Рішення

від 18.09.2017 по справі 914/2713/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2017 р. Справа № 914/2713/15

За заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю Мімоза , м. Львів про:перегляд рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15 за нововиявленими обставинами за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного підприємства Торговий дім Липовий цвіт , м. Львів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Рава-Руська, Львівська обл. у справі:№914/2713/15 за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Мімоза , м. Львів про:розірвання договору оренди та виселення з приміщення Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Гелеш Г.М. Представники сторін: від позивача:ОСОБА_2 - представник (довіреність №2302-вих-96); від відповідача:не з'явився; від третіх осіб:не з'явилися.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016р. ТОВ Мімоза звернулося до господарського суду Львівської області з заявою про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15 за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.12.2016р. у справі №914/2713/15 (залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2017р.) заяву ТОВ Мімоза про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. №914/2713/15 за нововиявленими обставинами було задоволено, рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15 скасовано, в задоволенні позову відмовлено, стягнуто з Управління комунальної власності ДЕП ЛМР на користь ТОВ Мімоза 2670,60 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Постановою ВГС України від 25.07.2017р. касаційну скаргу Управління комунальної власності ДЕП ЛМР задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2017р. та рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2016р. у справі №9142713/15 скасовано, заяву ТОВ Мімоза про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015 р. у справі №914/2713/15 за нововиявленими обставинами передано на новий розгляд до господарського суду.

Внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 17.08.2017р., справу №914/2713/15 передано на розгляд судді Крупнику Р.В.

Ухвалою суду від 18.08.2017р. розгляд справи призначено на 31.08.2017р. Ухвалою від 31.08.2017р. суд відклав розгляд справи на 18.09.2017р.

Представник заявника (відповідача) в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення.

Як вбачається з заяви, така обґрунтована тим, що рішеннями господарського суду Львівської області від 17.10.2016р. у справах №914/2022/16, №914/2023/16 встановлено, що на час подання позову Управління комунальної власності про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №6686 від 25.06.1998 р. та зобов'язання повернути шляхом виселення орендоване майно за вказаним договором, так і на час прийняття судового рішення у справі №914/2713/15, суборендні правовідносини між ТОВ Мімоза та ПП Торговий дім Липовий цвіт , а також між ТОВ Мімоза та ФОП ОСОБА_1 не існували, оскільки укладені між ТОВ Мімоза і ФОП ОСОБА_1 договору про співробітництво та організацію взаємовідносин з функціонування закладу громадського харчування від 01.01.2015р. та між ТОВ Мімоза і ПП Торговий дім Липовий цвіт договір про співробітництво та організацію взаємовідносин з функціонування об'єкту торгівлі від 05.01.2015р. за своєю правовою природою є коопераційними договорами, відносини сторін за якими підпадають під дію норм договорів купівлі-продажу, підряду, комісії, ліцензійного договору, тощо, а також організаційних відносин коопераційної діяльності: спільній комерційної реалізації товарів, готової продукції, виробництві товарів (продукції), надання послуг і комерційної інформації на ринку продажу товарів. Крім цього, за укладеними договорами між ТОВ Мімозою , ФОП ОСОБА_1, ПП Торговий дім Липовий цвіт , заявник (відповідач) зобов'язувався надати полиці, стелажі та устаткування, а не приміщення. На думку заявника (відповідача), встановлені рішеннями суду обставини у справах №914/2022/16, №914/2023/16 в силу ст. 112 ГПК України є нововиявленими обставинами, які свідчать про відсутність зі сторони ТОВ Мімоза порушень умов договору оренди приміщень №6686 від 25.06.1998р. та відповідно відсутність підстав для розірвання вказаного договору та повернення об'єкту оренди. Відтак, ТОВ Мімоза просить суд задоволити подану заяву, скасувати рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15, прийняти нове, яким у задоволенні позову Управління комунальної власності до ТОВ Мімоза про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №6686 від 25.06.1998р., зобов'язання повернути шляхом виселення орендоване майно - приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 7, загальною площею 159,3 кв.м. - відмовити, судові витрати покласти на позивача.

