ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
ОКРЕМА ДУМКА СУДДІ
"18" вересня 2017 р.Справа № 922/160/17
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.09.2017 р. по справі №922/160/17 затверджено надану сторонами мирову угоду від 12.09.2017 р. і припинено провадження по справі.
З даною ухвалою не згоден повністю і на підставі частини 3 статті 82 ГПК України вважаю за необхідне викласти свою окрему думку, яка полягає в наступному.
Надана сторонами мирова угода від 12.09.2017 р. затверджена господарським судом в порушення імперативних вимог ч. 3 ст. 78 ГПК, відповідно до якої мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.
Предметом позову по справі є зобов'язання відповідача виконати пункт 2.3. договору №169 від 28 жовтня 2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ВАТ "Харківський Тракторний завод", а саме: замінити Бульдозер гусеничний марки ТС-10 (двигун ЯМЗ-236М2-4) з відвалом та зчіпкою, та комплектом ЗІП (заводський №105, двигун: Е0561870) на товар належної якості.
А у мировій угоді сторони зазначають, що дійшли згоди про те, що: 1) Відповідач 1 в строк до 17.11.2017 р. (включно), здійснює ремонт для відновлення працездатності бульдозеру гусеничного марки ТС-10; 2) для виконання п. 1 Мирової угоди Відповідач 1 зобов'язується провести діагностування і виявлення несправностей в трансмісії, ходовій частині, блоках керування та їх усунення з послідуючою перевіркою на тягове зусилля; 3) Відповідач 2 встановлює гарантійний термін експлуатації бульдозера гусеничного марки ТС-10 на 1 рік або 1500 мотогодин, в залежності від події, що відбудеться раніше, який відліковується з дати акту, складеного за наслідком ремонту за п. 1 Мирової угоди.
Умови мирової угоди не можуть стосуватися вимог, що не заявлялись в позовній заяві.
В ухвалі від 18.09.2017 р. по справі №922/160/17 суд помилково зазначає, що мирова угода відповідає предмету спору, оскільки в ч. 3 ст. 78 ГПК нічого не говориться про предмет спору, адже поняття „предмет спору» та „предмет позову» є різними за своїм значенням.
Предметом спору є об'єкти матеріальних правовідносин та матеріальні правовідносини, з приводу яких виник спір.
Предмет позову, на відміну від предмету спору - є не річ, не сума коштів і т.п., а те, з приводу чого подано позов. У всіх випадках предмет позову полягає в матеріально-правовій вимозі позивача до відповідача. В позовах про присудження предметом позову є вимога про стягнення боргу, поверненні речей і т.п., в позовах про визнання - це вимога про визнання наявності або відсутності правовідносин, в перетворюючих позовах - вимога про встановлення, зміну або припинення правовідносин.
Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне (без державного втручання) врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.
Досліджуючи умови мирової угоди, суд повинен виходити з норм статті 13 ЦК України, яка визначає межі здійснення цивільних прав: (а) цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; (б) при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; (в) не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; (г) при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства; (д) не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
Мирова угода може містити часткові поступки.
Однак, надана сторонами мирова угода не містить ніяких поступок, крім відмови позивача від позову, яка мала бути викладена в окремій заяві.
У цій мировій угоді сторони вирішують питання розподілу судових витрат, що є неприпустимим, оскільки це не стосується предмету позову та згідно ст. 49 ГПК розподіл судових витрат здійснюється судом, а не сторонами. Не зважаючи на те, що у мировій угоді сплату судового збору покладено на відповідача 1, суд ще раз в ухвалі сам стягує судовий збір з відповідача 1.
Також, у мировій угоді сторони вирішили права та обов'язки сторін, що можуть виникнути у майбутньому, які не відносяться до предмету позову (проведення відповідачем 1 діагностування і виявлення несправностей в трансмісії, ходовій частині, блоках керування та їх усунення з послідуючою перевіркою на тягове зусилля, а також продовження відповідачем 2 гарантійного терміну експлуатації бульдозера гусеничного марки ТС-10 на 1 рік або 1500 мотогодин, в залежності від події, що відбудеться раніше, який відліковується від дати акту, складеного за наслідком ремонту).
Відтак, мирова угода від 12.09.2017 р. не може бути затверджена судом у наданій редакції, а справа №922/160/17 мала бути розглянута по суті.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2017 |
Оприлюднено | 22.09.2017 |
Номер документу | 69025898 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Здоровко Людмила Миколаївна
Господарське
Господарський суд Харківської області
Ольшанченко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні