Рішення

від 06.09.2017 по справі 910/9040/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2017Справа №910/9040/17 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив до про та за зустрічним позовом до про Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С стягнення неустойки та 15% річних у розмірі 2 538 001 грн. 19 коп. Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив стягнення заборгованості у розмірі 873 627 грн. 89 коп. Представники:

від Позивача

за первісним позовом: Берегова С.М. (представник за Довіреністю);

від Відповідача

за первісним позовом: Волько А.І. (представник за Довіреністю);

Марків Н.В. (представник за Довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство Запоріжвогнетрив (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С (надалі також - Відповідач ) про стягнення неустойки та 15% річних у розмірі 2 538 001 грн. 19 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 10.11.2015 року між Публічним акціонерним товариством Запоріжвогнетрив (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С (Підрядник) було укладено Договір поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783, відповідно до умов якого Замовник доручив, а Підрядник зобов'язався на свій ризик виконати в порядку та на умовах вказаного Договору поставку обладнання і його монтаж по об'єкту: ЦКВВ. Установка лінії по виробництву УСК, УСК-Л і ЛПС. Проектування, виготовлення, поставка, монтаж і запуск в експлуатацію лінії в об'ємі, передбаченому затвердженими Замовником проекту та кошторисів. Як зазначає Позивач, всупереч Графіку виконання монтажних робіт і поставки обладнання Відповідачем допущено прострочення виконання його зобов'язань за Договором, а саме порушено строки виконання 1, 3, 4, 5, 6, 7 етапів. Таким чином, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С неустойку у розмірі 2 399 953 грн. 73 коп. та 15% річних у розмірі 138 047 грн. 46 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 року порушено провадження у справі № 910/9040/17, судове засідання призначено на 27.06.2017 року.

26.06.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшла зустрічна позовна заява, в якій просив Суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ВЕДА-С" заборгованість у розмірі 873 627, 89 грн. та судовий збір у розмірі 13 437,82 грн.

27.06.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким просив Суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

27.06.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 07.06.2017 року.

27.06.2017 року в судове засідання з'явились представники сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 року прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ВЕДА-С" до спільного розгляду з первісним по справі №910/9040/17.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача:

- надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ВЕДА-С";

- надати відзив на зустрічну позовну заяву, докази, що підтверджують направлення відзиву Відповідачу; оригінали та належним чином засвідчені копії документів в якості доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 року відкладено розгляд справи на 19.07.2017 року, у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі.

12.07.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли заперечення на відзив Відповідача та відзив на зустрічну позовну заяву, яким просив Суд відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог.

18.07.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли письмові пояснення по справі та заперечення на відзив Позивача на зустрічну позовну заяву.

19.07.2017 року в судове засідання з'явились представники сторін.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) сторін надати письмові пояснення з посиланням на належні докази щодо дати погодження сторонами технічного завдання;

2) Позивача здійснити обґрунтований розрахунок неустойки за порушення строків виконання 3 етапу за кожною видатковою накладною окремо із зазначенням періоду початку прострочки Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ВЕДА-С" та закінчення такого нарахування, відповідно до вимог ч. 5 ст. 254, ст. 530 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а не зазначення загальної кількості днів прострочки;

3) Відповідача надати докази на підтвердження виставлення рахунків на оплату Приватному акціонерному товариству "Запоріжвогнетрив" відповідно до п. 4.1. Договору.

Крім того, Суд зазначив, що відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Як зазначає Верховний Суд України в листі №1-5/45 від 25.01.2006 критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ. Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади.

Відтак, у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів по справі, підготовка яких потребує достатнього часу, з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, з урахуванням перебування судді у плановій щорічній відпустці, Суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи за межами строків, встановленими Господарським процесуальним кодексом України

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2017 року продовжено строк вирішення спору, відкладено розгляд справи на 06.09.2017 року,, у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі.

14.08.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надішли письмові пояснення по справі.

29.08.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надішли письмові пояснення по справі.

05.09.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, якою просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С неустойку у розмірі 2 635 498 грн. 16 коп. та 15% річних у розмірі 138 047 грн. 46 коп.

В судовому засіданні 06 вересня 2017 року представник Позивача за первісним позовом підтримав вимоги та доводи, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити первісні позовні вимоги у повному обсязі, відмовити у задоволенні зустрічного позову. В судовому засіданні представники Відповідачів заперечили проти задоволення первісного позову, просили суд відмовити в його задоволенні, зустрічні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Суд, розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив про збільшення розміру позовних вимог від 05.09.2017 року, зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд зазначає, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. (п.3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції")

Враховуючи вищевикладене, Суд приймає Заяву Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив до розгляду.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 06 вересня 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

10.11.2015 року між Публічним акціонерним товариством Запоріжвогнетрив (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С (Підрядник) було укладено Договір поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783, відповідно до умов якого Замовник доручив, а Підрядник зобов'язався на свій ризик виконати в порядку та на умовах вказаного Договору поставку обладнання і його монтаж по об'єкту: ЦКВВ. Установка лінії по виробництву УСК, УСК-Л і ЛПС. Проектування, виготовлення, поставка, монтаж і запуск в експлуатацію лінії в об'ємі, передбаченому затвердженими Замовником проекту та кошторисів.

