурна група" (первісний кредитор) відступило право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Західтрансбуд" шляхом укладення договору № 18/М від 12.08.2014.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом ( ч.1 ст. 514, ч. 1 ст. 515 ЦК України).

Відступлення права вимоги (цесія) є договірною передачею зобов'язальних вимог первісного кредитора цедента, новому кредиторові цесіонарію, і відбувається шляхом укладення договору між цими суб'єктами, на підставі якого до цесіонарія переходить право вимагати від боржника вчинити певні дії. Об'єктом цесії є майнові права, що належать кредиторові як стороні зобов'язання. Новий кредитор набуває усе, що мав цедент. Заміна кредитора може здійснюватись на різних стадіях існування зобов'язання, коли сторони ще не виконали зобов'язання або коли хоча б одна з них частково виконала зобов'язання, при цьому, предметом уступки права вимоги є зобов'язальна вимога, яка повинна бути дійсною, належним чином індивідуалізованою та правомірною.

Враховуючи те, що сума заборгованості відповідача за договором № 72 від 14.09.2012 становить 76.100,00 грн., суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визначення суми, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за договором цесії, виходячи саме з цієї суми.

Враховуючи те, що предметом уступки права вимоги може бути зобов'язальна вимога, яка є дійсною, беручи до уваги те, що позивачу передано право вимоги, згідно з договором № 72 від 14.09.2012 лише в розмірі 55,9 % від суми заборгованості, а в ході судового розгляду справи судом встановлено, що заборгованість відповідача за договором №72 від 14.09.2012 підтверджена (дійсна) лише на суму 76.100,00 грн., суд апеляційної інстанції вірно встановив, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованості за договором № 72 від 14.09.2012 року в розмірі 42.539,90 грн., тобто 55,9% від суми 76.100,00 грн.

Відтак апеляційний суд дійшов підставного висновку, що позов підлягає задоволенню частково в загальному розмірі 116.087,90 грн., а рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

При цьому судами правомірно не взято до уваги доводи відповідача про відсутність бюджетних асигнувань для виконання взятих зобов'язань за договорами, оскільки за змістом ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі №11/446).

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене підстав для зміни або скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у західному регіоні фірми "Західтрансбуд" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі №924/933/15 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіВ.І. Картере О.А. Кролевець