Постанова

від 20.09.2017 по справі 922/4023/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2017 р. Справа № 922/4023/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю:

від апелянта - не з'явився;

від ініціюючого кредитора - не з'явився;

від боржника - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу арбітражного керуючого Біленко Романа Івановича, м.Київ, (вх. № 2686 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.08.2017р. у справі №922/4023/16

за заявою ОСОБА_2, м. Харків,

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотехсервіс", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області суду від 08.12.2016р. у справі №922/4023/16 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотехсервіс"; визнано безспірними вимоги ініціюючого кредитора Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 в розмірі 588446,26грн.; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Біленко Романа Івановича (свідоцтво №461 від 07.03.2013р.).

Ухвалою господарського суду Харківської області суду від 30.01.2017р. задоволено клопотання розпорядника майна про відсторонення керівника боржника; відсторонено керівника боржника ТОВ "Експотехсервіс" ОСОБА_6 від посади та покладено виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майна ТОВ "Експотехсервіс" арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича (свідоцтво арбітражного керуючого № 461 від 07.03.2013р.).

Ухвалою господарського суду Харківської області суду від 14.02.2017р. задоволено заяву ФОП ОСОБА_5 про заміну кредитора у справі; здійснено заміну кредитора - ФОП ОСОБА_5 на нового кредитора фізичну особу ОСОБА_2

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.02.2017р. (попереднє засідання) затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Експотехсервіс" в наступному складі:

- фізична особа ОСОБА_2.в розмірі 588446,26 грн. - основний борг (4 черга задоволення вимог кредиторів);

- Східна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області у розмірі 166743,81 грн. - основний борг (3 черга задоволення вимог кредиторів).

Ухвалено, визначити, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і на вимоги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (у тому числі неустойки, 3 відсотків річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилася станом на 1 травня 2015 року.

Ухвалено, визначити, що витрати кредиторів зі сплати судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство та заяв з грошовими вимогами до боржника задовольняються відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у першу чергу, зокрема:

- фізична особа ОСОБА_2 в розмірі 13780,00 грн.;

- Східна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на суму 2756,00 грн.

Постановою господарського суду Харківської області від 22.05.2017р. припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Експотехсервіс"; припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Експотехсервіс" - арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича (свідоцтво № 461 від 07.03.2013 р.); визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Експотехсервіс" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТОВ "Експотехсервіс" арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича (свідоцтво № 983 від 23.05.2013 р.).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2017р. задоволено частково заяву арбітражного керуючого Біленка Р.І. (вх. № 22182 від 10.07.2017 р.); стягнуто з ОСОБА_2 на користь арбітражного керуючого Біленка Р.І. суму невиплаченої грошової винагороди за виконання ним повноважень розпорядника майна у справі №922/4023/16 про банкрутство ТОВ "Експотехсервіс" в період з 08.12.2016р. по 21.05.2017р. у розмірі 32412,90грн.; в решті заяви арбітражного керуючого Біленка Р.І. (вх. № 22182 від 10.07.2017р.) - відмовлено.

Відповідні висновки суду мотивовані тим, що ухвалою місцевого господарського суду від 08.12.2016р. у даній справі, яка набрала законної сили, та відповідно, є обов'язковою для виконання, введено процедуру розпорядженням майном боржника ТОВ "Експотехсервіс" та призначено розпорядника майном арбітражного керуючого Біленко Р.І., встановлено розмір оплати його послуг за виконання повноважень розпорядника майном боржника у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень, джерелами сплати грошової винагороди встановлено авансування ініціюючого кредитора, що вноситься на депозитний рахунок нотаріуса, а отже невиконання вимог цієї ухвали свідчить про порушення ініціюючим кредитором вимог статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". В частині відмови у відшкодування витрат арбітражного керуючого місцевим господарським судом було зазначено, що у відповідності до приписів частин 4 та 5 статті 115 Закону про банкрутство, законодавцем чітко встановлено джерело відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, а саме - за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Арбітражний керуючий Біленко Роман Іванович з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити ухвалу господарського суду Харківської області від 02.08.2017р. у справі № 922/4023/16 та викласти пункт 2 її резолютивної частини в наступній редакції: "стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь арбітражного керуючого Біленко Романа Івановича, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, за період з 08.12.2016 р. по 13.02.2017 р. суму грошової винагороди у розмірі 11849,00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3) на користь арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, за період 14.02.2017р. по 21.05.2017р. суму грошової винагороди у розмірі 20564,00грн.".