Відповідно до п.2.1 Договору строки виконання робіт за вказаним Договором, а також їх окремим об'ємів (об'єктів, етапів, видів) визначаються Графіком виконання робіт, який оформлюється у вигляді додатків й є невід'ємною частиною вказаного Договору. Строк виконання робіт за вказаним Договором починає відраховуватись з моменту виконання п.4.1 й фактичного прийняття об'єкта робіт відповідно до п.5.2 Договору. У випадку несвоєчасного прийняття об'єкту робіт строк початку виконання робіт починає відраховуватись з останнього дня строку, визначеного п.5.2 Договору.

Всього вартість робіт по Договору з ПДВ складає 3788253 грн. 00 коп. (п.3.1 Договору)

Згідно з п.4.1 Договору Замовником здійснюється оплата за наступною схемою:

4.1.1. Перший платіж на придбання обладнання - передоплата у розмірі 50% від суми обладнання протягом 10 банківських днів з дати виставлення рахунку, що складає 1497048 грн. 00 коп.

4.1.2. Остаточний розрахунок за поставлене обладнання - у розмірі 50% від суми обладнання проводиться протягом 30 календарних днів з дати поставки на склад Замовника, що складає 1497048 грн. 00 коп.

4.1.3. Платежі за виконані роботи проводяться поетапно (після виконання кожного етапу робіт, визначених Графіком виконання робіт) протягом 20 календарних днів від дати підписання Замовником актів КБ-2в, які підтверджені довідками КБ-3, на підставі наданих Підрядником рахунків. У випадку порушення Підрядником строків надання Замовнику документів, передбачених п.7.1.12 Договору, строк оплати таких робіт складає 60 календарних днів від дати підписання Замовником актів КБ-2 в з додатками до акту КБ-2в, які підтверджені довідками КБ-3, на підставі наданих Підрядником рахунків й податкових накладних.

Пунктом 10.3.2 Договору передбачено, що у випадку порушення Підрядником строків виконання робіт, а також строків усунення виявлених дефектів виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику неустойку у розмірі 0,3% від договірної вартості робіт, визначеної п.3.1 Договору, за кожен день прострочки; відшкодовує збитки відповідно до п.4.7 Договору. Неустойка нараховується за весь період прострочки.

Згідно зі ст. 10.3.3 Договору за порушення Підрядником строків виконання робіт, а також неналежного (неякісного) виконання робіт, за які Замовником внесена повна або часткова попередня оплата, Підрядник за користування грошовими коштами Замовника зобов'язаний сплатити Замовнику 15% річних, від суми грошових коштів, сплачених Замовником, за період з дня оплати й до дня фактичного строку належного виконання робіт або до дня повернення грошових коштів.

Додатковою угодою №2 від 22.06.2016 року до Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року в редакції протоколу розбіжностей Сторони виклали п.3.1 в новій редакції: Ціна робіт за вказаним Договором складає 3645005 грн. 00 коп. без ПДВ. Крім того, Замовник сплачує ПДВ у розмірі 729001 грн. 00 коп. Всього вартість робіт по Договору складає з ПДВ становить 4374006 грн. 00 коп. , п.4.1.2 в такій редакції: 4.1.2. Остаточний розрахунок за поставлене обладнання - проводиться протягом 30 календарних днів з дати поставки на склад Замовника, що складає 1901764 грн. 80 коп. Датою поставки вважається дата підписання товарної накладної

Додатком №7 до Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року Сторони узгодили графік виконання робіт:

1. розробка проектної документації - 20 робочих днів, сума 14760 грн. 00 коп., з дати погодження технічного завдання 28.01.2016 р.;

2. розробка програмного забезпечення - 20 робочих днів, сума 74220 грн. 00 коп.;

3. виготовлення і доставка обладнання на склад Замовника - 40 робочих днів, сума 2707639 грн. 00 коп., після виконання п.4.1.1.;

4. монтаж металоконструкцій (виконання будівельно - монтажних робіт) - 20 робочих днів, сума 245330 грн. 00 коп., після закінчення етапу №3;

5. монтаж обладнання - 20 робочих днів, сума 149915 грн. 91 коп., після закінчення етапу №4;

6. виконання електро - монтажних робіт - 10 робочих днів, сума 220100 грн. 09 коп., після закінчення етапу №5;

7. виконання пуско - налагоджувальних робіт - 5 робочих днів, сума 100200 грн. 00 коп., після закінчення етапу №6.

Всього 4374006 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року Відповідач виставив рахунок на оплату №129 від 18.12.2015 року на суму 1497048 грн. 00 коп., а Позивач в свою чергу здійснив попередню оплату у загальному розмірі 1 497 048 грн. 00 коп., що підтверджується виписками по рахунку Позивача за 25.12.2015 року на суму 1310000 грн. 00 коп., 90 000 грн. 00 коп., та випискою за 25.01.2016 року на суму 97 048 грн. 00 коп. із зазначенням призначення платежу: передоплата за вигот.обладнання зг.рах.№129 від 18.12.2015 р.

Крім того, на виконання умов Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С були виконані, а Замовником в свою чергу прийняті роботи з розробки проектної документації на суму 177 120 грн. 00 коп., що підтверджується Актом надання послуг №28 від 12.07.2016 року.

