Рішення

від 23.05.2007 по справі 11/190

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/190

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"23" травня 2007 р.                                                              Справа №  11/190

За позовом Казятинського транспортного прокурора в інтересах держави, в особі – Міністерства

                           транспорту та зв'язку України від імені якого виступає Державне терито-

                           ріально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»м.Київ

до відповідача:     ЗАТ «Західноукраїнська гірнича компанія»м.Рівне

про розірвання договору та стягнення 46 618 грн. 70 коп.заборгованості,

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін:

від позивача-                Корнійчук С.П., юрисконсульт (довір.№1283-НЮ від 16.05.2007р.);

від відповідача-        не з'явився;

від прокуратyри-      не з'явився.

В судове засідання 23 травня 2007р. представник Відповідача не з'явився, хоч про час та місце слу-хання справи був повідомлений у встановленому порядку. Отримання відповідачем ухвали суду стверджено пові-домленням відділення підприємства зв'язку.

Представник Позивача не заявив клопотання про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз'яснено стороні статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.

Суть спору: Прокурор в інтересах Позивача-Міністерства транспорту та зв'язку України від імені якого діє Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»звернувся до господарського суду з заявою про розірвання договору транспортно-експедиційного обслуговування №10 від 26.04.2006р. та стягнення з відповідача 46 618 грн. 70 коп. заборгованості по розрахунках за надані транспортно-експедиційні послуги. (арк.справи 2-4).

Представник Позивача в судовому засіданні 23 травня 2007р. позовні вимоги підтримав повністю, зая-вивши, що станом на 01.09.2006р. подальша співпраця з Відповідачем і виконання ним своїх зобов'язань втрати-ло для нього виробничий та комерційний сенс.

Відповідач-ЗАТ «Західноукраїнська гірнича компанія»відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, не надав суду витребуваних доказів проведення попередньої оплати заявок протягом травня-серпня 2006р.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі Відповідача.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»-експедитор та ЗАТ «Західно-ук-раїнська гірнича компанія»-вантажовласник 26.04.2006р. уклали договір транспортно-експедиційного обслуговуван-ня №10 (надалі в тексті Договір). Предметом Договору є надання експедитором ватажовласнику експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів залізницями України та закордонними залізницями в обсягах та на умовах, вста-новлених Договором. Згідно з пп.2.2-2.5, 2.6-2.8, 3, 4 Договору експедитор за письмовою заявкою вантажовласника  формує місячні плани перевезень, оформляє провізні документи, здійснює безготівкові розрахунки, несе відповідаль-ність за збереження заявленого до перевезення вантажу, надає інформацію про рух та місцезнаходження вантажу, а ван-тажовласник своєчасно проводить попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги, надає експедитору інформацію для формування планів навантаження, належного заповнення провізних документів та інше. Попередня плата вантажовласником проводиться в розмірі 100% обсягу послуг, відповідно до заявки на кожну партію вантажу. Плата за перевезення, додаткові операції, додаткові збори встановлюються згідно з “Тарифним керівництвом №1” (пп.3.1-3.3 Договору). Оплата рахунків експедитора проводиться вантажовласником протягом 5 днів.(п.4.1 Договору). Договір діє до 31.12.2006р. з можливістю його пролонгації.(п.9.1 Договору). Договір підписано уповноваженим предс-тавником Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»та виконавчим директором ЗАТ «Західно-українська гірнича компанія», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 8-10).

Змін і доповнень сторони до Договору не вносили.

Фактично, експедитор-Позивач у даній справі за період з 18 травня 2006р. по 31 серпня 2006р. надав вантажо-власнику-Відповідачу послуги транспортно-експедиційного обслуговування, зокрема подачу-забирання вагонів, наван-таження-розвантаження вагонів, зберігання вантажу, послуги експедитора на загальну суму 265 176 грн. 11 коп., що стверджується матеріалами справи: відомостями, нарядами, накопичувальними картками, актами приймання вико-наних робіт, квитанціями.(арк.справи 11-20, 37-119).

Відповідач протягом квітня-червня 2006р. надавав заявки про забезпечення  відвантаження, зберігання та пе-ревезення вантажів, проте, свої зобов'язання по оплаті послуг, встановлені Договором виконав частково, сплативши протягом 05 травня –07 липня 2007р. на рахунок Позивача 217 000 грн., що стверджується копіями платіжних дору-чень. Крім того, пропозиція сплати 45 703 грн. 73 коп. заборгованості, яка вбачається з претензії №18 від 05.09.2006р. –залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.(арк.справи 21, 29-34, 120-126).

Таким чином, на момент звернення з позовом заборгованість Відповідача складала 48 176 грн. 11 коп.