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при винесенні оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції було невірно застосовано приписи статей 21 та 115 Закону про банкрутство, помилково вважаючи, що правонаступник у справі про банкрутство, яким відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 14.02.2017р. є фізична особа ОСОБА_2 має виконувати зобов'язання первісного кредитора, які виникли до його заміни. Як зазначає апелянт, ініціюючий кредитор ФОП ОСОБА_5 починаючи з грудня 2016 року повинен був сплачувати розпоряднику майна винагороду, однак не виконував своїх грошових зобов'язань, про що арбітражний керуючий повідомляв господарський суд першої інстанції під час вирішення питання про заміну ініціюючого кредитора.

На думку апелянта, в силу приписів частини другої статті 21 Закону про банкрутство, після заміни ініціюючого кредитора у даній справі, до ОСОБА_2 перейшли зобов'язаннями ініціюючого кредитора сплачувати з 14.02.2017р. арбітражному керуючому грошову винагороду, але не перейшли зобов'язання первісного ініціюючого кредитора щодо сплати грошової винагороди за період з 08.12.2016р. по 13.02.2017р.; крім того, апелянт наголошує на тому, що саме такий перехід грошових зобов'язань у даній справі про банкрутство було передбачено укладеним між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5 договором про відступлення права вимоги від 12.12.2016р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.09.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 20.09.2017р.

13.09.2017р. апелянтом - арбітражним керуючим Біленко Романом Івановичем подано до апеляційного господарського суду клопотання (вх.№9550) про проведення судового засідання у справі №922/4023/16 призначеного на 20.09.2017р. о 14:20год. у режимі відеоконференції; також, апелянт просить доручити забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції в одному із судів, зазначених в переліку судів, який ним було додано до клопотання.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2017р. задоволено клопотання арбітражного керуючого Біленко Романа Івановича про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; доручено Деснянському районному суду міста Києва (02225, м.Київ, пр-т Маяковського, 5-В) забезпечити проведення відеоконференції у справі №922/4023/16, розгляд якої відбудеться 20.09.2017р. о 14:20 год. в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду в залі судового засідання №131.

20.09.2017р. ініціюючим кредитором подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 9789), в якому просить відмовити в задоволені апеляційної скарги арбітражного керуючого Біленко Романа Івановича, ухвалу господарського суду Харківської області від 02.08.2017р. у справі №922/4023/16 залишити без змін. Також, ініціюючий кредитор просить провести судове засідання без участі його представника, на підставі наявних в матеріалах справи документальних доказів та з урахуванням правової позиції викладеної у поданому відзиві на апеляційну скаргу.

20.09.2017р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду доповнення до апеляційної скарги (вх.№9790), в яких просить стягнути пропорційно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3) на користь арбітражного керуючого Біленко Романа Івановича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір в сумі 1600,00грн.

Апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги арбітражного керуючого Біленко Романа Івановича на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.08.2017р. у справі № 922/4023/16 в режимі відеоконференції не відбулось, секретар судового засідання Деснянського районному суду міста Києва - Малинка А.Ю. повідомила, що апелянт - арбітражний керуючий Біленко Роман Іванович до суду не з'явився.

У судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 19.09.2017р. інші учасники провадження у справі про банкрутство також не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, про що свідчать повернуті повідомлення про вручення поштових відправлень (т.2 а.с.214,215,219,223).

Судова колегія зазначає, що відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною , а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Апеляційним господарським судом було виконано процесуальний обов'язок щодо належного повідомлення учасників провадження у справі про банкрутство про час та місце розгляду справи, про що свідчить штамп на зворотній сторінці ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 07.09.2017р. про відправлення її копій сторонам, що є доказом належного повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду апеляційної скарги у відповідності до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 28 від 20.02.2013р.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, що учасники провадження у справі про банкрутство про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа- підприємець ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотехсервіс" в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.1 а.с.4-29).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2016р. було прийнято до розгляду заяву Фізичної особи- підприємеця ОСОБА_5 про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотехсервіс" (далі - боржник) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т.1 а.с.2).