В подальшому на виконання умов Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року Відповідач поставив обладнання, а Позивач в свою чергу прийняв таке обладнання, що підтверджується видатковими накладними №48 від 07.09.2016 р. на суму 1 666 459 грн. 20 коп., №54 від 22.09.2016 року на суму 928 032 грн. 00 коп., №55 від 30.09.2016 року на суму 148 032 грн. 00 коп., №57 від 04.10.2016 року на суму 473 595 грн. 60 коп., №58 від 04.10.2016 року на суму 149 646 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року на підставі виставлених Відповідачем рахунків на оплату Позивач здійснив оплату за поставлене обладнання у загальному розмірі 1 097 443 грн. 20 коп., що підтверджується виписками по рахунку Позивача за 19.09.2016 р. на суму 169 411 грн. 20 коп., за 04.10.2016 року на суму 400 000 грн. 00 коп., за 05.10.2016 р. на суму 64 016 грн. 00 коп., за 24.10.2016 р. на суму 464 016 грн. 00 коп.,

Також, на виконання умов Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року Виконавець виконав монтажні роботи, а Замовник в свою чергу прийняв виконані роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт №1/09 за вересень 2016 року на суму 290252 грн. 32 коп., №2/09 за вересень 2016 року на суму 159336 грн. 11 коп. та Довідками про вартість виконаних робіт за вересень 2016 року.

26.08.2016 року Приватне акціонерне товариство Запоріжвогнетрив надіслало на адресу Відповідача вимогу №18/2414 від 25.08.2016 року про сплату штрафних санкцій за 1 етапом виконання робіт, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 26.08.2016 р., фіскальним чеком від 26.08.2016 р. У відповідь Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С листом №218 від 20.10.2016 року повідомило про вчасне виконання умов договору.

15.11.2016 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №18-3314 з вимогою сплатити штрафні санкції, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 15.11.2016 р., фіскальним чеком від 15.11.2016 р., у відповідь на яку Виконавець листом №299 від 12.12.2016 р. повідомив, що ним призупинено виконання зобов'язання в розумінні ч.3 ст. 538 ЦК України, який був отриманий Позивачем за вх. №3627 від 21.12.2016 р., що підтверджується відповідною відміткою на листі та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Обґрунтовуючи заявлені первісні позовні вимоги, з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 05.09.2017 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач зазначає, що всупереч Графіку виконання монтажних робіт і поставки обладнання Відповідачем допущено прострочення виконання його зобов'язань за Договором, а саме порушено строки виконання 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 етапів. Таким чином, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С неустойку у розмірі 2 635 498 грн. 16 коп. та 15% річних у розмірі 138 047 грн. 46 коп.

Обґрунтовуючи заявлені зустрічні позовні вимоги, Позивач за зустрічним позовом зазначає, що Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С в розмірі 771 273 грн. 60 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив інфляційні у розмірі 73 326 грн. 89 коп., 3% річних у розмірі 14 641 грн. 00 коп. та пеню у розмірі 14 486 грн. 40 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що первісні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. (стаття 837 Цивільного кодексу України)

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року Відповідач виставив рахунок на оплату №129 від 18.12.2015 року на суму 1497048 грн. 00 коп., а Позивач в свою чергу здійснив попередню оплату у загальному розмірі 1 497 048 грн. 00 коп., що підтверджується виписками по рахунку Позивача за 25.12.2015 року на суму 1310000 грн. 00 коп., 90 000 грн. 00 коп., та випискою за 25.01.2016 року на суму 97 048 грн. 00 коп. із зазначенням призначення платежу: передоплата за вигот.обладнання зг.рах.№129 від 18.12.2015 р.

Крім того, на виконання умов Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С були виконані, а Замовником в свою чергу прийняті роботи з розробки проектної документації на суму 177 120 грн. 00 коп., що підтверджується Актом надання послуг №28 від 12.07.2016 року.

В подальшому на виконання умов Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року Відповідач поставив обладнання, а Позивач в свою чергу прийняв таке обладнання, що підтверджується видатковими накладними №48 від 07.09.2016 р. на суму 1 666 459 грн. 20 коп., №54 від 22.09.2016 року на суму 928 032 грн. 00 коп., №55 від 30.09.2016 року на суму 148 032 грн. 00 коп., №57 від 04.10.2016 року на суму 473 595 грн. 60 коп., №58 від 04.10.2016 року на суму 149 646 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року на підставі виставлених Відповідачем рахунків на оплату Позивач здійснив оплату за поставлене обладнання у загальному розмірі 1 097 443 грн. 20 коп., що підтверджується виписками по рахунку Позивача за 19.09.2016 р. на суму 169 411 грн. 20 коп., за 04.10.2016 року на суму 400 000 грн. 00 коп., за 05.10.2016 р. на суму 64 016 грн. 00 коп., за 24.10.2016 р. на суму 464 016 грн. 00 коп.

Також, на виконання умов Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року Виконавець виконав монтажні роботи, а Замовник в свою чергу прийняв виконані роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт №1/09 за вересень 2016 року на суму 290252 грн. 32 коп., №2/09 за вересень 2016 року на суму 159336 грн. 11 коп. та Довідками про вартість виконаних робіт за вересень 2016 року.