Посилаючись на умову п.5.1 Договору, Позивач нарахував 3 521 грн. 00 коп. штрафів за невиконання плану, що стверджується накопичувальними картками №10604 від 04.06.2006р., №60778 від 31.07.2006р. та  №22730813 від 31.08.2006р.(арк.справи  85, 104, 106).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є дого-вори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'-язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Статтею 316 Господарського кодексу України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати вико-нання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу... Плата за договором транспортного експеди-рування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу. Вказані норми більш детально регламентовані у главі 65 Цивільного кодексу України.

Вбачається, що вимоги Позивача в частині стягнення заборгованості по розрахунках стверджуються Догово-ром, заявками, довіреністю, накладною, відомостями, нарядами, накопичувальними картками, актами приймання вико-наних робіт, квитанціями та претензією і підлягають задоволенню на підставі стст. 509, 526, 629, 929-932 Цивільного кодексу України та стст. 173, 193, 316 Господарського кодексу України.

Вбачається, що несплатою 48 176 грн. 11 коп. вартості наданих послуг транспортно-експедиційного обслуго-вування Відповідач завдав Позивачу майнових збитків.

Разом з тим, господарський суд, вирішуючи даний спір приймає до уваги ту обставину, що Позивачем заяв-лено до стягнення 46 618 грн. 70 коп. заборгованості по розрахунках. Тому, в частині стягнення 1 557 грн. 41 коп. заборгованості –позов належить залишити без розгляду, але Позивач не позбавлений права звернутись до суду з позовом  про стягнення заборгованості в сумі 1 557 грн. 41 коп. на загальних підставах.

Проте, з доводами Позивача щодо нарахованих 3 521 грн. 00 коп. штрафів за невиконання плану перевезень погодитись неможливо з наступних підстав.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник пови-нен  передати  кредиторові  в разі  порушення  боржником  зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у від-сотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 4 статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банк-рутом” передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутсво, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'-язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Введення мораторію на задоволення майнових вимог кредиторів стверджено ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.12.2001р. у справі про банкрутство ЗАТ «Західно-українська гірнича компанія».(арк.справи 28-29).

За вказаних обставин –вимога стягнення 3 521 грн. 00 коп. штрафу вбачається необгрунтованою і в її задово-ленні необхідно відмовити на підставі ст.33 ГПК України, ст.12 Закону України.

Крім того, Позивач заявив про розірвання Договору.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Обгрунтовуючи позов в частині розірвання Договору Позивач в судовому засіданні 23.05.2007р. зокрема вказав, що тривале невиконання Відповідачем зобов'язань з оплати послуг істотно вплинули на інтереси Пози-вача, подальша співпраця з ним втратила виробничий інтерес.

Разом з тим, правові наслідки розірвання господарського договору настають для сторін лише в майбут-ньому.

Проте, як вказувалось вище п.9.1 Договору передбачає, що Договір діє до 31.12.2006р. з можливістю його про-лонгації. З матеріалів справи не вбачається, що Відповідач пртягом липня-грудня виконував зобов'язання за Договром, а надалі –звертався до Позивача з пропозицією пролонгувати Договір. З огляду на зазначене вище –Договір припинив дію внаслідок закінчення строку, на який його було укладено –тому підстави для розірвання нечинного Договору від-сутгні і в цій частині позову також необхідно відмовити.

Доказів сплати боргу Відповідач суду не надав.

Позов підлягає частковому задоволенню. З Відповідача належить стягнути заборгованість у сумі 46 618 грн. 70 коп. В частині стягнення 1 557 грн. 41 коп. позов належить залишити без розгляду. В частині стягнення штрафу та розір-вання Договору –в задоволенні позову необхідно відмовити.

На Відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 33, 43, 44, 46-49, 75, 81, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Західно-українська гірнича компанія»(код 23302614), яке знаходиться у м.Рівне, вул.Кавказька,9 на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»(код 01069867),  яке знаходиться в м.Київ, вул.Лисенка,6 46 618

грн. 70коп. заборгованості по розрахунках за надані послуги.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Західно-українська гірнича компанія»(код 23302614), яке знаходиться у м.Рівне, вул.Кавказька,9 в доход державного бюджету України 466грн. 62 коп. державного мита.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Західно-українська гірнича компанія»(код 23302614), яке знаходиться у м.Рівне, вул.Кавказька,9 на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр»118грн. 00коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В частині стягнення 3 521 грн. 00 коп. штрафів –в задоволенні позову відмовити.

6. В частині розірвання договору транспортно-експедиційного обслуговування №10 від 26.04. 2006р. –в задоволенні позову відмовити.

7. В частині стягнення 1 557 грн. 41 коп. боргу –залишити позов без розгляду.

8. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                   В.В.Грязнов

Рішення  підписане суддею  "01" червня 2007 р..