Ухвалою господарського суду Харківської області суду від 08.12.2016р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю"Експотехсервіс"; визнано безспірними вимоги ініціюючого кредитора Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 в розмірі 588446,26 грн.; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Біленко Романа Івановича (свідоцтво №461 від 07.03.2013р.) та встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотехсервіс" у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним своїх повноважень, шляхом її авансування ініціюючим кредитором, згідно частини 2 статті 115 Закону про банкрутство; ухвалено, оприлюднити на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення справи про банкрутство боржника із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про розпорядника майна, граничного строку подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника (т.1 а.с.95-98).

Ухвалою господарського суду Харківської області суду від 30.01.2017р. задоволено клопотання розпорядника майна про відсторонення керівника боржника; відсторонено керівника боржника ТОВ "Експотехсервіс" ОСОБА_6 від посади та покладено виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майна ТОВ "Експотехсервіс" арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича (свідоцтво арбітражного керуючого № 461 від 07.03.2013 р.) (т. 1 а.с.200-202).

Ухвалою господарського суду Харківської області суду від 14.02.2017р. задоволено заяву ФОП ОСОБА_5 про заміну кредитора у справі; здійснено заміну кредитора - ФОП ОСОБА_5 на нового кредитора фізичну особу ОСОБА_2 (т.1 а.с.243-245).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.02.2017р. (попереднє засідання) затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Експотехсервіс" в наступному складі:

- фізична особа ОСОБА_2.в розмірі 588446,26 грн. - основний борг (4 черга задоволення вимог кредиторів);

- Східна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області у розмірі 166743,81 грн. - основний борг (3 черга задоволення вимог кредиторів).

Ухвалено, визначити, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і на вимоги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (у тому числі неустойки, 3 відсотків річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилася станом на 1 травня 2015 року.

Ухвалено, визначити, що витрати кредиторів зі сплати судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство та заяв з грошовими вимогами до боржника задовольняються відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у першу чергу, зокрема:

- фізична особа ОСОБА_2 в розмірі 13780,00 грн.;

- Східна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на суму 2756,00 грн.

Призначено підсумкове засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи прийнята постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду (т.1 а.с.250-252).

Як вбачається з матеріалів справи, на засіданні зборів кредиторів ТОВ "Експотехсервіс", оформлених протоколом від 15.05.2017р. №1 (т.2 а.с.94-95), було обрано головою зборів комітету кредиторів ОСОБА_2, секретарем зборів Східну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області;визначено кількісний склад комітету кредиторів та обрано членів комітету кредиторів ТОВ "Експотехсервіс", до складу якого увійшли 2 кредитора.

На засіданні комітету кредиторів ТОВ "Експотехсервіс", оформлених протоколом від 15.05.2017р. №1 (т.2 а.с.96-98), було прийнято рішення про звернення до господарського суду Харківської області з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; прийнято рішення звернутись до господарського суду Харківської області з клопотанням про припинення повноважень розпорядника майна боржника ТОВ "Експотехсервіс" арбітражного керуючого Біленко Р.І. (свідоцтво №461 від 07.03.2013р.) та про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича (свідоцтво №983 від 23.05.2013р.).