Додатковою угодою №2 від 22.06.2016 року до Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року в редакції протоколу розбіжностей Сторони виклали п.3.1 в новій редакції: Ціна робіт за вказаним Договором складає 3645005 грн. 00 коп. без ПДВ. Крім того, Замовник сплачує ПДВ у розмірі 729001 грн. 00 коп. Всього вартість робіт по Договору складає з ПДВ становить 4374006 грн. 00 коп. , п.4.1.2 в такій редакції: 4.1.2. Остаточний розрахунок за поставлене обладнання - проводиться протягом 30 календарних днів з дати поставки на склад Замовника, що складає 1901764 грн. 80 коп. Датою поставки вважається дата підписання товарної накладної.

Додатком №7 до Додаткової угоди №2 від 22.06.2016 року до Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року Сторони узгодили графік виконання робіт:

1. розробка проектної документації - 20 робочих днів, сума 14760 грн. 00 коп., з дати погодження технічного завдання 28.01.2016 р.;

2. розробка програмного забезпечення - 20 робочих днів, сума 74220 грн. 00 коп.;

3. виготовлення і доставка обладнання на склад Замовника - 40 робочих днів, сума 2707639 грн. 00 коп., після виконання п.4.1.1.;

4. монтаж металоконструкцій (виконання будівельно - монтажних робіт) - 20 робочих днів, сума 245330 грн. 00 коп., після закінчення етапу №3;

5. монтаж обладнання - 20 робочих днів, сума 149915 грн. 91 коп., після закінчення етапу №4;

6. виконання електро - монтажних робіт - 10 робочих днів, сума 220100 грн. 09 коп., після закінчення етапу №5;

7. виконання пуско - налагоджувальних робіт - 5 робочих днів, сума 100200 грн. 00 коп., після закінчення етапу №6.

Всього 4374006 грн. 00 коп.

Відповідач за первісним позовом, заперечуючи проти дати погодження Сторонами технічного завдання саме 28.01.2016 року, зазначав, що Позивач за первісним позовом неодноразово змінював вимоги до проектної документації. Крім того, в матеріалах справи наявна договірна ціна на реконструкцію цеху станом на 09.06.2016 року, а тому дата погодження повинна розраховуватись з 09.06.2016 року.

Відповідно до п.2.1 Договору строки виконання робіт за вказаним Договором, а також їх окремих об'ємів (об'єктів, етапів, видів) визначаються Графіком виконання робіт, який оформлюється у вигляді додатків й є невід'ємною частиною вказаного Договору. Строк виконання робіт за вказаним Договором починає відраховуватись з моменту виконання п.4.1 й фактичного прийняття об'єкта робіт відповідно до п.5.2 Договору. У випадку несвоєчасного прийняття об'єкту робіт строк початку виконання робіт починає відраховуватись з останнього дня строку, визначеного п.5.2 Договору.

Згідно з п.2.2 Договору при виникненні необхідності внесення змін до раніше погоджених Сторонами строків виконання робіт, Сторона, яка ініціює таку зміну, повідомляє про це іншу Сторону не пізніше ніж, за 20 календарних днів до настання змін. При досягненні Сторонами згоди відносно такої зміни, Сторонами укладається додаткова угода до Договору, якою затверджуються зміни до Графіку або нова редакція Графіка або додатковий Графік виконання робіт.

Суд звертає увагу, що оскільки Сторонами укладена Додаткова угода №2 від 22.06.2016 року до Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року, якою викладено графік виконання робіт в новій редакції, за яким Сторони узгодили дату погодження технічного завдання саме 28.01.2016 р., а будь -яких інших додаткових угод до спірного Договору між Сторонами укладено не було, Суд приймає до уваги дату погодження технічного завдання саме 28.01.2016 року.

За таких підстав, 1 етап виконання робіт з розробки проектної документації повинен був виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С протягом 20 робочих днів, з дати погодження технічного завдання 28.01.2016 р., тобто у строк по 25.02.2016 року включно.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С були виконані, а Замовником в свою чергу прийняті роботи з розробки проектної документації на суму 177 120 грн. 00 коп., що підтверджується Актом надання послуг №28 від 12.07.2016 року. А тому Суд приходить до висновку про прострочку виконання Відповідачем за первісним позовом його зобов'язань за 1 етапом виконання робіт за Договором поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року.

Другий етап виконання робіт з розробки програмного забезпечення - 20 робочих днів.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. (стаття 251 Цивільного кодексу України)

У ст. 253 Цивільного кодексу України визначеного, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Однак, Суд звертає увагу, що Сторонами у Графіку виконання робіт, що є Додатком №7 до Додаткової угоди №2 від 22.06.2016 року до Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року визначено лише період часу, протягом якого Відповідач за первісним позовом повинен виконати роботи з розробки програмного забезпечення, але не визначено термін, з якого вказане зобов'язання виникає.

Більше того, у Заяві про збільшення розміру позовних вимог від 05.09.2017 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивачем всупереч нормам ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виникнення перебігу прострочки Відповідача за 2 етапом виконання робіт саме з 14.06.2016 року.

За таких підстав, визначити початок періоду прострочки Відповідача з метою застосування до останнього відповідальності у вигляді нарахування пені відповідно до п.10.3.2 Договору не вбачається за можливе з урахуванням того, що умовами Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року визначено лише період часу, протягом якого Відповідач за первісним позовом повинен виконати роботи з розробки програмного забезпечення.

Третій етап виконання робіт з виготовлення і доставки обладнання на склад Замовника за Договором повинен був виконаний Відповідачем за первісним позовом протягом 40 робочих днів після виконання п.4.1.1.