Представник відповідачів в судове засідання з'явився, просив суд у задоволенні заяви відмовити. Заперечуючи проти позову представник зазначив, що в рішеннях у справах №914/2022/16, №914/2023/16 судом не встановлено нових обставин справи по справі, а застосовано до наведених і визнаних сторонами фактів певні норми права, що на думку представника, є правовою оцінкою поданих доказів, а не встановленими обставинами. Посилання заявника на те, що йому не було відомо про існування так званих нововиявлених обставин є безпідставним, оскільки про факт укладення договорів з ФОП ОСОБА_1, ПП Торговий дім Липовий цвіт йому було відомо з моменту підписання таких. Крім цього, підставою для розірвання спірного договору у справі №914/2713/15 являлося не відсутність укладених між ТОВ Мімозою та ФОП ОСОБА_1, ПП Торговий дім Липовий цвіт договорів суборенди, а факт користування третіми особами орендованого відповідачем приміщення без згоди на те орендодавця. З урахуванням наведеного, представник просить у задоволенні заяви відмовити.

Треті особи явки повноважних представників в судове засідання не забезпечили, вимог ухвал суду не виконали, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце судового розгляду.

Беручи до уваги те, що в силу приписів ст. 114 ГПК України, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами розглядається господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження, неявка представників третіх осіб у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015р. Управління комунальної власності ДЕП ЛМР звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ Мімоза про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №6686 від 25.06.1998р., зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 159,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 7.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15 позов задоволено повністю, розірвано договір оренди нежитлових приміщень №6686 від 25.06.1998 р., укладений між Управлінням комунального майна та ТОВ Мімоза ; зобов'язано ТОВ Мімоза повернути шляхом виселення Управлінню комунальної власності ДЕП ЛМР орендоване майно - приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 7, загальною площею 159,3 кв.м. Вказане рішення суду обґрунтоване тим, що відповідачем в порушення приписів ч. 3 ст. 285 ГК України, ст. 762 ЦК України, ст. 18, 22 Закону України Про оренду державного та комунального майна , п. 16.2. договору було передано об'єкт оренди в суборенду третім особам без згоди орендодавця.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016р. у справі №914/2713/15 рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. скасовано, прийнято нове, яким у позові Управління комунальної власності ДЕП ЛМР до ТОВ Мімоза про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення відмовлено. Постановою ВГС України від 06.04.2016р. у справі №914/2713/15 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016р., рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. залишено без змін.

В подальшому, ТОВ Мімоза звернулося до господарського суду Львівської області з заявою про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15 за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.12.2016р. у справі №914/2713/15 (залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2017р.) заяву ТОВ Мімоза про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. №914/2713/15 за нововиявленими обставинами було задоволено, рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15 скасовано, в задоволенні позову відмовлено, стягнуто з Управління комунальної власності ДЕП ЛМР на користь ТОВ Мімоза 2670,60 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору. Додатковим рішенням господарського суду Львівської області від 04.01.2017р. у справі №914/2713/15 з Управління комунальної власності ДЕП ЛМР стягнуто на користь ТОВ Ммоза 3031,60 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору за перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Постановою ВГС України від 25.07.2017р. касаційну скаргу Управління комунальної власності ДЕП ЛМР задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2017р. та рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2016р. у справі №9142713/15 скасовано, заяву ТОВ Мімоза про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015 р. у справі №914/2713/15 за нововиявленими обставинами передано на новий розгляд до господарського суду. Підставою для скасування постанови та рішення являлося не засвідчення наявних в матеріалах справи рішень суду у справі №914/2022/16, №914/2023/16 та відсутність інформації про набрання такими законної сили.

Ухвалами від 18.08.2017р., від 31.08.2017р. суд з метою виконання вказівок ВГС України зобов'язував заявника надати належним чином завірені копії рішень господарського суду Львівської області у справах №914/2022/16, №914/2023/16, в т.ч. з відмітками, що такі набрали законної сили, однак такі представлені на вимогу суду не були. Разом з тим, з інформації, котра міститься в КП ДСС судом встановлено, що вказані рішення у встановленому законом порядку не оскаржувалися та набрали законної сили.

Звертаючись до суду з даною заявою, ТОВ Мімоза вважає, що за результатами розгляду господарським судом справи №914/2022/16 (за позовом ТОВ Мімоза до ПП Торговий дім Липовий цвіт про звільнення нежитлових приміщень загальною площею 159,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 7 від належного йому на праві власності торгівельного інвентаря, обладнання та товару в 30-денний строк з моменту набрання рішенням законної сили) та справи №914/2023/16 (за позовом ТОВ Мімоза до ФОП ОСОБА_1 про звільнення нежитлових приміщень загальною площею 159,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 7 від належного йому на праві власності торгівельного інвентаря, обладнання товару, продуктів харчування в 30-денний строк з моменту набрання рішенням законної сили) було встановлено, що укладені між ТОВ Мімозою і ПП Торговий дім Липовий цвіт та між ТОВ Мімоза і ФОП ОСОБА_1 договори за своєю правовою природою є коопераційними договорами; встановлено відсутність між ТОВ Мімоза та ПП Торговий дім Липовий цвіт , ФОП ОСОБА_1 договірних відносин, які випливають з договору суборенди. Наведені обставини на думку заявника, є нововиявленими та слугують підставою для скасування рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р.