На засіданні комітету кредиторів ТОВ "Експотехсервіс", оформлених протоколом від 15.05.2017р. №2 (т.2 а.с.99-101), було прийнято рішення про звернення до господарського суду Харківської області з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; прийнято рішення звернутись до господарського суду Харківської області з клопотанням про припинення повноважень розпорядника майна боржника ТОВ "Експотехсервіс" арбітражного керуючого Біленко Р.І. (свідоцтво №461 від 07.03.2013р.) та про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича (свідоцтво №983 від 23.05.2013р.), визначити розмір грошової винагороди ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Експотехсервіс" у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Постановою господарського суду Харківської області від 22.05.2017р. припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Експотехсервіс"; припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Експотехсервіс" - арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича (свідоцтво № 461 від 07.03.2013 р.); визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Експотехсервіс" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТОВ "Експотехсервіс" арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича (свідоцтво № 983 від 23.05.2013 р.) (т.2 а.с.119-123).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2017р. до господарського суду Харківської області від арбітражного керуючого Біленка Р.І. надійшла заява про стягнення грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за час виконання повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство ТОВ "Експотехсервіс" (вх. № 22182) (т.2 а.с.130-156), в якій арбітражний керуючий просив стягнути з ФОП ОСОБА_5 грошову винагороду в розмірі 11849,00грн. та 584,85грн. - витрат за виконання ним повноважень розпорядника майна ТОВ "Експотехсервіс" в період з 08.12.2016р. по 13.02.2017р.; стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову винагороду на суму 20564,00грн. та 376,05грн. - витрат за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника в період з 14.02.2017р. по 21.05.2017р., видати відповідні накази.

В обґрунтування поданого клопотання арбітражний керуючий посилався на те, що після заміни ініціюючого кредитора ФОП ОСОБА_5 на ОСОБА_2, на підставі ухвали господарського суду від 14.02.2017р. , арбітражний керуючий у лютому 2017 звернувся до ФОП ОСОБА_5 з вимогою сплатити грошову винагороду за період з 08.12.2016р. по 13.02.2017р. в сумі 11849,00грн., а також відшкодувати витрати арбітражного керуючого за вказаний період в сумі 584,85грн., проте, останнім своїх грошові зобов'язань як ініціюючого кредитора виконано не було, що і стало підставою для відповідного звернення до суду з вказаним клопотанням. Крім того, як вказує арбітражний керуючий, після припинення повноважень розпорядника майна він звернувся до ОСОБА_2 з вимогою сплатити грошову винагороду розпорядника майна за період з 14.02.2017р. по 21.05.2017р. в сумі 20564,00грн., а також відшкодувати витрати арбітражного керуючого за вказаний період в сумі 376,05грн., проте, конверт з листом-вимогою арбітражного керуючого повернувся без вручення у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання.

Також, на підтвердження розміру грошової винагороди та витрат на оплату послуг, арбітражним керуючим було додано до клопотання довідку про суму грошової винагороди від 23.02.2017р. за період з 08.12.2016р. по 13.02.2017р. (т.2 а.с.134); перелік витрат з оригіналами документів про витрати за період з 08.12.2016р. по 13.02.2017р. (т.2 а.с.135-144); довідка про суму грошової винагороди від 27.05.2017р. за період з 14.02.2017р. по 21.05.2017р. (т.2 а.с.149); перелік витрат з оригіналами документів про витрати за період з 14.02.2017р. по 21.05.2017р. (т.2 а.с.150-155).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2017р. призначено до розгляду арбітражного керуючого Біленка Р.І. про стягнення грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого під час виконання ним повноважень розпорядника майна ТОВ "Експотехсервіс"; залучення ФОП ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до участі у справі в межах розгляду заяви арбітражного керуючого Біленка Р.І. про стягнення грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за час виконання ним повноважень розпорядника майна ТОВ "Експотехсервіс" (т.2 а.с.128-129).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2017р. у даній справі задоволено частково заяву арбітражного керуючого Біленка Р.І. (вх. № 22182 від 10.07.2017 р.); стягнуто з ОСОБА_2 на користь арбітражного керуючого Біленка Р. І. суму невиплаченої грошової винагороди за виконання ним повноважень розпорядника майна у справі №922/4023/16 про банкрутство ТОВ "Експотехсервіс" в період з 08.12.2016р. по 21.05.2017р. у розмірі 32412,90грн.; в решті заяви арбітражного керуючого Біленка Р.І. (вх. № 22182 від 10.07.2017р.) - відмовлено (т. 2 а.с.170-174).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно з приписами статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство).

За приписами пункту 1-1 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", викладеного у новій редакції згідно з Законом України від 22.12.2011р. №4212-VI, який набрав чинності 19.01.2013р., положення цього Закону, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 08.12.2016р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотехсервіс" та введено процедуру розпорядження майном.