Згідно з п.4.1 Договору Замовником здійснюється оплата за наступною схемою: 4.1.1. Перший платіж на придбання обладнання - передоплата у розмірі 50% від суми обладнання протягом 10 банківських днів з дати виставлення рахунку, що складає 1497048 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року Позивач здійснив попередню оплату у загальному розмірі 1 497 048 грн. 00 коп., що підтверджується виписками по рахунку Позивача за 25.12.2015 року на суму 1310000 грн. 00 коп., 90 000 грн. 00 коп., та випискою за 25.01.2016 року на суму 97 048 грн. 00 коп. із зазначенням призначення платежу: передоплата за вигот.обладнання зг.рах.№129 від 18.12.2015 р.

Таким чином, граничний строк виконання робіт за 3 етапом - 22.03.2016 року. Суд не приймає до уваги заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С щодо неможливості здійснення доставки товару у зв'язку з ненаданням Позивачем за первісним позовом приміщення для поставки обладнання, оскільки лише 17.06.2016 року, тобто вже з порушенням строків поставки, Виконавець звернувся до Замовника з листом про прийняття на зберігання обладнання, яке було прийнято за Актами приймання на зберігання обладнання від 23.06.2016 р., 30.06.2016 р., 05.07.2016 р., 13.07.2016 р.

В подальшому на виконання умов Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року Відповідач поставив обладнання, а Позивач в свою чергу прийняв таке обладнання, що підтверджується видатковими накладними №48 від 07.09.2016 р. на суму 1 666 459 грн. 20 коп., №54 від 22.09.2016 року на суму 928 032 грн. 00 коп., №55 від 30.09.2016 року на суму 148 032 грн. 00 коп., №57 від 04.10.2016 року на суму 473 595 грн. 60 коп., №58 від 04.10.2016 року на суму 149 646 грн. 00 коп. Вказане свідчить про порушення Відповідачем строків поставки обладнання за 3 етапом.

Четвертий етап виконання робіт за Договором поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року з монтажу металоконструкцій (виконання будівельно - монтажних робіт) - 20 робочих днів після закінчення етапу №3 (тобто початок виконання 4 етапу поставлений в залежність від настання певної події - закінчення виконання 3 етапу). Суд зазначає, що оскільки 3 етап був здійснений з прострочкою виконання, але закінчений саме 04.10.2016 року, а монтаж металоконструкцій (виконання будівельно - монтажних робіт) був виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С у вересні 2016 року, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт №1/09 за вересень 2016 року на суму 290252 грн. 32 коп. та Довідкою про вартість виконаних робіт за вересень 2016 року, у Відповідача відсутня прострочка виконання за 4 етапом.

П'ятий етап виконання робіт за Договором поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року з монтажу обладнання - 20 робочих днів, сума 149915 грн. 91 коп., після закінчення етапу №4. Суд зазначає, що у Виконавця відсутня прострочка виконання за 5 етапом, оскільки 4 та 5 етапи були завершені одночасно, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт №2/09 за вересень 2016 року на суму 159336 грн. 11 коп. та Довідкою про вартість виконаних робіт за вересень 2016 року.

Шостий етап виконання робіт за Договором поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року з виконання електро - монтажних робіт - 10 робочих днів, сума 220 100 грн. 09 коп., після закінчення етапу №5.

Відповідно до п.8.5 Договору Замовник зобов'язаний протягом 3 робочих днів з моменту отримання актів КБ-2в з додатками й довідок КБ-3 провести огляд результатів виконання робіт Підрядником й за відсутності недоліків прийняти їх, підписавши надані Підрядником акти КБ-2в та довідки КБ-3.

Суд зазначає, що оскільки Акт приймання виконаних будівельних робіт №2/09 за вересень 2016 року на суму 159336 грн. 11 коп. та Довідка про вартість виконаних робіт за вересень 2016 року підписані Позивачем 03.10.2016 року, а тому Відповідач за первісним позовом повинен був виконати роботи за 6 етапом по 17.10.2016 року.

Сьомий етап з виконання пуско - налагоджувальних робіт повинен був виконаний Підрядником протягом 5 робочих днів після закінчення етапу №6.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2016 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №18-3314 з вимогою сплатити штрафні санкції, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 15.11.2016 р., фіскальним чеком від 15.11.2016 р., у відповідь на яку Виконавець листом №299 від 12.12.2016 р. повідомив, що ним призупинено виконання зобов'язання в розумінні ч.3 ст. 538 ЦК України , який був отриманий Позивачем за вх. №3627 від 21.12.2016 р., що підтверджується відповідною відміткою на листі та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Правилами зустрічного виконання зобов'язання, встановленими частиною другою статті 538 ЦК України, передбачено одночасне виконання кожною із сторін свого обов'язку.

За приписами частин третьої та четвертої статті 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі; якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Однак, для реалізації права, наданого наведеними вище положеннями, неодмінною умовою є доведення цієї дії до відома іншій стороні; односторонній правочин за приписами статті 538 Цивільного кодексу України, про вчинення якого не поставлено до відома, не створює наслідків, для яких він вчинявся, тобто, такі дії сторони не матимуть ознак правомірних.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 29 березня 2016 року у справі № 918/966/15.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С було доведено до відмова Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив про призупинення виконання його зобов'язань за Договором поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року в частині, зокрема, виконання монтажних робіт, у зв'язку з неоплатою Замовником раніше виконаних робіт, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 21.12.2016 року поштового відправлення уповноваженій особі підприємства Позивача, Суд приходить до висновку, що вказані дії Підрядника є правомірними відповідно до вимог статті 538 Цивільного кодексу України.