Встановивши наведені обставини, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 113 ГПК України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 1, 2 Постанови від 26.12.2011р. №17 Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами , перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу. Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК (п.5 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №17).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України встановлено, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Пунктом 8.6. постанови Пленуму ВГС України №17 від 26.12.2011р. визначено, що господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що в даній справі обставини на котрі покликається заявник не вважаються нововиявленими, а тому відсутні правові підстави для скасування чи зміни судового рішення, оскільки: 1) вказані обставини були відомі заявнику на час розгляду справи №914/2713/15, що знайшло своє відображення у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016р. №914/2713/15; 2) вказані обставини не впливають істотно на зміст винесеного рішення у справі №914/2713/15 . Аргументація цього наступна.

Так, як вбачається з поданої заяви, як на нововиявлені обставини заявник покликається на існування договору про співробітництво та організацію взаємовідносин з функціонування закладу громадського харчування від 01.01.2015р., укладеного між ТОВ Мімоза та ФОП ОСОБА_1 і договору про співробітництво та організацію взаємовідносин з функціонування об'єкту торгівлі від 05.01.2015р., укладеного між ТОВ Мімоза та ПП Торговий дім Липовий цвіт .

Разом з тим, суд не погоджується з доводами заявника, що ці обставини є нововиявленими, оскільки йому, як стороні зазначених вище договорів з моменту їх укладення було достеменно відомо про їх зміст та відповідно про їх правову природу, а тому посилання заявника на те, що лише з рішень суду у справі №914/2022/16, №914/2023/16 він дізнався про правову природу договорів та відсутність між ТОВ Мімоза та ФОП ОСОБА_1, ПП Торговий дім Липовий цвіт суборендних правовідносин є повністю безпідставним.

Крім цього, з постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016р. (Т.І., а.с. 165) слідує, що в процесі апеляційного перегляду рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2016р., ТОВ Мімоза заперечив факт укладення договорів суборенди, однак підтвердив знаходження закладу швидкого харчування Французькі млинці в орендованому приміщенні на підставі договору про співробітництво та організацію взаємовідносин з функціонування закладу громадського харчування від 01.01.2015 р. з ФОП ОСОБА_1 та пункту обміну валют - необхідністю покращення своєї діяльності та з врахуванням інтересів споживачів.

Відтак, вказане доводить відсутність такої умови, яка необхідна для існування нововиявлених обставин, як те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2015р. між ТОВ Мімоза (Сторона-1) та ФОП ОСОБА_1 (Сторона-2) укладено договір про співробітництво та організацію взаємовідносин з функціонування закладу громадського харчування, у відповідності до п. 1.1., 1.2., пп. 2.1.1. п. 2.1., пп. 2.3.1. п. 2.3. якого сторона-1 та сторона-2 зобов'язується спільно організувати функціонування закладу громадського харчування в приміщенні, яке орендується стороною-1 та знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 7. Функціонування закладу харчування полягає в об'єднанні сторонами зусиль щодо спільного створення умов, пов'язаних із виготовленням та реалізації харчової продукції споживачеві з використанням належного сторонам необхідного устаткування, надання споживачам та відвідувачам послуг харчування у відведеному для цього місці у відповідності до встановлених норм та вимог. Сторона-1 зобов'язується визначити та позначити необхідну територію (в подальшому - місце закладу харчування) для організації функціонування закладу громадського харчування згідно п. 1.1., 1.2. цього договору. Сторона-2 зобов'язується відповідно до встановлених вимог виготовляти та реалізовувати харчову продукцію , в т.ч., яка належить стороні-1, а також надавати послуги харчування через облаштований спільно з стороною-1 заклад харчування та у виділеному стороною-1 місці .