Враховуючи вимоги перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011р., до спірних правовідносин слід застосовувати Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011р. №4212-VI, який набрав чинності 19.01.2013р.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону про банкрутство встановлено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону про банкрутство, у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить ухвалу, в якій, зокрема, зазначаються прізвище, ім'я та по батькові арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 22 Закону про банкрутство, розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном. Про призначення розпорядника майна виноситься ухвала. Повноваження розпорядника майна припиняються з дня припинення провадження у справі про банкрутство, а також у разі затвердження господарським судом мирової угоди, призначення керуючого санацією або ліквідатора, якщо інше не передбачено цим Законом.

Право арбітражного керуючого (розпорядника майна) на отримання винагороди передбачено статтями 16, 98, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, пунктом 3 частини 1 статті 98 Закону про банкрутство встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Частиною 9 статті 16 Закону про банкрутство встановлено, що в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела їх сплати.

Згідно частини другої статті 15 Закон про банкрутство, грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.

Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Як було зазначено вище, на виконання приписів цієї норми ухвалою господарського суду Харківської області суду від 08.12.2016р., зокрема, порушено провадження у справі №922/4023/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотехсервіс"; введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника ТОВ "Експотехсервіс" арбітражного керуючого Біленко Романа Івановича і встановлено йому грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним своїх повноважень, шляхом її авансування ініціюючим кредитором.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. у справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Оскільки ухвала місцевого господарського суду 08.12.2016р. у даній справі не оскаржена у встановленому законом порядку та не скасована, а отже є чинною та відповідно до статті 124 Конституції України та статті 115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою до виконання на всій території України.

Таким чином, ухвалою місцевого господарського суду від 08.12.2016р. на ініціюючого кредитора ФОП ОСОБА_5 було покладено обов'язок авансувати оплату послуг арбітражного керуючого Біленко Р.І. за виконання ним повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство ТОВ "Експотехсервіс", а отже ініціюючий кредитор зобов'язаний був виконувати вимоги ухвали суду, та вносити грошові кошти на депозитний рахунок нотаріуса у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень розпорядника майна.

Колегія суддів зазначає, що порядок визначення та сплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого врегульовано статтею 115 Закону про банкрутство, згідно з частиною першою якої арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Згідно із частиною 2 статті 115 Закону про банкрутство грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.

Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що законодавцем чітко встановлено джерело оплати грошової винагороди арбітражному керуючому, що виконує у справі про банкрутство повноваження розпорядника майна, а саме, така винагорода здійснюється особою, яка подала заяву про порушення справи про банкрутство (кредитор або боржник), шляхом авансування даної грошової винагороди.

Також, законодавцем виключена можливість застосування положень частини 5 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у випадку вирішення питання щодо джерела фінансування грошової винагороди розпоряднику майна.

Судова колегія також зауважує, що відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначення джерела оплати послуг розпорядника майна не ставиться в залежність від майнового стану ініціюючого кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо) та від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

У випадку відмови ініціюючого кредитора від оплати послуг арбітражного керуючого в добровільному порядку суд повинен вирішити це питання та видати наказ про примусове стягнення грошових коштів.

Таким чином, відносини щодо оплати послуг арбітражного керуючого нерозривно пов'язані зі справою про банкрутство, тому такі вимоги мають розглядатися в межах вказаної справи. Оплата послуг арбітражного керуючого, як і відшкодування його витрат, відбувається саме в межах справи про банкрутство та предметом самостійних позовних вимог бути не може.

Отже, встановивши факт невиконання у добровільному порядку покладеного на кредитора зобов'язання щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з такого кредитора відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі судового наказу.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 16.12.2014р. у справі №916/2563/13, від 20.08.2015р. у справі №918/1551/14, від 17.09.2015р. у справі №918/1652/14.