За таких підстав, прострочка Відповідача за первісним позовом за шостим етапом виконання робіт за Договором поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року з виконання електро - монтажних робіт тривала з 18.10.2016 року до дати отримання Позивачем за первісним позовом повідомлення про зупинення виконання Підрядником його зобов'язань за Договором, а саме 21.12.2016 року.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, на виконання п.8.4 Договору 09.02.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С направило на адресу Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив Акти приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року №4/02, №1/02, №3/02, №2/02 та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року за формою КБ-3, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 09.02.2017 року та рекомендованим повідомленням про вручення 13.02.2017 року уповноваженій особі підприємства Позивача.

У відповідь на вказаний лист Позивач за первісним позовом листом №25/588 від 20.02.2017 року повідомив Підрядника про розгляд отриманих актів, за яким відсутні журнали обліку виконаних будівельних робіт, акти закінчення будівельно - монтажних робіт, а також повідомив про наявність інших недоліків за кожним з актом. В матеріалах справи відсутні докази направлення вказаного листа, але враховуючи надання відповіді Підрядником у листі від 20.02.2017 року, в якому повідомлялось про надання всіх документів Замовнику, а також надання паспортів на обладнання, змін та доповнень до документації по факту здійснення оплати Позивачем за первісним позовом, Суд приходить до висновку, що лист Замовника №25/588 від 20.02.2017 року був отриманий Відповідачем.

Суд звертає увагу, що зупинення виконання зобов'язань за договором відповідно до статті 538 Цивільного кодексу України є правом кожної із сторони до моменту виконання іншою стороною свого обов'язку, як і право на виконання договірних зобов'язань, а тому факт надсилання на адресу Замовника актів приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року №4/02, №1/02, №3/02, №2/02 та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року за формою КБ-3 не впливає на суть правовідносин сторін з урахуванням того, що Приватне акціонерне товариство Запоріжвогнетрив не заперечує факту наявності заборгованості.

Що стосується прострочки за 7 етапом, то Суд зазначає, що відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події, тобто після закінчення етапу №6, який до теперішнього часу не закінчений, у Відповідача за первісним позовом відсутня прострочка за 7 етапом.

При зверненні до суду з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 05.09.2017 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач за первісним позовом просив стягнути з Відповідача за первісним позовом на його користь пеню за загальний період прострочки з 26.02.2016 р. по 06.09.2017 р. у розмірі 2 635 498 грн. 16 коп.

Суд зазначає, що Заява про збільшення розміру позовних вимог Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив подана до Господарського суду міста Києва 05.09.2017 року, що підтверджується відповідним вхідним штампом канцелярії суду, проте нарахування пені здійснено по 06.09.2017 року, тобто на майбутнє, що є неприпустимим з огляду на вимоги чинного господарського законодавства України.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов язання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов язань.

Пунктом 10.3.2 Договору передбачено, що у випадку порушення Підрядником строків виконання робіт, а також строків усунення виявлених дефектів виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику неустойку у розмірі 0,3% від договірної вартості робіт, визначеної п.3.1 Договору, за кожен день прострочки; відшкодовує збитки відповідно до п.4.7 Договору. Неустойка нараховується за весь період прострочки.

Частиною шостою статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Суд звертає увагу, що умова Договору щодо нарахування неустойки за весь період прострочки не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. Відповідно до буквального тлумачення змісту ч. 6 ст. 232 ГК України (нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано) у договорі сторони мають право визначити не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (ч. 3 ст. 6 ЦК України), в тому числі, зокрема, пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). І в такому випадку пеня нараховуються від дня, коли зобов'язання мало бути виконано до дня, який передує сплаті боргу кредитору. Аналогічний правовий висновок про застосування норми ч. 6 ст. 232 ГК України у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі N 3-53гс15.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв язку з неналежним виконанням Відповідачем умов Договору за 1 етапом виконання робіт, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов'язання з 26.02.2016 р. по 11.07.2016 р. у розмірі 72 796 грн. 32 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв язку з неналежним виконанням Відповідачем умов Договору за 3 етапом виконання робіт, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов'язання з 23.03.2016 р. по 03.10.2016 р. у розмірі 1 711 260 грн. 77 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з незастосуванням Позивачем приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, а тому з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов'язання з 23.03.2016 р. по 23.09.2016 р. у розмірі 1 694 388 грн. 33 коп.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв язку з неналежним виконанням Відповідачем умов Договору за 6 етапом виконання робіт, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов'язання з 07.06.2016 р. по 05.09.2017 р. у розмірі 362 108 грн. 67 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку й закінчення періоду прострочки Відповідача та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов'язання з 18.10.2016 р. по 20.12.2016 р. у розмірі 50 711 грн. 06 коп.

Крім того, Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 15% за користування чужими грошовими коштами на підставі статті 536 Цивільного кодексу України за загальний період з 26.01.2016 р. по 06.09.2016 р. у розмірі 138 047 грн. 46 коп.