01.01.2015р. між ТОВ Мімоза (Сторона-1) та ПП Торговий дім Липовий цвіт (Сторона-2) укладено договір про співробітництво та організацію взаємовідносин з функціонування об'єкту торгівлі, у відповідності до п. 1.1., 1.2., пп. 2.1.1. п. 2.1., пп. 2.3.1. п. 2.3. якого сторона-1 та сторона-2 зобов'язується спільно організувати функціонування об'єкту торгівлі - продуктового магазину в приміщенні, яке орендується стороною-1 на підставі договору оренди нежитлових приміщень №6668 від 25.06.1998р. та знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 7. Функціонування об'єкту торгівлі полягає в об'єднанні сторонами зусиль щодо спільного створення умов, пов'язаних із придбанням, зберіганням та реалізацією продуктів харчування та підакцизних товарів з використанням належного стороні-1 торгівельного обладнання - полиць, стелажів, холодильного та іншого необхідного устаткування, надання споживачам якісних з торгівлі та збільшення асортименту та кількості товару. Сторона-1 зобов'язується визначити та позначити необхідну територію (в подальшому - місце торгівлі) для організації функціонування об'єкту торгівлі згідно п. 1.1., 1.2. цього договору. Сторона-2 зобов'язується відповідно до встановлених вимог закуповувати та реалізовувати за власні кошти товари, проводити їх реалізацію своїми працівниками через облаштований спільно з стороною-1об'єкті торгівлі та у відведеному стороною-1 місці (прилавок, стелаж, холодильне устаткування), а також на підставі додатково укладених договорів - товар сторони-1, крім підакцизних товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З наведеного вище вбачається, що зміст укладених договорів між заявником та ФОП ОСОБА_1 і ПП Торговий дім Липовий цвіт свідчить про передачу в користування останнім частини об'єкту оренди для здійснення ними господарської діяльності. В матеріалах справи відсутня згода орендодавця на таку передачу.

Як прослідковується з позовної заяви, УКВ ДЕП ЛМР звертаючись із позовом до заявника про розірвання договору оренди, окрім іншого, покликалося також на положення п. 2 ч. 1 ст. 783 ЦК України, якими передбачено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

Відтак, як свідчить зміст наведеної статті, для реалізації права вимагати розірвання договору вирішальне значення має не факт наявності укладених договорів суборенди орендованого майна, а факт передачі вказаного майна в користування іншим особам без дозволу орендодавця . В даному випадку факт передачі об'єкту оренди ТОВ Мімоза третім особам без згоди на те Управління комунальної власності підтверджується як Актом перевірки №95-нп/15 від 27.01.2015р., так і укладеними між ТОВ Мімоза та ФОП ОСОБА_1, ПП Торговий дім Липовий цвіт договорами, положеннями пп. 2.1.1. п. 2.1. яких передбачено обов'язок ТОВ Мімоза визначити та позначити необхідну територію для організації функціонування закладу громадського харчування та об'єкту торгівлі. За таких умов, відсутність договорів суборенди щодо приміщень (чи його частини) за договором оренди нежитлових приміщень №6686 від 25.06.1998р. не являється тією істотною обставиною, котра б стала підставою для прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте господарським судом 06.10.2015р.

Законодавчо встановленими ознаками існування нововиявлених обставин в силу положень Постанови Пленуму ВГС України №17 від 26.12.2011р. є існування таких на час розгляду справи, такі не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи та істотність таких обставин для розгляду справи. Тобто, лише за умови одночасного існування цих трьох нерозривно пов'язаних ознак, суд може визнати наведені заявником обставини - нововиявленими.

На переконання суду, заявником не доведено, що обставина на яку він посилається в заяві, тим чи іншим чином впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену господарським судом Львівської області в рішенні від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15, а тому суд зазначає про відсутність в даному випадку таких обов'язкових ознак нововиявленої обставини, як необізнаність з нею заявником на час розгляду справи та істотність такої обставини для розгляду справи.

Відповідно до статті 114 ГПК України заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження. За результатами перегляду судового рішення приймаються ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що заява ТОВ Мімоза задоволенню не підлягає.

Згідно п. 4.4. постанови Пленуму ВГС України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21.02.2013р. №7, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Враховуючи те, що за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2016р. Управлінням комунальної власності було сплачено 2679,60 грн. судового збору згідно платіжного доручення №41721 від 27.12.2016р. та за подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2017р. - 2923,20 грн., згідно платіжного доручення №152 від 09.03.2017р., понесені Управлінням комунальної власності витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з ТОВ Мімоза у зазначених розмірах.

Керуючись ст.ст. 49, 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ТОВ Мімоза про перегляд рішення за нововиявленими обставинами - відмовити.

2. Залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю (79008, м. Львів, вул. Краківська, 7; код ЄДРПОУ 23966805) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, будинок 15; код ЄДРПОУ 25558625) 2679,60 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги та 2923,20 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

4. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

Суддя Крупник Р.В.