Як вбачається з матеріалів справи, арбітражним керуючим Біленко Р.І. було направлено на адресу ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_2 листи від 23.02.2017р., від 27.05.2017р. №02-1/69Е з вимогами про сплату вищезазначених сум (т.2 а.с.,133,146), проте, відповіді на зазначені листи надано не було, вимога, направлена на адресу ОСОБА_2 повернулася на адресу арбітражного керуючого з довідковою відділення поштового зв'язку за формою Ф-20 "За закінченням терміну зберігання" (т.2 а.с.148).

Таким чином, матеріали справи не містять та ініціюючим кредитором не надано доказів здійснення авансування грошової винагороди арбітражного керуючого Біленко Р.І., та її отримання арбітражним керуючим у розмірі, встановленому ухвалою місцевого господарського суду.

Отже, згідно з частиною 4 статті 115 Закону витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом.

Таким чином, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає можливість здійснення ініціюючим кредитором оплати послуг арбітражного керуючого з моменту призначення та до прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

За приписами частини 7 статті 115 Закону про банкрутство звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою , що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядником майна арбітражним керуючим Біленко Р.І. неодноразово вчинялись всі необхідні дії, спрямовані на проведення зборів кредиторів, а саме, було надіслано на адреси кредиторів повідомлення про проведення зборів, у яких зазначено про час та місце їх проведення (т.2 а.с.4-7) , однак, збори кредиторів не відбулись.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що остаточне рішення про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури розпорядження майном приймає суд, беручи до уваги подані сторонами до матеріалів справи докази на їх підтвердження та заперечення.

Таким чином, незатвердження зборами кредиторів виплати грошової винагороди арбітражному керуючому не позбавляє його права на її отримання, оскільки, за приписами Закону про банкрутство, надання послуг арбітражного керуючого відбувається на платній основі, а розмір такої винагороди визначений ухвалою місцевого господарського суду від 08.12.2016р. у даній справі, яка набрала законної сили.

Отже, як було зазначено вище, 10.07.2017р. до господарського суду Харківської області від арбітражного керуючого Біленка Р.І. надійшла заява про стягнення грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за час виконання повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство ТОВ "Експотехсервіс" (вх. № 22182) (т.2 а.с.130-156), в якій арбітражний керуючий просив стягнути з ФОП ОСОБА_5 грошову винагороду в розмірі 11849,00грн. та 584,85грн. - витрат за виконання ним повноважень розпорядника майна ТОВ "Експотехсервіс" в період з 08.12.2016р. по 13.02.2017р.; стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову винагороду на суму 20564,00грн. та 376,05грн. - витрат за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника в період з 14.02.2017р. по 21.05.2017р., видати відповідні накази.

Колегія суддів, перевіривши розмір витрат розрахований арбітражним керуючим Біленко Р.І., враховуючи період процедури розпорядження майном ТОВ "Експотехсервіс", а саме з 08.12.2016р. по 21.05.2017р., погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума основної грошової винагороди арбітражного керуючого Біленка Р.І. за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника у вищезазначений період складає 32412,90грн. (з 08.12.2016р. по 31.12.2016р. - 2477,42грн., з січня 2017року по квітень 2017року - 25600,00грн., з 01.05.2017р. по 21.05.2017р. - 4335,48 грн.).