Відповідно до статті 536 Цивільного Кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України). Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами.

Суд звертає увагу, що право на нарахування та отримання процентів за користування коштами у разі їх безпідставного одержання передбачено законом. Проте, вказана стаття не встановлює розміру процентів за користування грошовими коштами відсилаючи кредитора та боржника з метою вирішення цього питання до договору або закону. Крім того, проценти у розумінні зазначених правових норм застосовуються тільки у випадках користування чужими, тобто залученими на певний строк, коштами за відсутності прострочення виконання грошового зобов'язання або при умові про відстрочення чи розстрочення оплати за отриманий товар, виконані роботи чи надані послуги.

Відповідно до статті 536 Цивільного Кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 10.3.3 Договору за порушення Підрядником строків виконання робіт, а також неналежного (неякісного) виконання робіт, за які Замовником внесена повна або часткова попередня оплата, Підрядник за користування грошовими коштами Замовника зобов'язаний сплатити Замовнику 15% річних, від суми грошових коштів, сплачених Замовником, за період з дня оплати й до дня фактичного строку належного виконання робіт або до дня повернення грошових коштів.

Суд, перевіривши розрахунок 15% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами, за загальний період з 26.01.2016 року по 06.09.2016 року у розмірі 138 047 грн. 46 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С на користь Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив підлягає стягненню пеня у розмірі 1 817 895 грн. 71 коп. та 15% річних у розмірі 138 047 грн. 46 коп.

Що стосується зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С до Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив про стягнення заборгованості у розмірі 873 627 грн. 89 коп., Суд зазначає.

Обґрунтовуючи заявлені зустрічні позовні вимоги, Позивач за зустрічним позовом зазначає, що Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С в розмірі 771 273 грн. 60 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив інфляційні у розмірі 73 326 грн. 89 коп., 3% річних у розмірі 14 641 грн. 00 коп. та пеню у розмірі 14 486 грн. 40 коп.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року Відповідач виставив рахунок на оплату №129 від 18.12.2015 року на суму 1497048 грн. 00 коп., а Позивач в свою чергу здійснив попередню оплату у загальному розмірі 1 497 048 грн. 00 коп., що підтверджується виписками по рахунку Позивача за 25.12.2015 року на суму 1310000 грн. 00 коп., 90 000 грн. 00 коп., та випискою за 25.01.2016 року на суму 97 048 грн. 00 коп. із зазначенням призначення платежу: передоплата за вигот.обладнання зг.рах.№129 від 18.12.2015 р.

В подальшому на виконання умов Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року Відповідач поставив обладнання, а Позивач в свою чергу прийняв таке обладнання, що підтверджується видатковими накладними №48 від 07.09.2016 р. на суму 1 666 459 грн. 20 коп., №54 від 22.09.2016 року на суму 928 032 грн. 00 коп., №55 від 30.09.2016 року на суму 148 032 грн. 00 коп., №57 від 04.10.2016 року на суму 473 595 грн. 60 коп., №58 від 04.10.2016 року на суму 149 646 грн. 00 коп., а загалом на суму в розмірі 3 365 764 грн. 80 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року на підставі виставлених Відповідачем рахунків на оплату Позивач здійснив оплату за поставлене обладнання у загальному розмірі 1 097 443 грн. 20 коп., що підтверджується виписками по рахунку Позивача за 19.09.2016 р. на суму 169 411 грн. 20 коп., за 04.10.2016 року на суму 400 000 грн. 00 коп., за 05.10.2016 р. на суму 64 016 грн. 00 коп., за 24.10.2016 р. на суму 464 016 грн. 00 коп.

Додатковою угодою №2 від 22.06.2016 року до Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року в редакції протоколу розбіжностей Сторони виклали п.3.1 в новій редакції: Ціна робіт за вказаним Договором складає 3645005 грн. 00 коп. без ПДВ. Крім того, Замовник сплачує ПДВ у розмірі 729001 грн. 00 коп. Всього вартість робіт по Договору складає з ПДВ становить 4374006 грн. 00 коп. , п.4.1.2 в такій редакції: 4.1.2. Остаточний розрахунок за поставлене обладнання - проводиться протягом 30 календарних днів з дати поставки на склад Замовника, що складає 1901764 грн. 80 коп. Датою поставки вважається дата підписання товарної накладної .

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. (ст. 538 Цивільного кодексу України)

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом розглянуті та відхилені заперечення Відповідача за зустрічним позовом щодо ненастання обов'язку по оплаті у зв'язку з ненаданням технічної документації, оскільки ненадання таких документів не може бути відкладальною умовою у розумінні ст.212 ЦК України та вважатись простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України. Наявність чи відсутність цих документів не звільняє Відповідача від обов'язку оплатити товар, який згідно з п. 4.1.2 Договору пов'язаний виключно з фактом отримання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 року у справі №37/405.

Таким чином, заборгованість Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив перед Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С за Договором поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року становить 771 273 грн. 60 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С в розмірі 771 273 грн. 60 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату поставленого та прийнятого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 771 273 грн. 60 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 29.10.2016 р. по 21.06.2017 р. у розмірі 14 641 грн. 00 коп. та інфляційні у розмірі 73 326 грн. 89 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за отриманий товар за Договором поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року за загальний період прострочки з 29.10.2016 р. по 21.06.2017 р. у розмірі 14 641 грн. 00 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочки Відповідача. Так, Позивач не врахував, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.4.1.2 Договору остаточний розрахунок за поставлене обладнання - проводиться протягом 30 календарних днів з дати поставки на склад Замовника, що складає 1901764 грн. 80 коп. Датою поставки вважається дата підписання товарної накладної.

