Ухвала

від 12.09.2017 по справі 522/6667/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/6667/17

Провадження по справі № 1-кс/16828/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

заявника представника ТОВ «Енерджі Дідіпі,- адвоката ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні клопотання директора ТОВ «Енерджі Дідіпі» ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

Директор ТОВ «Енерджі Дідіпі» - ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням в порядкуст.174 КПК України, згідно якого просить скасуватиарешт, накладений на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 06.06.2017 року на грошові кошти, які знаходяться на рахунку та зупинення видаткових операцій з грошовими коштами та іншими цінностями, що надходять та вже знаходяться на рахунку ТОВ «Енерджі Дідіпі» код ЄРДПОУ 39867439 № НОМЕР_1 у ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005.

В обґрунтування клопотання директор ТОВ «Енерджі Дідіпі» - ОСОБА_4 зазначає, що арешт, на його думку, було накладено необґрунтовано, оскільки ТОВ «Енерджі Дідіпі» не має ніякого відношення до вчинення кримінальних правопорушень, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 364 КК України, в рамках розслідування яких було накладено арешт. У кримінальному проваджені № 22017160000000061 від 20.03.20417 року, нікому із службових осіб ТОВ «Енерджі Дідіпі» про підозру не повідомлено. Арешт накладений на розрахунковий рахунок ТОВ «Енерджі Дідіпі» паралізував нормальну діяльність товариства, що тягне збитки в господарській діяльності та фактично позбавляє можливості здійснювати господарську діяльність.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала вимоги, викладені у клопотанні про скасування арешту майна та просила їх задовольнити.

Прокурор або слідчий в судове засідання не з`явились, причину неявки суду не сповістили.

Вислухавши думку представника заявника, дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про наступне.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Відповідно до приписів ч.3 ст.170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Частиною 4 ст.170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати, крім випадків арешту майна для забезпечення конфіскації, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно із ч.ч. 6, 7 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік (далі Узагальнення), правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Пунктом 6 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам`ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до вимог ст. 132 КПК України, у кожному разі, коли вирішується питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначити наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення особою правопорушення. Це є важливою гарантією проти зловживання засобами кримінального судочинства, що неможливо забезпечити, якщо не перевірити легітимність самого кримінального переслідування.

Як вбачається з матеріалів клопотання, СВ Управління Служби безпеки України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22017160000000061 від 20.03.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 06.06.2017 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_5 та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках та зупинення видаткових операцій з грошовими коштами та іншими цінностями, що надходять та вже знаходяться на рахунках: ТОВ «Енерджи Дідіпі» ЄДРПОУ 39867439 № НОМЕР_1 у ПАТ «Укрсиббанк», МФО 351005.

Вважаю, що арешт було накладено обґрунтовано, однак, на цей час правові підстави для арешту вказаного майна відпали, оскільки,на теперішній час, під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22017160000000061жодній особі ТОВ «Енерджі Дідіпі» не повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Будь-яких належних та вагомих доказів щодо незаконного походження грошових коштів, розташованих на рахунках ТОВ «Енерджі Дідіпі» відкритих у ПАТ «Укрсиббанк» та їх визнання речовими доказами, судді не надано.

З огляду на приписи п.18 ч.1ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

З огляду на викладене, вважаю, що потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення, як арешт майна грошових коштів, які знаходяться на рахунках та зупинення видаткових операцій з грошовими коштами та іншими цінностями, що надходять та вже знаходяться на рахунках: ТОВ «Енерджи Дідіпі» ЄДРПОУ 39867439 № НОМЕР_1 у ПАТ «Укрсиббанк», МФО 351005, відпала та арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 06.06.2017 року підлягає частковому скасуванню.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 170, 173, 174, 309, 369 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання директора ТОВ «Енерджі Дідіпі» - ОСОБА_4 про скасування арешту майна, - задовольнити.

Частково скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 06.06.2017 року на грошові коштів, які знаходяться на рахунках та зупинення видаткових операцій з грошовими коштами та іншими цінностями, що надходять та вже знаходяться на рахунках: ТОВ «Енерджи Дідіпі» ЄДРПОУ 39867439 № НОМЕР_1 у ПАТ «Укрсиббанк», МФО 351005.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

12.09.2017