Враховуючи вищевикладене, що ухвалою господарського суду Харківської області суду від 14.02.2017р., якою було задоволено заяву ФОП ОСОБА_5 про заміну кредитора у справі та здійснено заміну кредитора - ФОП ОСОБА_5 на нового кредитора фізичну особу ОСОБА_2 (т.1 а.с.243-245), колегія суддів вважає обґрунтованим та правомірним висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог арбітражного керуючого Біленка Р.І. в частині стягнення на його користь основної грошової винагороди та стягнення з ОСОБА_2 (як ініціюючого кредитора та правонаступника ОСОБА_5) на користь арбітражного керуючого Біленка Р.І. суму основної грошової винагороди за виконання ним повноважень розпорядника майна у справі № 922/4023/16 про банкрутство ТОВ "Експотехсервіс" в період з 08.12.2016р. по 21.05.2017р. у розмірі 32412,90грн.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання розпорядника майна ТОВ "Експотехсервіс" арбітражного керуючого Біленко Р.І. про стягнення на його користь з ФОП ОСОБА_5 584,85 грн. витрат, понесених у зв'язку з виконанням ним повноважень розпорядника майна ТОВ "Експотехсервіс" в період з 08.12.2016 р. по 13.02.2017 р., та стягнення з ОСОБА_2 376,05 грн., у зв'язку з виконанням арбітражним керуючим Біленком Р.І. повноважень розпорядника майна боржника в період з 14.02.2017 р. по 21.05.2017р. понесених витрат, пов'язаних з виконанням ним повноважень арбітражного керуючого боржника у сумі 163,00грн., враховуючи наступне.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 115 Закону про банкрутство, витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом , крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг. Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що законодавцем чітко встановлено джерело відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, а саме - за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Судова колегія також вважає необґрунтованими доводи апелянта, щодо того, що в силу приписів частини другої статті 21 Закону про банкрутство, після заміни ініціюючого кредитора у даній справі на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 14.02.2017р., до ОСОБА_2 перейшли зобов'язаннями ініціюючого кредитора сплачувати арбітражному керуючому грошову винагороду з 14.02.2017р., але не перейшли зобов'язання первісного ініціюючого кредитора щодо сплати грошової винагороди за період з 08.12.2016р. по 13.02.2017р., враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2016 р. між ФОП ОСОБА_5 та фізичною особою ОСОБА_2 було укладений договір відступлення права вимоги (надалі - договір) (т.1 а.с.112-113), відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_5 відступає фізичній особі ОСОБА_2, а фізична особа ОСОБА_2 набуває право вимоги, належне ФОП ОСОБА_5 за договором № 07/01-15 від 07.01.2015р. на розробку тематичних експозицій музею місцевого самоврядування Харківщини, укладеним між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Експотехсервіс", та рішенням господарського суду Харківської області від 12.07.2016р. у справі № 922/1991/16 (пункт 1 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає законної сили з моменту його підписання сторонами (пункт 11 договору)

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника.

Статтею 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Пунктом 51 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про банкрутство" від 18.12.2009р. №15 визначено, що статтею 512 Цивільного кодексу України встановлено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі й грошовому. Законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил Цивільного кодексу України, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону. Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.

Згідно зі статтею 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до статті 21 Закону про банкрутство, у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншої особи, яка бере участь у справі, здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником.

Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив

Таким чином, з аналізу вказаних правових норм випливає, що процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Тобто, підставами процесуального правонаступництва є:

смерть або оголошення фізичної особи померлою;

припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення);

заміна кредитора чи боржника в зобов'язанні;

інші випадки заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

В даному випадку, на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 14.02.2017р., якою було задоволено заяву ФОП ОСОБА_5 про заміну кредитора у справі та здійснено заміну кредитора - ФОП ОСОБА_5 на нового кредитора фізичну особу ОСОБА_2, відбулась заміна кредитора в зобов'язанні , отже усі дії, вчинені ФОП ОСОБА_5 у справі про банкрутство до вступу у справу його правонаступника, обов'язкові для ОСОБА_2 так само, як для особи, яку вона, як правонаступник, замінила, зокрема щодо сплати грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна за період з моменту порушення провадження у справі та до моменту припинення процедури розпорядження майном боржника у даній справі.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судові рішення" від 23.03.2012 № 6, ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом (зокрема, частинами п'ятою та шостою статті 122- 11 Господарського процесуального кодексу України), отже вищевказана ухвала набрала законної сили з 14.02.2017р., на даний час не оскаржена та відповідно є обов'язковою до виконання.

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України від 27.01.2016р. у справі №3-1158гс15, яка відповідно до приписів статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, частину третю статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " слід розуміти таким чином, що нею встановлено деякі особливості та обмеження у реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, які полягають, зокрема, у завершенні розгляду питання про відшкодування сум грошової винагороди арбітражному керуючому із завершенням відповідного апеляційного провадження.

З огляду на вищевикладене, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а обставини, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Харківської області від 02.08.2017р. у справі № 922/4023/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Біленко Романа Івановича залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 02.08.2017р. у справі № 922/4023/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 22 вересня 2017р.

Головуючий суддя Плахов О.В.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Шутенко І.А.