Таким чином, прострочка Відповідача за зустрічним позовом за видатковою накладною №55 від 29.09.2016 року почалась з 01.11.2016 року, оскільки дата оплати припадає на вихідний день 29.10.2016 р., який переноситься на наступний робочий, а за видатковими накладними №58 від 04.10.2016 р., №57 від 04.10.2016 р. прострочка почалась з 04.11.2016 р. За таких підстав, з Відповідача на корись Позивача підлягає стягненню 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за загальний період прострочки з 01.11.2016 р. по 21.06.2017 р. у розмірі 14 606 грн. 59 коп.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов язання в зв язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних у розмірі 73 326 грн. 89 коп. за загальний період прострочки з 29.10.2016 р. по 21.06.2017 р. підлягають задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до норм статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог за загальний період прострочки з 01.11.2016 р. по 21.06.2017 р.

Крім того, Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 23.10.2016 р. по 02.05.2017 р. у розмірі 14 486 грн. 40 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов язань №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 10.2 Договору передбачено, що за порушення строків оплати виконаних робіт, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв язку з неналежним виконанням умов Договору за видатковою накладною №54 від 22.09.2016 року на суму 928032 грн. 00 коп., за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за загальний період прострочки з 23.10.2016 р. по 28.10.2016 р. у розмірі 464 грн. 02 коп. вважає, що ця частина позовних вимог не підлягає задоволенню, оскільки Позивачем за зустрічним позовом не враховано, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Відповідно до п.4.1.2. Додаткової угоди №2 від 22.06.2016 року до Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року обов'язок по оплаті припадає на 22.10.2016 року, що є вихідним днем, а тому переноситься на 24.10.2016 року. В той же час Замовником повністю сплачено за даною видатковою накладною грошові кошти 24.10.2016 року, що підтверджується виписками по рахунку Позивача за 19.09.2016 р. на суму 169 411 грн. 20 коп., за 04.10.2016 року на суму 400 000 грн. 00 коп., за 05.10.2016 р. на суму 64 016 грн. 00 коп., за 24.10.2016 р. на суму 464 016 грн. 00 коп. А в даному випадку у зв'язку із здійсненням часткової оплати Відповідачем, Позивач не врахував, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за загальний період прострочки з 29.10.2016 р. по 02.05.2017 р. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення періоду початку прострочки Відповідача. Так, за видатковою накладною №55 від 29.09.2016 року прострочка починається з 01.11.2016 року, оскільки обов'язок по оплаті припадає на вихідний день 29.10.2016 р., який переноситься на 31.10.2016 р. Крім того, невірно визначений початок перебігу прострочки за видатковими накладними від 04.10.2016 р., який починається з 04.11.2016 р., а не з 03.11.2016 р. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня за загальний період прострочки з 01.11.2016 р. по 02.05.2017 р. у розмірі 13 868 грн. 12 коп.

Таким чином, з Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С підлягає стягненню заборгованість у розмірі 771 273 грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 14 606 грн. 59 коп.,інфляційні у розмірі 73 326 грн. 89 коп. та пеня у розмірі 13 868 грн. 12 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за первісним та зустрічним позовами покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Первісний позов Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С (02081, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗДОЛБУНІВСЬКА, будинок 7-Д, Ідентифікаційний код юридичної особи 32046135) на користь Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив (69106, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ПІВНІЧНЕ ШОСЕ/ВУЛИЦЯ ТЕПЛИЧНА, будинок 22 "Б"/1, Ідентифікаційний код юридичної особи 00191885) пеню у розмірі 1 817 895 (один мільйон вісімсот сімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 71 (сімдесят одна) коп., 15% річних у розмірі 138 047 (сто тридцять вісім тисяч сорок сім) грн. 46 (сорок шість) коп. та судовий збір у розмірі 29 339 (двадцять дев'ять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 15 (п'ятнадцять) коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С - задовольнити частково.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив (69106, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ПІВНІЧНЕ ШОСЕ/ВУЛИЦЯ ТЕПЛИЧНА, будинок 22 "Б"/1, Ідентифікаційний код юридичної особи 00191885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С (02081, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗДОЛБУНІВСЬКА, будинок 7-Д, Ідентифікаційний код юридичної особи 32046135) заборгованість у розмірі 771 273 (сімсот сімдесят одна тисяча двісті сімдесят три) грн. 60 (шістдесят) коп., 3% річних у розмірі 14 606 (чотирнадцять тисяч шістсот шість) грн. 59 (п'ятдесят дев'ять) коп., інфляційні у розмірі 73 326 (сімдесят три тисячі триста двадцять шість) грн. 89 (вісімдесят дев'ять) коп., пеню у розмірі 13 868 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 12 (дванадцять) коп. та судовий збір у розмірі 13 096 (тринадцять тисяч дев'яносто шість) 13 (тринадцять) коп.

6. В іншій частині позову - відмовити.

7. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 11 вересня 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин